Рішення

від 17.11.2008 по справі 36/465

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/465

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  36/465

17.11.08

За позовом                  Відкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська

                           кузня»

До                         Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»

Про                            стягнення  68 818 грн. 80 коп.

Суддя   Т.Ю.Трофименко

Представники:

Від позивача               Головко І.І. –по дов. №1/220 від 05.11.2008р.

Від відповідача          не з”явився

Обставини справи:

      На розгляд Господарського суду міста Києва  передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»68 818 грн. 80 коп., із яких:  61 350 грн. 84 коп.  заборгованості по орендній платі, 6 319 грн. 97 коп. пеня за прострочку платежу, 947 грн. 99 коп. –3% річних.

        Позовні вимоги мотивовані тим, що  відповідач в порушення умов  договору оренди  №767-А- 711  від  05 лютого 2007 року   не сплатив позивачу   орендну плату за квітень 2008 року.

        Ухвалою господарського суду міста Києва від  23.10.2008р. розгляд справи призначено на 17.11.2008р. о 16 год. 15 хв.

        Представник відповідача  в судове засідання 17.11.2008р. не з”явився, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав.  Заяв та клопотань до суду не надходило.

        Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду  направлялась на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві та Витязі з Єдиного  державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, що підтверджується  штампом про відправлення  на зворотній стороні  ухвали та повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення. Таким чином відповідач не реалізував  своє процесуальне право на участь  в судовому засіданні господарського суду.  

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за  наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

       Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

           05 лютого  2007 року між  Відкритим акціонерним товариством «Завод «Ленінська кузня» (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» (далі відповідач) був укладений договір    оренди №767-А- 711/64-07.

         Відповідно до умов даного договору  позивач  передав, а відповідач  прийняв в  строкове платне користування нежилий будинок площею 692, 90 кв.м. , що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Шовкуненко, 6 для використання під адміністративно –складських приміщень, що підтверджується актом прийому –передачі приміщення від 01 березня 2007р.

         В п. 2.1 договору  сторони визначили  термін оренди складає один рік з моменту прийняття об'єкта  оренди за актом прийому –передачі.

         12 грудня  2007 року  між сторонами  була підписана додаткова угода №1 до договору оренди №767-А- 711 від 05 лютого 2007 року, відповідно до якої   строк дії договору був  продовжений  на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені  договором.

         25 квітня 2008 року сторони підписали угоду  про розірвання договору оренди №767-А- 711 від 05 лютого 2007 року. Відповідно до даної угоди сторони погодили припинити дію договору №767-А- 711 від 05 лютого 2007 року з моменту повернення приміщень по акту прийому – передачі. Відповідно до п. 2 даної угоди відповідач повинен провести повний розрахунок з позивачем по орендним платежам.

         30 квітня 2008 року відповідач по акту прийому - передачі повернув орендоване майно позивачу. Сторони визначили, що об'єкт оренди повертається в користування з 01 травня 2008 року.

         Згідно п. 3.3 договору відповідач зобов'язаний  орендну плату сплачувати в безготівковому порядку на поточний рахунок позивача на протязі трьох днів з моменту отримання рахунку, який виставляється позивачем двадцятого числа розрахункового місяця.  

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

         Матеріалами справи підтверджується, що  позивач 09 квітня 2008 року  виставив відповідачу рахунок на сплату  орендних платежів за квітень 2008 року в сумі 61 350 грн. 84 коп.

         Відповідач в порушення умов договору оренди    не здійснив оплату виставленого рахунку, чим порушив свої зобов'язання. На день розгляду подання позивачем позовної заяви та порушення провадження у справі заборгованість відповідача становила 61 350 грн. 84 коп.

         Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України   кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

         Це стосується відповідача який належними засобами доказування повинен був довести, що ним  умови договору в частині сплати орендних платежів за квітень 2008 р.   виконані належним чином в повному обсязі.

          З огляду на викладене суд приходить до висновку, що  позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 61 350 грн. 84 коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

          Відповідно до ст.  229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин  не звільняється від відповідальності  через неможливість виконання зобов'язання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог встановлених цим кодексом та іншими законами.

          Оскільки відповідач припустився прострочки платежу по вищевказаним договорам  з нього на підставі п. 8.3 договору підлягає стягненню пеня в сумі 6 319 грн. 97 коп., відповідно до наданого позивачем і неоспореного відповідачем розрахунку пені.

         Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив  виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора  зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  законом або договором .

         З огляду на викладене, суд вважає що вимоги позивача в частині стягнення 947 грн. 99 коп.  3% річних обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального Кодексу України з відповідача підлягає стягненню державне мито в сумі 686 грн. 19 коп. та 118грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в доход державного бюджету України.

Враховуючи викладене та  керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд -  

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»  (м. Київ, вул. Ямська, 28-А,  код 25591321) на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»(м. Київ, вул.  Електриків, 26, код 14312364)  61 350 грн. 84 коп. заборгованості по орендній платі за квітень 2008 року, 6 319 грн. 97 коп. пені за прострочку платежу, 947 грн. 99 коп. -3% річних,  686 грн. 19 коп. державного мита  та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

         Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Суддя                                                                                                  Трофименко Т.Ю.