Постанова

від 11.11.2008 по справі 15/186-08-4124

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/186-08-4124

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"11" листопада 2008 р. Справа № 15/186-08-4124

          Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

                    суддів Сидоренко М.В.

                                Таценко Н.Б.

при секретарі судового засідання Скуділо О.В.

за участю представників сторін:

від позивача —Павлига М.А. - по довіреності;

від відповідача —Татарчук Т.О. - по довіреності;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Дочірнього підприємства “Компроміс”

на ухвалу господарського суду Одеської області від 02.10.2008р. про вжиття заходів забезпечення позову

по справі № 15/186-08-4124

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного жилого будинку “Одесит”

до Дочірнього підприємства “Компроміс”

про зобов'язання виконати певні дії

(сторони та суть спору зазначаються згідно ухвали суду)

Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

          У судовому засіданні 11.11.2008р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Встановив:

У жовтні 2008р. Об'єднання співвласників багатоквартирного жилого будинку “Одесит” (надалі —позивач, ОСББ “Одесит”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Дочірнього підприємства “Компроміс” (надалі —відповідач, ДП “Компроміс”) про зобов'язання відповідача за власні кошти привести самовільно реконструйовану квартиру №74 та квартиру на технічному поверсі згідно до проекту забудови та технічної документації, посилаючись на ст.ст.319, 383 ЦК України, ч.3 ст.13 Конституції України, ст.29 Закону України “Про планування і забудову територій”, зазначаючи про обов'язок позивача відповідно до ст.15 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” не допускати порушення законних прав та інтересів інших власників квартир; проведення відповідачем переобладнання вказаних квартир без належного проекту виконання будівельних робіт, отримання погодження відповідних служб, додержання будівельних норм, без отримання письмової згоди власників суміжних приміщень всупереч п.3.2. Положення “Про порядок реконструкції вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень у м. Одесі” та в порушення п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків; неусунення відповідачем в добровільному порядку зазначених недоліків.

          Одночасно позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру №74 та на квартиру, розташовану на технічному поверсі, будинку 9-а по Лідерсовському бульвару у м. Одесі, що належать ДП “Компроміс”. Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовується побоюванням, що відповідач має намір провести узгодження реконструкції без згоди інших співвласників будинку та без дотримання процедури, визначеної законодавством, що унеможливить (утруднить) виконання рішення суду; існуванням небезпеки заподіяння шкоди правам ОСББ “Одесит” та правам інших співвласників багатоквартирного будинку; можливістю зникнення майна відповідача.

          Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.10.2008р. (суддя Петров В.С.) заяву про забезпечення позову задоволено; на підставі ст.ст.66, 67 ГПК України накладено арешт на квартиру №74 та на квартиру, розташовану на технічному поверсі, будинку 9-а по Лідерсовському бульвару у м. Одесі, що належать ДП “Компроміс”. Вказані заходи вжиті судом з метою запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, який діє від імені та в інтересах співвласників багатоквартирного жилого будинку, в якому розташовані самовільно реконструйовані квартири.

          Не погодившись з ухвалою суду як винесеною з порушенням норм процесуального права, ДП “Компроміс” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Одеської області від 02.10.2008р. про забезпечення позову скасувати та стягнути з відповідача судові витрати за апеляційною скаргою. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказав на безпідставне  накладення арешту на квартири, оскільки всупереч ст.33 ГПК України позивач не довів обставини, на які він посилався як на підставу вжиття заходів до забезпечення позову; в матеріалах справи відсутні докази проведення відповідачем реконструкції квартир, проект забудови та технічна документація у відповідності до яких необхідно переобладнати квартири.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги; представник позивача проти її задоволення заперечував.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду наступного.

Згідно ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову; забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          За змістом цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Така правова позиція міститься також в Роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. №02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”.

          Відповідно до статті 67 ГПК України одним із способів забезпечення позову є  накладення арешту на майно, що належить відповідачеві.

Відповідно до імперативних норм ст.33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову покладається на особу, яка подає відповідну заяву, отже заявник повинен довести наявність обставин, які вже на момент пред'явлення позову свідчать про загрозу неможливості або утруднення виконання судового рішення.

У випадку подання позивачем заяви про вжиття заходів до забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується необхідність застосування певного заходу до забезпечення позову.

Як вбачається з позовної заяви, предмет спору в даній справі полягає у зобов'язанні відповідача за власні кошти привести самовільно реконструйовану квартиру №74 та квартиру на технічному поверсі згідно до проекту забудови та технічної документації. Позовні вимоги ґрунтуються на твердженнях позивача про проведення відповідачем переобладнання вказаних квартир з порушенням норм діючого законодавства, без належного проекту виконання будівельних робіт, отримання погодження відповідних служб,  додержання будівельних норм та отримання письмової згоди власників суміжних приміщень. При цьому до позовної заяви не додано жодного документа, з якого би безпосередньо вбачалось здійснення ДП “Компроміс” самовільних дій з переобладнання квартир, позовні матеріали не містять проекту забудови та технічну документацію, якій нібито на даний час не відповідають спірні приміщення.

          В матеріалах позовної заяви відсутні також і докази, що свідчать про намір ДП “Компроміс” провести узгодження реконструкції без згоди інших співвласників будинку та без дотримання процедури, визначеної законодавством, та про загрозу зникнення майна відповідача, отже відповідні твердження в заяві про забезпечення позову є припущенням позивача, що не підтверджені документально.

Лише на підставі наданих доказів суд, керуючись вимогами ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, одночасно з порушенням провадження у справі може зробити висновок про обґрунтованість клопотання про застосування заходів до забезпечення позову, оскільки припущення про неможливість або утруднення виконання рішення суду має бути достатньо обґрунтованим і ця обставина має доводитись заявником за загальними правилами по ст.33 ГПК України.

          У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

          Місцевий господарський суд при винесенні оскаржуваної ухвали одночасно з порушенням провадження у справі 02.10.2008р. не звернув увагу на вказані вимоги процесуального закону, зробив передчасний висновок про наявність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Крім того, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Наведена правова позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. №01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову”.

          Обрання судом способу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартири не обґрунтовано в оскаржуваній ухвалі в контексті наявності зв'язку між цим заходом і предметом позовної вимоги. Слід зазначити, що ч.1 ст.67 ГПК України містить, крім накладення арешту, і такий спосіб забезпечення позову як заборона відповідачеві вчиняти певні дії, в той час як судом першої інстанції невмотивовано обрано накладення арешту на майно як захід забезпечення позову і не обґрунтовано, яким чином накладення арешту на квартири в порядку ст.ст.66, 67 ГПК України може забезпечити виконання рішення суду про зобов'язання привести самовільно реконструйоване приміщення у відповідність з проектом забудови та технічною документацією.

          Посилання позивача на певні побоювання щодо наміру ДП “Компроміс” провести узгодження самовільної реконструкції без дотримання законної процедури також не можуть слугувати підставою для накладення арешту на квартири, позаяк такий захід забезпечення позову не є адекватним предмету позову і не забезпечує збалансованість інтересів учасників спору.

На підставі наведеного, висновок господарського суду Одеської області про  обґрунтованість заяви ОСББ “Одесит” про вжиття заходів до забезпечення позову є передчасним і помилковим, а оскаржувана ухвала такою, що не відповідає нормам процесуального права —ст.ст.33, 86, 66, 67 ГПК України, що є підставою для її скасування і відмови ОСББ “Одесит” у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до п.1 ст.8 Декрету Кабінета Міністрів України “Про державне мито” та ст.47 ГПК України ДП “Компроміс” повертається з Державного бюджету України 42,50грн. держмита, сплаченого при поданні апеляційної скарги платіжним дорученням №108 від 09.10.2008р.

Керуючись ст. ст. 47, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Компроміс” задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Одеської області про вжиття заходів забезпечення позову від 02.10.2008р. скасувати.

3. У задоволенні заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного жилого будинку “Одесит” (вих.№34/03 від 26.09.2008р.) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру №74 та на квартиру, розташовану на технічному поверсі, будинку 9-а по Лідерсовському бульвару у м. Одесі, що належать ДП “Компроміс”, —відмовити.

          4. Справу №15/186-08-4124 повернути до господарського суду Одеської області.

          5. Видати Дочірньому підприємству “Компроміс” довідку на повернення з Державного бюджету України держмита у сумі 42,50грн. зайво сплаченого при поданні апеляційної скарги.

          Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

          Головуючий суддя:                                                                  М.А. Мишкіна

          Судді:                                                                           М.В. Сидоренко

                                                                                            Н.Б. Таценко