Рішення

від 13.11.2008 по справі 7/98-38.1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/98-38.1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ          

від "13" листопада 2008 р.                                                       по справі  № 7/98-38.1

за позовом ВАТ «Волиньобленерго»в особі Рожищенської філії, м.Рожище

до відповідача: Рожищенського районного відділу УМВС України у Волинській області, м. Рожище

про стягнення 1754,85 грн.

Суддя          Шум М.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Мазун А. А., юрисконсульт (доручення №19/26-5567 від 29.12.2007р.)

від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було роз'яснено його процесуальні права та обов'язки. Заяв та клопотань від останнього на розгляд господарського суду не поступило.

Суть спору: позивач –відкрите акціонерне товариство "Волиньобленерго" в особі Рожищенської філії звернулося в господарський суд Волинської області з позовом про стягнення з Рожищенського районного відділу УМВС України у Волинській області 1754,85 грн. заборгованості спожиту електроенергію.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте було подано відзив у якому відповідач заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 1754,85 грн. визнає та просить розгляд справи проводити без участі представника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, доводи та заперечення представника відповідача, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 26 грудня 2003 року між Рожищенською філією ВАТ "Волиньобленерго" та Рожищенським районним відділом УМВС України у Волинській області було укладено договір про постачання електричної енергії за №536-0050000.

Укладена між сторонами угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом не визнавалася, сторонами розірвана не була, у зв'язку з чим в суду відсутні підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.

У відповідності до умов вказаної угоди позивачем було взято на себе зобов'язання щодо поставки відповідачу електричної енергії згідно з визначеними угодою умовами та величинами, а відповідачем в свою чергу взято зобов'язання проводити своєчасно оплату використаної електроенергії та інших нарахувань.

Пунктами 8.1, 8.3 угоди встановлено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки електропостачальної організації. За дату оплати приймається дата списання коштів з розрахунку споживача або внесення споживачем готівки в касу банка.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

На виконання умов зазначеного договору позивачем поставлялась відповідачу електрична енергія протягом липня-вересня 2008р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, відповідачем договірні зобов'язання в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті використаної електричної енергії у періоди, обсяги та в розмірах, визначених договором, в повному обсязі виконані не були.

У зв'язку з викладеним на момент подання позовної заяви до господарського суду, заборгованість відповідача перед Рожищенською філією ВАТ "Волиньобленерго" склала                         1754,85 грн. по оплаті спожитої електричної енергії. Дана заборгованість підтверджена та визнана відповідачем.

З огляду на викладене, враховуючи надання позивачем відповідачу послуг з електропостачання, отримання останніх підприємством Рожищенським районним відділом УМВС України у Волинській області та непроведення останнім при цьому всіх належних розрахунків, позовні вимоги пред'явлені до відповідача підставні і підлягають до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, які поніс позивач пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 144, 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 549, 550 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Рожищенського районного відділу УМВС України у Волинській області (м. Рожище, вул. Незалежності, 93, код ЄДРПОУ 08670585) на користь відкритого акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Рожищенської філії (м. Рожище, вул. Г. Мазепи,94, код ЄДРПОУ 00131512) 1754,85 грн. заборгованості (р/р 260393021226 у Волинському обласному управлінні ВАТ "Ощадбанк", МФО 303398); 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення господарського процесу.

Суддя                                                  М.С. Шум