Рішення

від 11.11.2008 по справі 40/216-08 (в.о.о. 46/345-07)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/216-08 (в.о.о. 46/345-07)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2008 р.                                                            Справа № 40/216-08 (в.о.о. 46/345-07)

вх. номер 7846

Суддя Господарського суду Харківської області Хотенець П.В.

при секретарі судового засідання Кобиченко Н.М.

за участю представників сторін:

позивача - Скрипка Л.В., дов. від 10.01.2008 року

відповідача - Руський М.М., дов. від 01.09.2008 року

третьої особи - Ткаченко О.А., дов. № 224 від 27.02.2007 року

розглянувши заяву третьої особи на стороні відповідача - Воронова Сергія Олександровича про перегляд рішення суду від 11 червня 2008 року за нововиявленими обставинами та

розглянувши матеріали справи за позовом: Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" , м. Харків  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛЄКО", м. Харків 3-я особа Воронов Сергій Олександрович, м. Харків

про стягнення 887678,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 11 червня 2008року по справі № 46/345-07 позовні вимоги було задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛЄКО" на користь АКБ "Укрсоцбанк" в особі філії АКБ "Укрсоцбанк"  заборгованість за договором кредиту в розмірі 1189822,77 грн., в т.ч. заборгованість за кредитом в розмірі 843780,00 грн., заборгованість за вдсотками в розмірі 182249,98 грн., пені в сумі 147760,97 грн. та штраф в сумі 16031,82 грн., державне мито в розмірі 11898,22 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

24 жовтня 2008 року третя особа на стороні відповідача - Воронов Сергій Олександрович звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про перегляд рішення суду від 11 червня 2008 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що він, як третя особа не був сповіщений про розгляд справи та про рішення, яке зачіпає його права та інтереси дізнався тільки після ознайомлення з матеріалами справи. Таким чином, після ознайомленням з рішенням від 11 червня 2008 року по справі № 46/345-07 третій особі, стали відомі факти, які мали істотне значення для справи і не були відомі раніше.

Третя особа на стороні відповідача - Воронов Сергій Олександрович у судовому засіданні 06 листопада 2008 року та у наданих письмових поясненнях до заяви про перегляд рішення суду від 11 червня 2008 року за нововиявленими обставинами, просить скасувати рішення суду від 11 червня 2008 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у розмірі 182249,98 грн., пені в сумі 147760,97 грн. та штрафа в сумі 16031,82 грн. відмовити.

Представник відповідача у судовому засіданні 06 листопада 2008 року та у письмових поясненнях заяву третьої особи на стороні відповідача - Воронова Сергія Олександровича про перегляд рішення суду від 11 червня 2008 року за нововиявленими обставинами підтримує і просить її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні 06 листопада 2008 року заявив усне клопотання про перенесення розгляду справи для можливості ознайомитися з заявою третьої особи на стороні відповідача - Воронова Сергія Олександровича про перегляд рішення суду від 11 червня 2008 року за нововиявленими обставинами.

Представник третьої особи на стороні відповідача - Воронов Сергій Олександрович та відповідач проти клопотання позивача про перенесення розгляду справи не заперечують.

У судовому засіданні 06 листопада 2008 року було оголошено перерву до 11 листопада 2008 року до 15 годин.

Судове засідання 11 листопада 2008 року було поновлено та продовжено у томуж складі.

Третя особа на стороні відповідача - Воронов Сергій Олександрович у судовому засіданні наполягає на задоволенні заяви про перегляд рішення суду від 11 червня 2008 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на наступне:

Третя особа  по справі на стороні відповідача, не був сповіщений про розгляд даної справи та розгляд справи провадився без його участі, хоча зачіпалися його права та інтереси, так як виступаючи майновим поручителем відповідача, передав позивачу під заставу нежитлові приміщення, які знаходяться у його праві власності

11 червня 2008 року, а саме в день винесення рішення, позивачем по справі (Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"  в особі Харківської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" ) було подано уточнення позовних вимог на суму 1 189 822,77 грн., яке третій не надавалось як учаснику господарського процесу та повідомлено про таке також ніяким чином не було.

В своїх уточненнях до позовної заяви, позивач посилався на стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 843 780,00 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 182 249,98 грн., пені в сумі 147 760,97 грн. та штрафу в сумі 16 031,82 грн., стягнення державного мита в розмірі 11 898,22 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового.

Нарахування таких процентів та неустойки суперечить чинному законодавству України, а саме Закону України № 543/96-ВР від 22 листопада 1996  року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових обов'язків”, статті 625 Цивільного кодексу України, статті 232 Господарського кодексу України та умов договору про надання відновлюваної кредитної лінії № 805/6/18/6-023 від 02 березня 2006 року укладеного між Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"  в особі Харківської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Млєко"

Представник відповідача у судовому засіданні  заяву третьої особи на стороні відповідача - Воронова Сергія Олександровича про перегляд рішення суду від 11 червня 2008 року за нововиявленими обставинами підтримує і просить її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні проти заяви третьої особи на стороні відповідача - Воронова Сергія Олександровича про перегляд рішення суду від 11 червня 2008 року за нововиявленими обставинами, заперечує і просить відмовити у її задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд визнає вимоги третьої особи на стороні відповідача - Воронова Сергія Олександровича про перегляд рішення господарського суду від 11 червня 2008 року за нововиявленими обставинами обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню з наступних підстав:

Рішенням господарського суду Харківської області від 11 червня 2008 року позовні вимоги по справі № 46/345-07 було задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Млєко" на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"  в особі Харківської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" заборгованість за договором кредиту в розмірі 1 189 822,77 грн., в тому числі заборгованість за кредитом в розмірі 843 780,00 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 182 249,98 грн., пені в сумі 147 760,97 грн. та штраф в сумі 16 031,82 грн., державне мито в розмірі 11 898,22 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення вступило в законну силу.

02 липня 2008 року на виконання рішення суду від 11 червня 2008 року було видано відповідні накази.

Відповідно до п. п. 4.3.1. пункту 4 Договору про надання відновлюваної кредитної лінії № 805/6/18/6-023 від 02 березня 2006 року, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Млєко", за порушення вимог п. п. 3.3.7. Договору, а саме за несвоєчасне проведення розрахунків по траншам, визначених п. п. 1.1.1. та 2.4. цього ж Договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 1,9 % від всього залишку заборгованості.

Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року № 543/96-ВР регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, суб'єктами яких є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи —суб'єкти підприємницької діяльності.

Вказані умови Договору (як п. п. 4.3.1. п. 4 Договору) суперечать актам цивільного законодавства України.

Згідно із абзацом 1 частини 2 статті 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Згідно із абзацом 2 частини 2 статті 4 Цивільного кодексу України актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Згідно із абзацом 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно  частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно частини 1 статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно  статті 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Згідно  частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно  частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно  частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно  статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як свідчать матеріали справи позивач, всупереч приписам статтей 546, 549, 551 Цивільного кодексу України та статтей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року, в п. п. 4.3.1. п. 4 договору, - підміняє визначення різновидів неустойки, як штраф та пеня.

З тексту договору випливає, що позивач, розробивши проект договору в п. п. 4.3.1. п. 4 договору, переплутав види (способи) забезпечення виконання зобов'язань у цивільному праві (штраф переплутаний позивачем з пенею).

Актами цивільного законодавства передбачено, що штраф може встановлюватися сторонами правочину за будь-яке порушення зобов'язання, окрім відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Пеня ж є тривалою неустойкою, яка стягується за кожний послідуючий період (наприклад, за кожний день) прострочення невиконаного в строк (певний термін) грошового зобов'язання.

Таким чином, позивачем у п. п. 4.3.1. пункту 4 договору відповідальність відповідача визначена у вигляді штрафу у розмірі 1,9 %, що суперечить в даному випадку двом актам цивільного законодавства України (частині 3 статті 549 Цивільного кодексу України, стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року), а тому, у місцевого господарського суду є всі підстави для відмови позивачу в задоволенні додаткової вимоги по стягненню з відповідача штрафу у сумі 16 031,82 грн.

Відповідно до п. п. 4.2 пункту 4 договору про надання відновлюваної кредитної лінії № 805/6/18/6-023 від 02 березня 2006 року, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Млєко", у разі прострочення відповідачем строків сплати процентів, комісій, а також прострочення строків повернення кредиту, зазначених у п. п. –п. п. 1.1.1., 2.4., 2.14.3., 3.2.5., 4.4. та 5.4. договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 1 (Один) %, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за цим Договором.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач у своїх розрахунках до позовної заяви та її уточненнях, нараховує дві суми, які відносить до пені, а саме 131 158,08 грн. – пеня за прострочку погашення кредиту та 16 602, 89 грн. за прострочку погашення процентів.

Дані нарахування суперечать актам цивільного законодавства України, так як пеня –це є різновид неустойки, яка виникає з несвоєчасного виконання якогось одного грошового зобов'язання боржника, з чого випливає, що вони не можуть бути застосовані до правовідносин сторін як нарахування двох сум, які відносяться до пені нарахованих на одне несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Також позивач у своїх розрахунках до позовної заяви та її уточненнях, нараховує відповідачу пеню за весь час невиконаних зобов'язань, а саме починаючи з 06 серпня 2007 року по 30 квітня 2008 року, що складає 9 (дев'ять)  календарних місяців.

Згідно частини 1 статті 232 Господарського кодексу України, ящо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями.

Згідно  частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дані нарахування суперечать актам цивільного законодавства України, так як пеня –нараховується на протязі 6 (шести) місяців, а відлік строку позовної давності починається від дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Якщо з моменту початку обчислення пені минув період понад шість місяців, то кредитор у позовній заяві має право вимагати пеню, нараховану за останній шестимісячний період, оскільки стосовно тієї пені, що виникла раніше цього терміну, строк позовної давності вже минув. Отже, при поданні позовної заяви пеня розраховується виходячи зі строку в шість місяців, що передують даті подання позову.

Позивач у своїх розрахунках до позовної заяви та її уточненнях, нараховує Відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, посилаючись на п. п. 4.2 п. 4 Договору про надання відновлюваної кредитної лінії № 805/6/18/6-023 від 02 березня 2006 року, укладеного між позивачем та відповідачем, у якому прямо прописано, що у разі прострочення Відповідачем строків сплати заборгованості, останній сплачує позивачу пеню в розмірі 1 (Один) % в день, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Як свідчать матеріали справи позивач, розробивши проект договору, всупереч приписам статтей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року, в п. п. 4.2. пункту 4 договору -  встановив пеню в розмірі 1 (Один) %, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, де вводячи в оману, зробив посилання на те, що 1 % за кожен день прострочення, не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за цим Договором.

Таким чином, позивачем у п. п. 4.2. п. 4 договору відповідальність відповідача визначена у вигляді пені у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, що суперечить в даному випадку акту цивільного законодавства України (Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року),  а тому, у  суду є всі підстави для відмови позивачу в задоволенні додаткової вимоги по стягненню з відповідача пені  у сумі 147 760,97 грн.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з актами цивільного законодавства, порушення зобов'язання за відсутністю вини –є випадком. Випадкова неможливість може бути обумовлена як непереборною силу, так і будь-якою іншою обставиною, настання якої відповідач не міг і не повинен був передбачити, що підтверджується наступним.

02 березня 2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання відновлюваної кредитної лінії № 805/6/18/6-023, згідно якого позивач - "Кредитор" зобов'язувався надати відповідачу - "Позичальнику" грошові кошти "кредит", які надавались окремими частками “траншами”, зі сплатою 18 % річних та комісій, в межах максимального ліміту заборгованості в розмірі 1 000 000,00 грн. з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом 01 березня 2007 року .

В забезпечення виконання своїх зобов'язань за договором про надання відновлюваної кредитної лінії від 02 березеня 2006 року, між позивачем та відповідачем були укладені: договір застави товарів в обігу  № 805/13/26/5-269 від 02 березня 2006 року, згідно якого відповідач передав в заставу позивачу товари в обігу, а саме продукти харчування в асортименті, згідно з переліком, який міститься у додатку №1 до договору, загальною заставною вартістю –1 275 234,00 грн., а також іпотечний договір № 805/13/26/6-268 від 02 березня 2006 року, згідно якого, третя особа, виступаючи майновим поручителем за зобов'язаннями відповідача, передав позивачу нерухоме майно, а саме –нежитлові приміщення 2-го поверху № 1-7, 19 в літ "А-5", загальною площею 147,2 кв. метра, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Б. Чичибабіна, 2 загальна вартість яких за погодженням сторін, станом на 01 березня 2006 року складала 724 766,00 грн.

14 липня 2006 року між позивачем та відповідачем були укладені: додатковий договір № 1 до договору застави товарів в обігу № 805/13/26/5-269 та додатковий договір № 1 до іпотечного договору № 805/13/26/6-268  згідно яких, були внесені зміни до вищезгаданих договорів, а саме за домовленістю сторін збільшена загальна заставна вартість "предмету застави" товарів в обігу ( продукти харчування в асортименті) до –1 676 357,00 грн. та збільшено максимальний ліміт заборгованості по кредитному договору в межах відновлюваної кредитної лінії до  1 210 000,00 грн.

У січні 2007 року, після проведення переговорів між позивачем та відповідачем, було досягнуто попередньої домовленості про рефінансування, зазначеної вище кредитної лінії, шляхом укладення нового договору кредиту на 2007 рік.

23 лютого 2007 року, в момент підписання нового договору кредиту між позивачем та відповідачем, при здійсненні нотаріальних дій, було встановлено що до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про арешти, 27 грудня 2006 року було внесено запис, в якому зазначалось, що 26 грудня 2006 року Дзержинським районним судом винесено ухвалу про порушення провадження по цивільній справі № 2-10402 2006 року, згідно якої вході вжиття заходів забезпечення позову по справі було накладено арешт на нежитлові приміщення 2–го поверху № 1-7, 17-19 в літ "А–5", загальною площею 304,8 кв. метра, в цегляному житловому будинку, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Б.Чичибабіна, 2, частина з яких, а саме нежитлові приміщення 2-го поверху в літ "А-5", загальною площею 147,2 кв. метра, належать, Воронову Сергію Олександровичу на праві приватної власності і є предметом іпотечного договору № 805/13/26/6-268 від 02 березня 2006 року .

В зв'язку з вище наведеними обставинами та для захисту порушеного права власності на нежитлові приміщення, третьою особою, до Дзержинського районного суду м. Харкова було подано клопотання про залучення Воронова Сергія Олександровича до участі у цивільній справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору та позовну заяву про визнання за ним права власності на нежитлові приміщення 2-го поверху в літ "А-5", загальною площею 147,2 кв. метра, в цегляному житловому будинку, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Б.Чичибабіна, 2.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2007 року, позовну заяву Воронова Сергія Олександровича  було прийнято та об'єднано в одне провадження разом з первісним позовом, Воронова Сергія Олександровича залучено до участі у справі в якості третьої особи яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

З метою витребування додаткових доказів Дзержинським районним судом м. Харкова розгляд справи відкладено на 07 травня 2007 рік.

До того часу відповідач добросовісно виконував взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, але в силу умов, які склались на підприємстві, в результаті впливу зовнішніх негативних факторів, умови договору були порушені, тому для запобігання подальшого порушення умов кредитних договорів, відповідач звернувся до позивача з проханням надання відстрочки виконання зобов'язань за договором про надання відновлюваної кредитної лінії № 805/6/18/6 –023 від 02 березня 2006 року.

В результаті досягнутих домовленостей 02 квітня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 5 до договору про надання відновлюваної кредитної лінії № 805/6/18/6 –023 від 02березня 2006 року, згідно якої банком був наданий графік зниження максимального ліміту заборгованості: з 10 квітня 2007 року –910 000,00 грн; з 30 квітня 2007 року –610 000,00 грн; з 14 травня 2007 року –310 000,00 грн. з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом 01 червня 2007 року.

Виконання умов по вище згадуваній угоді ускладнювалося, у зв'язку з неможливістю виділення необхідних сум з загального обороту відповідача для виконання умов додаткової угоди № 5 до договору про надання відновлюваної кредитної лінії № 805/6/18/6 –023 від 02 березня 2006 року.

24 квітня 2007 року, керуючись пунктом 2 статті 188 Господарського кодексу України - відповідач звернувся до позивача з заявою в якій прохав: відстрочити виконання зобов'язань відповідача по договору про надання відновлюваної кредитної лінії № 805/6/18/6-023 від 02 березня 2006 року в частині повернення заборгованості за кредитом строком до 31 березня 2008 року зі сплатою процентів, за користування цією сумою, передбаченими зазначеним договором а також надати можливість строком до серпня 2007 року належним чином підготувати технічну документацію на виробничо-складський комплекс, розташований за адресою Харківська область, Харківський район, с.м.т. Васищеве, в'їзд Орешкова, 7-А для передачі його в іпотеку до ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" та відкриття додаткової кредитної лінії з лімітом, який буде розраховуватись із сумарного розміру ліміту нової кредитної лінії та кредитної лінії по договору про надання відновлюваної кредитної лінії № 805/6/18/6-023 від 02 березня 2006 року, що не перевищуватиме 1 210 000, 00 грн.

Але, як тільки позивач довідався, що розгляд цивільної справи № 2-10402 2006 року було відкладено на 19 червня 2007 року в зв'язку з ненадходженням до суду відповідей на запити, на засіданні кредитного комітету позивача, яке відбулося того ж дня, а саме 07 травня 2007 року, було прийнято рішення про відмову відповідачу в задоволенні вимог викладених у заяві та винесення заборгованості за договором про надання відновлюваної кредитної лінії № 805/6/18/6-023 від 02 березня 2006 року на прострочку.

08 травня 2007 року відповідачем, факсом, було отримано від позивача листа в якому банком, було запропоновано з метою уникнення несвоєчасного погашення заборгованості вжити необхідні заходи та до 11 травня 2007 року повідомити про перспективи погашення простроченої заборгованості станом на 08 травня 2007 року в сумі 296889,84 грн., а  також зазначити перспективи погашення пролонгованої заборгованості за вищезгаданим договором кредиту в сумі 610000,00 грн.

В силу специфіки товарів, продажем яких займається Товариство з обмеженою відповідальністю "Млєко", а саме "молочні продукти", які є товарами, що швидко псуються, підприємство повинно щодня здійснювати розрахунки з постачальниками за отриману продукцію, у противному випадку поставки товарів були б припинені, що призвело б до конфліктних стосунків між дебіторами та кредиторами відповідача, що в свою чергу потягло б за собою невиправні наслідки. В такому випадку ці наслідки можуть негативно вплинути на фінансову стабільність підприємства, аж до можливого банкрутства. А кредитні кошти отримані відповідачем у позивача були отримані саме для поповнення обігових коштів відповідача.

Воронов Сергій Олександрович, як майновий поручитель та відповідач, неодноразово звертались до позивача за допомогою, а саме для запобігання порушень прав позивача, щодо предмету іпотеки, а саме нежитлових приміщень 2-го поверху в літ "А-5", загальною площею 147,2 кв. метра, в цегляному житловому будинку,  розташованих за адресою: м. Харків, вул. Б.Чичибабіна, 2. та для правильного вирішення питання по суті у судових інстанціях щодо визнання права власності на ці приміщення Вороновим Сергієм Олександровичем, оказати сприяння в судових інстанціях, шляхом вступу позивача, до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на моїй стороні по зустрічному позову (третьої особи яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ). Але позивач ігнорував дане прохання та разом зі своєю бездіяльністю тільки нараховував проценти на неповернені відповідачем у строк кошти.

Вище встановлені обставини справи дають підстави суду вважати, що вимоги третьої особи на стороні відповідача - Воронова Сергія Олександровича про перегляд рішення господарського суду від 11 червня 2008 року за нововиявленими обставинами є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України,  та приймаючи до уваги Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 року № 04-5/563 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44, 112-114  Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Заяву третьої особи на стороні відповідача - Воронова Сергія Олександровича про перегляд рішення господарського суду від 11 червня 2008 року за нововиявленими обставинами задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 11 червня 2008 року по справі № 46/345-07скасувати.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Млєко" (61022, м. Харків, вул. Чичибабіна, 2, кв. 114-а, розрахунковий рахунок 26007321528001 в ХГРУ "ПриватБанк", МФО 351533, код ЄДРПОУ 31236470, свідоцтво № 29018095, ІПН 312364720323) на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"  в особі Харківської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, код 09351014) заборгованість за кредитом в розмірі 843780,00 грн., 8437,80 грн.державного мита  та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"  в особі Харківської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, код 09351014) на користь Воронова Сергія Олександровича (21 жовтня 1972 року народження, паспорт серії ММ номер 038334, виданий Комінтернівським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 29 жовтня 1998 року, ідентифікаційний номер 2659211979, м. Харків, вул. Танкопія, 20, кв. 28) - 5949,50 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В решті заявлених позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення підписаний 17.11.2008 року.

Суддя                                                                                            Хотенець П.В.