Рішення

від 28.04.2012 по справі 19/8/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

28 квітня 2012 р.

Справа 19/8/2012/5003

за позовом :Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" (Аеропорт цивільної авіації, м. Дніпропетровськ,49042)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровське виробниче підприємство "ТрансЕлектроМаш" ( вул. Калинова, 87-Д, м. Дніпропетровськ, 49087") ( вул. Карла Маркса, буд. 50, м. Вінниця, Вінницька обл. 21000)

позов на суму 100000 грн.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Діхтярук Т.А.

Представники

позивача : не з'явився

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" до товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровське виробниче підприємство "ТрансЕлектроМаш" про стягнення 100 000 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2011 року направлено матеріали справи № 14/5005/16935/2011 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" до Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровське виробниче підприємство "ТрансЕлектроМаш" про стягнення 100000 грн. за підсудністю до господарського суду Вінницької області.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу суду справа № 14/5005/16935/2011 розподілена судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 03.03.2012 року суддя Яремчук Ю.О. прийняв справу до свого провадження з присвоєнням нового номера, а саме № 19/8/2012/5003, та призначив її до розгляду на 22.03.2012 року.

Ухвалами суду від 03.03.2012 року та 22.03.2012 року, розгляд справи відкладався, в зв'язку з ненаданням сторонами необхідних документів та неявкою відповідача в судові засідання.

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи містяться повернуті конверти з кореспонденцією суду від 16.03.2012 року, 08.04.2012 року, 17.04.2012 року, з поштовими відмітками про повернення даних кореспонденцій, в зв'язку з закінченням строку зберігання.

При цьому суд зауважує, що згідно спеціального витягу з ЄДРЮОФОП № 13549999 місцезнаходженням відповідача значиться (вул. Карла Маркса, буд. 50, м. Вінниця, 21000), що є ідентичною тій адресі по якій надсилалась ухвала відповідачу.

Варто зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На перших примірниках ухвал від 03.03.2012 року та 22.03.2012 року, які наявні в справі, є штампи суду з відмітками про відправку документів. Дані відмітки оформлені відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вони є підтвердженням належного надсилання копій процесуальних документів сторонам.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

22 червня 2010 року між відкритим акціонерним товариством "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" та товариством з обмеженою відповідальністю Дніпропетровське виробниче підприємство "ТрансЕлектроМаш" було укладено договір на підрядні роботи № ДГ-20/1103 та додаток № 4 до вказаного договору.

Відповідно до умов вищезазначеного договору підрядник ( відповідач) зобов'язався власними силами виконати роботи по розробці котловану на об'єкті: "Будівництво міжнародного аеропорту "Дніпропетровськ"Пасажирський термінал", а замовник в свою чергу прийняти і оплатити вартість закінчених робіт в порядку і розмірах, передбачених договором. Загальна сума договору складає 1 509840,40 грн. з урахуванням ПДВ - 20% 253457,33 грн.

Умовами договору замовник та підрядник погодили порядок розрахунків за обумовлені підрядні роботи.

Відповідно до зазначених умов замовник (позивач) до початку виконання робіт, перераховує на розрахунковий рахунок підрядника (відповідача) аванс у розмірі 100 000,00 грн. Оплата за фактично виконану роботу проводиться на підставі підписаними уповноваженими представниками сторін довідки форми № КБ-3 і Акта № КБ-2В, на протязі трьох робочих днів з моменту їх підписання або фактичного прийняття згідно до пункту 5.1. договору № ДГ-20/1103 від 22.06.2010 року. А підрядник виконує роботи в наступні строки: початок виконання робіт протягом трьох робочих днів з моменту отримання передоплати на розрахунковий рахунок підрядника, передачі проектно-технічної документації, закріплення осей і реперів будівлі, первісної геодезичної зйомки плями забудови по акту прийому передачі; закінчення робіт поетапно згідно графіку виробництва робіт.

На виконання умов договору замовник ( позивач), 13 серпня 2010 року, перерахував на розрахунковий рахунок підрядника ( відповідача) аванс у розмірі 100 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3337 від 12.08.2010 року.

В свою чергу підрядник, згідно додатку № 4 до договору № ДГ-20/1103 від 22.06.2010 року зобов'язаний був почати роботи 15.09.2010р. та виконати їх до 27 вересня 2010 року. Однак, в порушення взятих на себе зобов'язань, вказані роботи почав не своєчасно та виконував їх настільки повільно, що закінчити їх у встановлений у договорі строк явно було неможливим.

Відповідач вчасно не виконав роботи передбачені договором, тому 08.10.2010 року, позивач направив відповідачу лист (вих. № 1.1-23-453) з повідомленням про розірвання договору № ДГ-20/1103 від 22.06.2010р. та вимогою повернення попередньої оплати протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дня отримання цього листа. Лист Підрядник отримав 16.10.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до умов чинного законодавства, а саме ч.3 ст. 651,ч. 2 ст. 653, ч.2 ст. 849 ЦК України, договір на підрядні роботи № ДГ-20/1103 від 22.06.2010 року було розірвано.

Внаслідок того, що договір було розірвано, відповідач безпідставно в себе утримує кошти в розмірі 100 000 грн., та які не повертає позивачу.

На день розгляду справи в суді докази щодо повернення коштів відсутні.

Беручи до уваги встановлені обставини суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З підписанням договору № ДГ-20/1103 від 22.06.2010 року та додатку№ 4 до нього між позивачем та відповідачем виникли правовідносини регулювання яких здійснюється § 3 (Будівельний підряд) Глави 61 ЦК України (Підряд) (ст.ст.875-886 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Пунктами 4.1. і 4.2. договору № ДГ-20/1103 від 22.06.2010 року замовник та підрядник погодили порядок розрахунків за обумовлені підрядні роботи.

Відповідно до п.4.1.п.4.2. договору № ДГ-20/1103 від 22.06.2010 року до початку виконання робіт, замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника аванс у розмірі 100 000,00 грн.

13 серпня 2010 року позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача аванс у розмірі 100 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3337 від 12.08.2010 року.

Згідно додатку № 4 до договору № ДГ-20/1103 від 22.06.2010 року ТОВ Дніпропетровське виробниче підприємство "ТрансЕлектроМаш" зобов'язане було почати роботи 15.09.2010р. та виконати їх до 27 вересня 2010 року. Однак, в порушення взятих на себе зобов'язань, вказані роботи почало не своєчасно та невиконало їх, як наслідок, між сторонами не було підписано жодних документів, щодо виконаних робіт передбачених вищевказаним договором.

08.10.2010 року позивач направив відповідачу лист вих. № 1.1-23-453 з повідомленням про розірвання вищевказаного договору та вимогою повернення попередньої оплати протягом 20 календарних днів з дня отримання цього листа. Лист відповідач отримав 16.10.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Тобто, враховуючи факт невиконання вчасно відповідачем підрядних робіт, що призвело до розірвання договору № ДГ-20/1103 від 22.06.2010 року та норм чинного законодавства, судом встановлено, що відповідач утримує в себе безпідставно кошти в розмірі 100 000 грн.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Виходячи з викладеного, враховуючи доведеність обставин у справі доказами, суд вважає вимогу позивача про стягнення коштів в розмірі 100 000 грн. правомірними та обґрунтованими з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до приписів ч.2 ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровське виробниче підприємство "ТрансЕлектроМаш"( вул. Калинова, 87-Д, м. Дніпропетровськ, 49087", вул. Карла Маркса, буд. 50, м. Вінниця, Вінницька обл. 21000, р/р 26008110671001 в КБ "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 24601721) на користь Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" (Аеропорт цивільної авіації, м. Дніпропетровськ,49042, р/р 26009132066013 в ПАТ "ПриватБанк м. Дніпропетровськ, МФО 305299 ) 100 000 грн. боргу, 2000 грн. судового збору.

3. Видати наказ про набрання рішенням законної вили.

4. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.

Суддя Яремчук Ю.О.

Повне рішення складено 28 квітня 2012 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу Відкритому акціонерному товариству "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" (Аеропорт цивільної авіації, м. Дніпропетровськ,49042)

3 - відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю Дніпропетровське виробниче підприємство "ТрансЕлектроМаш" ( вул. Калинова, 87-Д, м. Дніпропетровськ, 49087") ( вул. Карла Маркса, буд. 50, м. Вінниця, Вінницька обл. 21000)