Рішення

від 25.04.2012 по справі 5006/4/60/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.04.12 р. Справа № 5006/4/60/2012

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - довіреність від 03.01.2012р.,

від відповідача - ОСОБА_2 - довіреність від 10.05.2011р.

за позовом - Приватного акціонерного товариства "ДМС-ЕКО" м. Донецьк

до відповідача - Комунального підприємства "Жилцентр-7" м. Макіївка

про стягнення 19542,99грн. заборгованості, 3% річних, інфляційних витрат, пені

СУТЬ СПОРУ :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 19542,99грн., з яких: 17752,45грн. - заборгованість за послуги по розміщенню твердих побутових відходів ( далі по тексту - ТПВ ), надані за період з 01.04.2011р. по 31.07.2011р., 362,56грн. - 3% річних, які нараховані за період з 06.06.2011р. по 21.03.2012р., 71,01грн. - інфляційні витрати, які нараховані за період з 06.08.2011р. по 21.03.2012р., 1356,97грн. - пеня, яка нарахована по кожному розрахунковому періоду за періоди з 06.06.2011р. по 02.12.2011р., з 06.07.2011р. по 01.01.2012р., з 06.08.2011р. по 01.02.2012р. відповідно до п. 5.3 договору.

В підтвердження позову надав підписаний між ЗАТ "ДМС-ЕКО", правонаступником якого є позивач, в особі директора філії ЗАТ "ДМС-ЕКО" та відповідачем договір № 17 на збір, вивіз та утилізацію твердих побутових відходів від 01.01.2010р., акт № ОУ-0003907 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.07.2011р., підписаний сторонами без зауважень та заперечень.

В судовому засіданні від 23.04.2012р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва на 25.04.2012р. для надання сторонами додаткових документів необхідних для вирішення спору по суті.

Відповідач визнав заявлену до стягнення суму в розмірі 19542,99грн. в повному обсязі.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду відповідно до п.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, не є обов»язковим, так як господарський суд оцінює докази відповідно до всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми заборгованості за послуги по розміщенню ТПВ, надані позивачем відповідно до договору договір № 17 на збір, вивіз та утилізацію твердих побутових відходів від 01.01.2010р., а також 3% річних, інфляційних витрат та пені, які нараховані за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Взаємовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законами України „Про відходи", „Про охорону навколишнього природного середовища", „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", „Про поводження з радіоактивними відходами", „Про металобрухт", „Про житлово-комунальні послуги", „Про хімічні джерела струму", „Про ветеринарну медицину", „Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції", Кодексу України про надра, цього Закону та інших нормативно-правових актів.

2

За своїм змістом та правовою природою договір № 17 від 01.01.2010р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором про надання послуг та підпадає під правове регулювання глави 63 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що за договором № 17 від 01.01.2010р. замовник (відповідач) поручає, а підрядник (позивач) своїми силами та за власні засоби виконує роботи по збиранню, вивезенню і утилізації (розміщення та захоронення), далі роботи по вивезенню ТПБ ( далі - відходів), з контейнерів, закріплених за КП "Жилцентр-7". Відповідно до п. 2.2 договору об'єми відходів, які підлягають вивезенню, а також кількість необхідних контейнерів визначаються у відповідності з діючими нормами накопичення та відображаються в розрахунку, який затверджується замовником та є невід'ємною частиною договору (додаток № 1), згідно якого об'єктом є житловий фонд, кількість розрахункових одиниць - фактичне накопичення, тариф на вивіз 1 куб. м. - 14,88грн. без ПДВ. Розмір оплати робіт відповідно до п. 4.1 договору вказується в розрахунку об'ємів вивозу ТПВ (Додаток № 1), яким встановлено, що тарифи на вивезення ТПВ у відповідності з рішенням Макіївського виконкому № 355 від 08.04.2009р. складають: для населення, організацій та підприємств бюджетної, комунальної сфери, а також підприємств, які надають послуги з обслуговування будинків та прибудинкових територій в розмірі 19,00грн. з ПДВ за вивіз 1 куб. м. ТПВ без урахування витрат з розміщення на полігоні; для інших суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форми власності в розмірі 24,18грн. з ПДВ за вивіз 1 куб. м. без урахування витрат з розміщення на полігоні. Тарифи на розміщення ТПВ на полігоні м. Харцизька у відповідності з рішенням Харцизького виконкому № 2963 від 03.06.2009р. складають: 5,58грн. з ПДВ за 1 куб .м. відходів. Тарифи на вивіз ТПВ у відповідності з рішенням Макіївського виконкому від 29.11.2006р. № 1776 складають: для населення, організацій та підприємств бюджетної, комунальної сфери в розмірі 15,70грн. з ПДВ, вартість розміщення 1 куб. м. ТПВ в навколишньому природному середовищі складає 2,14грн. з ПДВ - за вивіз 1 куб. м. ТПВ. За умовами п. 4.2 договору оплата за вивіз відходів здійснюється замовником згідно виставлених рахунків та актів виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим. Пунктом 6.1 договору встановлений строк його дії - з моменту підписання до 31.12.2015р. У випадку, якщо жодна із сторін не виявить бажання розірвати договір, зі закінченням строку дії договір автоматично продовжується на невизначений строк (п. 6.2 договору).

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Позивачем належним чином виконані умови договору, що підтверджується підписаними без зауважень та заперечень актами здачі-приймання робіт (надання послуг).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. „б" ч. 1 ст. 15 Закону України „Про відходи" відповідач повинен вносити в установленому порядку плату за користування послугами підприємств, установ та організацій, що займаються збиранням, зберіганням, перевезенням, знешкодженням, видаленням і захороненням відходів, тобто оплатити послуги надані позивачем.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що оплата за вивіз відходів здійснюється замовником згідно виставлених рахунків та актів виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Матеріалами справи доведено, що відповідач, в порушення умов договору, послуги не сплатив, таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості за послуги по розміщенню ТПВ за період з 01.04.2011р. по 31.07.2011р. складає 17752,45грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти надання послуг, їх не сплати у встановлені договором терміни, а також визнання відповідачем суми боргу в повному обсязі, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

3

Враховуючи не сплату відповідачем послуг, позивач просить стягнути з нього 362,56грн. 3% річних, які нараховані за період з 06.06.2011р. по 21.03.2012р. та 71,01грн. інфляційних витрат, які нараховані за період з 06.08.2011р. по 21.03.2012р.,

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем послуги не оплачені, тому позивачем нарахована сума річних відсотків та інфляційні.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати послуг, господарський суд, перевіривши наданий розрахунок та провівши власний, задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 71,01грн. інфляційних витрат в повному обсязі, оскільки розмір інфляційних, розрахований позивачем не перевищує розміру, розрахованого судом, а щодо стягнення 362,56грн. 3% річних, господарський суд задовольняє ці вимоги частково в розмірі 362,23грн., оскільки позивач при здійсненні розрахунку не врахував, що у 2012 році 366 календарних днів, що повинно бути відображено при підрахунку річних відсотків.

Порушення відповідачем строків оплати отриманих послуг явилось підставою для нарахування позивачем 1356,97грн. пені, яка нарахована по кожному розрахунковому періоду за періоди з 06.06.2011р. по 02.12.2011р., з 06.07.2011р. по 01.01.2012р., з 06.08.2011р. по 01.02.2012р. відповідно до п. 5.3 договору.

Господарський суд враховує, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків виконання зобов'язання по оплаті отриманих послуг, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення штрафних санкцій фактично залишилось невиконаним в повному обсязі зобов'язання відповідача перед кредитором.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою. Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Оскільки, відповідачем не були виконанні належним чином зобов'язання щодо оплати отриманих послуг, це стало підставою для застосування господарських санкцій, передбачених п. 5.3 договору, відповідно до якого за порушення строків оплати замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів - підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов'язання (п. 4.2 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання (п. 5.3 - пеня); в) розмір пені (п. 5.3 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд перевіривши наданий розрахунок та провівши власний, задовольняє вимоги в частині стягнення 1356,97грн. пені частково в розмірі 1356,66грн., оскільки позивач при здійсненні розрахунку не врахував, що у 2012 році 366 календарних днів, що повинно бути відображено при підрахунку пені.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладається судовий збір в розмірі 1609,45грн., оскільки позов задоволений частково.

На підставі Закону України „Про відходи", гл. 63, ст.ст. 526,530,546,549,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 67,193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 82,84,81-1,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Приватного акціонерного товариства "ДМС-ЕКО" м. Донецьк до Комунального підприємства "Жилцентр-7" м. Макіївка про стягнення 19542,99грн., з яких:

4

17752,45грн. - заборгованість, 362,56грн. - 3% річних, 71,01грн. - інфляційні витрати, 1356,97грн. - пеня частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Жилцентр-7" м. Макіївка Донецька область-86106, вул. Руденко, буд. 36, ЄДРПОУ 32315191 на користь Приватного акціонерного товариства "ДМС-ЕКО" м. Донецьк-83049, вул. Олімпієва, 222 "В" (адреса для листування: 83087, м. Донецьк, пр. О. Матросова, 24 "А"), ЄДРПОУ 34828332 заборгованість в сумі 17752,45грн., 362,23грн. - 3% річних, 71,01грн. - інфляційних витрат, 1356,66грн. - пені, 1609,45грн. судового збору.

В решті вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя Гринько С.Ю.