Рішення

від 23.04.2012 по справі 5009/493/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 33/7/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.12 Справа № 5009/493/12

Господарський суд Запорізької області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (юр. адреса: 61050, м.Харків, пр Московський, 60; поштова адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Чекістів, 23)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Інжінірінг»(69000, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 19-Б, кв. 18)

про стягнення з відповідача 45271,12 швейцарських франків (еквівалентно 385783 грн. 06 коп.) заборгованості за кредитором, 14296,57 швейцарських франків (еквівалентно 121829 грн. 87 коп.) заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 3109,01 швейцарських франків (еквівалентно 26493 грн. 79 коп.) пені за несвоєчасне повернення кредиту, 882,51 швейцарських франків (еквівалентно 7520 грн. 41 коп.) пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом

Суддя М.В.Мірошниченко

Секретар судового засідання Ю.І. Хилько

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 довіреність від 30.12.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_3 (директор, наказ № 1 від 17.08.2006р.)

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»звернулось до господарського суду Запорізької області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Інжінірінг» 45271,12 швейцарських франків (еквівалентно 385783 грн. 06 коп.) заборгованості за кредитором, 14296,57 швейцарських франків (еквівалентно 121829 грн. 87 коп.) заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 3109,01 швейцарських франків (еквівалентно 26493 грн. 79 коп.) пені за несвоєчасне повернення кредиту, 882,51 швейцарських франків (еквівалентно 7520 грн. 41 коп.) пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.

В обґрунтування заявленого позову позивач послався на наступні обставини. На виконання кредитного договору № 11247363000 від 06.11.2007р. позивач надав відповідачу кредит в іноземній валюті у сумі 79472,87 швейцарських франків, що на дату укладення договору становило по курсу НБУ 348449,99грн. За умовами кредитного договору відповідач зобов'язався повернути кредит згідно встановленого графіку, але не пізніше 04.11.2011р. Також відповідач зобов'язався за користування кредитними коштами здійснювати плату у вигляді процентів в розмірі 10,2% річних у строк з 01 по 10 число кожного місяця, а за користування понад строку, встановленого договором -15,3%, яка застосовується до всієї простроченої суми боргу. Розділом 7 сторонами встановлена відповідальність відповідача за прострочення платежів у вигляді пені. Оскільки станом на 04.11.2011р. зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконав, внаслідок чого станом на 25.12.2011р. загальна сума боргу складає 59567,69 швейцарських франків, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 507612,93грн., позивач звернувся до господарського суду за захистом порушеного права шляхом стягнення боргу по кредиту, процентах по кредиту та пені, нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату процентів.

Посилаючись на приписи норм ст. ст. 14, 526, 629, 530, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, позивач просить позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти викладених у ній доводів, вказавши на наступні обставини.

У пп. 1.3.4. п. 1.3. кредитного договору від 06.11.2007року № 11247363000 зазначається, що платою за кредит (під терміном «плата за кредит»в цьому Договорі розуміються як проценти так і комісії) є нарахування процентів за цим Договором, яке здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом «факт/360»відповідно до вимог нормативно-правових актів НБУ та чинного законодавства України.

Вважає, що пунктом 1.3 кредитного договору не визначений метод нарахування процентів, оскільки метод «факт/360»не надає відповіді про метод нарахування процентів, а посилання на вимоги нормативно-правових актів НБУ та чинного законодавства України не можуть братися до уваги з огляду на те, що ні нормативно - правовими актами НБУ, ні законодавством України не встановлено єдиного методу нарахування процентів між суб'єктами господарювання, які повинні застосовуватися при укладенні кредитних договорів. Плата за кредит (нарахування процентів) є істотною умовою договору, тобто є фактично ціною договору.

Посилаючись на норми ч.2 ст. 189, ст.ст. 180, 181 ГК України, ст. 638 ЦК України (щодо необхідності визначення при укладенні договору обов'язкової умови договору -ціни), зазначає, що за відсутності такої умови, договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Факт перерахування коштів тіла кредиту 34201,75 швейцарських франків та процентів за користування кредитом у розмірі 13423,57 швейцарських франків ТОВ «Преміум Інжінірніг»на рахунок АКБ «УкрСиббанк»не може свідчити про досягнення сторонами усіх істотних умов кредитного договору, а підтверджує лише те, що ТОВ «Преміум Інжінірніг»намагалося виконувати умови кредитного договору, однак оскільки істотні умови, а саме ціну договору, так і не було погоджено сторонами, припинило сплату за кредитним договором.

Виходячи з вищезазначеного, вважає, що нарахування процентів за кредитним договором було здійснено за невизначеним методом «факт/360», і цей метод не дає зрозумілого, чіткого поняття нарахування процентів, які є платою за користування кредитом, а отже не встановлено та не погоджено ціну договору, внаслідок чого Кредитний договір № 11247363000 від 06.11.2007 р. з додатковою угодою до нього від 25.12.2008 року, між АКІБ «УкрСиббанк»та ТОВ «Преміум Інжінірінг» є не укладеним.

Крім того, в розрахунку позивача по нарахованим процентам присутня процентна ставка 20,4, яка не передбачена кредитним договором. В кредитному договорі зазначаються лише дві процентні ставки за використання кредитних коштів - це 10,2% та 15,3% (п. 1.3.1. та 1.3.2. кредитного договору). В довідці розрахунку доданої до позовної заяви позивачем застосовується ставка у розмірі 20,4% до простроченого боргу за кредитом, але в листі № 207504 від 22.02.2008 р., який банк надав у судовому засіданні, і який відповідач не отримував взагалі, вказано лише про можливе застосування підвищеної ставки в майбутньому при настанні якихось певних обставин («порушення кредитної дисципліни»). Але, як зазначено в п.9.2. кредитного договору, є лише дві підстави для зміни розміру процентної ставки в сторону збільшення у разі настання будь-якої із наступних: а) порушення позичальником вимог п.4.8. цього договору; та/або б) здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або настання змін у грошово-кредитній політиці НБУ у порівнянні з курсом гривні до долару США, встановленого НБУ на дату укладання цього договору чи останнього перегляду процентної ставки. Відповідно до п. 4.8 кредитного договору з метою підтвердження свого фінансового стану на рівні, достатньому для забезпечення зобов'язань за кредитним договором та обслуговування кредиту, позичальник повинен щомісячно упродовж дії цього договору, починаючи з першого числа місяця, наступного за поточним., забезпечувати надходження 90% всіх своїх грошових потоків на свої поточні рахунки в АКБ «УкрСиббанк»в календарний місяць. Вказує, що відповідачем ці умови виконувались, а позивач не надав жодних доказів невиконання цих умов відповідачем. Інших підстав для збільшення процентної ставки кредитним договором не передбачено. Тому підстава «порушення кредитної дисципліни»не є такою, що відповідає умовам кредитного договору. В листі № 207506 від 22.02.2008 р. відсутні посилання на зазначені у п.9.2. підстави, а тому цей лист не можна вважати таким, що складено у відповідності до вимог кредитного договору щодо підвищення процентної ставки і таким чином підвищувати відсоткову ставку до 20,4%.

Вказує на безпідставність нарахування суми процентів за користування кредитом у розмірі 2 628,76 швейцарських франків.

Зазначає, що виходячи з контррозрахунку зробленого ТОВ «Преміум Інжінірінг»сума процентів, нарахованих за користування кредитом також відрізняється від розрахунку позивача на загальну суму 2 870,01 швейцарських франків, що еквівалентно 24 457,14 грн, а саме: за процентами нарахованими на строкову заборгованість по ставці 10,2 % становить 241,25 швейцарських франків, що еквівалентно 2055,88 грн.; за процентами нарахованими на прострочену заборгованість по підвищеній процентній ставці становить 2 628,76 швейцарських франків, що еквівалентно 22 401,26 грн.

Зазначаючи, що позивачем невірно нараховувались відсотки за користування кредитом, а також, що Кредитний договір № НОМЕР_1 від 06.11.2007 року з додатковою угодою до нього від 25.12.2008 року є неукладеним, просить у позові відмовити. Ухвалою господарського суду від 06.02.2012р. порушено провадження у справі № 5009/493/12, розгляд якої призначено на 28.02.2012р.

Ухвалою суду від 28.02.2012р. розгляд справи відкладено на 03.04.2012 р.

Ухвалою суду від 03.04.12р. на підставі ст. 69 ГПК України, за клопотанням відповідача строк розгляду справи було продовжено на 15-ть днів до 21.04.2012 р., розгляд справи відкладено на 17.04.2012 р.

Ухвалою суду від 17.04.2012р. розгляд справи відкладено на 23.04.2012р. При цьому, зважаючи на зміст ч.3 ст 51 ГПК України розгляд справи відкладено на 23.04.12р. із урахуванням того, що 21.04.12р. припадає на неробочий день (субота, вихідний день), а тому останнім днем строку вирішення спору є перший наступний робочий день, тобто 23.04.2012р. В судовому засіданні 23.04.2012р. (призначеному на 12год. 30 хв.) оголошувалась перерва на 23.04.2012р. на 14год. 30 хв. з метою витребування доказів

Також ухвалою суду від 17.04.12р. було залишено без задоволення клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи розрахунків по Кредитному договору № 11247363000 від 06.11.2007р., як процесуально безпідставне.

Присутні в судових засіданнях представники сторін підтримали доводи, викладені в позовній заяві та відзиві на неї у повному обсязі.

За клопотанням представників позивача та відповідача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 23.04.2012 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 06.11.2007 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»(Банк) в особі начальника відділення № 397 АКІБ та Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Інжиніринг»(Позичальник) був укладений кредитний договір № 11247363000, за яким Банк зобов'язується надати Позичальнику, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит в іноземній валюті в сумі ліміту 79472 швейцарських франків 87 сантимів у порядку та на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 348449,99 грн. за курсом Національного банку України на день укладення цього договору.

Згідно з п. 1.2.1 кредитного договору надання кредиту здійснюється у термін 06.11.2007 року.

Відповідно до умов п. 1.2.2 кредитного договору Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток № 1 до договору), але в будь-якому випадку не пізніше 04 листопада 2011 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п. п. 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 договору.

При цьому, якщо термін повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочий день, в такому випадку терміном повернення кредиту вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

Позичальник зобов'язується повернути суму кредиту та сплатити плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафи та інші грошові платежі згідно умов договору на рахунок № 3739511247363 в АКІБ «УкрСиббанк», код банку (МФО) 351005.

Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений у цьому пункті рахунок Банку.

Згідно з п. п. 1.3.1, 1.3.2 кредитного договору, за використання кредитних коштів за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 10,2% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору. За користування кредитними коштами понад встановлений договором строк (зокрема, понад терміни, встановлені графіком погашення кредиту, у разі наявності такого графіку) процентна ставка встановлюється у розмірі 15,3% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором.

Сторони домовились у п. 1.3.3 кредитного договору, що за умовами цього договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених підпунктом «а»та/або «б»п. 9.2 договору.

Пунктом 1.3.4 кредитного договору визначено, що нарахування процентів за цим договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом «факт/360»відповідно до вимог нормативно-правових актів НБУ та чинного законодавства України.

Період нарахування процентів згідно умов цього договору починається з дня фактичного надання кредитних коштів, якщо умовами пп. 1.3.2, 1.3.3, 9.2 договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місця.

При цьому проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність Банку відповідно до умов договору, якщо інша база нарахування процентів не передбачена умовами п. 1.3.2 та/або пп.1.3.3, 9.2 договору.

Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем.

Позичальник у п. 1.3.5 кредитного договору зобов'язується сплачувати проценти у строк - з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти.

Цільове призначення (мета) кредиту визначена п.1.4 договору, а саме: придбання автомобілю марки Toyota, модель Lexus RX 350, рік випуску 2007, колі чорний, тип легковий універсал, державний номер НОМЕР_2.

Згідно п.2.1 кредитного договору у забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за даним договором Банком приймається застава транспортного засобу, а саме автомобіль Toyota, модель Lexus RX 350, рік випуску 2007, колі чорний, тип легковий універсал, державний номер НОМЕР_2.

Згідно з п. п. 4.1, 4.6 кредитного договору Позичальник зобов'язується використовувати кредит на зазначені у цьому договорі цілі та здійснювати повернення отриманого кредиту, сплату нарахованих процентів, комісій та інших платежів у порядку та терміни, встановлені договором.

Позичальник також зобов'язався достроково повернути в повному розмірі кредит та плату за кредит у випадках застосування Банком будь-якого з пп. 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 цього договору в порядку, визначеному розділом 11 договору.

Пунктом 5.10 кредитного договору сторони узгодили, що у випадку невиконання або прострочення виконання грошових зобов'язань, передбачених цим договором, а також будь-якими іншими угодами, що укладені або укладені в майбутньому між Банком та Позичальником, Банк може змінити термін повернення кредиту в повному обсязі та плати за кредит в сторону зменшення в порядку, визначеному розділом 11 договору.

Пунктом 11.1 розділу 11 кредитного договору передбачено, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст. ст. 525, 611 Цивільного кодексу України, сторони погодили, що у випадку застосування будь-якого з пп. 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 цього договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами, Банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п. 1.2.2 цього договору. При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги Банку. В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений банком заново термін в повному обсязі.

В будь-якому випадку, новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно вимоги Банку не може перевищувати 14 календарних днів з дати відправлення Банком вказаної вимоги Позичальнику.

У додатку № 1 до кредитного договору сторони погодили графік погашення кредиту.

Додатковою угодою від 25.12.2008р. до кредитного договору № 11247363000 сторони домовилися викласти Графік погашення кредиту (Додаток № 1 до кредитного договору № 11247363000) в новій редакції (Додаток № 1 до цієї Додаткової угоди).

В силу ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти в кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов кредитного договору, Банк надав позичальнику (відповідачу у справі) кредит платіжним дорученням № 63569 від 06.11.2007р. на загальну суму 79472,87 швейцарських франків (еквівалентно на час укладення договору сумі 348449,99грн. по курсу НБУ), що підтверджується засвіденою копією платіжного доручення, яка знаходиться у матеріалах справи.

Позичальник (відповідач у справі) погасив кредит частково на загальну суму 34201,75 швейцарських франків, що підтверджується меморіальними ордерами (засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи), випискою Банку по кредитному договору за період з 06.11.2007р. по 17.02.2012р. про перерахування коштів, які надані до матеріалів справи, що не заперечується самим відповідачем у справі.

Залишок непогашеного кредиту складає 45271,12 швейцарських франків, що станом на 25.12.2011р. еквівалентно по курсу НБУ 385783,06грн.

Як свідчить довідка-розрахунок позивача про заборгованість за кредитом станом на 25.12.2011 р. та надана інформація про погашення заборгованості, погашення кредиту здійснювалось відповідачем в період з 06.12.2007 р. по 27.10.2009 р., з яких платежі в період з 06.12.2007 р. по 10.10.2008 р. сплачувались згідно погодженого графіку платежів. Платежі після 10.11.2008р. сплачувались в сумах, визначених графіком, але з порушенням встановленого строку. Після 27.10.2009р. суми в погашення кредиту не сплачувались.

У зв'язку з наявністю у відповідача простроченої заборгованості по кредиту та процентах, Банк звернувся до відповідача з вимогою № 133-432/27 від 11.02.2010 р. про сплату заборгованості та керуючись розділом 11 кредитного договору попередив, що у разі непогашення заборгованості протягом 14 календарних днів з дати одержання вимоги термін погашення кредиту в повному обсязі буде визнано таким, що настав з дати отримання відповідачем цієї вимоги. Вимогу направлено відповідачу 25.02.2010 р. цінним листом із бланком опису вкладення у відповідності до п.11.2 договору, про що свідчить відповідна відмітка. Однак суму заборгованості відповідач не сплатив.

Тому, з урахуванням положень пункту 11.1 розділу 11 кредитного договору термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит обов'язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку, і в будь-якому випадку, новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно вимоги Банку не може перевищувати 14 календарних днів з дати відправлення Банком вказаної вимоги Позичальнику, тобто не пізніше 10.03.2010 р.

В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений банком заново термін в повному обсязі.

Станом на 25.12.2011р. розмір боргу по кредиту складає суму 45271,12 швейцарських франків.

На час розгляду справи в суді відповідач суму заборгованості по кредиту не сплатив.

Згідно з п. п. 1.3.1, 1.3.2 кредитного договору за використання кредитних коштів позивачем нараховані проценти за період з 06.11.2007 р. по 30.11.2011 р. в загальній сумі 27720,14 швейцарських франків.

За спірний період Позичальником (відповідачем у справі) сплачено процентів у розмірі 13423,57 швейцарських франків, що підтверджується розрахунками позивача та відповідача.

Таким чином, залишок боргу по процентах складає 14296,57 швейцарських франків, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 25.12.2011р. сумі 121829,87 грн.

Щодо порядку та розміру нарахування процентів, суд зазначає наступне. Згідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України: цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України.

Приписом ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Так, залишок заборгованості за процентами (платі за кредит) кредитом проводилось за методом «факт/360»(для розрахунку використовувалась фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), що передбачено п.1.3.4. кредитного договору, виходячи з фактично виконаних зобов'язань за договором, та за такою формулою: (РПД : 360 х КДП х СПП) : 100 = розмір процентів, де РПД - розмір процентів по договору; СПП-сума платежу; КДП - кількість днів прострочення.

Зміст п. 1.3.4 кредитного договору щодо порядку нарахування процентів на суму кредитних коштів, що фактично надані Банком Позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність банку, дозволяє визначити, що проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані Банком Позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність Банку, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та умовно 360 календарних днів у році.

Розрахунок процентів здійснювався на підставі кредитного договору. Так, п.п. 1.3.-1.3.2. п.1.3 кредитного договору встановлений розмір процентів, а п.п. 1.3.4. п.1.3 кредитного договору встановлено порядок їх нарахування, а тому розмір процентів є договірною величиною, яку визначили сторони за кредитним договором.

Щодо нарахування процентів за збільшеною ставкою (20,4%), суд зауважує наступне. Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторонни кредитного договору досягли домовленості згідно з положеннями ст. ст. 207, 640 ЦК України та уклали кредитний договір, в якому передбачили умови підвищення процентної ставки, тому вони мають виконуватись і вважаються такими, що момент досягнення домовленості настав.

В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У справі «Дубенко проти України»(заява № 74221/01) Європейський суд з прав людини прийняв рішення від 11.01.2005 року, у якому вказав, що після прострочення сплати боржником кредитору відбувається втручання у право кредитора на мирне володіння своїм майном і відбувається користування боржником грошовими коштами кредитора. Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Під терміном «користування чужими грошовими коштами (що також слідує з постанови Вищого господарського суду України від 08.12.2009 року у справі № 4/394) слід розуміти не тільки зобов'язання, основним предметом яких є надання грошових коштів у тимчасове використання (позика, кредит, банківський вклад тощо), але і випадки прострочення сплати грошей за будь-якими сплатними зобов'язаннями. Виключення з цього правила, тобто звільнення боржника від сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, може бути встановлено тільки договором між фізичними особами. Таких умов договором не встановлено.

Отже, проценти, встановлені договором, є платою за користування грошовими коштами, яка сплачується як за умови належного виконання грошового зобов'язання, так і при настанні обставин прострочки його виконання.

За кредитним договором № 11247363000 сторони встановили обставини, що тягнуть за собою збільшення процентної ставки - це виникнення заборгованості (з моменту виникнення заборгованості до моменту його погашення), отже відповідач погодився з правом позивача підвищувати автоматично за певних умов процентну ставку.

Процентна ставка за договором була встановлена в розмірі 10,2%. За користування кредитними коштами понад встановлений договором строк (зокрема, понад терміни, встановлені графіком погашення кредиту, у разі наявності такого графіку) застосовується процентна ставка в розмір 15,3%. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором ( п.1.3.2. кредитного договору.)

Позичальник зобов'язується сплачувати проценти у строк - з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти.

Відповідно до пункту 1.3.3 кредитного договору сторони домовились, що за умовами договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених п.п. «а»та/або «б»п. 9.2. договору. Пунктом 9.2 встановлено, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема ст. 651 ЦК України сторони погодили, що протягом дії цього договору Банк може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі настання будь-якої з наступних обставин:

- порушення Позичальником п.4.8 договору (щодо забезпечення щомісячного надходження 90% грошових потоків товариства на поточні рахунки банку);

та/або

- здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або настання змін у грошово-кредитній політиці НБУ.

Пунктом 9.2. кредитного договору встановлено порядок збільшення процентної ставки:

1) не пізніше ніж за 14 календарних днів до дня зміни процентної ставки Банк повідомляє позичальника про встановлення нового розміру процентної ставки;

2) в повідомленні вказує дату, з якої починає діяти новий розмір процентної ставки,

3) повідомлення Банк здійснює шляхом направлення відповідного листа за

адресою позичальника, що вказана в розділі 12 цього договору (69000, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 19-Б, кв. 18), або за іншою адресою, яку Позичальник письмово повідомив банку при зміні адреси;

4) нова ставка починає діяти з вказаної в повідомленні дати і застосовуватись до всієї строкової суми основного боргу;

5) укладання додаткових угод про зміну процентної ставки кредитним договором не вимагається.

У разі незгоди із таким розміром процентної ставки, Позичальник має право: у строк не пізніше останнього дня, що передує даті початку дії нової ставки, вказаної у повідомленні, достроково повернути Банку всю суму кредитних коштів, отриманих за договором, сплатити йому в повному обсязі плату за кредит та здійснити інші платежі за договором, при цьому Позичальник не звільняється від обов'язків щодо сплати можливих комісій Банку за дострокове повернення кредиту.

Відповідач допустив порушення умов кредитного договору, а тому позивач направив відповідачу повідомлення № 207504 від 22.02.2008р., що з 12.03.2008р. запроваджено нову систему нарахування процентів на прострочену суму основного боргу. Також попереджено, що підвищені проценти будуть нараховуватись: з дати виникнення простроченої суми основного боргу, в розмірі збільшеної вдвічі від діючої процентної ставки на момент виникнення такої простроченої суми основного боргу, та також вказано, що подальше користування кредитом вважається вираженням згоди стосовно умов, викладених в повідомленні щодо порядку нарахування процентів на прострочену суму основного боргу. Відправлення на адресу відповідача листа підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень із відміткою пошти про відправлення 26.02.2008р.

Після направлення повідомлення Позичальник продовжував користуватись кредитом, жодних рекламацій щодо застосованого порядку нарахування прострочених процентів не пред'являв.

Тобто, за період дії договору нараховувались проценти за ставкою - 10,2%, а ставка 20,4 (10,2% х 2), вдвічі збільшена відповідно до направленого повідомлення, нараховувалась, починаючи з 28.11.2008р. по 30.11.2011р.

Крім того, суд зауважує, що аналогічна правова позиція (щодо правомірності застосування підвищеної вдвічі процентної ставки) була викладена в постанові Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2012р. у справі № 8/5009/3959/11 -2/5009/3959/11 за участю, в тому числі, тих самих сторін, а саме: ПАТ «УкрСиббанк»(позивач), ТОВ «Преміум Інжінірінг»(відповідач 1). При цьому на аркуші 10 постанови судом апеляційної інстанції зроблено висновок, згідно з яким повідомлення про збільшення процентної ставки відправлено відповідачу 1 за адресою вказаною ним у кредитному договорі, як того вимагають умови кредитного договору; не отримання з боку останнього такого повідомлення у разі зміни зазначеної адреси не перешкоджає збільшенню процентної ставки. Також судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що оскільки умовами договору передбачена можливість нарахування процентів за методом «факт/360», відтак розрахунок в цій частині є вірним.

Згідно до ст 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, факти правомірного нарахування процентів за користування кредитом у розмірі підвищеної ставки (20,4%) є звільненими від доказування.

Залишок боргу відповідача по процентах складає 14296,57 швейцарських франків.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На час розгляду справи в суді відповідач суму заборгованості по процентах не сплатив.

Враховуючи викладене, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 45271,12 швейцарських франків заборгованості по кредиту, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 25.12.2011 р. складає 385783,06 грн., та 14296,57 швейцарських франків заборгованості по процентах, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 25.12.2011р. складає 121829,87 грн.

Посилання відповідача на невизначеність методу розрахунку процентів у кредитному договорі суд визнав необґрунтованими, оскільки зміст п. 1.3.4 кредитного договору щодо порядку нарахування процентів на суму кредитних коштів, що фактично надані банком позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність банку, а також зміст пункту 7.1 кредитного договору щодо порядку нарахування пені за аналогічним методом, дозволяють визначити, що проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність банку, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та умовно 360 календарних днів у році.

Крім того, правомірність застосування вказаного методу звільнена від доказування згідно з постановою ДАГС від 13.03.2012р.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.1 кредитного договору передбачено, що за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або цього частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісій, Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті.

Пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, і розраховується за методом «факт/360»(метод «факт/360»передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.

Позичальник повинен сплатити пеню за цим договором за першою вимогою банку.

На суму заборгованості по кредиту позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 25.06.2011 р. по 25.12.2011 р. в сумі 3109,01 швейцарських франків, що в еквіваленті складає по курсу НБУ 26493,79 грн. з розрахунку 365 днів у році.

На суму заборгованості по процентах позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 25.06.2011 р. по 25.12.2011 р. в сумі 882,51 швейцарських франків, що в еквіваленті складає 7520,41 грн. з розрахунку 365 днів у році.

Позивачем нараховано пеню в межах річного терміну спеціальної позовної давності, встановленої частиною 2 статті 258 Цивільного кодексу України для вимог про стягнення пені. Отже, строк позовної даності для вимог про стягнення пені позивачем не пропущено.

При цьому, нарахування пені, виходячи з 365 днів у році відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Облікова ставка НБУ є річною ставкою, а отже вона обраховується з фактичної кількості днів у році.

Тому правомірним є нарахування пені з розрахунку фактичної кількості днів у році (365).

Для розрахунку пені за прострочення сплати кредиту та процентів суд визнав обґрунтованими розрахунки позивача, які виконані виходячи з розрахунку 365 днів у році, за вказані періоди нарахування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми заборгованості за офіційним курсом НБУ станом на 25.12.2011р.

Таким чином, з відповідача на користь позивача за період з 25.06.2011 р. по 25.12.2011 р. підлягає стягненню пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми заборгованості за офіційним курсом НБУ станом на 25.12.2011р. в наступних розмірах:

- за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту - в сумі 3109,01 швейцарських франків, що в еквіваленті складає по курсу НБУ 26493,79 грн.;

- за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах - в сумі 882,51 швейцарських франків, що в еквіваленті складає 7520,41 грн.

Позов є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Доводи відповідача про те, що кредитний договір № 11247363000 від 06.11.2007р. з посиланням на норми ч.2 ст. 189, ст.ст. 180, 181 ГК України, ст. 638 ЦК України (щодо необхідності визначення при укладенні договору обов'язкової умови договору -ціни), а оскільки ціна не визначена, тому за відсутності такої умови, договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся), є безпідставними. По-перше, ціна договору чітко визначена в п.п.1.1, 1.3.1 -1.3.5 договору, а по-друге вищевикладені судом обставини справи спростовують ці доводи відповідача у повному обсязі.

Відповідно до 49 ГПК України судовий збір в сумі 10832,55 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Інжінірінг»(69000, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 19-Б, кв. 18, код ЄДРПОУ 34564149) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (юридична адреса: 61050, м. Харків, пр. Московський, 60, поштова адреса: 69063, м.Запоріжжя, вул. Чекістів, 23, ЄДРПОУ 09807750, р/р 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) 45271,12 швейцарських франків (сорок п'ять тисяч двісті сімдесят один швейцарський франк 12 сантимів) заборгованості по кредиту, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 25.12.2011 р. складає 385783,06 грн. (триста вісімдесят п'ять тисяч сімсот вісімдесят три грн. 06 коп.), 14296,57 швейцарських франків (чотирнадцять тисяч двісті дев'яносто шість швейцарських франків 57 сантима) заборгованості по процентах, що в еквіваленті складає 121829,87 грн. (сто двадцять одна тисяча вісімсот двадцять дев'ять грн. 87 коп.) , 3109,01 швейцарських франки (три тисячі сто дев'ять швейцарських франків 01 сантим) пені за несвоєчасне повернення кредиту, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 25.12.2011р. складає 26493,79грн .(двадцять шість тисяч чотириста дев'яносто три грн. 79коп.), 882,51 швейцарських франки (вісімсот вісімдесят два швейцарських франків 51 сантим) пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 25.12.2011р. складає 7520,41грн. (сім тисяч п'ятсот двадцять грн. 41коп.) та суму 10832,55 (десять тисяч вісімсот тридцять дві ) грн. 55 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України - 27.04. 2012 р.

Суддя М.В. Мірошниченко