Рішення

від 24.04.2012 по справі 23/026-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" квітня 2012 р. Справа № 23/026-12

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнат-М», Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське

про стягнення 150606,61 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1 (довіреність №77 від 11 травня 2011 року);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність №40/12 від 11 квітня 2012 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «АЕС Київобленерго»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнат-М»(далі - відповідач) про стягнення 150606,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору користування електричною енергією за №805 від 6 вересня 2000 року, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за використану електроенергію, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 150606,61 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 30 березня 2012 року та призначено справу до розгляду на 11 квітня 2012 року.

11 квітня 2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 24 квітня 2012 року.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі, проте, письмового відзиву на позовну заяву до суду не подав. Виникнення заборгованості пояснював відсутністю грошових коштів.

24 квітня 2012 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором -електропостачальник) та відповідачем (за договором -споживач) 6 вересня 2000 року укладено договір користування електричною енергією за №805.

Пунктом 1 договору встановлено, що електропостачальник зобов'язується постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а споживач своєчасно проводити оплату за електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним договором.

Згідно пункту 2.1 договору електропостачальник зобов'язується відпускати електроенергію як різновид промислової продукції споживачу в межах 450 кВА (кВт) приєднаної (дозволеної для використання) потужності згідно з визначеними йому цим договором умовами та величинами постачання електроенергії та потужності.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що споживач зобов'язаний своєчасно сплачувати поточну плату за електроенергію банківськими коштами, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами та умовами цього договору.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що споживач зобов'язується виконувати умови цього договору.

Відповідно до пункту 2.3.3 договору споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію»та додатку №6 «Порядок зняття показників розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку».

Згідно пункту 6.2 договору оплата платіжних документів банківським коштами здійснюється споживачем самостійно, в 10-ти денний термін після дати, зазначеної в платіжному документі.

Пунктом 15 договору встановлено, що договір укладається терміном до 31 грудня 2000 року та набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місць до закінчення терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору, або його перегляд.

Судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав належним чином, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 150606,61 грн. за спожиту електроенергію в період з жовтня 2010 року по лютий 2012 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі, проте, письмового відзиву на позовну заяву до суду не подав. Виникнення заборгованості пояснював відсутністю грошових коштів.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків, який підписаний позивачем та відповідачем та скріплений печатками сторін. Із зазначеного акту звірки вбачається, що станом на 11 квітня 2012 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 150606,61 грн.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не розрахувався з позивачем за спожиту електроенергію у повному обсязі. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 150606,61 грн. заборгованості за спожиту електроенергію підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Надмірно сплачений позивачем судовий збір у розмірі 00 грн. 37 коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України на підставі ч. 2 ст. 1 Закону України «Про судовий збір».

Під час судового розгляду справи №23/026-12 представником відповідача було заявлено клопотання про розстрочення сплати суми заборгованості, починаючи з квітня 2012 року по січень 2013 року.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилався на скрутне фінансове становище, що виникло в результаті відсутності державного фінансування.

Представник позивача проти задоволення зазначеного клопотання заперечував.

Наведені відповідачем підстави для розстрочення виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище, не є виключними обставинами, що є підставою для розстрочення виконання судового рішення, оскільки, важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин.

Отже, клопотання відповідача про розстрочення сплати суми боргу задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнат-М»(08321, Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Липнева, 1, код 24595297) на користь Публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго»(08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 2-б, код 23243188) -150606 (сто п'ятдесят тисяч шістсот шість) грн. 61 коп. заборгованості та 3012 (три тисячі дванадцять) грн. 13 коп. судового збору.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству «АЕС Київобленерго»(08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 2-б, код 23243188) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у розмірі 00 грн. 37 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання рішення -26 квітня 2012 року

СуддяД.Г. Заєць