Рішення

від 18.04.2012 по справі 5017/710/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" квітня 2012 р.Справа № 5017/710/2012

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС»;

в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ»;

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Гія";

про стягнення 7 744,53грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю №5233-4 від 20.12.2011р.;

від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ»(надалі -ТОВ "ІНФОКС"), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Гія" (далі по тексту -ТОВ "Гія"), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за послуги водопостачання у сумі 7 744,53 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.03.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, їй присвоєно № 5017/710/2012 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Представник позивача на вимогах наполягає, просить суд задовольнити задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою Спеціальним Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.03.2012р., про що свідчить корінець про вручення поштового повідомлення, яке є у матеріалах справи, але в судове засідання не з'явився, свого представника до суду не направив, про поважність підстав неявки суд не повідомив, своїм правом на захист не скористався.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гія" (надалі - ТОВ "Гія" ) є Абонентом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» (надалі -ТОВ "ІНФОКС") згідно з Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Мінжитлокомунгоспу №190 від 27.06.2008 р. та договором договору на послуги водопостачання та водовідведення № 4726/3 що був укладений між КП "Одесводоканал" та ТОВ "Гія" 01.11.2000р.

КП "Одесводоканал" було реорганізовано шляхом приєднання до ТОВ "Інфокс", яке єправонаступником всіх прав та обов'язків реорганізованого підприємства (у відповідності зістатутом ТОВ "ІНФОКС"). Крім того, частиною 3 ст. 59 ГК України встановлено, що у разіприєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарюваннядо цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

27.10.2004р. між ТОВ "Гія" та ТОВ "ІНФОКС" було укладено додаткову угоду до договору на послуги водопостачання та водовідведення №4726/3 від 01.11.2010р.

20.10.2010р. між ТОВ "Гія" та ТОВ "ІНФОКС" було укладено додаткову угоду до договору на послуги водопостачання та водовідведення №4726/3 від 01.11.2010р.

Згідно з п.1.1. договору його предметом є надання позивачем послуг по наданню питної води (надалі -води) на об'єкти відповідача, а також по прийманню стичних вод, скидаємих відповідачем в систему комунальної каналізації у відповідності з дислокацією об'єктів (Додаток № 1).

Відповідно до п.2.1. договору сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України щодо водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п.3.2 договору №4726/3 від 01.11.2000р сплата за послуги водопостачання та водовідведення проводиться щомісячно до 20 числа місяця, що слідує за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

Як вбачається з матеріалів справи Позивач надавав Відповідачу послуги по водопостачанню та водовідведенню відповідно до умов договору № 4726/3 від 01.11.2000р, що підтверджується наявними в матеріалах справи, звітами про водокористування (а.с. 20-25), які Відповідач надавав Позивачу згідно п. 2.3.9. договору № 4726/3 від 01.11.2000р. та акти контрольних зйомок та опломбування .

Доказами, що підтверджують надання послуг водопостачання та водовідведення є звіти про водокористування, які Відповідач надавав Позивачеві згідно п. 2.3.9. договору № 4726/3 від 01.11.2000р. та акти контрольних зйомок та опломбування .

Однак відповідач не сплачував в повному обсязі за надані послуги, у результаті чого за період з 01.05.2010р. по 01.08.2011р. у нього склалася заборгованість на суму 7744,53грн.

17.08.2011р. Позивачем на адресу відповідача було надіслано підписаний акт звірки взаємних розрахунків №11 який до цього часу залишений відповідачем без відповіді.

У зв'язку з тим, що відповідач у добровільному порядку не оплатив суму заборгованості, позивач був вимушений звернутись до господарського суду Одеської області з відповідним позовом для захисту своїх порушених прав.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України та інших правових актів.

Як вбачається із матеріалів справи та не спростовано відповідачем, заборгованість відповідача за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 4726/3 за період з 01.05.2010р. по 01.08.2011р. складає 7744,53грн., яка відповідачем на час розгляду справи не сплачена.

Стаття 610 ЦК України встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що під час виконання договору відповідачем систематично порушувалися приписи п.3.2 договору яким встановлено, що сплата послуг водокористування та водовідведення здійснюється щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ТОВ "ІНФОКС" про стягнення з ТОВ "Гія" заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 7744,53грн. за період 01.05.2010р. по 01.08.2011р. підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати віднести за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гія" ( 65113, м. Одеса, пр-т Академіка Глушка, буд 10, код ЄДРПОУ19206365) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, код ЄДРПОУ 26472133) заборгованості за послуги водопостачання та водовідведенняу розмірі 7744,53 грн.; 1609,50грн. -судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення склажено 23.04.2012 р.

Суддя Цісельський О.В.