Постанова

від 19.04.2012 по справі 2439/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

19 квітня 2012 р. справа № 2-а- 2439/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання -Лишняк І.В.,

за участі:

представника позивача -Мозгова О.А.,

представника відповідача - Іхненко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства Виробничо-торгівельної фірми "Поступ" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Мале приватне підприємство Виробничо-торгівельна фірма "Поступ" (далі -МПП ВТФ "Поступ") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова (далі -ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова), з урахуванням уточнених позовних вимог, про скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова №0000050070 від 13.02.2012 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2012 року було допущено заміну відповідача - Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова на її правонаступника Основ'янську міжрайонну державну податкову інспекцію м.Харкова Харківської області Державної податкової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова 13.02.2012 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000050070, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 13246,00 гривень, в тому числі 10597,00 грн. за основним платежем та 2649,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Вказане податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі акту перевірки №116/07-010/14096676 від 27.01.2012 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки МПП ВТФ "Поступ" з питань правильності та повноти обчислення податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" (код за ЄДРПОУ 3698761) за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року", яким було встановлено порушення позивачем вимог цивільного та податкового законодавства при здійсненні господарських відносин з вказаними в акті контрагентами. Проте, позивач вважає, що висновки акту перевірки є необґрунтованими та незаконними і не підтверджуються належними доказами. МПП ВТФ "Поступ" визначало податковий кредит з ПДВ з урахуванням та на підставі податкових накладних і інших первинних документів, отриманих від ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" у встановленому порядку, а тому порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України відсутні. Крім того, позивач зазначив, що на момент укладання угоди ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" був належним чином включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ та будівельну ліцензію №514908 Серія АВ від 22.03.2010 року, строк дії якої з 22.03.2010 року до 22.03.2013 року, однак, як зазначено в акті перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова свій висновок обґрунтовує інформацією про порушення податкового законодавства контрагентом позивача ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», яка надійшла від ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова та міститься в акті від 13.12.2011 року №249/23-02-09/36987611 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків та зборів ТОВ «Техноспецмаркетинг»(код за ЄДРПОУ 37366942), їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень-жовтень 2011 року. Цим актом було встановлено відсутність факту здійснення реального вчинення господарських операцій ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»за період вересень-жовтень 2011 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав на підставі викладених у позові фактів і просив суд задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, у судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що за результатами акту перевірки №116/07-010/14096676 від 27.01.2012 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки МПП ВТФ "Поступ" з питань правильності та повноти обчислення податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" (код за ЄДРПОУ 3698761) за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року", яким встановлені порушення позивачем вимог п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України. На думку податкового органу, проведені між позивачем та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" господарські операції не створюють ніяких правових наслідків, підлягають виключенню з податкового обліку як такі, що не спричиняють виникнення об'єкту оподаткування та підстав формування податкового кредиту, що підтверджується податкової інформацією ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова, яка була використана під час проведення перевірки. На підставі зазначеного, представник відповідача вважає, що ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова діяла у межах своїх повноважень та компетенції, визначеної законодавчими актами.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до витягу та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців МПП ВТФ "Поступ" (код ЄДРПОУ 14096676) зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 02.11.1992 року. Позивач взятий на податковий облік в якості платника податків 08.12.1992 року за №840/1041, зареєстрований платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №29022812 від 25.01.2005 року, виданого ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова.

На підставі наказу начальника ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова №41 від 16.01.2012 року та керуючись п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, фахівцями ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було проведено документальну позапланову виїзну перевірку МПП ВТФ "Поступ" з питань правильності та повноти обчислення податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" (код за ЄДРПОУ 3698761) за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки складено акт №116/07-010/14096676 від 27.01.12 року, відповідно до якого в зв'язку з актом неможливості проведення зустрічної перевірки ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" (код за ЄДРПОУ 3698761) встановлено відсутність факту здійснення реального вчинення господарських операцій за періоди вересень-жовтень 2011 року, в результаті чого завищено податок на додану вартість на загальну суму 10597,32 грн., таким чином було виявлено порушення п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України.

Сутність порушень МПП ВТФ "Поступ", встановлених актом перевірки, полягає у тому, що за результатами проведеної ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова перевірки ТОВ «Техноспецмаркетинг»(код за ЄДРПОУ 37366942) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період вересень-жовтень 2011 року, про що складено акт від 13.12.11 № 249/23-02-09/36987611, яким встановлено, що ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»відсутнє за юридичною адресою. За висновком ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова відсутній факт реального здійснення господарської діяльності суб'єкта господарювання ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" (код за ЄДРПОУ 3698761) за період вересень 2011 року. За перевіряємий період ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»не підтвердило жодним первинним документом щодо здійснення господарської діяльності, руху активів у процесі господарських операцій та реальності зміни майнового стану платника податків, а отже має ознаки нереальності здійснення господарської діяльності суб'єкта господарювання.

За наслідками вказаного акту перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова 13.02.2012 року було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000050070 щодо збільшення позивачу сими грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 13246,00 грн., з них за основним платежем 10597,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 2649,00 грн.

Суд зазначає, що відповідно до підпункту 201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку у порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. А п.201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. МПП ВТФ "Поступ" і ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»були зареєстровані як платники ПДВ, що підтверджується відповідно актом перевірки №116/07-010/14096676 від 27.01.2012 року, Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 року по справі №2-а-14158/11/2070, та Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012 року.

Судом встановлено, що 19.08.2011 року між МПП ВТФ "Поступ" (замовник) та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»(підрядник) було укладено договір №11, відповідно до умов пункту 1.1 вказаного договору МПП ВТФ «Поступ»доручив, а ТОВ «Промбуд-Монтажсервіс»прийняв на себе зобов'язання виконати роботи, а саме: ремонт будівлі складу за адресою: місто Харків, вул. Польова, 81.

Термін виконання робіт відповідно до п.4.1 договору встановлений з 29.08.2011 року по 20.09.2011 року. Договірна ціна згідно п.5.1 договору визначається з урахуванням локальних кошторисів та розрахунків підряднику, узгоджених з замовником і становить 63583,92 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 10597,32 грн. Пунктом 6.1 договору встановлено, що замовник здійснює оплату виконаних робіт в повному обсязі на протязі 5 днів після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

На підтвердження реального виконання вказаних правочинів позивачем були надані та досліджені судом первинні документи, які підтверджують факти приналежності на праві власності приміщення, в якому провадилися ремонтні роботи, наявності у підрядника ліцензії на виконання робіт, приймання робіт у встановленому порядку.

Суд зазначає, що вказані документи були представлені та використані ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова при проведенні перевірки, та знайшли своє відображення у акті №116/07-010/14096676 від 27.01.2012 року.

З наявних матеріалів справи вбачається, що за отримані послуги МПП ВТФ "Поступ" розрахувався з ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" в повному обсязі, шляхом перерахування безготівкових коштів, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та не заперечується відповідачем.

Крім цього, підтвердженням реального отримання послуг від ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" є наявні в матеріалах справи видаткові та прибуткові накладні, в яких містяться відомості щодо матеріалів, використаних при виконанні ремонтних робіт.

Таким чином, наявна в матеріалах справи первинна бухгалтерська документація в сукупності свідчить про реальність виконання укладеного між МПП ВТФ "Поступ" та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" договору.

Згідно з пп. 14.1.181.п 14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а відповідно до п.п. 14.1.179 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Відповідно до п.201.10 ст.210 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.201.4. ст.201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (п.201.7 ст.201 ПК України).

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 200.1 ст.200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 200.3 при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.198.4 ст.198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Виходячи з наведених норм законодавства та наявних матеріалів справи, суд приходить до висновку, що ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" виконало вимоги діючого законодавства видавши МПП ВТФ "Поступ" належним чином оформлену податкову накладну після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт по формі КБ-2в, в свою чергу МПП ВТФ "Поступ" виконав вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні наданих послуг.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктами 1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.201.15 ст.201 ПК України зведені результати обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Пунктом 48.1 ст.48 ПК України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Отже, отримання податкової накладної є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.

Суд зазначає, що чинним законодавством України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть у разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань зі сплати податків, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Таким чином суд приходить до висновку про правомірність дій МПП ВТФ "Поступ" щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Промбуд-Монтажінвест". При цьому суд зазначає, що актом перевірки МПП ВТФ "Поступ" не було встановлено неналежного оформлення первинних документів та податкових накладних, які були включені МПП ВТФ "Поступ" до складу податкового кредиту з ПДВ.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів відсутності ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" за місцем реєстрації на момент укладання договору або його виконання, також не надано до матеріалів справи акт ДПІ У Жовтневому районі м. Харкова від 13.12.2011 року №249/23-02-09/36987611 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків та зборів ТОВ «Техноспецмаркетинг»(код за ЄДРПОУ 37366942), їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень-жовтень 2011 року. Цим актом нібито встановлено відсутність факту здійснення реального вчинення господарських операцій ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»за період вересень-жовтень 2011 року. При цьому, в матеріалах справи міститься довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" з якої вбачається, що відповідно до запису №10 станом на 28.09.2011 року внесена інформація про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Стосовно висновків ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова про те, що договір, укладений між МПП ВТФ "Поступ" та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" не спричиняють реального настання правових наслідків суд зазначає наступне.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені вимоги, додержання сторонами яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, яка викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»(далі за текстом Постанова Пленуму ВСУ № 9) суд зауважує наступне. В силу положень п. 18 Постанови Пленуму ВСУ № 9, перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших обєктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів, що угода, що укладена між МПП ВТФ "Поступ" та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" визнана судом недійсними.

А відтак, відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України та згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною в Узагальненнях «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 24.11.2008 року - законодавцем закріплено презумпцію правомірності правочину. Правомірність є конститутивною ознакою правочину, як юридичного факту.

Згідно з приписами частини 2 статті 215 ЦК України правочин є нікчемним лише, якщо його недійсність встановлена законом.

Таким чином, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Окрім того, суд бере до уваги, що при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не враховані приписи ч.3 ст.228 ЦК України, спірний правочин не оскаржений в судовому порядку, до суду не подано таких, що набули законної сили судових рішень про визнання спірного правочину недійсним.

Таким чином, договір укладений між МПП ВТФ "Поступ" та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", а також податкова накладна виписана по дослідженому судом договору на момент розгляду справи є чинними і в установленому законодавством порядку судом недійсними не визнавалися. Також зазначені вище угоди не є нікчемними (недійсними) в силу закону.

Суд також зазначає, що Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року затверджено "Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", тобто при оформленні результатів перевірок посадові особи зобов'язані дотримуватися вимог цього Порядку. Згідно пп. 4, 5, 6 розділу І Порядку, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства, факти виявлених порушень викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

За кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків та зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення (пункт 5.2. розділу ІІ Порядку).

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»унормовано правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Згідно статті 3 названого Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Стаття 9 Закону регламентує, що підставою бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких операцій.

Згідно з абз.1 п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Виходячи з аналізу вказаних норм, суд зазначає, що дослідження та аналіз первинних документів платника податків при проведенні органами державної податкової служби документальних перевірок є обов'язковим.

Суд також звертає увагу на те, що обов'язковість використання при проведенні документальних перевірок первинних документів платників податків визначається також положеннями п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 та п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України.

Зі змісту акту перевірки МПП ВТФ "Поступ" вбачається, що при її проведенні посадовою особою ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова були використані лише дані податкової звітності позивача, бази даних ДПІ та податкова інформація про проведення перевірок вказаного в акті контрагента позивача.

Отже, первинні документи, які містять відомості про господарські операції позивача та є доказами здійснення фінансово-господарської діяльності, в ході перевірки досліджувалися не повністю.

Таким чином, судом встановлено, що висновки, викладені в акті перевірки, зроблені без достатнього вивчення первинних документів позивача.

Отже, належних та допустимих в розумінні ст.70 КАС України доказів на підтвердження судження суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог цивільного та податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності акт перевірки не містить.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.72 КАС України не потребують доказування обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 року по справі №2а-14158/11/2070 визнані протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо визнання противоправним та скасуванню рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Промбуд-Монтажінвест".

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012 року по справі №2а-14158/11/2070 Постанову Харківського окружного адміністративного суду залишено без змін.

Окрім цього суд зауважує, що податкова накладна №185 була виписана ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»20.09.2011 року, в той час як рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" було прийнято ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова 14.10.2011 року, тобто після закінчення господарських відносин з МПП ВТФ "Поступ".

Отже, посилання ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова у акті перевірки №116/07-010/14096676 від 27.01.2012 року на те, що постачальник товарів (послуг) не зареєстрований як платник ПДВ на момент вчинення відповідної господарської операції (а.с.19) не відповідає дійсним обставинам справи та не може слугувати підставою для встановлення порушень МПП ВТФ "Поступ".

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова податкового повідомлення - рішення №0000050070 від 13.02.2012 року дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та необхідність його скасування.

В зв'язку з тим, що ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова не мала належних підстав для збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість і зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, то згідно положень Податкового кодексу України відповідач не мав підстав для визначення МПП ВТФ "Поступ" штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги МПП ВТФ "Поступ" документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Отже, суд присуджує позивачу всі здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 132,47 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Малого приватного підприємства Виробничо-торгівельної фірми "Поступ" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення -задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова №0000050070 від 13.02.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь Малого приватного підприємства Виробничо-торгівельної фірми "Поступ" (вул. Польова, 81, Харків, 61004, код 14096676) витрати зі сплати судового збору у розмірі 132,47 грн. (сто тридцять дві гривні 47 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 24.04.2012 року.

Суддя Біленський О.О.