Постанова

від 25.04.2012 по справі 2а/2470/2359/11

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/2359/11

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого -судді Маренича І.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Прокурора Сокирянського району Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області до ЗРА «Екобіотех»про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з адміністративним позовом до ЗРА «Екобіотех»(відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 133521,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальник -ЗРА «Екобіотех»є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість по платежах до Пенсійного фонду, але до управління Пенсійного фонду протягом 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду у повному обсязі їх не сплачувало.

Від представника Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області поступило клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, при цьому представник позивача зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, та зазначив що позов визнає в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 2 ст. 121 Конституції України до основних функцій прокуратури віднесено представництво інтересів держави в судах у випадках, визначених законом. Однією із форм представництва є, у відповідності до ч. 3 ст. 36-1 Закону України В«Про прокуратуруВ» , звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як суб'єкт господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 08.04.1992 року та взятий на облік, як платник податків з 08.04.1992 року.

Відповідно до розрахунку Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на 16.09.2011 року складає 133521,55 грн.

Позивачем на адресу відповідача було направлено Рішення № 59 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

Також на адресу відповідача направлено вимоги про сплату боргу № Ю-87У від 04 лютого 2011 року та № Ю-9У від 04.03.2011 року, факт направлення та отримання вказаної вимоги підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, заборгованість на сьогоднішній день є узгодженою та становить 133521,55 грн.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» від 09.07.2003 р. №1058-ІV, який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про обов'язкове державне пенсійне страхування (далі -Закон №1058-ІV в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

Відповідно до пп. 4 п. 8 Розділу XV Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» від 09.07.2003 р. №1058-ІV (в редакції що діяла на момент виникнення заборгованості) (далі-Закон №1058-ІV), до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду (крім підпункту 5, який діє протягом строку, визначеного Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників" від 24 червня 2004 року): фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Згідно ст. ст. 1 та 14 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» ( в редакції, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1058-ІV) страхувальниками є, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до п.п.4, 6 ч.2 ст.17 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» від 09.07.2003 р. №1058-ІV (в редакції що діяла на момент виникнення заборгованості) (далі-Закон №1058-ІV) до обов'язку страхувальника належить подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду в строки та за формою, встановленою Пенсійним фондом, нараховувати та сплачувати страхові внески в повному обсязі в установленні строки.

Згідно ч.6 ст.20 Закону №1058-ІV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом є для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону (фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності)- квартал.

Частиною 12 ст.20 Закону №1058-ІV встановлено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Частина 2 ст. 106 Закону №1058-ІV передбачає, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості.

Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку - позов задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 20, 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статтями 11, 71, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ЗРА «Екобіотех» (60236, м. Новодністровськ, Чернівецька область, а/я 36, код ЄДРПОУ 14272742) на користь Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області заборгованість в сумі - 133521,55 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І.В. Маренич