Постанова

від 24.04.2012 по справі 2793/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 квітня 2012 р. № 2-а- 2793/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Архіпової С.В.

при секретарі -Солуяновій Н.В.,

за участю: представника позивача - не прибув,

представника відповідача -ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Товариство з обмежаною відповідальністю "СДМ-Групп" до Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СДМ-Груп» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до відповідача - ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова та просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.08.2011р. № 00003721520.

В ході розгляду справи відповідача ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова замінено в зв'язку з її реорганізацією на Основ'янську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Харкові Харківської області Державної податкової служби як правонаступника.

В обґрунтування заявленого позову зазначає, що згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 32421,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 8105,25 грн. Позивач з зазначеним податковим повідомленням-рішенням не погоджується, вважаючи його незаконним та необґрунтованим.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви. В подальшому надав до суду клопотання про розгляд справи за своєї відсутності.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив в задоволенні позовних вимог відмовити. Згідно наданих пояснень зазначив, що оскаржуване в даній справі рішення прийнято на підставі акту документальної невиїзної перевірки, згідно якого встановлено укладення позивачем правочинів з ПП «Промінком» без мети настання реальних наслідків, за якими ним сформовано податковий кредит з податку на додану вартість. Враховуючи, що зазначені правочини є нікчемними, відповідачем збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано до позивача фінансові (штрафні) санкції згідно приписів чинного законодавства.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова в серпні 2011 року проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань виявленої недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий, березень 2010 року.

За наслідками перевірки складено акт від 15.08.2011р. № 3448/15-215/32337105, згідно висновків якого встановлено порушення ч. 1 ст. 203, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню товарів, робіт та послуг за період лютий, березень 2010 року, порушення п. 11 розділу ХХ «Перехідні положення» та абз. 2 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: завищення податкового кредиту всього в сумі 32421,00 грн., в тому числі за лютий 2010 року на суму 2655,00 грн., за березень 2010 року на суму 29766,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення від 29.08.2011р. № 00003721520, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 32421,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 8105,25 грн.

Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність виявлених перевіркою порушень, відповідач виходив з того, що ним від ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова отримано від 10.03.2011р. № 220/23-104/36819272 про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Промінком» (код ЄДРПОУ 36819272) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 03.12.2009р. по 31.03.2010р., за висновками якого встановлено неможливість реального здійснення даною юридичною особою фінансово-господарських операцій та ведення діяльності в порядку, передбаченому чинним законодавством. Також встановлено порушення вимог ч.1 ст. 203, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених норм в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Промінком» з підприємствами - покупцями.

Такі висновки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова зроблено в зв'язку з тим, що у ПП «Промінком» не виявлено власних, орендованих, одержаних за договорами лізингу, закріплених за підприємством на праві господарського відання складських, торговельних, виробничих та інших приміщень, в яких здійснюється господарська діяльність. Також згідно висновків податкового органу не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) між ПП «Промінком» та позивачем, з яким зазначена юридична особа мала господарські правовідносини у перевіреному періоді.

Відповідачем встановлено, що ПП «Промінком» у перевіреному періоді був основним постачальником позивача. Беручи до уваги встановлені щодо ПП «Промінком» податковими органами обставини, які вказують на неможливість здійснення ним реальної господарської діяльності, відповідачем зроблено висновок про те, що угоди, укладені між ним та позивачем є нікчемними та не спричиняють реальних наслідків.

Таким чином, відповідачем зроблено висновок про те, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за лютий 2010 року по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) на загальну суму ПДВ 2655,00 грн., за березень 2010 року по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) на загальну суму ПДВ 29766,00 грн.

Проте суд з такими висновками не погоджується з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що між ПП «Промінком» та позивачем 17.02.2010р. укладено договір купівлі-продажу № 1702/1 (а.с.60), згідно умов якого ПП «Промінком» (за договором - продавець) зобов'язався передати у власність позивача (за договором - покупець) товар на умовах договору, а позивач зобов'язувався прийняти та сплатити товар.

Позивачем до суду надано копію зазначеного договору, який викладено у формі єдиного письмового документу, підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб. Наявність зазначеного договору сторонами у справі не заперечується.

В зв'язку з укладенням вказаного договору ПП «Промінком» виписано на адресу позивача податкові накладні від 25.02.2010р. № 2502/1, від 04.03.2010р. № 0403/4, від 09.03.2010р. № 0903/4, від 31.03.2010р. № 3103/3 (а.с. 61-64). Наявність виписаних податкових накладних та їх належне документальне оформлення згідно акту перевірки від 15.08.2011р. № 3448/15-215/32337105 не заперечується.

На підтвердження реального виконання укладеного між позивачем та ПП «Промінком» договору ним до суду надано копії видаткових накладних від 25.02.2010р. № 2502/1, від 09.03.2010р. № 0903/4, від 31.03.2010р. № 3103/3 (а.с. 65-67), згідно яких від ПП «Промінком» до позивача постачалися каток холостий, мотор-редуктор, редуктор. Сплата за отриманий товар підтверджується копіями платіжних доручень, наявних в матеріалах справи (а.с. 68-73).

Згідно наявних в матеріалах справи копій податкових накладних, платіжних доручень, видаткових накладних, господарських договорів (а.с. 77-132) судом встановлено, що товар, придбаний позивачем у ПП «Промінком» реалізовано в межах власної господарської діяльності іншим суб'єктам господарювання - ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Завод підйомних машин та металоконструкцій», ТОВ «Енергоконсалтинг ХХІ», ТОВ «Веста індастріал», ТОВ «Адепт - промсистеми», ТОВ «КНАУФ ГИПС ДОНБАС», ЗАТ «Кримський ТИТАН».

В зв'язку з наведеним суд зауважує, що в даній справі доводи відповідача про відсутність реального характеру відповідних операцій суду не доведено та вони не підтверджується матеріалами справи.

Доводи представника відповідача, надані в додаткових поясненнях від 30.03.2012р. стосовно не зазначення в податкових накладних, наданих до перевірки, номеру та дати договору, в зв'язку з якими їх було виписано, суд до уваги не бере, оскільки згідно акту перевірки від 15.08.2011р. № 3448/15-215/32337105 такі доводи не наводяться, а підставою для визнання неправомірним формування податкового кредиту в даній справі стало визнання нікчемними господарських правовідносин позивача з ПП «Промінком» в зв'язку із встановленою податковими органами неможливістю ведення останнім господарської діяльності.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні угоди взаємоузгоджених дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом, при виконанні вимог ст.11 КАС України, не виявлено.

Судом встановлено, що позивачем отримано від його контрагента належним чином оформлені податкові накладні на всю кількість продукції, яка оплачена позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.

Сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця і суму бюджетного відшкодування.

Тобто покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця, а наявність порушень ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку або інші порушення умов ведення господарської діяльності контрагента не може бути підставою для позбавлення права добросовісного платника податку на додану вартість на віднесення сплачених ним у ціні наданих послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту за умови, що він виконав усі передбачені законом умови щодо цього.

Згідно приписів п.п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.п. 198.3. зазначеної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу положень Податкового кодексу України судом встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу.

Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем податковий кредит в даній справі сформований на підставі сплачених сум ПДВ від господарських операцій, які підтверджені документально та є належним чином виконані, та в подальшому правомірно відповідні суми заявлені до бюджетного відшкодування.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Згідно з ч. 1 ст. 6 ГК України загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Посилання відповідача про встановлення неможливості ведення контрагентом позивача господарської діяльності не спростовують доказів, досліджених судом, які підтверджують реальне виконання господарських угод, за якими позивачем в подальшому сформовано податковий кредит.

В зв'язку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржуване в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при його прийнятті, невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Незважаючи на те, що на час розгляду справи судом ДПІ в Червонозаводському районі міста Харкова припинила своє існування як юридична особа та на даний час реорганізована у Основ'янську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Харкові Харківської області Державної податкової служби, суд задовольняє позовні вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення від 29.08.2011р. № 00003721520, як такого, що прийняте Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі м. Харкова, яка існувала на час його видання.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СДМ-Груп»

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Харкові Харківської області Державної податкової служби,- задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.08.2011р. № 00003721520, прийняте Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі м. Харкова, правонаступником якої є Основ'янська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Харкові Харківської області Державної податкової служби.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СДМ-Груп» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 420,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 26 квітня 2012 року.

Головуючий Суддя С.В. Архіпова