cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" квітня 2012 р. Справа № 5023/1347/12
вх. № 1347/12
Суддя господарського суду Пономаренко Т.О.
при секретарі судового засідання Кролівець М.О.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, дов.№ 51 від 17.01.2012р.
Представник відповідача - Семеняка І.В. (директор).
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паралель-М ЛТД" м.Донецьк
до Малого приватного підприємства "Малахіт" смт. . Нова Водолага
про стягнення коштів у розмірі 37 048,72 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Паралель-М ЛТД", м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Малого приватного підприємства "Малахіт", смт. Нова Водолага, про стягнення заборгованості у сумі 37 048,72 грн., з яких: 34 100,00 грн. - основний борг; 1 200,00 грн. - штраф за порушення графіку погашення заборгованості; 785,90 грн. - інфляційні; 962,82 грн. - 3% річних від суми простроченої заборгованості. Позивач мотивує свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо відпуску бензинів автомобільних та дизельного палива (нафтопродукти) з використанням паливних карт № 24/11-07 ЛС від 01.01.2007р.
Ухвалою господарського суду від 19.03.2012р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03.04.2012р. о 10:30 год.
Ухвалою господарського суду від 03.04.2012р. розгляд справи відкладався за клопотанням представника позивача.
У призначеному 12.04.2012р. судовому засіданні представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні в повному обсязі.
У призначеному 12.04.2012р. судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог не заперечував та визнав суму боргу у повному обсязі, надав до канцелярії суду письмове пояснення (№ 3943 від 12.04.2012р.).
Присутні в судовому засіданні 12.04.2012р. представники сторін пояснили, що ними надані вся необхідні докази для повного та об'єктивного розгляду справи та просили розглянути справу по суті в даному судовому засіданні.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
Судом встановлено, що 01.01.2007р. р. між позивачем та відповідачем (покупець) було укладено договір щодо відпуску бензинів автомобільних та дизельного палива (нафтопродукти) з використанням паливних карт № 24/11-07 ЛС, відповідно до п.1.1 якого продавець передає у власність, а покупець приймає та зобов'язується сплатити за паливо (бензини автомобільні та дизельне паливо) в строки та на умовах, визначених даним договором.
Згідно п.5.1 договору, термін дії договору складає з дати підписання по 31 грудня 2007р.
Згідно п. 5.2 договору, для розірвання договору в односторонньому порядку, одна із сторін повинна повідомити іншу сторону не пізніше ніж за 25 днів до строку розірвання.
Згідно п. 2.1 договору, ціна, асортимент та кількість палива визначається сторонами під час заправки, згідно з ціною на АЗС (ціна реалізації) за вимогою ЕДЛК. Ціна, асортимент та кількість палива на умовах роботи ЛТК визначається (погоджується) сторонами на протязі дії договору та вказується в рахунку на оплату.
Відповідно до положень пункту 2.6 Договору, Покупець повинен був здійснювати 1, 10, 20 числа кожного календарного місяця оплату (авансові платежі) за отримані нафтопродукти в розмірі 30 % від суми, яка сплачена у минулому місяці.
Ціна за договором визначена як договірна - вартість одного літру палива в гривнях, яка визначається в рахунку на оплату.
Факт відпуску покупцю нафтопродуктів за період з січня 2007р. по березень 2007р. на загальну суму 85 922,50 грн. підтверджується наданими позивачем видатковими накладними: № 6694/2 від 31.01.2007, № 9807/2 від 28.02.2007, № 12944/2 від 31.03.2007.
Однак, станом на 25.08.2010р. покупець здійснив оплату лише частково в сумі 49622,50 грн.
10.08.2010р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення суми дебіторської заборгованості у розмірі 37 300,00 грн., яка залишилась відповідачем без відповіді.
Відповідно до статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Відтак, 26.08.201р. між ТОВ «Параллель - М ЛТД» та боржником (відповідачем) було укладено угоду про розстрочення платежу на суму боргу 36 300 грн., відповідно до п. 3 якої за порушення графіку погашення заборгованості боржник повинен сплатити на користь кредитора штраф 100,00 грн. за кожний випадок порушення.
Після підписання угоди про розстрочення платежу, не дотримуючись умов угоди відповідач сплатив лише 2 200 грн.
Станом на 05.03.2012р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 34 100,00 грн., що підтверджується наданими позивачем актом звірки взаєморозрахунків, який надано до суду та долучено до матеріалів справи.
Таким чином, відповідно до розрахунку суми заборгованості, з урахуванням інфляційних, 3% річних, штрафу у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання за договором щодо відпуску бензинів автомобільних та дизельного палива (нафтопродукти) з використанням паливних карт № 24/11-07 ЛС від 01.01.2007р. відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 37 048,72 грн.
Станом на момент розгляду справи в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. ст. 174, 179 Господарського кодексу України, ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення господарських прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.
В ст.193 Господарського кодексу України зазначається, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, ненадання відповідачем суду доказів про погашення боргу, суд знаходить позовні вимоги в межах суми основного боргу у розмірі 34 100,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз ст. 625 Цивільного кодексу України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Оскільки на час звернення з відповідним позовом до суду, заборгованість відповідача дорівнювала 34 100,00 грн., вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 962,82 грн. та 785,90 грн. інфляційних витрат, станом на 05.03.2012р., відповідають нормам чинного законодавства та підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані (здійснений позивачем розрахунок перевірено судом).
Частиною 1 ст.216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За порушення графіку погашення заборгованості за додатковою угодою від 26.08.2012р. позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 1 200,00 грн., який судом задовольняється.
Ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а в ч. 3 ст. 6 ЦК України зазначено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 509, 525, 526, 530, 610-612, 625, 627, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33-34, 38, 43, 47-49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з малого приватного підприємства "Малахіт" (63200, Харківська область, смт. Нова Водолага, вул. Воровського, 6, п/р 26000961053032 у філії ПАТ "Пумб" у м. Харків, МФО 350385, код ЄДРПОУ 24128549) на користь ТОВ "Параллель-М ЛТД" (83045, м. Донецьк, вул. Олімпієва, 2-Б, п/р 26001959969593 в Донецькій філії ПАТ "Перший Український Міжнародний банк", МФО 335537, код ЄДРПОУ 24316073) 34100,00 грн. - сума заборгованості; 1200,00 грн. - штраф; 785,90 грн. - інфляційні; 962,82 грн. - 3% річних; 1609,50 грн.- судовий збір.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Пономаренко Т.О.
повний текст рішення підписано 17.04.2012р.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 12.04.2012 |
Оприлюднено | 03.05.2012 |
Номер документу | 23717145 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Пономаренко Т.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні