Рішення

від 26.04.2012 по справі 5023/1109/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2012 р. Справа № 5023/1109/12

вх. № 1109/12

Суддя господарського суду Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Шилов С.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Шкуренко М.М., керівник наказ № 1-К від 01.07.2006 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Мактайм-Україна", м. Харків

до ФОП ОСОБА_2, м. Люботин

про стягнення 6228,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Мактайм-Україна", м. Харків (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - ФО П ОСОБА_2, м. Люботин про стягнення 6228,14 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором комісії № 25/058-10 від 25.05.2010 р. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 березня 2012 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/1109/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 26 березня 2012 року о 10:50.

В подальшому, розгляд справи декілька разів відкладався, востаннє на 26 квітня 2012 року, під час розгляду справи позивачем було надано витребувані судом документи, які було залучено судом до матеріалів справи.

Відповідач в засідання суду не з'являвся, відзив на позов та докази в обґрунтування своєї позиції суду не надав.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

25 травня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір комісії № 25/05-10 згідно умов якого позивач доручив, а відповідач прийняв на себе повноваження та обов'язки від свого імені та за рахунок позивача продавати товари в асортименті, кількості та за ціною, що вказані у накладних (квитанціях) до цього договору (надалі - товар), що є його невід'ємною частиною. Згідно умов договору відповідач, зокрема, зобов'язався оплатити товар за цінами які вказані у накладних не менш ніж один раз на місяць, надавати позивачу без його вимоги щомісячно до третього числа кожного місяця наступного за звітним звіт проданих товарів станом на 1 число, у разі зміни юридичної адреси, назви, прийняття рішення про ліквідацію чи реорганізацію повідомити позивача про відповідні зміни протягом 3-х днів з моменту перереєстрації чи прийняття відповідного рішення. Також за умовами договору відповідач зобов'язався проводити розрахунок із позивачем протягом трьох банківських днів з моменту подачі звіту, передбаченого договором, розрахуватися за товар протягом 60 днів від моменту виписки видаткової накладної позивачем; після вказаного періоду повернути товар позивачеві.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Істотними умовами договору комісії, як це вказано у статті 1012 ЦК України, є умови про майно, яке комісіонер зобов'язується продати або купити, та його ціну. Договір може бути укладено на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

Згідно приписів статті 1013 вказаного Кодексу комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо договором комісії розмір плати не визначений, вона виплачується після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін за такі послуги.

Комісіонер, згідно статті 1014 ЦК України, зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться; а згідно до статті 1021 вказаного Кодексу комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента.

Водночас, нормами ЦК України, а саме статтею 1022, передбачено надання звіту, так, після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Таким чином, дослідивши умови спірного договору, суд вважає, що договір № 25/05-10 від 25 травня 2010 року за своєю правовою природою є договором комісії.

Згідно з розхідною накладною № 290610/1-К від 29 червня 2010 року позивач на виконання своїх зобов'язань за договором передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 6224,14 грн., що підтверджено вказаною накладною, яка міститься в матеріалах справи. Товар було одержано особисто відповідачем.

В порушення взятих на себе зобов'язань за договором, відповідач звіти щодо товару позивачу не надавав, розрахунок протягом 60 днів від моменту виписки видаткової накладної позивачем не провів, товар позивачеві також не повернув.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно до статті 1025 ЦК України, комітент має право відмовитися від договору комісії. Якщо договір комісії укладено без визначення строку, комітент повинен повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів. У разі відмови комітента від договору комісії він повинен у строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений, - негайно розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера. У разі невиконання комітентом цього обов'язку комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента або продати майно за найвигіднішою для комітента ціною. У разі відмови комітента від договору комісії комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням договору.

Як свідчать матеріалі справи, позивачем було направлено на адресу відповідача претензії за № 1 та № 2, проте відповідачем відповіді на претензії надано не було, товар не оплачено та не повернуто позивачеві.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 6224,14 грн.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 6224,14 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

В решті позовних вимог у розмірі 4,00 грн. суд відмовляє позивачу у зв'язку із безпідставним пред'явленням до стягнення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609,50 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Суд також вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач знаходиться у стадії ліквідації. Як вбачається з ухвали суду у справі № Б-39/99-10 провадження порушено на підставі заяви ОСОБА_2 про визнання його банкрутом, за таких обставин, у суду відсутні підстави щодо застосування судом приписів статей 14 та 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Виходячи з викладеного та керуючись 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ТОВ "Мактайм-Україна", 61125, м. Харків, вул. Малом'ясницька, 3 (п/р 260003011413 в Першій Харківській філії АКБ "Базис" в м. Харкові, МФО 351599, код ЗКПО 34390438) 6224,14 грн. коштів, 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову у сумі 4,00 грн. відмовити.

Суддя Калініченко Н.В.

Повний текст судового рішення по справі № 5023/1109/12 підписано 26 квітня 2012 року.