Рішення

від 24.04.2012 по справі 5023/1335/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Справа № 5023/1335/12

вх. № 1335/12

Суддя господарського суду Погорелова О.В.

при секретарі судового засідання Болтенко А.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився, 3-ї особи - ОСОБА_1, за дорученням; відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, м. Київ 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство інфраструктури України, м. Київ

до Галузевої асоціації "Укртрансвуз", м. Харків

про розірвання договору та стягнення 2838,31 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд розірвати договір № 202Г.11, укладений 04.06.2004 року між сторонами та стягнути з відповідача 2838,31 грн. коштів, що знаходяться у відповідача без достатньої правової підстави. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором.

До початку судового засідання представник третьої особи звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), станом на 15.03.2012 року, місцезнаходження відповідача -61050, м. Харків, м. Фейєрбаха, 7, та саме на цю адресу надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

03.04.2012 року до господарського суду від позивача надійшло клопотання, в якому він просить суд розглянути справу без участі представника позивача в судовому засіданні. Позовну заяву підтримує в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідно до статті 22 ГПК України, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, а не обов'язком, знаходить правові підстави для задоволення клопотання позивача як такого, що не суперечить нормам діючого законодавства.

Присутній в судовому засіданні представник третьої особи вважає позов обґрунтованим.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника третьої особи, суд встановив наступне.

04 червня 2004 року між Міністерством транспорту України (в подальшому Міністерство транспорту та зв'язку України, яке відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 року № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" реорганізовано в Міністерство інфраструктури України) (Третя особа), Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (Позивач) та Галузевою асоціацією "Укртансвуз" (Відповідач) було укладено договір № 202 Г.11 на створення науково-технічної продукції (далі - Договір).

Предметом Договору відповідно до п. 1.1. є створення науково-технічної продукції "Доопрацювання та запровадження на залізницях України пристроїв для автоматизованого попередження працюючих на коліях, локомотивних бригад та чергового по станції про наближення рухомого складу"(далі - робота), передбаченої Галузевою програмою Міністерства транспорту поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 р.р.

Відповідач згідно п.1.2. Договору взяв на себе зобов'язання виконати роботу.

Строки виконання робіт та їх результати узгоджені сторонами і визначені календарним планом та технічним завданням, які є невід'ємними частинами Договору.

В пункті 9.1. Договору зазначено, що він набуває чинності з дати його підписання і діє до завершення виконання сторонами зобов'язань, передбачених його умовами. Термін виконання окремих етапів роботи визначається календарним планом виконання робіт (п.9.2 Договору).

Календарним планом виконання робіт (з урахуванням змін внесених додатковими угодами) передбачена наступна етапність та строк виконання роботи: 1 етап - узагальнення та оцінка результатів досліджень науковими організаціями, матеріалів патентного пошуку. Макетування пристрою. Розроблення конструкторської документації на експериментальний зразок пристрою, червень - грудень 2004 року, вартість 80583,26 грн.; 2 етап - розробка проекту технічного завдання на пристрій автоматизованого попередження працюючих на коліях, листопад - 2004 року березень 2005 року, вартість 21184,67 грн.; 3 етап - виготовлення та дослідження експериментального зразка пристрою. Доопрацювання та подання на затвердження проекту технічного завдання. Розробка конструкторської документації на дослідний зразок., січень-вересень 2005 року, вартість 54253,98 грн.; 4 етап - Виготовлення та попередні випробування дослідного зразка пристрою. Експлуатаційні випробування пристрою. Коригування конструкторської документації на дослідний зразок, липень-листопад 2005 року, вартість 32624,67 грн.; 5 етап - приймальні випробування дослідного зразка пристрою, листопад-грудень 2005 року, вартість 11353,42 грн.

Загальна вартість робіт передбачених Договором становить 200 000 грн.

Між Позивачем, Відповідачем та Третьою особою на підтвердження виконання умов Договору були складені наступні акти здачі-приймання науково-технічної продукції: за етапом 1 - 06.01.2005 р.; за етапом 2 - 28.07.2005р.; за етапом 3 - 27.12.2005р.; за етапом 4 - 18.01.2006р. Тобто Відповідач виконував роботу з порушенням строків визначених календарним планом до Договору.

Оплата Позивачем за договором здійснювалась наступним чином:

Попередню оплату у розмірі 25% від вартості робіт, Позивач перерахував Відповідачу. Остаточний розрахунок здійснюється після підписання Сторонами акту приймання - передачі виконаних робіт. При цьому погашення авансу здійснювалось пропорційно по кожному етапу. Всього згідно умовам договору Позивачем сплачено Відповідачу 191 484,89 грн. Відповідач прозвітувався за виконані роботи на суму 188646,58 грн. За таких обставин відповідач тримає у себе 2 838,31 грн. авансу за 5 етап роботи.

В порушення взятих на себе за договором зобов'язань Відповідач, в строки передбачені Договором, роботи за 5 етапом не виконав, за використання коштів, в якості попередньої оплати не прозвітувався.

Актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.07.2009 року Відповідач підтверджує наявність у нього суми 2838,31 сплаченої Позивачем за Договором.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахування вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Свобода договору означає можливість сторін вільно визначати зміст договору, який вони укладають і формувати його конкретні умови.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України), зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 1212 Цивільного кодексу України, 173, 174 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір № 202Г.11, укладений між Міністерством транспорту України, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Галузевою асоціацією "Укртрансвуз" 04 червня 2004 року.

Стягнути з Галузевої асоціації "Укртрансвуз" (61050, м. Харків, м. Фейєрбаха, 7, код ЄДРПОУ 22621292, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (03062, м. Київ, пр. Перемоги, 92/2, код ЄДРПОУ 00013764, р/р 37173200013764 в Державній казначейській службі України, МФО 820172) - 2838,31 грн.

Стягнути з Галузевої асоціації "Укртрансвуз" (61050, м. Харків, м. Фейєрбаха, 7, код ЄДРПОУ 22621292, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код за ЄДРПОУ 37999654, МФО 851011, номер рахунку 31215206783003, банк отримувача ГУДКСУ у Харківській області, код класифікації доходів бюджету 22030001) - 2682,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 27 квітня 2012 року