45/153б
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
18 листопада 2008 р. № 45/153б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. (головуючий),
Катеринчук Л.Й. (доповідач),
Заріцької А.О.
розглянувши касаційну скаргудержавної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва
на ухвалугосподарського суду Донецької області від 13.08.2008
у справігосподарського суду№ 45/153бДонецької області
за заявоютовариства з обмеженою відповідальністю «Перфоменс профіт»
про визнання банкрутомтовариства з обмеженою відповідальністю «БВМ Партнер-Центр»
В с т а н о в и В :
до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Донецької області від 13.08.2008 у справі № 45/153б господарського суду Донецької області звернулася державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва.
Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону, кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника. Сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).
Відповідно до пункту 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом. Тобто, в касаційній скарзі має чітко викладатись зміст такого порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм та з зазначенням конкретних статей та пунктів.
Згідно зі статтею 107 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.
Як вбачається із матеріалів справи, боржник був зареєстрований у Будьонівському районі міста Донецька. Відповідно до листів ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька, фондів соціального страхування у Будьонівському районі м. Донецька заборгованість боржника перед ними відсутня (т.1 а.с.19, 21-23).
Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.08.2008 звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс затверджено боржника ліквідовано, провадження у справі припинено з урахуванням особливостей, передбачених статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва не зверталась з заявою про визнання грошових вимог до боржника у визначеному законом порядку. Відтак, вона не є кредитором у справі про банкрутство боржника, а тому не є учасником провадження у справі про банкрутство.
Інспекцією в обґрунтування касаційної скарги зазначено, що при вивченні реєстраційної справи боржника, їй стало відомо про винесення оскаржуваної ухвали суду від 13.08.2008 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника та про те, що оскаржуваний судовий акт винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Також було зазначено, що касаційну скаргу подано відповідно до статті 107 Господарського процесуального кодексу України, при цьому не було надано доказів перебування боржника на обліку у Державній податковій інспекції у Святошинському районі міста Києва.
Відтак, інспекцією не наведено доводів в обґрунтування яким чином оскаржуваний судовий акт порушує права державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі (поданні) не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва на ухвалу господарського суду Донецької області від 13.08.2008 у справі № 45/153б слід повернути, оскільки відсутні доказі того, що оскаржуваний судовий акт порушує права заявника.
Керуючись ст. 86, п. 6 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на ухвалу господарського суду Донецької області від 13.08.2008 у справі № 45/153б повернути без розгляду.
Головуючий Н. Ткаченко
Судді Л. Катеринчук
А. Заріцька
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2008 |
Оприлюднено | 26.11.2008 |
Номер документу | 2371812 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Катеринчук Л.Й.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні