Рішення

від 30.07.2008 по справі 12/103-1902 (02-2/9-539

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30"

липня 2008 р.

Справа №

12/103-1902 (02-2/9-539

Господарський суд Тернопільської області

у

складі   судді Скрипчук О.С.            

Розглянув

справу

за

позовом: гр.

ОСОБА_1, АДРЕСА_2

до

відповідача-1: Монастириського

районного споживчого товариства, вул. С.Стрільців,42, м. Монастириська,

Монастириський район

до

відповідача-2:

Тернопільської обласної спілки споживчих товариств, майдан Волі,4, м. Тернопіль

до

відповідача-3:

Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про:

--

визнання незаконною постанову правління Монастирського районного споживчого

товариства від 28.09.2005 р. № 52 “Про продаж незавершеного будівництва

універмагу смт. Коропець”;

--

визнання незаконним протоколу проведення конкурсної комісії від 29.09.2005р.

За

участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_3. -представник, довіреність

№12011 від 14.11.2007р.

відповідача-1:

відповідач-2:

відповідача-3:

Суть

справи:

гр.

ОСОБА_1, АДРЕСА_2, надалі позивач, звернулася до господарського суду

Тернопільської області з позовом до 

Монастириського районного споживчого товариства, м. Монастириська,

Монастириський район, надалі відповідач-1, до Тернопільської обласної спілки

споживчих товариств, м. Тернопіль, надалі відповідач-2, до Приватного

підприємця ОСОБА_2, м. Івано-Франківськ, надалі відповідач-3, про визнання

незаконною постанову правління Монастирського районного споживчого товариства

від 28.09.2005 р. № 52 “Про продаж незавершеного будівництва універмагу смт.

Коропець”; визнання незаконним протокол проведення конкурсної комісії від

29.09.2005р.; визнання незаконною постанову правління Тернопільської обласної

спілки споживчих товариств № 266 від 26.09.2005 р. «Про продаж незавершеного

будівництва»та просить визнати незаконним договір купівлі-продажу від

02.10.2006р.

Позивач

в обгрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що Монастириським РайСТ

та конкурсною комісією прийняті рішення про продаж незавершеного будівництва з

порушенням норм Закону України «Про споживчу кооперацію», положень Статуту

Монастириського районного споживчого товариства, чим були порушені права та

законні інтереси позивача.

В

підтвердження викладеного додає протокол проведення конкурсної комісії

Монастириського РайСТ по продажу незавершеного будівництва від 29.09.2005р.,

постанову правління Манастириського РайСТ від 28.09.2005р. №52 «Про продаж

незавершеного будівництва Універмагу в смт. Коропець», договір купівлі-продажу

від 02.10.2006р., постанову правління Тернопільської Облспоживспілки від

26.09.2005р. №266 «Про продаж незавершеного будівництва».

Разом

з тим, позивачем по справі була подана заява від 23.07.2008р. про зменшення

позовних вимог, згідно з якої останній відмовляється від позовних вимог в

частині визнання недійсною постанови правління Тернопільської Облспоживспілки

від 26.09.2005р. №266 «Про продаж незавершеного будівництва»та визнання

недійсним договору купівлі-продажу від 02.10.2006р. Ухвалою господарського суду

від 23 липня 2008 року дана заява була прийнята судом до розгляду.

Відтак,

в частині позовних щодо визнання недійсною постанови правління Тернопільської

Облспоживспілки від 26.09.2005р. №266 «Про продаж незавершеного будівництва»та

визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.10.2006р. провадження у

справі слід припинити в зв'язку з відмовою позивача та прийняття її судом.

Крім

цього, в судове засідання, 30.07.2008р., представником позивача подана заява

про уточнення позовних вимог, згідно з якою просить визнати недійсним рішення

конкурсної комісії, яке прийняте у відповідності до протоколу проведення

конкурсної комісії від 29.09.2005р. Суд приймає заяву про уточнення позовних

вимог як таку, що подана у відповідності до вимог чинного законодавства, прав

та охоронюваних законом інтересів інших осіб не порушує.

Представник

позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує.

Представники

відповідачів в судове засідання, 30.07.2008р., не з'явилися.

Разом

з тим, Тернопільською облспоживспілкою -відповідачем 2 та Монастириським РайСТ

-відповідачем-1 подані заяви від 28.07.2008р. №7/390 та від 27.07.2008р. №7/389

про визнання позовних вимог, з врахуванням їх уточнень та просять розглядати

справу без участі їхніх представників.

Суд

приймає до розгляду заяви відповідачів -1 та 2 про визнання позову, оскільки

подані у відповідності до ст. 78 ГПК України, прав та охоронюваних законом

інтересів інших осіб не порушують.

Оцінивши

зібрані по справі докази та дослідивши норми чинного законодавства, суд прийшов

до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

Як

вбачається із пункту 19 Статуту Монастириського районного споживчого

товариства, затвердженого рішенням загальних зборів 18.06.2004р.та

зареєстрованого Монастириською райдержадміністрацією 18.08.2004р.

№16351050001000008вишим органом управління споживчого товариства є загальні

збори його членів, які правомочні розглядати і вирішувати будь-які питання

діяльності споживчого товариства. 

Згідно

п.п. «м»п. 19 Статуту загальні збори визначають розміри, порядок формування та

використання капіталів споживчого товариства, можуть приймати рішення про

передачу правлінню споживчого товариства права володіння, користування та

розпорядження власністю споживчого товариства, визначають органи управління,

котрим передають окремі функції з господарського управління колективним майном.

У

відповідності до статті 9 Закону України «Про споживчу кооперацію»власність

споживчої кооперації є однією з форм колективної власності. Вона складається з

власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і

організацій та їх спільної власності. Кожний член споживчого товариства має

свою частку в його майні, яка визначається розмірами обов'язкового пайового та

інших внесків, а також нарахованих на них дивідендів. Володіння, користування

та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно

до компетенції, визначеної статутами споживчих товариств та їх спілок.

У

відповідності до п.п. 5.3 п. 5 «Положення про громадське майно (основні фонди)

споживчої кооперації України», затвердженої Постановою VI зборів Ради

Укоопспілки XVII скликання  03.04.2003р.

продаж  основних  засобів 

(крім  будівель,  споруд які зараховані до неподільного

громадського майна) проводиться за рішенням вищого органу управління споживчого

товариства, споживспілки або уповноваженого ним органу, а продаж будівель,

споруд, зарахованих до подільного громадського майна, а також транспортних

засобів, крім того, за попередньою згодою (постановою) правління

облспоживспілки, Кримспоживспілки, Укоопспілки.

Однак,

як підтверджується матеріалами справи оскаржуване позивачем рішення конкурсної

комісії, яке оформлене протоколом від 29.09.2005р. приймалося без відома

загальних зборів. При цьому, будь-яких рішень вищого органу управління -

загальних зборів з цього питання не приймались, чим було порушено права членів

споживчого товариства, які визначенні Статутом, Законом України «Про споживчу

кооперацію»та «Положенням про громадське майно (основні фонди) споживчої

кооперації України».

Крім

цього, згідно п.п. 5.5 п. 5 вказаного Положення, об'єкти основних фондів

(будівлі і споруди) продаються з аукціону. Однак, як вбачається із Постанови

Правління Монастириського районного споживчого товариства від 28.09.2005р. №52

«Про продаж незавершеного будівництва Універмагу в смт. Коропець»правління до

дати проведення конкурсу -29.09.2005р. постановило продати незавершене

будівництво підприємцю ОСОБА_2. за 55000 грн., що на думку суду порушує права

та інтереси інших учасників.

За

таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині визнання

недійсним рішення конкурсної комісії, яке прийняте у відповідності до протоколу

проведення конкурсної комісії від 29.09.2005р. підлягають до задоволення.

У

відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини,

на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно

ст. 49 ГПК України державне мито та судові витрати позивачу відшкодовуються за

рахунок відповідача-1.

Враховуючи

викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 78, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК

України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати недійсним рішення конкурсної комісії

Монастириського районного споживчого товариства по продажу незавершеного

будівництва смт. Коропець, яке оформлене протоколом від 29.09.2005р.

3.          Стягнути з Монастириського районного споживчого

товариства, вул. С.Стрільців,42, м.Монастириська, Монастириського району,

ідент. код 01767318, на користь ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕР_1, - 85

грн. в повернення сплаченого державного мита та 118 грн. сплачених витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати

наказ.

4.          В частині позовних вимог щодо визнання недійсною

постанови правління Тернопільської Облспоживспілки від 26.09.2005р. №266 «Про

продаж незавершеного будівництва»та визнання недійсним договору купівлі-продажу

від 02.10.2006р. провадження у справі припинити.

Суддя                                                                                         

О.С. Скрипчук