Ухвала

від 25.04.2012 по справі 2а-366/10/1770

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 р. Справа № 25530/10

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Яворського І.О., Попка Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу колективного підприємства «Халкідон», заснованого на власності об'єднання громадян Рівненської обласної організації Українського товариства глухих, на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02 березня 2010 року у справі за позовом державної податкової інспекції у м. Рівному до колективного підприємства «Халкідон», заснованого на власності об'єднання громадян Рівненської обласної організації Українського товариства глухих, про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ :

У січні 2010 року державна податкова інспекція у м. Рівному (далі - ДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила стягнути з колективного підприємства «Халкідон», заснованого на власності об'єднання громадян Рівненської обласної організації Українського товариства глухих (далі - Підприємство), 4265204,80 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02 березня 2010 року у справі № 2а-366/10/1770 позов було задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати і відмовити у задоволенні позову ДПІ. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що жодних порушень законодавства з питань регулювання обігу готівки Підприємство не вчиняло.

Штрафні (фінансові) санкції, застосовані до Підприємства за порушення норм з регулювання обігу готівки рішенням ДПІ від 25.09.2009 року № 1001962343, є одним із видів адміністративно-господарських санкцій. На переконання апелянта, з огляду на приписи ч. 2 ст. 238 ГК України, застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 року № 72 та ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року № 436/95, які є підзаконними нормативно-правовими актами, є неправомірним. Окрім того, апелянт звертає увагу апеляційного суду на пропуск позивачем строків, передбачених ст. 250 ГК України, при застосуванні штрафних (фінансових) санкцій за період з травня 2005 року по лютий 2009 року.

Додатково акцентує увагу апеляційного суду на порушення судом першої інстанції вимог процесуального закону при повідомленні відповідача про час та місце розгляду справи, що позбавило його можливості прийняти участь в судовому засіданні та подати свої заперечення на позов.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Задовольняючи позову, суд першої інстанції виходив із того, що за відповідачем рахується заборгованість по штрафних санкціях за порушення норм з регулювання обігу готівки в сумі 4 265 204,80 грн. відповідно до рішення ДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.09.2009 року № 1001962343.

Зазначене рішення направлялося відповідачу, однак у зв'язку з відсутністю адресата було вивішено на дошці оголошень. День розміщення такого рішення на дошці оголошень вважається днем його вручення. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в судовому порядку не оскаржувалося, а відтак з огляду на приписи ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95 сума штрафних (фінансових) санкцій підлягає стягненню у судовому порядку.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.

Як безспірно встановлено судом, працівниками ДПІ було проведено позапланову документальну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.05.2005 року по 30.04.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.05.2005 року по 30.04.2009 року, результати якої оформлені актом від 15.09.2009 року № 54/35/23305475. На підставі висновків перевірки, зафіксованих у акті перевірки від 15.09.2009 року № 54/35/23305475, ДПІ було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.09.2009 року № 1001962343 сумі 4265204,80 грн.

Вказане рішення в судовому порядку Підприємством не оскаржене та у добровільному порядку сума визначених ним штрафних (фінансових) санкцій не сплачена.

Відтак, виходячи з приписів ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95, апеляційний суд погоджується із думкою суду першої інстанції про необхідність стягнення вказаних штрафних (фінансових) санкцій до державного бюджету у судовому порядку на підставі положень п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Покликання апелянта на неправомірність прийняття ДПІ рішенням від 25.09.2009 року № 1001962343, на переконання апеляційного суду, не слід брати до уваги, оскільки предметом даного спору є стягнення у дохід Державного бюджету не сплачених у добровільному порядку сум штрафних (фінансових) санкцій на підставі вказаного рішення, яке у судовому порядку оспорене не було, а отже є чинним і підлягає виконанню.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу колективного підприємства «Халкідон», засноване на власності об'єднання громадян Рівненської обласної організації Українського товариства глухих залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02 березня 2010 року у справі № 2а-366/10/1770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді І.О.Яворський

Я.С.Попко