Постанова

від 24.04.2012 по справі 05-6-25/449

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Справа № 05-6-25/449

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е., суддівЧернова Є.В, Цвігун В.Л., розглянув касаційну скаргу Першого заступника прокурора Херсонської області на постановувід 14.02.2012 р. Київського апеляційного господарського суду у справі№05-6-25/449 господарського суду м. Києва за позовомХерсонського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі: Головного управління Держкомзему в Херсонській області до 1. Херсонської обласної державної адміністрації; 2. Генічеської районної державної адміністрації; 3. ТОВ "Азов-Інвест ЛТД" провизнання недійсними розпоряджень, визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити певні дії за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача 1: не з'явився;

відповідача 2: не з'явився;

відповідача 3: не з'явився;

Генеральної прокуратури України: прокурор відділу Томчук М.О. посвідчення №98 від 28.03.2014;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.12.2011 (суддя С. Морозов), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 (судді В. Шипко, І. Борисенко, Т. Ільєнок) відмовлено в прийнятті позовної заяви до провадження у зв'язку з тим, що в частині позовних вимог про визнання недійним розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації №918 від 09.07.2008р. "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки" та визнання недійним розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації №886 від 07.08.2009р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, надання її в оренду та встановлення розміру орендної плати за користування нею" спір не підвідомчий господарським судам, а в частині позовних вимог про визнання недійсним договору оренди від 04.09.2009р.; зобов'язання Генічеського відділу Держкомзему скасувати державну реєстрацію Договору оренди від 04.09.2009р.; зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Азов-Інвест ЛТД повернути земельну ділянку площею прокурором порушено правила об'єднання позовних вимог.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, перший заступник прокурора області звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 19.12.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 та направити справу до господарського суду міста Києва для розгляду справи по суті, посилаючись на недотримання судами вимог ст.ст. 12,14 ГПК України. Крім того, вважає, що приймаючи оскаржувані розпорядження голова Херсонської обласної державної адміністрації діяв як власник земельної ділянки, а тому, правовідносини, що склалися носять приватноправовий характер, у зв'язку з чим спір повинен розглядатися у порядку господарського судочинства.

Ознайомившись з матеріалами справи на предмет дотримання апеляційним судом норм процесуального права, згідно з вимогами ст.111 5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Херсонський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему в Херсонській області з позовом про визнання недійним розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації №918 від 09.07.2008р. "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки" (надалі -вимога №1); визнання недійним розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації №886 від 07.08.2009р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, надання її в оренду та встановлення розміру орендної плати за користування нею" (надалі -вимога №2); визнання недійсним Договору оренди від 04.09.2009р., що укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Азов-Інвест ЛТД та Генічеською районною державною адміністрацією (надалі -вимога №3); зобов'язання Генічеського відділу Держкомзему скасувати державну реєстрацію Договору оренди від 04.09.2009р. (надалі -вимога №4); зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Азов-Інвест ЛТД повернути земельну ділянку площею 1,8 га, розташованої за межами населеного пункту с. Щасливцево, на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району, Хесонської області, кадастровий номер земельної ділянки №6522186500:11:011:0248, до державної власності (надалі -вимога №5).

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (п.п.1.2-1.3) зазначено, що господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

У вирішенні питання про те, чи мають земельні відносини приватноправовий характер, слід враховувати таке.

Виходячи з положень статей 13,14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), статті 148 Господарського кодексу України (далі -ГК України), земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48,133,148, 152, 197, 283 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

При цьому прокурору необхідно довести, які цивільні права та інтереси (ст.21 ЦК України .

За змістом статей 13, 14 Конституції України, статті 11 ЦК України, статей 123, 124, 127, 128 ЗК України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог ЗК України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності).

Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам.

Спір, що виник внаслідок порушення права суб'єкта господарської діяльності на земельну ділянку, в тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування, є спором про право цивільне і підлягає розгляду за правилами ГПК.

Зокрема, відповідно до статті 20 ГК України, статей 16, 393 ЦК України визнання судом незаконним і скасування акта органів державної влади, влади Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, належить до способів захисту права власності. Предметом спору є захист права власності особи, а не публічно-правових інтересів держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади.

До спорів про право цивільне належать також спори, пов'язані з правом на використання природних ресурсів у господарській діяльності, гарантованим статтею 14 Конституції, главою 15 ГК України.

У порядку господарського судочинства вирішенню підлягають зокрема такі категорії спорів, заснованих на положеннях статті 319 ЦК України, глав 27, 29, 33, 34 ЦК України та глави 15 ГК України, розділів ІІІ -V ЗК України:

- про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування, припинення права власності на земельні ділянки, вилучення цих ділянок з користування і про зобов'язання названих органів залежно від характеру спору виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства;

- про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок;

- інші спори, пов'язані з правами і охоронюваними законом інтересами суб'єктів господарювання та інших юридичних осіб на земельні ділянки.

За таких обставин, суди безпідставно та необґрунтовано відмовили у прийнятті позовної заяви до провадження. Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням вимог ст.ст. 12,14 ГПК України, а тому, підлягають скасуванню, а справа -направленню до господарського суду міста Києва для прийняття позовної заяви до провадження.

Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Херсонської області в інтересах Головного Управління Держкомзему у Херсонській області задовольнити.

Ухвалу господарського суду м. Києва від 19.12.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 у справі №05-6-25/449 - скасувати.

Справу направити до господарського суду міста Києва для прийняття позовної заяви до провадження та розгляду по суті.

Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є. Чернов В. Цвігун