Герб України

Постанова від 25.04.2012 по справі 26/320

Вищий господарський суд україни

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2012 р. Справа № 26/320

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.,

суддів Доповідач -Жаботина Г.В.Жаботиної Г.В., Селіваненко В.П.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Скопич Ю.В.

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2012р.

у справі № 26/320 Господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз"

до Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про стягнення 29 470 грн. 61 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.2012 ( суддя Пінчук В.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2012р. ( судді: Рябуха В.І., Кондес Л.О., Ропій Л.В.), позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" до Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 27234,40 грн. попередньої оплати та відповідні судові витрати. Щодо стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат в позові відмовлено.

Не погодившись з прийнятими у справі рішенням та постановою в частині відмови у позові, Публічне акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 625, 693 ЦК України, просить їх скасувати у зазначеній частині та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Господарськими судами встановлено:

27.09.2010 між позивачем та відповідачем за результатами аукціону укладені договори №А129-1/1712сг-10, №А129-1/1727 сг-10, №А129/1740сг-10 (далі разом -договори та кожен окремо - договір) з продажу скрапленого газу, відповідно до яких продавець (відповідач) зобов'язався передати покупцю (позивачу) скраплений газ, а саме: за договором №А129-1/1712сг-10 у кількості 100 тонн (п.п 1.2 п. 1 договору); за договором №А129-1/1727сг-10 - 35 тонн (п.п 1.2 п. 1 договору); за договором №А129/1740сг-10 - 175 тонн (п.п 1.2 п. 1 договору) в терміни визначені в п. 5.2 договорів.

За пунктами 2.1 договорів ціна за одну тонну скрапленого газу без врахування вартості його транспортування за вказаними договорами становить 2885,00 грн.

Загальна сума скрапленого газу: за договором №А129-1/1712сг-10 становить 288500,00 грн. (п. 2.3 договору); за договором №А129-1/1727сг-10 - 100975,00 грн. (п. 2.3 договору); за договором №А129/1740сг-10 - 504875,00 грн. ( п. 2.3 договору ).

Пунктом 3.2 договорів передбачено, що поставка скрапленого газу здійснюється після отримання продавцем оплати згідно п. 5.2 договорів.

Позивач за договором №А129-1/1712сг-10 перерахував відповідачу 290050,00 грн. (згідно п. 5.2 договору загальна сума скрапленого газу за вказаним договором становить 288500,00 грн.) таким чином: 274075,00 грн. - платіжними дорученнями від 05.10.10 № 4665 на суму 72125,00 грн. та від 20.10.10 № 4914 на суму 201950,00 грн.; 15975,00 грн. були сплачені у якості попереднього внеску для участі в аукціоні.

За договором №А129-1/1727сг-10 позивач перерахував відповідачу 101517, 50 грн. (згідно п. 5.2 договору загальна сума скрапленого газу за вказаним договором становить 100975,00 грн.) таким чином: 95926,25 грн. - платіжним дорученням від 12.10.10 № 4758; 5591,25 грн. були сплачені у якості попереднього внеску для участі в аукціоні.

За договором А129/1740сг-10 позивач перерахував відповідачу 507587,50 грн. (згідно п. 5.2 договору загальна сума скрапленого газу за вказаним договором становить 504875,00 грн.) таким чином: 479631,00 грн. -платіжними дорученнями від 05.10.10 №4666 на суму 216375,00 грн., від 12.10.10 № 4757 на суму 144250,00 грн. та від 20.10.10 №4913 на суму 119006,25 грн.; 27956,25 грн. сплачено у якості попереднього внеску для участі в аукціоні.

Згідно актів приймання-передачі від 31.10.10 за період з 01.10.10 по 31.10.10 було передано позивачу скрапленого газу: за договором №А129-1/1712сг-10 - 96,26 тонн; за договором №А129-1/1727сг-10 - 32,50 тонн; за договором №А129/1740сг-10 - 171,80 тонн.

Отже, відповідач не передав позивачу скрапленого газу загалом у кількості 9,44 тонни на загальну суму 27234,40 грн.

20.01. 2011 позивач направив відповідачу претензію №334 з вимогою перерахувати суму боргу, проте, відповідач у відповідь на претензію відмовив в задоволенні вимоги.

Станом на 10.10.11 відповідач не повернув 27234,40 грн. попередньої оплати за недопоставлений скраплений газ.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що саме боржник за грошовим зобов'язанням має сплатити суму, яка визначена грошовим зобов'язанням з урахуванням індексу інфляції та 3 проценти річних від суми простроченого грошового зобов'язання.

Як вже було зазначено, між позивачем та відповідачем було укладено ряд договорів, за якими відповідач - продавець зобов'язався поставити товар (скраплений газ), а позивач - покупець зобов'язався сплатити за цей товар певну грошову суму. Своє грошове зобов'язання позивач зобов'язався виконати до передання товару за попередньою оплатою.

Правила щодо попередньої оплати та відповідні правові наслідки встановлені ст. 693 ЦК України, згідно ч.ч. 2, 3 якої якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

З урахуванням встановлених обставин справи та норм наведеного законодавства, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про те, що на суму попередньої оплати не може бути нараховано інфляційні втрати та 3% річних в порядку та розумінні ст. 625 ЦК України , оскільки такі кошти не можна вважати боргом за невиконаним грошовим зобов'язанням. А відтак, господарські суди правомірно задовольнили позов лише в частині стягнення суми передоплати, відмовивши в частині задоволення позову про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на вказану суму.

Касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні господарського суду та постанові апеляційної інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" залишити без задоволення , а постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2012р. у справі № 26/320 - без змін.

Головуючий суддя Карабань В.Я. Суддя Жаботина Г.В. Суддя Селіваненко В.П.

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення25.04.2012
Оприлюднено04.05.2012
Номер документу23736393
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —26/320

Постанова від 25.04.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Жаботина Г. В.

Ухвала від 19.04.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Жаботина Г. В.

Постанова від 27.02.2012

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Рябуха В.І.

Постанова від 27.02.2012

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Рябуха В.І.

Рішення від 12.01.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пінчук В.І.

Ухвала від 29.12.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пінчук В.І.

Ухвала від 01.11.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пінчук В.І.

Ухвала від 17.09.2009

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пінчук В.І.

Рішення від 04.02.2008

Господарське

Господарський суд Донецької області

Наумова К.Г.

Ухвала від 20.12.2007

Господарське

Господарський суд Донецької області

Наумова К.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні