Рішення

від 24.04.2012 по справі 5019/404/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" квітня 2012 р. Справа № 5019/404/12

Суддя Горплюк А.М . розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси"

до відповідача Олександрійського споживчого товариства

про стягнення 7 372 грн. 69 коп..

В засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 104 від 28.12.2011р.).

Від відповідача: ОСОБА_3 (доручення № 67 від 24.04.2012р.).

В судовому засіданні 03.04.2012р. оголошувалася перерва до 24.04.2012р..

Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" звернулося до господарського суду з позовом до відповідача - Олександрійського споживчого товариства про стягнення 20 121 грн. 44 коп. заборгованості, 1 140 грн. 66 коп. пені, 2 207 грн. 75 коп. 30% річних та 4 024 грн. 28 коп. збитків, що становлять 20% від суми заборгованості.

03.04.2012р. позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій, в зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості в розмірі 8 000 грн. 00 коп., просить стягнути з відповідача на свою користь 12 121 грн. 44 коп. заборгованості, 1 140 грн. 66 коп. пені, 2 207 грн. 75 коп. 30% річних та 4 024 грн. 28 коп. збитків, що становлять 20% від суми заборгованості. Суд прийняв до розгляду дану заяву.

03.04.2012р. відповідач подав заяву, в якій, в зв'язку зі сплатою заборгованості в розмірі 20 141 грн. 44 коп., просить не розглядати дану справу. Судом відмовлено в задоволенні даної заяви.

24.04.2012р. позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій, в зв'язку з сплатою відповідачем заборгованості в розмірі 20 121 грн. 44 коп., просить стягнути з відповідача на свою користь 1 140 грн. 66 коп. пені, 2 207 грн. 75 коп. 30% річних та 4 024 грн. 28 коп. збитків, що становлять 20% від суми заборгованості. Суд прийняв до розгляду дану заяву.

Представник позивача в судовому засіданні 24.04.2012р. підтримав позовні вимоги з урахуванням заяв про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача відзиву на позов не подав, проте в судовому засіданні 24.04.2012р., в зв'язку з сплатою основної суми заборгованості, просив провадження по справі припинити.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви відповідно до статті 75 ГПК України.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04/07/2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" (постачальник) та Олександрійським споживчим товариством (покупець) було укладено договір поставки № 0201-Р11 (надалі - Договір; а.с. 7-8), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за ціною, діючою у постачальника на час поставки, згідно видаткових накладних, що є додатками та невід'ємними частинами даного Договору.

У відповідності до пункту 1.2. Договору товаром є алкогольні напої , безалкогольні напої, тютюнові вироби та інша продукція, що є в наявності в постачальника. Під партією товару сторони розуміють товар, зазначений у видатковій накладній.

Пунктами 2.1. - 2.5. Договору визначено, що ціна одиниці товару та сума поставки партії товару визначається в видатковій накладній. Загальна ціна даного договору становить суму всіх видаткових накладних. Покупець зобов'язаний здійснювати оплату за товар протягом 21 календарного дня з моменту отримання цього товару. розрахунок за поставлений товар здійснюється в національній валюті України готівкою або в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, який вказаний в даному договорі, або повідомлений постачальником додатково. Датою оплати за товар вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок або в касу постачальника.

Відповідно до пункту 3.1., 3.6., 3.7. Договору товар поставляється партіями за поданим замовленням покупця. Дата отримання партії товару покупцем від постачальника вважається дата підписання видаткової накладної покупцем або уповноваженим представником, що вказується в додатку № 1 до цього Договору (а.с. 9) або в довіреності на одержання цінностей, оформленої відповідно до законодавства України. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту його отримання покупцем.

На виконання умов Договору позивач, згідно видаткових накладних № МР 00022838 від 06.10.2011р. та № МР 00024726 від 13.10.2011р. (а.с. 10-11), поставив відповідачу товар на загальну суму 20 121 грн. 44 коп..

Відповідач, в свою чергу, в порушення умов Договору, розрахувався з позивачем за поставлений товар в сумі 20 121 грн. 44 коп. з порушенням строків визначених пунктом 2.3. Договору, що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача (а.с. 21-24, 37-38).

У відповідності до пункту 6.2. Договору у разі порушення покупцем грошового зобов'язання, передбаченого пунктом 2.3. Договору покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

На підставі пункту 6.2. Договору позивач нарахував відповідачу пеню за період з 28.10.2011р. (з урахуванням строків настання оплати по кожній партії товару) по 12.03.2012р. в розмірі 1 140 грн. 66 коп. (розрахунок а.с. 6).

Пунктом 6.4. Договору визначено, що у випадку прострочення оплати товару більше тридцяти днів покупець відшкодовує постачальнику нанесені цим збитки (втрачену вигоду), що становить 20% від суми заборгованості.

На підставі пункту 6.4. Договору позивач нарахував відповідачу збитки (втрачену вигоду), що становить 20% від суми заборгованості в розмірі 4 024 грн. 28 коп. (розрахунок а.с. 6).

Згідно пункту 11.5. Договору у разі прострочення виконання покупцем грошових зобов'язань за даним Договором покупець сплачує постачальнику за неправомірне користування чужими грошовими коштами 30% річних від суми заборгованості.

На підставі пункту 11.5 Договору та частини 2 статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу за період 28.10.2011р. (з урахуванням строків настання оплати по кожній партії товару) по 12.03.2012р. 30% річних в розмірі 2 207 грн. 75 коп..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 та 5 статті 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом.

Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 140 грн. 66 коп. пені, 2 207 грн. 75 коп. 30% річних та збитків, що становлять 20% від суми заборгованості в розмірі 4 024 грн. 28 коп. стверджуються Договором, видатковими накладними та іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 11, 509, 526, 530, 546, 549, 625, 612, 629 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193, 225, 230, 232 Господарського кодексу України.

Позов обґрунтований і підлягає задоволенню в сумі 7 372 грн. 69 коп.. На відповідача на підставі статті 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Олександрійського споживчого товариства (35320, Рівненська область, Рівненський район, с. Олександрія, вул. Щорса, буд. 5, код ЄДРПОУ 01764343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" (43005, Волинська область, м. Ківерці, вул. Шевченка, буд 35, код ЄДРПОУ 35184264) -1 140 грн. 66 коп. пені, 2 207 грн. 75 коп. 30% річних, 4 024 грн. 28 коп. збитків, що становлять 20% від суми заборгованості та 1 609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Горплюк А.М.

Рішення підписане суддею "25" квітня 2012р..