Постанова

від 26.10.2006 по справі 5/1568-28/269 а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/1568-28/269 А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

26.10.06                                                                                           Справа№ 5/1568-28/269А            

12 год 00 хв

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Лісопереробна фірма “Немирів”, смт. Немирів Яворівського району Львівської області

до відповідача: Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області, м. Жовква Львівської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 31.03.2005 року № 174/23-0/2455/25259928  

    Суддя   Морозюк А.Я.

Секретар судового засідання

Онишко І.Р.

м. Львів, вул. Личаківська,128,

     Зал судового засідання № 302.

Представники сторін

Від позивача: Сікиринський Ю.О. - представник

Від відповідача: Бойчук Ю.М. - начальник юридичного відділу

           Позов заявлено Відкритим акціонерним товариством „Лісопереробна фірма “Немирів” до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області  про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 31.03.2005 року № 174/23-0/2455/25259928, яким Рава-руському філіалу «Лісопереробна фірма «Немирів»визначено суму пені за порушення 90-денного терміну надходження валютної виручки за експортно-імпортними операціями в сумі 129 906,57 грн.

          Ухвалою суду від 05.09.2006 року відкрито провадження у справі, попереднє судове засідання призначено на 22.09.2006 року. Ухвалою від 22.09.2006 року попереднє судове засідання відкладено на 12.10.2006 року. Ухвалою від 12.10.2006 року підготовче провадження у справі закінчено справу призначено до судового розгляду на  26.10.2006 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених в по зовній заяві, позивач просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 31.03.2005 року № 174/23-0/2455/25259928. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем було пропущено строк для нарахування пені, регламентований п.15.1.1. ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2004 року № 2181-ІІІ. Згідно п. п.15.1.1. ст. 15 цього Закону, таке нарахування податковий орган має право визначити не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. В даному випадку декларація з відображенням простроченої дебіторської заборгованості повинна була бути подана платником до 25 січня 2002 року(фактично була подана 24.01.2002 року). Отже, нарахування пені могло бути здійснене до 25.01.2005 року. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначив суму податкового зобов'язання (визначив лише 25.03.2005 року), платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання.  

          В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у поясненні на позовну заяву, просить суд залишити  позов без задоволення. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що оскільки відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ при самостійному визначенні податковим органом суми податкових зобов”язань при застосуванні  штрафних санкцій до платників податків за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності не передбачено  подання  податкових декларацій, то норми, передбачені ст.15 даного  Закону, не  поширюються  на нарахування  пені за порушення  розрахунків  у сфері ЗЕД. Окрім того, Декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01 січня 2002 року, в якій зазначено про наявність простроченої дебіторської заборгованості по контракту із польською фірмою «BEATA», не є податковою декларацією в розумінні Закону України від 21.12.2004 року № 2181-ІІІ, який визначає, що податкова декларація(розрахунок) –це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору(обов'язкового платежу).

В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (податкове повідомлення-рішення, акт перевірки, декларація та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Працівниками ДПІ у Жовківському районі була проведена позапланова невиїзна перевірка Рава-Руського філіалу „Лісопереробна фірма “Немирів” з питань дотримання валютного законодавства за період з 28.11.01 року по 25.03.05 року. За результатами перевірки складено Акт № 31-3/23-0/25259928 від 25.03.2005 року.

          В Акті перевірки встановлено порушення ст.1 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР „Про порядок здійснення  розрахунків в іноземній валюті” (із змінами і доповненнями) щодо дотримання термінів надходження валютної виручки, тому у відповідності до ст.4 зазначеного Закону нараховано пеню в сумі 129906,57 грн за період з 28.11.01 року по 25.03.05 року, згідно розрахунку в Додатку № 2 до акту.

          На підставі зазначеного Акту перевірки прийнято податкове повідомлення –рішення  від 31.03.2005 року № 174/23-0/2455/25259928, яким Рава-Руському філіалу „Лісопереробна фірма “Немирів” визначено суму пені за  порушення 90-денного терміну надходження валютної виручки за експортно-імпортними операціями в сумі 129 906,57 грн.               

          Відповідно до пункту 1.1 Положення про Рава-руський філіал „Лісопереробна фірма “Немирів”, останній є відокремленим структурним підрозділом ВАТ „Лісопереробна фірма “Немирів”(позивача у справі), філіал не є юридичною особою.

          При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

          Статею 1 Закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року №185/94-ВР(із змінами і доповненнями) зобов'язано резидентів зараховувати виручку у іноземній валюті на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

          Таким чином, законодавцем визначений загальний термін, впродовж якого резидент зобов'язаний зарахувати виручку у іноземній валюті на валютний рахунок - 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

          Як встановлено за результатами перевірки, і не оспорюється позивачем, у Рава-руського філіалу „Лісопереробна фірма “Немирів” числиться прострочена дебіторська заборгованість в іноземній валюті фірми «BEATA»(Польща) по експортних операціях по контракту № 5 від 12.07.2001 року в сумі 14 408,79 нім.марок.

          Докази наявності у позивача індивідуальної ліцензії Національного банку України на перевищення 90-денного терміну, чи докази вжиття позивачем заходів, передбачених ч.ч.2,4 ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", в матеріалах справи відсутні.   

          У відповідності до ч.1 ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", порушення резидентами термінів, передбачених статтею 1 цього закону, тягне за собою стягнення пені у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Відповідно до ч.5 ст.4 цього закону, державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню за порушення термінів, які встановлені ст. 1 цього Закону. Нарахування пені здійснено відповідачем відповідно до вищезазначених вимог законодавства.

          Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не обмежує терміни нарахування вищезазначеної пені.

          Відповідно до преамбули Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2004 року № 2181-ІІІ, із змінами і доповненнями, (далі-Закон № 2181-ІІІ), цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування,  який установлює порядок погашення  зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів  (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне  пенсійне  страхування  та  внески на загальнообов'язкове державне  соціальне  страхування,  нарахування  і  сплати  пені та штрафних  санкцій,  що  застосовуються   до   платників   податків контролюючими   органами,  у  тому  числі  за  порушення  у  сфері зовнішньоекономічної діяльності.

          Відповідно до п.п. 15.1.1. п. 15.1 ст. 15 Закону № 2181-Ш, податковий орган має право самостійно визначати суму податкового зобов”язання у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов”язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов”язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

          Однак, Декларація про  валютні цінності, доходи та майно, що належать  резиденту  України і знаходяться  за її межами станом на  01 січня 2002 року, в якій зазначено про наявність простроченої дебіторської заборгованості по контракту із польською фірмою «BEATA», не є податковою декларацією в розумінні Закону № 2181-ІІІ, так як не визначає податкового зобов'язання. Відповідно до п.1.11 ст.1 Закону № 2181-ІІІ, податкова декларація(розрахунок) –це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору(обов'язкового платежу).

          Окрім цього, нарахування пені за порушення 90-денного терміну надходження валютної виручки за експортно-імпортними операціями не пов'язане з поданням податкових декларацій, а здійснюється згідно із ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" по факту наявності порушення резидентами термінів, передбачених статтею 1 цього Закону. Нарахування здійснюється за кожен день у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ.

          З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 31.03.2005 року № 174/23-0/2455/25259928,  є  необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

          Суд ухвалив відхилити клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, яке викладено в позовній заяві, оскільки позивачем не подано доказів наявності очевидної небезпеки правам, свободам та інтересам позивача, неможливості чи ускладнення захисту їх без вжиття  заходів забезпечення позову.

Суд не погоджується із твердженням відповідача, викладеним в письмовому поясненні від 19.09.2006 року № 12683/10-0 (вх.№ 22233 від 22.09.06 року) про те, що предмет спору у справі господарського суду львівської області № 5/990-19/180 А є ідентичним до предмету спору у даній справі № 5/1568-28/269 А. Суд зазначає, що предметом спору у справі  № 5/990-19/180 А є вимога про звернення стягнення на активи ВАТ „Лісопереробна фірма “Немирів” в сумі 129 906,57 грн, а предметом спору у даній справі  № 5/1568-28/269 А є вимога ВАТ „Лісопереробна фірма “Немирів” про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення на суму 129 906,57 грн. Предмети даних спорів є різними.

Суд ухвалив відхилити письмове клопотання позивача від 25.10.2006 року(вх.№ 32082 від 26.10.06 року) про зупинення на підставі п.п.1 п.3 ст.156 КАС України розгляду справи № 5/1568-28/269 А до набрання законної сили постанови Львівського апеляційного господарського суду по справі № 5/990-19/180 А, оскільки позивач не обґрунтував, а суд не вбачає неможливості розгляду справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі  № 5/990-19/180 А.

Судові витрати в сумі 3 грн 40 коп судового збору покладаються на позивача, решта суми може бути повернута в порядку ч.2 ст.89 КАС України за клопотанням особи, яка його сплатила.

          На підставі вищенаведеного, керуючись п. 2-1, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71, 86, 87, 94, 98,117, 156, 158, 160, 162, 163, 167  Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

                                  Суддя                                                               Морозюк А.Я.