Постанова

від 01.11.2006 по справі 7/558/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/558/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2006 р. 12:00Справа №  7/558/06

01.11.2006р. 12 год. 00 хв. м. Миколаїв, Будинок Рад, вул. Адміральська, 22, каб. № 921

Господарський суд Миколаївської області в складі: судді Ткаченко О.В. при секретарі Засядівко О.О.

За позовом:                    Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Дзержинського, 18.

До відповідача:             Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми “Світанок”, Миколаївська область, Первомайський район, с. Кам'яна балка, вул. Центральна, 15.

про:                            стягнення за рахунок активів податкової заборгованості у сумі  258 808,14 грн.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача  Пурло С.В., довіреність від 17.10.06. № 26201/8/10-000.  Іващенко А.В., довіреність від 17.01.06. № 177/8/10-00.

Від відповідача  Голова правління –Негря В.П.

У судовому засіданні оголошено перерву до 01.11.2006 року.

ПРЕДМЕТ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду з позовними вимогами про стягнення за рахунок активів відповідача податкової заборгованості в сумі – 258 808,14 грн.

          Відповідач згідно доповнень до заперечень ( а.с. 39) визнає позовні вимоги в частині 43 515,61 грн., проти позовних вимог в сумі 215292,53 грн. заперечує, вважаючи, що заборгованість з прибуткового податку в сумі 215292,53 грн. не підлягає стягненню у зв'язку зі спливом строку давності 1095 днів, передбаченого ст. 15.1.1. Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.

          Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши  матеріали справи суд –

в с т а н о в и в:

Відповідач являється юридичною особою, про що свідчить витяг з ЄДРПОУ від 30.05.2006 року № 19/10-2192.

На підставі ст. 4 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991  № 1251-XII відповідач є платником податків та зборів до бюджету та державних цільових фондів.

Станом на 01.05.2006 року відповідач має заборгованість з податку з доходів фізичних осіб у сумі 258808,28 грн.

Проведеною позивачем звіркою по нарахуванню та сплаті податку з доходів фізичних осіб СТОВ “Світанок” за період з 01.07.2004 року по 30.04.2006 року встановлено, що, враховуючи залишок несплаченого податку з доходів фізичних осіб станом на 01.07.2004 року в сумі 206994,44 грн. (згідно акту перевірки від 17.09.2004 року) відповідачем не перераховано  податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 258808,28 грн., про що складено акт від 26.05.2006 року № 220-27/17-200/0118, який  підписаний перевіряючим та директором, головним бухгалтером відповідача.

Відповідач згідно доповнень до заперечень ( а.с. 39) визнає позовні вимоги в частині 43 515,61 грн., проти позовних вимог в сумі 215292,53 грн. заперечує, вважаючи, що заборгованість з прибуткового податку в сумі 215292,53 грн. не підлягає стягненню у зв'язку зі спливом строку давності 1095 днів, передбаченого ст. 15.1.1. Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами. Крім того, у судовому засіданні відповідачем зазначено, що позивачем порушений порядок, передбачений ст. 6 Закону України від 21.12.2000  № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо надсилання податкових вимог.

Виходячи з встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на  наступне.

Відповідно до п. п. 15.1.1. ст. 15 Закону України від 21.12.2000  № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків  у  випадках,  визначених цим  Законом,  не  пізніше  закінчення  1095  дня,  наступного  за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі,  коли  така  податкова декларація була надана пізніше,  - за днем її  фактичного  подання.  Якщо  протягом  зазначеного  строку  податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань,  платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір   стосовно   такої   декларації   не   підлягає   розгляду  в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до ст. 10 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992  № 13-92 “Про прибутковий податок з громадян”  підприємства, установи і  організації  усіх  форм  власності, фізичні  особи  -  суб'єкти  підприємницької   діяльності    після закінчення кожного місяця,  але  не  пізніше  строку  одержання  в установах  банків  коштів  на  виплату  належних  громадянам   сум зобов'язані  перераховувати  до  бюджету  суми   нарахованого    і утриманого прибуткового податку за минулий місяць.

Згідно п.п. 8.1.2.Закону України від 22.05.2003  № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час  виплати  оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не  мають  права  приймати  платіжні  документи  на  виплату доходу,  які  не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету.  Якщо  оподатковуваний  дохід  нараховується,  але  не виплачується  платнику  податку  особою,  що  його  нараховує,  то податок,  який підлягає утриманню з  такого  нарахованого  доходу, підлягає  сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки,  встановлені законом для місячного податкового періоду.

          Відповідачем у відзиві щодо спливу строку давності 1095 днів для сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 215292,53 грн. не зазначено строку виникнення обов»язку сплати  даних сум податку, та не надано первинних документів, що це підтверджують.

          Крім того, статтею 15 Закону України від 21.12.2000  № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»строк давності 1095 днів передбачений для податкового зобов»язання, яке визначається самостійно податковим  органом, тоді як в даному випадку суми податку визначались платником самостійно, а позивачем згідно актів перевірок зафіксовано несплату нарахованих відповідачем сум податку.

З огляду на наведене заперечення відповідача щодо спливу строку давності судом до уваги не приймаються.

Враховуючи, що п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України від 21.12.2000  № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що активи  платника  податків   можуть   бути   примусово стягнені  в  рахунок  погашення його податкового боргу виключно за рішенням  суду, заперечення відповідача з приводу недотримання позивачем порядку надсилання податкових вимог, судом до уваги не приймаються.

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 року № 509-XII Державні податкові інспекції мають право застосовувати  до  платників податків фінансові (штрафні) санкції,  стягувати до бюджетів та державних цільових фондів  суми недоїмки,  пені  у  випадках,  порядку  та розмірах,  встановлених законами  України.

          Враховуючи, що станом на день розгляду справи заборгованість з податку з доходів з фізичних осіб залишилась несплаченою, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 87, 94, 158-163 Кодексу Адмінистративного судочинства України, - суд

постановив:

1.    Позов задовольнити.

2. Стягнути за рахунок активів з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми “Світанок” (Миколаївська область, Первомайський район, с. Кам'яна балка, вул. Центральна, 15, ЄДРПОУ 31339049) на користь Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Дзержинського, 18, код 24786175, податкову заборгованість в сумі 258 808,14 грн.  

Постанова  або ухвала суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.В.Ткаченко