Постанова

від 21.07.2008 по справі 11/609-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2008 р.                                                          

Справа № 11/609-07 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , суддя  , суддя Ільїн О.В.

при секретарі Криворученко О.І.

за

участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача

(вх. № 370 С/1-7) на рішення господарського суду Сумської області від

23.01.08 р. по справі № 11/609-07

за позовом суб'єтка

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Суми

до Сумської міської рада, м. Суми

про визнання договору укладеним,

встановила:

Позивач, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа

ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до

Сумської міської ради, відповідача, про визнання укладеним між сторонами

договору оренди земельної ділянки від 29.10.2007 року, розташованої за адресою:

м. Суми, вул. Курська, між будинками № 43 та № 41, площею 0.0984 га, для

комерційного використання під розміщення торгово-офісного будинку.

Рішенням господарського суду Сумської області від 23.01.2008 року

по справі № 11/609-07 (суддя Зражевський Ю.О.) позов задоволено у повному

обсязі, договір оренди земельної ділянки від 29.10.2007 року, розташованої за

адресою: м. Суми, вул. Курська, між будинками № 43 та № 41, площею 0.0984 га,

для комерційного використання під розміщення торгово-офісного будинку між

Сумською міською радою та СПД - ФО ОСОБА_1визнано укладеним.

Відповідач із зазначеним рішенням господарського суду першої

інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського

суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим

господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також

невідповідність висновків господарського суду першої інстанції, обставинам

справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить

апеляційний господарський суд рішення господарського суду Сумської області по

справі № 11/609-07 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні

позовних вимог СПД -ФО ОСОБА_1. відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач, посилаючись на

положення статей 12, 124, 126  Земельного

кодексу України, статей 16, 27 Закону України «Про оренду землі», вказує, що

при прийнятті рішення, господарським судом першої інстанції не враховано, що у

позивача відсунє право на оренду земельної ділянки.

Позивач в своїй письмовій заяві просить апеляційний господарський

суд розглянути апеляційну скаргу без його участі, рішення суду першої інстанції

по справі № 11/609-07 від 23.01.2008 року залишити без змін, а апеляційну

скаргу відповідача - без задоволення.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про причини

неявки суд не повідомили, як вбачається з матеріалів справи про дату, час та

місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, у зв'язку

з чим колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу в порядку

статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, правильність застосування

господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,

колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення

господарського суду Сумської області скасуванню, виходячи з наступного.

Рішенням Сумської міської ради № 522-МР від 25 квітня 2007 року

„Про надання згоди (дозволу) на розроблення проектів землеустрою щодо

відведення земельних ділянок та перепогодження технічної документації із

землеустрою в зв'язку зі зміною цільового призначення земельних ділянок,

внесення змін до рішень Сумської міської ради" СПД-ФО ОСОБА_1 надано згоду

на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної  ділянки, розташованої за адресою вул.

Курська, між буд. № 43 та № 41 площею 0,0970 га під розміщення торгово-офісного

будинку.

На підставі зазначеного вище рішення Сумської міської ради,

товариством з обмеженою відповідальністю «Три Кита», на замовлення позивача,

виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для

комерційного використання під розміщення торгово-офісного будинку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки був

погоджений із Сумською міською санітарно-епідеміологічною станцією,

Південно-східним регіональним відділом охорони навколишнього природного

середовища, Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради,

Сумським міським управлінням земельних ресурсів, Управлінням культури і туризму

Сумської обласної державної адміністрації, позитивно оцінений у висновку

державної експертизи землевпорядної документації та затверджений начальником

Сумського обласного головного управління земельних ресурсів.

На підставі погодженого проекту землеустрою щодо відведення

земельної ділянки позивачем підготовлено проект договору оренди земельної

ділянки, розташованої за адресою м. Суми, вул. Курська, між буд. № 43 та № 41,

площею 0, 0984 га та в порядку статті 181 Господарського кодексу України

направлено на адресу Сумської міської ради.

Позивач в позовній заяві, посилаючись на положення статті 181

Господарського процесуального кодексу, та на ті обставини, що Сумська міська

рада в порушення частини 4 статті 181 Господарського кодексу України не

повернула на адресу позивача підписаний примірник договору, а також не

направила протоколу розбіжностей, зі своїми запереченнями, вважає рішення

Сумської міської ради № 522-МР від 25 квітня 2007 року підставою для визнання

укладеним договору оренди земельної ділянки.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля є об'єктом

права власності Українського народу. Від імені українського народу права

власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в

межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 2 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що

набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом

передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з частиною 2 статті 125 Земельного кодексу України право на

оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його

державної реєстрації.

Відповідно до пункту «а»частини 1 статті 12 Земельного кодексу

України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних

відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями

територіальних громад.

У частині З статті 16 Закону України „Про оренду землі"

зазначено, що сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього

Закону у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що

вирішення питання про передачу землі у власність чи користування є виключним

правом ради, як суб'єкта права власності на землю, заяви зацікавлених осіб про

зобов'язання передати земельну ділянку у власність або користування задоволенню

не підлягають виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статті 627 Цивільного кодексу України сторони

відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України є вільними в укладенні

договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог

Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв

ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Посилання позивача на частину 1 статті 187 Господарського кодексу

України згідно з якою, спори, що виникають при укладанні господарських

договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є

обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом,

розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть буди предметом розгляду

суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані

укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними

попереднього договору, судова колегія вважає недоречним.

Спірний договір не пов'язаний з державним замовленням,

обов'язковість укладення зазначеного договору не випливає з положень чинного

законодавства. В матеріалах справи відсутні відомості, що сторони дійшли згоди

про те, що спірні переддоговірні відносини можуть бути предметом розгляду у

суді, а також відомостей про те, що сторони уклали інший договір, з положень

якого випливає зобов'язання укладення договору оренди земельної ділянки.

У відповідності до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України

передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній

власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої

влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди

земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про надання СПД-ФО

ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки, розташованої за адресою м. Суми, вул.

Курська, між будинками № 43 та № 41, площею 0, 0970 га  Сумською міською радою не приймалося.

Крім того, в підготовленому позивачем проекті договору оренди

спірної земельної ділянки вказано площу земельної діляки 0.0984 га, в той час

як рішенням Сумської міської ради № 522-МР від 25 квітня 2007 року „Про надання

згоди (дозволу) на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних

ділянок та перепогодження технічної документації із землеустрою в зв'язку зі

зміною цільового призначення земельних ділянок, внесення змін до рішень

Сумської міської ради" СПД-ФО ОСОБА_1 надано згоду на розроблення проекту

землеустрою щодо відведення земельної 

ділянки, розташованої за адресою вул. Курська, між буд. № 43 та № 41

площею 0,0970 га.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу

України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як

на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України

господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому

процесі  всіх обставин справи в їх

сукупності, керуючись Законом.

Крім того, судова колегія вважає необхідним зазначити, що заявлена

позивачем вимога не відповідає встановленим частиною 2 статті 16 Цивільного

кодексу України способам захисту цивільних прав.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що

позовні вимоги СПД-ФО ОСОБА_1. не обґрунтовані, суперечать нормам чинного

законодавства та задоволенню не підлягають.

За таких обставин, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню,

а рішення господарського суду Сумської області від 23.01.2008 року слід

скасувати, як таке, що не відповідає нормам матеріального права та фактичним

обставинам справи.

Керуючись

положеннями статей 85, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу

України, судова колегія

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 23.01.2008 року

по справі № 11/609-07 скасувати та прийняти нове рішення.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду

України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Повний текст постанови виготовлений 21.07.2008 року.

         Головуючий суддя                                                                     

                                 Суддя                                                                     

                                 Суддя                                                                   

Ільїн О.В.