Рішення

від 12.08.2008 по справі 37/85-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром,

8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 

тел.

приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2008 р.                                                           

Справа № 37/85-08

вх.

№ 2440/4-37

Суддя

господарського суду Доленчук Д. О.

при секретарі

судового засідання Дикань Н.І.

за участю

представників сторін:

прокурора -

Бартош Р.Г.за посвідченням № 113 від 20.07.2007 р. позивача - не з'явився

1-го

відповідача - не з'явився

2-го

відповідача - не з'явився  

розглянувши

справу за позовом  Прокурора

Великобурлуцького району Харківської області, смт. В. Бурлук в інтересах

держави  в особі Головного

управління земельних ресурсів у Харківської області в особіВідділу земельних

ресурсів у  Великобурлуцькому районі

Харківської області, смт. Великий Бурлук  

до  1. Великобурлуцької районної державної

адміністрації, смт. В. Бурлук та 2. ФОП ОСОБА_1. 

про визнання

договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Прокурор

Великобурлуцького району Харківської області звернувся до господарського суду з

позовною заявою в інтересах держави в особі Головного управління земельних

ресурсів у Харківської області в особі Відділу земельних ресурсів у  Великобурлуцькому районі Харківської області

(позивач) до 1. Великобурлуцької районної державної адміністрації, смт. В.

Бурлук та 2. ФОП ОСОБА_1. (відповідачі) в якій просить суд визнати недійсним

договір від 01.08.2007 року про надання Великобурлуцькою районною державною

адміністрацією ФОП ОСОБА_1. в користування земельної ділянки зі ставком

орієнтовною площею 4,5 га, яка розташована на території Вільхуватської

сільської ради Великобурлуцького району Харківської області за межами

населеного пункту.

Сторони в

судове засідання не з'явилися, витребувані судом документи не надали, про

причини не явки в судове засідання суд не повідомили.

Прокурор, через

канцелярію господарського суду 17.07.2008 р. за вх. № 1651, надав письмові

пояснення та копії листів, які господарським судом залучаються до матеріалів

справи.

Представник

прокуратури у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Беручи до

уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України

обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі

статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за

наявними матеріалами.

Суд, дослідивши

матеріали справи та вислухавши пояснення представника прокуратури, встановив

наступне.

01.08.2007 р.

між Великобурлуцькою районною державною адміністрацією Харківської області та

ФОП ОСОБА_1. було укладено договір використання земельної ділянки.

Відповідно до

п.1 договору відповідачу було надано в користування земельну ділянку зі ставком

орієнтовною площею 4,5 га, яка розташована на території Вільхуватської

сільської ради Великобурлуцького району Харківської області за межами

населеного пункту. Підставою укладання договору є розпорядження голови Великобурлуцького

району Харківської області від 16.08.2005 р. № 296 "Про надання дозволу на

розробку проекту відведення земельної ділянки зі ставком ОСОБА_1. "

Пунктом 2

договору було передбачено, що договір укладався до моменту виготовлення проекту

відведення земельної ділянки, укладання договору оренди земельної ділянки та

державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Розпорядженням

голови Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області

від 12.08.2005 р. № 296 "Про надання дозволу на розробку проекту

відведення земельної ділянки зі ставком ОСОБА_1. " було дозволено ОСОБА_1.

розробити проект відведення земельної ділянки зі ставком; зобов'язано

приступити до використання земельної ділянки тільки після укладання та державної

реєстрації договору оренди.

Господарським

судом встановлено, що в матеріалах справи не міститься доказів реєстрації

даного договору використання земельної ділянки.

Однак,

господарським судом було встановлено те, що відповідно до ст. 15 Земельного

кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади з  питань земельних ресурсів у галузі земельних

відносин належить: внесення 

пропозицій  про  формування державної політики у галузі

земельних відносин і забезпечення її реалізації; координація робіт з проведення

земельної реформи; участь  у  розробленні 

та  реалізації  загальнодержавних, регіональних програм

використання та охорони земель; ведення 

державного  земельного  кадастру, 

в  тому  числі державної реєстрації земельних ділянок;

здійснення землеустрою,  моніторингу

земель  і 

державного контролю за використанням та охороною земель; здійснення  державної 

експертизи  програм  і 

проектів  з питань  землеустрою, 

державного  земельного   кадастру,  

охорони земель,    

реформування     земельних     відносин,    а   

також техніко-економічних обґрунтувань цих програм і проектів;

розроблення економічного і правового механізму регулювання земельних відносин;

участь  у 

розробленні та здійсненні заходів щодо розвитку ринку земель; здійснення

міжнародного співробітництва в галузі земельних відносин; вирішення   інших  

питань  у  галузі 

земельних  відносин відповідно до

закону; продаж земель 

сільськогосподарського 

призначення,  крім земель,  переданих у приватну власність,  та земельних ділянок, на яких розташовані

об'єкти, які підлягають приватизації.

Згідно з ч. 1

статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що

перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі

рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого

самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

На підставі ч.

2 статті 125 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки

виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право

оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону -

частина 2 статті 126 Земельного кодексу України.

Відповідно до

Положення Відділ земельних ресурсів у Великобурлуцькому районі Харківської

області є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів

України, підзвітний та підконтрольний Держземагенству і Головному управлінню

земельних ресурсів у Харківській області.

За таких

обставин господарський суд приходить до висновку, що Відділ земельних ресурсів

у  Великобурлуцькому районі Харківської

області, в чиїй особі було подано позов прокурором, не має право розпоряджатися

даною земельною ділянкою та укладати цивільно - правові угоди стосовно неї.

Згідно ст. 32

ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких

господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи

відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також

інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського

спору.

Відповідно до

ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами

та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 203

Цивільного кодексу України передбачено те, що:

- зміст

правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного

законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка

вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення

учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має

вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має

бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що

вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам

їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до

ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є

недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які

встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього

Кодексу.

Згідно з ч.3

ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не

встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує

його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути

визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи те,

що право розпорядження  вищевказаною

земельною ділянкою належить Великобурлуцькій районній державній адміністрації

Харківській області, користувачем даної 

земельної ділянки є відповідач, вищезазначені особи знаходяться у

договірних відношеннях та мають відносно один одного певні обов'язки та права,

а позов подано в інтересах Головного управління земельних ресурсів у Харківської

області в особі Відділу земельних ресурсів у 

Великобурлуцькому районі Харківської області, та те, що прокурором не

надано до суду доказів порушення законних прав та інтересів позивача

відповідачами, господарський суд приходить до висновку, що позов прокурора є не

обґрунтованим та безпідставним, у зв'язку з чим він не підлягає задоволенню.

За таких

обставин в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до

статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та

судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у разі

відмови в позові не підлягають покладенню на відповідачів.

Враховуючи

вищевикладене та керуючись ст.ст. 124, 125, 126 Земельного кодексу України,

ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України ст. ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44,

49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені

позову відмовити повністю.

Повний текст

рішення підписаний 18.08.2008 року.

Суддя                                                                                            Доленчук

Д. О.