Постанова

від 30.07.2008 по справі 5/207б

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний

господарський суд

Постанова

Іменем України

  30.07.2008 р.                                                                       

справа №  5/207б

Донецький апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів

  Запорощенка 

М.Д.   Волкова Р.В. ,

Старовойтової  Г.Я. 

за

участю   представників сторін:                                                                            

від

кредиторів:

не

з"явились

від

боржника:

ОСОБА_2.,

дов. б/н  від 10.07.08р.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги кредиторів

Відділення

виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на

виробництві та профзахворювань в Амвросіївському районі Донецької

області  Державної податкової інспекції

у Амворосіївському районі  Управління

пенсійного Фонду України у Амвросіївському районі Харцизьких електричних

мереж Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго"

на  ухвалу господарського суду

 Донецької області

від

20.05.2008року

у

справі

№ 5/207б

за

заявою кредитора

Товариства

з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергоекспорт" м. Київ

до

боржника

Відкритого

акціонерного товариства "Стромацемент",              м. Амвросіївка

про

банкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою

господарського суду Донецької області від 20.05.2008р. затверджена мирова угода

від 13.05.2008р. з додатками щодо порядку погашення вимог кредиторів, по справі

№ 5/207 б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Стромацемент», м.Амвросіївка.

            Провадження у справі припинено.

Ухвала

суду мотивована тим, що укладена між кредиторами та боржником 13.05.2008р.

мирова угода з додатками щодо порядку погашення вимог кредиторів, відповідає

вимогам ст. 35, 36, 37, 38 Закону України “Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом” .

Не

погоджуючись з винесеною ухвалою , кредитор по справі, Відділення виконавчої

дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та

профзахворювань в Амвросіївському районі Донецької області   , звернулось з апеляційною скаргою в якій

просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 20.05.2008р.

по справі № 5/207б.

В

обґрунтування заявлених вимог кредитор посилається на те , що письмової згоди

на укладання мирової угоди відділенням 

не надавалось , а надсилались 

заперечення з посиланням на положення ст.46 Закону України „Про

загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на

виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” ,

оскільки страхові внески страхувальників є основним джерелом фінансування  Фонду , до того ж , даним законом  не передбачено відстрочки, розстрочки або

списання боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Крім того ,

скаржник  посилається на те , що  суд при винесенні ухвали не взяв до уваги

заперечення відділення про те , що  до

мирової угоди боржником не включені вимоги відділення  Фонду , які виникли в процесі санації  в сумі 12245грн.87коп.

Не погоджуючись

з винесеною ухвалою , кредитор по справі, Державна податкова інспекція у

Амворосіївському районі    , звернулась з

апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу господарського суду

Донецької області від 20.05.2008р. по справі № 5/207б.

В

обґрунтування заявлених вимог кредитор посилається на те , що всупереч

положенням  п. 4 ст. 31 Закону України

„Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у

додатку № 2 до мирової угоди по справі про банкрутство № 5/207б «Порядок

погашения  требований кредиторов

четвёртой  очереди»ДПІ у Амвросієвському

районі -  відсутня. Крім того посилається

на те , що положеннями  ст. 63 Закону

України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до

деяких законодавчих актів України” заборонено у 2008році списання

заборгованості суб'єктів господарювання перед державою  за кредитами , залученими державою або під

державні гарантії , бюджетними позичками 

та фінансовою допомогою , наданою на зворотній основі , крім

заборгованості суб'єктів господарювання , визнаних у встановленому порядку

банкрутами , вимоги щодо погашення заборгованості яких не були задоволені у

зв'язку з недостатністю їх активів, тобто , вважає , що ДПІ не зможе  виконати умови мирової угоди від 17.03.08р.

Не погоджуючись

з винесеною ухвалою , кредитор по справі, Управління пенсійного Фонду України у

Амвросіївському районі   , звернулось з

апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу господарського суду

Донецької області від 20.05.2008р. по справі № 5/207б.

В

обґрунтування заявлених вимог кредитор посилається на те , що при складані

мирової угоди не було досягнуто домовленості між боржником та кредиторами

стосовно відстрочки та(або) розстрочки а також прощення (списання) кредиторами

боргів боржника . Вважає , що ухвалу 

винесено з порушенням норм матеріального права, а саме п.1 ст.35 Закон

України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом”.  Зазначив , що сума поточних

зобов'язань станом на 01.05.08р. складає 452577,43грн., в т.ч.  недоїмка по внесках на загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування 249571,13грн., недоїмка по відшкодуванню  фактичних 

затрат  на виплату та доставку

пільгових  пенсій : за списком 1

-119253,12грн., за списком 2 -83753,18грн. При цьому , посилається на те ,

що  відповідно до положень п. 6 ст.

106  Закону України «Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»недоїмка не підлягає списанню

, у тому числі в разі укладення із 

страхувальником мирової угоди відповідно до вимог Закону України   „Про відновлення платоспроможності боржника

або визнання його банкрутом”.

Не

погоджуючись з винесеною ухвалою , кредитор по справі, Харцизькі електричні

мережі  Відкритого акціонерного

товариства "Донецькобленерго" , звернувся з апеляційною скаргою в якій

просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 20.05.2008р.

по справі № 5/207б.

В

обґрунтування заявлених вимог кредитор посилається на те , що   згідно умов мирової угоди -кредиторська

заборгованість четвертої черги погашається боржником у розмірі 1,0% вимог

затверджених судом, залишок суми підлягає прощенню та списанню, що приведе, на

думку кредитора, к суттєвій шкоді державі, так як державі належить 65,0611%

акцій Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, структурним

підрозділом якого є Харцизькі електричні мережі.

Кредитор

, Товариство з обмеженою відповідальністю 

«Донспецмонтаж», у  поясненнях на

апеляційні скарги , вважає , що  мирова

угода  від 13.05.08р. у справі про

банкрутство № 5/207б  суттєво порушує

права кредиторів четвертої та шостої черги . Повністю підтримує вимоги

апеляційних скарг.

Боржник  , Відкрите акціонерне товариство

"Стромацемент"  м. Амвросіївка,

у відзивах № 025, 026,027  від 20.06.08р.  на апеляційні скарги та представник боржника

в судовому засіданні  проти  доводів та вимог апеляційних скарг заперечує.

Вважає , що ухвала суду  була

прийнята  з повним дотриманням

законодавчих вимог.

Кредитор

, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія

"Енергоекспорт" м. Київ, відзиву на апеляційну скаргу не представив.

В

нинішнє судове засідання 

представники  кредиторів  не з'явилися. Поважних причин нез'явлення

суду не повідомили. Про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони були

сповіщені належним чином.

Зважаючи  на неповідомлення кредиторами поважних причин

нез'явлення їх представників до суду, достатність наданих сторонами доказів та

керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України -  справа розглядається  за наявними в ній  матеріалами.

Згідно

зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний

господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє

законність та обґрунтованість рішення 

місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши

матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників сторін , що

присутні в засіданні суду , судова колегія встановила наступне.

Господарським

судом Донецької області ухвалою від 17.10.2003р. за заявою Товариства з

обмеженою відповідальністю “Енергоекспорт”, м. Київ порушена справа про

банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Стромацемент”, м. Амвросіївка.

Ухвалою

господарського суду від 16.03.2004р. за результатами попереднього засідання

затверджено реєстр вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства

“Стромацемент”, м. Амвросіївна.

Ухвалою

господарського суду від 12.05.2004р. введено процедуру санації боржника,

керуючим санацією призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1

Ухвалою

господарського суду Донецької області від 09.11.2004р. затверджено план санації

Відкритого акціонерного товариства “Стромацемент”, м. Амвросіївка.

19.03.2008р.

до господарського суду Донецької області надійшла заява керуючого санацією про

затвердження мирової угоди по справі № 5/207Б про банкрутство Відкритого

акціонерного товариства “Стромацемент”, м. Амвросіївка, з доданими до неї

протоколом засідання комітету кредиторів № 22/5-107Б (КК) від 17.03.2008р., на

якому було розглянуто вищевказане питання та мирова угода.

Під

час розгляду справи , суд дійшов висновку, що надана мирова угода не відповідає

вимогам ст. ст. 35-38 Закону України „Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом” .

19.05.2008р.

керуючим санацією ОСОБА_1суду надано протокол засідання комітету кредиторів №

23/5-207Б (КК) від 13.05.2008р., мирову угоду від 13.05.2008р. з додатком,

фіскальні чеки та списки рекомендованої пошти відправлені 06.05.2008р. та

14.05.2008р.

Ухвалою

господарського суду Донецької області від 20.05.2008р. затверджена мирова угода

від 13.05.2008р. з додатками щодо порядку погашення вимог кредиторів, по справі

№ 5/207 б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Стромацемент»,

м.Амвросіївка.

            Провадження у справі припинено.

Перевіривши

повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх

юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважних представників

сторін , колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла

висновку про не обґрунтованість апеляційних скарг, та відповідність оскарженого

судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.

Частиною

1 статті 35 Закону визначено, що під мировою угодою у справі про банкрутство

розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та

(або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка

оформляється угодою сторін.

По

суті  мирова угода фіксує волевиявлення

сторін, що спрямоване на  припинення

провадження у справі про банкрутство та вирішення спірних правовідносин між

сторонами.

Згідно

з частиною 2 статті 35 Закону мирова угода може бути укладена на будь-якій

стадії провадження у справі про банкрутство, у тому числі й після винесення

судом постанови про визнання боржника банкрутом. При цьому , слід зазначити ,

що  мирова угода є правочином, який

впливає на права та обов'язки усіх кредиторів у справі про банкрутство.

Крім

того , відповідно до вищенаведеної норми закону,  рішення про укладення мирової угоди від імені

кредиторів приймає комітет кредиторів більшістю голосів кредиторів -членів

комітету і вважається прийнятим, за умови, що всі кредитори, вимоги яких

забезпечені заставою майна, висловили письмову згоду на укладення мирової

угоди.

Мирову

угоду від імені кредиторів підписує голова комітету кредиторів.

Від

імені боржника рішення про укладення мирової угоди приймається керівником

боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які

відповідно до Закону виконують повноваження керівника боржника та органів

управління боржника.

Як

вбачається з  Протоколу  № 23/5-207б(КК) від 13.05.08р. засідання

комітету кредиторів ВАТ «Стромацемент» ( т. 18 а.с. 87), другим питанням

засідання кредиторів було визначено розгляд проекту та затвердження тексту

мирової угоди.  За результатами розгляду

даного питання  було прийнято

рішення  про затвердження  тексту Мирової угоди з названими істотними

умовами , при цьому  «за»проголосувало

2596,2голоси, «проти»- 2259,3 голоси. 

Тобто , текст Мирової угоди був затверджений більшістю голосів   та підписаний  від імені кредиторів  головою комітету кредиторів -керуючим

санацією.

Оскільки

мирова угода одночасно є і правочином і судовою процедурою у справі про

банкрутство (стаття 4 Закону) господарський суд, розглядаючи клопотання про

затвердження мирової угоди, має перевірити:

правомірність

прийнятого комітетом кредиторів рішення, зокрема: чи було засідання комітету

кредиторів правомочним, чи є повноваження у представників кредиторів брати

участь у засіданнях комітету кредиторів та приймати рішення про укладення

мирової угоди тощо;

повноваження

особи, яка є головою комітету кредиторів;

дотримання

порядку прийняття рішення про укладення мирової угоди, встановленого статтями

35 - 37 Закону;

чи не

суперечать умови мирової угоди законодавству;

чи не

порушує мирова угода права кредиторів або інших осіб.

Відповідно

до ч. 3 ст. 38 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом” господарський суд має право відмовити  в затвердженні мирової угоди у разі:

-

порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом;

-

якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.

Як

вбачається з оскарженої ухвали , суд першої інстанції розглянувши надані  заперечення 

кредиторів щодо порушення  порядку

укладення мирової угоди ,  дійшов до

висновку про їх необґрунтованість  та

додержання сторонами порядку , встановленого 

Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання

його банкрутом”.

Щодо

посилань  скаржників , а саме ,

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних

випадків на виробництві та профзахворювань в Амвросіївському районі Донецької

області та Управління пенсійного Фонду України у Амвросіївському районі ,

відповідно , на те , що письмової згоди на укладання мирової угоди

відділенням  не надавалось та на те, що

при складані мирової угоди не було досягнуто домовленості між боржником та

кредиторами стосовно відстрочки та(або) розстрочки а також прощення(списання)

кредиторами боргів боржника , то судова колегія вважає їх необґрунтованими

з  оглядом на вже вищевказані положення

та умови укладення та затвердження мирової угоди.

Таким

чином , судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції  про відсутність порушень порядку  укладення мирової угоди  від 13.05.08р.

Другою

підставою для відмови в затвердженні 

мирової угоди , як про це було позначено вище , положеннями ч. 3 ст. 38

Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом” визначено   невідповідність

умов мирової угоди законодавству.

Згідно

з ч. 4 ст. 37 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом”  мирова угода

має містити положення про розміри, порядок і строки виконання зобов'язань

боржника, а також про відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів

чи їх частини. Крім цього, мирова угода може містити і інші умови, зокрема

виконання зобов'язань боржника третіми особами, обмін вимог кредиторів на акції

боржника та інші не заборонені законом способи виконання вимог кредиторів.

Як

вбачається з матеріалів справи , кредиторами до суду були подані скарги та

заперечення  з приводу умов підписаної

мирової угоди. Всі заперечення  судом

першої інстанції розглянуті та , на думку судової колегія , правомірно визнані

необґрунтованими.

Щодо

посилань Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від

нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в Амвросіївському районі

Донецької області в апеляційній скарзі 

на те , що відповідно до положень ст.46 Закону України „Про

загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на

виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” ,

страхові внески страхувальників є основним джерелом фінансування  Фонду , та на те , що даним законом  не передбачено відстрочки, розстрочки або

списання боргів боржника, яка оформляється угодою сторін , судова колегія

вважає необхідним зазначити наступне.

Зазначена

норма не визначає умови укладення мирової угоди у справі про банкрутство, та не

встановлює будь-яких обмежень стосовно розстрочення виплат боржником

кредиторських вимог.

Умови

щодо  відстрочки чи розстрочки або

прощення (списання) боргів чи їх частини передбачені приписами Закону України

“Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ” який,

в даному випадку ,  є спеціальним Законом

, що має пріоритет у даній справі по відношенню до загальних норм.

Крім

того , скаржник  посилається на те ,

що  суд при винесенні ухвали не взяв до

уваги заперечення відділення про те , що 

до мирової угоди боржником не включені вимоги відділення  Фонду , які виникли в процесі санації  в сумі 12245грн.87коп.

З

цього приводу , слід зазначити наступне, поточні вимоги кредиторів боржника

знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом. Поточні

вимоги погашаються у процедурі банкрутства без будь -яких обмежень, що

встановлені Законом для конкурсних вимог, і лише після визнання боржника

банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, поточні вимоги повинні бути

заявлені ліквідатору в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України „Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з

наступним включенням до реєстру вимог кредиторів (Постанова Вищого

господарського суду України від 16 листопада 2005р. у справі № 7/2236).

Стосовно

посилань  Державної податкової інспекції

у Амворосіївському на те , що всупереч положенням  п. 4 ст. 31 Закону України „Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у додатку № 2 до

мирової угоди по справі про банкрутство № 5/207б «Порядок погашения  требований кредиторов четвёртой  очереди»ДПІ у Амвросієвському районі -  відсутня, судова колегія вважає необхідним

зазначити , що ч. 4 ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом” 

передбачає черговість задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів ,

одержаних від продажу  майна банкрута в

ліквідаційній процедурі відповідно до реєстру вимог кредиторів. В даному ж

випадку  погашення вимог кредиторів

відбувається  відповідно до умов мирової

угоди з урахуванням вимог ч. 3 ст. 36 вищевказаного Закону.

Крім

того , скаржник посилається на те , що положеннями  ст. 63 Закону України „Про Державний бюджет

України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”

заборонено у 2008році списання заборгованості суб'єктів господарювання перед

державою  за кредитами , залученими

державою або під державні гарантії , бюджетними позичками  та фінансовою допомогою , наданою на

поворотній основі , крім заборгованості суб'єктів господарювання , визнаних у

встановленому порядку банкрутами , вимоги щодо погашення заборгованості яких не

були задоволені у зв'язку з недостатністю їх активів, тобто , вважає , що ДПІ

не зможе  виконати умови мирової угоди

від 17.03.08р. Судова колегія не погоджується з даним посиланням скаржника та

вважає його необґрунтованим , оскільки , як про це вірно зазначено судом першої

інтсанці та підтверджується  матеріалами

справи , кредиторські вимоги Державної податкової інспекції у Амвросіївському

районі становлять суму заборгованості за податками та зборами. Боргу за

державними кредитами, бюджетними позичками та фінансової допомоги, наданими на

поворотній основі, реструктуризація яких заборонена у 2008році статтею 63

Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до

деяких законодавчих актів України” кредиторські вимоги Державної податкової

інспекції у Амвросіївському районі -не містять.

В

обґрунтування заявлених в апеляційній 

скарзі вимог , кредитор по справі, Управління пенсійного Фонду України у

Амвросіївському районі   , зокрема ,

посилається на те , що відповідно до положень п. 6 ст. 106  Закону України «Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування»недоїмка не підлягає списанню , у тому числі в

разі укладення із  страхувальником

мирової угоди відповідно до вимог Закону України   „Про відновлення платоспроможності боржника

або визнання його банкрутом”.

З

цього приводу , судова колегія вважає необхідним зазначити , що , як вбачається

з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції , відповідно до

п. 1.4. мирової угоди, кредиторська заборгованість шостої черги, що становить

заборгованість по штрафним санкціям та пені, підлягає прощенню у повному

обсязі, у тому числі підлягає прощенню сума штрафних санкцій Управління

Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі (Додаток № 4 мирової угоди).

Тобто , спірна мирова угода не містить умов щодо прощення заборгованості зі

сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Відповідно

до  положень ст. 35 Закону України “Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” , не

підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати

страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші

види загальнообов'язкового державного соціального страхування. При цьому ,

судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те , що  інших винятків з норм щодо прощення

(списання) заборгованості, зокрема заборгованості зі сплати штрафних санкцій до

Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі, Закон України

„Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не

містить.

Кредитор

по справі, Харцизькі електричні мережі 

Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" , в

обґрунтування своїх вимог , заявлених в апеляційній скарзі ,  посилається на те , що   згідно умов мирової угоди -кредиторська

заборгованість четвертої черги погашається боржником у розмірі 1,0% вимог

затверджених судом, залишок суми підлягає прощенню та списанню, що приведе, на

думку кредитора, к суттєвій шкоді державі, так як державі належить 65,0611%

акцій Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, структурним

підрозділом якого є Харцизькі електричні мережі.

З

цього приводу судова колегія вважає необхідним зазначити , що Закон України

„Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  не ставить умови мирової угоди в залежність

від форми власності кредитора.

Отже,

твердження в апеляційній скарзі  про те,

що мирова угода є незаконною стосовно Харцизьких електричних мереж  Відкритого акціонерного товариства

"Донецькобленерго", оскільки останнє є підприємством, заснованим на

державній власності та таким, що фінансується за кошти державного бюджету, є

необґрунтованими.

При

цьому , слід зазначити , що мирова угода містить рівні умови для кредиторів

однієї

черги

відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України „Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом”;

З

урахуванням вищевикладеного , судова колегія дійшла до висновку , що

Господарський суд Донецької області 

,перевіривши матеріали справи, давши належну оцінку зібраним у справі

доказам, доводам та запереченням сторін, дійшов 

до вірного висновку про те, що вимоги щодо форми, змісту мирової угоди,

умов та строків її укладання, які встановлені ст.ст. 35, 36, 37 Закону України

“Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ,

сторонами мирової угоди дотримані, а саме : рішення про укладання мирової угоди

як з боку кредиторів, так і збоку боржника прийнято і сама угода підписана

повноваженими сторонами (п.п.3,4 ст. 35 Закону ); мирова угода укладена щодо

вимог передбачених ст. ст. 31, 36 Закону. Отже, мирова угода не містить

положень, які б суперечили діючому законодавству.

Враховуючи

викладене, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду по

даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а

мотиви, з яких надані заяви про перевірку ухвали не можуть бути підставами для

її скасування.

Керуючись

ст.ст.  99 , 101, 103, 105, 106  Господарського процесуального кодексу України

, суд 

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну

скаргу  Відділення виконавчої дирекції

Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та

профзахворювань в Амвросіївському районі Донецької області   на ухвалу 

господарського суду Донецької області від 20.05.2008р.у справі №  5/207б -залишити без задоволення.

Апеляційну

скаргу  Державної податкової інспекції у

Амворосіївському районі   на ухвалу  господарського суду Донецької області від

20.05.2008р.у справі №  5/207б -залишити

без задоволення.

Апеляційну

скаргу  Управління пенсійного Фонду

України у Амвросіївському районі  на

ухвалу  господарського суду Донецької

області від 20.05.2008р.у справі № 

5/207б -залишити без задоволення.

Апеляційну

скаргу  Харцизьких електричних мереж

Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго"  на ухвалу 

господарського суду Донецької області від 20.05.2008р.у справі №  5/207б -залишити без задоволення.

Ухвалу  господарського суду Донецької області від

20.05.2008р.у справі № 5/207б - без змін.

Постанова

набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може

бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку

через апеляційний господарський суд.

           Результати розгляду апеляційної

скарги оголошенні в судовому засіданні.

Повний текст постанови

підписаний 30.07.08р.

Головуючий          М.Д. 

Запорощенко

Судді:          Р.В. 

Волков

          Г.Я. 

Старовойтова