Постанова

від 25.10.2006 по справі 34-30/244-06-7547а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

34-30/244-06-7547А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"25" жовтня 2006 р. Справа  № 34-30/244-06-7547А

25.10.2006р. в 12год.00хв. господарський суд Одеської області

у складі колегії суддів:

головуючого судді Фаєр Ю.Г.

суддів Демешина О.А., Роги Н.В.,

при секретарі судового засідання Артем'євій В.В.,

за участю представників від позивача: Горюхіна Р.В. –головного державного податкового інспектора юридичного відділу Державної податкової інспекції у Біляївському районі, діючого за довіреністю №87 від 12.12.2005р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань господарського суду Одеської області № 1 адміністративну справу №34-30/244-06-7547А

за позовом Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОМА”

про стягнення податкового боргу на суму 9533,43грн.

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у Біляївському районі м. Одеси звернулася до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача до бюджету заборгованість по сплаті єдиного податку у розмірі 11219,36грн. на підставі п.п.3.1.1.п 3.1. ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. (із змінами і доп.).

Під час розгляду справи позивачем надано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача до бюджету заборгованість по сплаті єдиного податку у розмірі 9533,43грн., у т.ч. пеню по цьому податку у розмірі 299,01грн., посилаючись на часткову сплату відповідачем заборгованості.

Товариство з обмеженою відповідальністю „ДОМА” відзив на позовну заяву або письмові пояснення суду не надало, представника для участі в судовому засіданні не направило. Справа розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та давши їм оцінку в сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 4.12.1990р. (із змінами та доп.), державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно преамбули Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. (із змінами і доп.) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п.1.3 ст.1 названого закону податковий борг (недоїмка) –це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом (господарським судом), але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.1.4. ст. 1 цього Закону пеня –це плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання. При цьому у п.1.2 ст.1 цього закону встановлено поняття податкового зобов'язання, яким є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. (із змінами і доп.) активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання) можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду (господарського суду).

Згідно п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 названого закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки визначенні цією статтею, визнається  сумою податкового боргу платника податків.

Державна податкова інспекція у Біляївському районі м. Одеси звернулася до суду із позовом та завою про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача до бюджету податковий борг по єдиному податку на суму 9533,43грн., у т.ч. по пені по цьому податку на суму 299,01грн., посилаючись на виникнення у відповідача зазначеного податкового боргу на підставі розрахунків сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва –юридичною особою за 3-тій та за 4-тий кв. 2005р.

Відповідно до діючого законодавства Державною податковою інспекцією у Біляївському районі були надіслані відповідачу перша податкова вимога №1/340 від 25.10.2005р. та друга податкова вимога №2/43 від 20.02.2006р., прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.08.2006р. №0004291501.

Доказів скасування вищенаведених податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі, першої й другої податкових вимог відповідач не надав, а отже визначені в них суми є узгодженими.

Зазначену суму боргу у розмірі 9533,43грн. в добровільному порядку відповідачем не сплачено, про що свідчать дані картки особового рахунку відповідача по єдиному податку, яка ведеться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005р №276 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123), з врахуванням чого Державна податкова інспекція у Біляївському районі звернулася до суду з позовом про стягнення останньої.

За таких обставин, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що уточненні позовні вимоги Державної податкової інспекції у Біляївському районі заявлені обґрунтовано, підтверджені належними доказами, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

При вирішенні питання розподілу судових витрат колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Покладення на відповідача держмита у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, даною статтею взагалі не передбачено. На підставі викладеного, колегія суддів не знаходить підстав для покладення на Відповідача обов'язку сплачувати держмито за розгляд даної справи.

Керуючись ст.ст. 71, 72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОМА” (код ЄДРПОУ 31822338, адреса: Одеська область, Біляївський район, с. Великий Дальник, вул. Б.Хмельницького, 3, кв.31) на користь бюджету (р/р 34216378600117, одержувач - ВДК у Біляївському районі, код ЄДРПОУ 23214723, банк одержувача –УДК в Одеській області, МФО 828011, код платежу 16050104) податковий борг по єдиному податку у сумі 9533(дев'ять тисяч п'ятсот тридцять три)грн.43коп., у т.ч. по пені по цьому податку на суму 299(двісті дев'яноста дев'ять)грн.01коп.

3.           Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Про апеляційне оскарження рішення суду (постанови) першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 Фаєр Ю.Г.

Суддя                                                                                                     Демешин О.А.

Суддя                                                                                                     Рога Н.В.