ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром,
8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел.
приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" серпня 2008 р.
Справа № 59/99-08
вх.
№ 4907/4-59
Суддя
господарського суду
при секретарі
судового засідання
за участю
представників сторін:
позивача -
Саєнко В. В., довіреність б/н від 01.06.2007 року;
відповідача
- не з'явився;
розглянувши
справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод
електротехнічного обладнання", м. Харків
до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної
особи ОСОБА_1, м. Харків
про
виселення та стягнення заборгованості в сумі 7429,52 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач ВАТ
„Харківський завод електротехнічного обладнання” 03.07.2008р. звернувся до
господарського суду Харківської області із позовом до СПДФО ОСОБА_1. про
стягнення за договором оренди нерухомого майна від 15.02.2008р. №001/02/08,
заборгованості у розмірі 4725,00 грн.,
пені 4,52грн. та суми неустойки 2700,00 грн., а також про виселення
відповідача із орендованого нежитлового приміщення. Позивач стверджує що
відповідач порушив прийняті на себе зобов'язання за договором оренди -
зобов'язання зі сплати орендної плати не виконав, орендоване приміщення після
закінчення строку дії договору не повернув. В обґрунтування позовних вимог
посилається на ст. 16, 526, 530, 610, 611, 624, 762, 785 ЦК України. В судовому засіданні 11.08.2008р. позивач
підтримав позовні вимоги, наполягає на їх задоволенні.
Відповідач в
судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи судом
повідомлений належним чином. Відзив на позов та витребувані судом документи у
судове засідання не надав.
Ухвалами від
08.07.2008р. та від 21.07.2008р. суд попередив сторони про те, що у разі неявки
сторони в судове засідання, суд має право розглянути справу за наявними в ній
матеріалами.
Відповідно до статті
33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та
надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75
Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в
ній матеріалами.
Розглянувши
матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
15.02.2008р.
між позивачем та відповідачем укладений договір оренди нерухомого майна
№001/02/08, згідно з яким позивач передає, а відповідач приймає у тимчасове платне
користування нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 54
кв.м. для розташування складського приміщення. Приміщення передано в
користування орендаря згідно акту прийому передачі від 15.02.2008р.,
підписаному представником орендодавця та орендарем.
Розділом 5
договору оренди нерухомого майна №001/02/08 визначено розмір орендної плати та
порядок розрахунків. Відповідно до п.5.1 договору, ставка орендної плати за
договором становить 20,83 грн., ПДВ 20% 4,17 грн., разом 25,00 грн. за 1 кв.метр.
Орендна плата за договором становить 1125,00 грн., ПДВ 20% 225,00 грн., разом 1350,00 грн. за
календарний місяць (без урахування комунальних послуг, плати за електроенергію,
тощо). Згідно п.5.2 договору орендна плата сплачується орендарем (з урахуванням
індексації в розмірі офіційно визначеного рівня інфляції) щомісячно авансом шляхом перерахування
грошових коштів в національній валюті України на рахунок вказаний орендодавцем,
або в касу орендодавця до 28 числа місяця, що передує звітному. Орендар оплачує
орендну плату за перший місяць оренди протягом 10 календарних днів з моменту
підписання цього договору.
Пунктом 8.1.
договору оренди визначено, що договір діє два місяці до 15.04.2008р. Однак у
зв'язку з тим, що після закінчення строку дії договору, відповідач продовжував
користуватись приміщеннями, акт приймання - передачі не був підписаний, та
орендодавець не заперечував проти подальшої дії договору оренди, відповідно до
ст. 764 Цивільного кодексу України, договір був поновлений на такий же строк,
тобто ще на 2 місяці, до 15.06.2008р.
В матеріалах
справи (а.с.12) міститься лист ВАТ „Харківський завод електротехнічного
обладнання” від 30.05.2008р. №30/01 та докази його відправлення, яким позивач
повідомив відповідача про відсутність намірів про подальше продовження строку
дії договору та просить вважати договір розірваним у зв'язку з закінченням
терміну дії та вимагає відповідача у триденний строк з моменту отримання цього
повідомлення звільнити орендоване нежитлове приміщення. Отже, відповідно ст.782
ЦК України договір оренди нерухомого майна №001/02/08 від 15.02.2008р. є
припиненим з 30.05.2008р. (дати надіслання повідомлення) внаслідок його
розірвання.
За період з
15.02.2008р. по 30.05.2008р. орендареві нарахована орендна плата у сумі 4725,00
грн.
Пунктом 6.2.
договору передбачено, що за прострочення сплати орендної плати, оплати інших
платежів за цим договором орендар сплачує орендодавцеві пеню у розмірі 0,5% від
суми заборгованості за кожний день прострочення.
Пунктом 8.3.
договору передбачено, що після закінчення строку дії договору або його
припинення орендар зобов'язаний повернути Орендодавцеві об'єкт оренди в стані
придатному для експлуатації (з урахуванням нормального зносу), протягом двох
робочих днів з моменту закінчення строку дії цього договору або його припинення
із складанням акту прийому-передачі об'єкта оренди.
Надаючи правову
кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з такого.
Згідно ст.759
ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується
передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Наймодавець має
право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не
вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд (ч.1 ст. 782
ЦК України).
У відповідності
до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно
ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або
одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено
договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно
до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,
а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту
або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК
України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у
зобов'язанні встановлений строк
(термін) його виконання, то воно
підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін)
виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче
має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події. Якщо строк
(термін) виконання боржником
обов'язку не встановлений або
визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його
виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у
семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного
виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
На підставі ст.
625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на
вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого
індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від
простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або
законом.
У відповідності
до п.3, ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові
наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно ч.2
ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється
договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений
законом, може бути збільшений у договорі.
Згідно ст. 785
ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно
повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням
нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не
виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від
наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час
прострочення.
Відповідно ч.1
ст. 16 ЦК України, ч.2 ст. 20 ГК України одним із способів захисту права є
примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в
натурі).
Згідно ст. 33
ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається
як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі
викладеного, з урахуванням обставин справи суд приходить до висновку, що
відповідач не виконав свої зобов'язання за договором зі сплати орендної плати,
чим порушив вимоги ст. 525, 526, 530, 629, 759 ЦК України та порушив права
позивача. Так на підставі матеріалів судом встановлено наявність обов'язку
відповідача по сплаті орендної плати 4725,00 грн. та пені за прострочення
виконання цього обов'язку 4,52 грн., наявність обов'язку по поверненню
орендодавцеві орендованого приміщення, сплати неустойки за невиконання цього
обов'язку 2700,00 грн.. Відповідачем доказів, які б спростовували такі висновки
суду не надано - докази належної оплати орендної плати, своєчасного повернення
орендованого приміщення в матеріалах справи відсутні.
За таких
обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для захисту порушених
прав позивача. Останні підлягають судовому захисту відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК
України, ч.2 ст. 20 ГК України шляхом присудження до виконання в натурі
обов'язку відповідача зі сплати на користь позивача передбачених договором
оренди грошових коштів. Таким чином позовні вимоги є законними, обґрунтованими
і підлягають задоволенню.
Вирішуючи
питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що
виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається
на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають
сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати,
пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на
відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні
позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.
Враховуючи
викладене та керуючись статтями 6, 8,
19, 124, 129 Конституції України, статтями 386, 391, 526, 530, 610, 611, 624,
629, 782, 785 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 49,
75, 82-85 Господарського
процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги
задовольнити.
Стягнути з
Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
(проживає за адресою: АДРЕСА_2, ідент.номер НОМЕР_1, р/рахунки в матеріалах
справи відсутні) на користь Відкритого акціонерного товариства
"Харківський завод електротехнічного обладнання" (вул. Рилеєва, 60
м.Харків 61014, р/р 26002125030010, в
АКБ "Базис", МФО 351760, код ЄДРПОУ 01056741) - суму основного боргу
в розмірі 4725,00грн., пені 4,52грн., суму неустойки 2700,00грн., державного
мита 85,00 грн., державного мита 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.
Виселити
Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (проживає за
адресою: АДРЕСА_2, ідент.номер НОМЕР_1) з нежитлового приміщення загальною
площею 54 кв.м., що розташоване в будівлі головного корпусу на першому поверсі
за адресою: АДРЕСА_1
Накази видати
після набрання рішенням законної сили.
Суддя
рішення підписане
11.08.2008р.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 11.08.2008 |
Оприлюднено | 27.11.2008 |
Номер документу | 2378276 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Бринцев О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні