Постанова

від 06.09.2011 по справі 2а/0470/6138/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

06.09.2011

< копія > ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/6138/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.,

при секретарі Литвин Ю.Ю.,

за участю прокурора - Шрам Є.С.

позивача -Снісаренко І.В.

відповідача -Лисенко Л.Л.,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міськшляхрембуд»про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Дніпропетровський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міськшляхрембуд» про стягнення заборгованості зі сплати земельного податку у розмірі 73 840 грн. 61 коп.

Позивач, Лівобережна МДПІ, вимоги адміністративного позову підтримав, зазначивши в обґрунтування, що відповідач станом на 29.03.11 має заборгованість по платежу до бюджету з земельного податку юридичних осіб у розмірі 73 840,61 грн., що підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника податків - відповідача та розрахунком втрат місцевого бюджету по земельному податку. В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Міськшляхрембуд», проти задоволення позовних вимог заперечував, мотивувавши свою незгоду відсутністю правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою вул. Комісара Крилова, 7 у м. Дніпропетровську. За змістом Закону України «Про плату за землю» плата за землю має сплачуватись з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Представник відповідача в судове засідання з'явився та з наведених у письмових запереченнях підстав просив суд в позові відмовити.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач пройшов процедуру державної реєстрації, набув статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 35809698, на обліку як платник земельного податку з юридичних осіб знаходиться в Лівобережній МДПІ м. Дніпропетровська.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами відповідачем самостійно були подані до МДПІ податкові розрахунки земельного податку: - на 2009 р. із визначенням земельного податку у розмірі 55 481,82 грн. (а.с8); - на 2010 р. із визначенням земельного податку у розмірі 58 755, 39 грн.(а.с.11). Судовим оглядом означених звітів та додатків до нього встановлено, що земельна ділянка, з якої відповідачем визначений земельний податок, знаходиться за адресою вул. Комісара Крилова, 7 у м. Дніпропетровську та дорівнює 9 881 кв.м. (а.с.9-10, 12-13).

Зазначені дії відповідача узгоджуються з вимогами Закону України «Про плату за землю» (чинного на час виникнення спірних правовідносин). Між тим, відповідачем не здійснювались щомісячні платежі зі сплати земельного податку своєчасно та в повному обсязі в строки, визначені наведеним законодавчими актами. Так, проведеними невиїзними перевірками відповідача податковим органом встановлена сплата місячних платежів із самостійно визначеного земельного податку із порушенням строків:

- відповідно до акту МДПІ від 30.04.09 №3167 (а.с.15) платіж у розмірі 4 623,49 грн., який мав бути сплачений до 02.03.09 (включно), сплачений відповідачем 03.03.09. З посилання на зазначений акт, враховуючи положення пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2181), а також той факт, що затримка сплати суми мала місце до 1 дня, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 30.04.09 №0002391503/0 та зобов'язано відповідача сплатити штраф у розмірі 462,35 грн. (а.с.14).

- відповідно до акту МДПІ від 25.06.09 №4444 (а.с.17) платіж у розмірі 4 623,49 грн., який мав бути сплачений до 30.03.09 та 30.04.09 (включно), сплачений відповідачем 05.06.09. З посилання на зазначений акт, враховуючи положення пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181, а також з огляду на кількість днів затримки, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 25.06.09 №0003311503/0 та зобов'язано відповідача сплатити штраф у розмірі 1 849,36 грн. (а.с.16).

- відповідно до акту МДПІ від 25.08.09 №5568 (а.с.19) платіж у розмірі 4 623,49 грн., який мав бути сплачений до 01.06.09, 30.06.09, 30.07.09 (включно), сплачений відповідачем 03.07.09 та 07.08.09. З посилання на зазначений акт, враховуючи положення пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181, з огляду на кількість днів затримки податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 25.08.09 №0004181503/0, яким зобов'язано відповідача сплатити штраф у розмірі 1 849,40 грн. та від 25.08.09 №0004191503/0, яким зобов'язано відповідача сплатити штраф у розмірі 212, 26 грн. (а.с.18);

- відповідно до акту МДПІ від 15.09.09 №6005 (а.с.21) платіж у розмірі 4 623,49 грн., який мав бути сплачений до 30.07.09, 31.08.09 (включно), сплачений відповідачем 11.09.11. З посилання на зазначений акт, враховуючи положення пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181, з огляду на кількість днів затримки податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 15.09.09 №0004441503/0, яким зобов'язано відповідача сплатити штраф у розмірі 500,18 грн. та від 15.09.09 №0004451503/0, яким зобов'язано відповідача сплатити штраф у розмірі 430, 07 грн. (а.с.20);

- відповідно до акту МДПІ від 22.03.10 №2105 (а.с.23) платіж у розмірі 4 623,49 грн., який мав бути сплачений до 31.08.09, 30.09.09, 30.09.09, 30.10.09 (включно), сплачений відповідачем 30.12.09, 20.01.10, 30.12.09, 20.01.10 відповідно. З посилання на зазначений акт, враховуючи положення пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181, з огляду на кількість днів затримки податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 22.03.10 №0001341503/0, яким зобов'язано відповідача сплатити штраф у розмірі 2 473,13 грн. та від 22.03.10 №0001351503/0, яким зобов'язано відповідача сплатити штраф у розмірі 279,76 грн. (а.с.24-25).

- відповідно до акту МДПІ від 15.06.10 №4622 (а.с.28-29) платіж у розмірі 4 623,49 грн., який мав бути сплачений до 30.10.09, 30.11.09, 30.12.09 (включно), сплачений відповідачем 28.04.10, 28.05.10. З посилання на зазначений акт, враховуючи положення пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181, з огляду на кількість днів затримки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 15.06.10 №0002511503/0, яким зобов'язано відповідача сплатити штраф у розмірі 6235,85грн. (а.с.27).

Згадані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, що підтверджується підписом посадової особи товариства на корінцях рішень.

Судом встановлено, що перелічені рішення податкового органу за змістом, формою та підставами винесення узгоджуються з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою ст.17 Закону №2181. Так, згідно з пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий латник податку зобов'язаний сплатити штраф: - при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пп.6.2.1. п.6.2 ст.6 Закону №2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. В матеріалах справи наявні копії корінців першої податкової вимоги від 02.04.09 №1/524 та другої вимоги від 01.11.10 №2/1015 в підтвердження направлення означених вимог на адресу відповідача, які отримані посадовою особою відповідача, що підтверджується особистим підписом (а.с. 30). Доказів оскарження отриманих податкових повідомлень-рішень та податкових вимог відповідачем на вимогу суду не надано, оскільки згідно з поясненнями представника відповідача зазначені рішення та вимоги не оскаржувались. За даними зворотного боку облікової картки відповідача (62-73) його податковий борг станом на березень місяць 2011 р. дорівнює 73 840, грн.61 коп., з урахуванням пені та штрафних санкцій.

Доводи відповідача, щодо відсутності у нього підстав для сплати земельного податку, оскільки відповідні правовстановлюючі документ на земельну ділянку за адресою вул. Комісара Крилова, 7 в м. Дніпропетровську протягом 2009р. та 2010р. товариство не отримувало, суд сприймає критично.

Так, відповідно до пояснень, наданих представником відповідача в судовому засіданні, згадана земельна ділянка не є окремим об'єктом, на ній розміщена споруда, що належить відповідачу на праві власності з 2008 р.

Суд відмічає, що питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюється статтями 120 ЗК та 377 Цивільного кодексу України, відповідно до яких до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

Отже, враховуючи наведені положення, з огляду на ст.15 Закону «Про плату за землю» №2535 (чинного на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2535), згідно з якою обов'язок сплачувати за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою, відповідач мав сплачувати земельний податок з дати набуття права власності на споруду, що знаходиться на відповідній земельний ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

При вирішенні справи судом встановлено, що 24.12.10 Верховним Судом України винесена постанова у справі за позовом акціонерного товариства закритого типу «Консул» до ДПІ у Подільському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень. Вищенаведені судом висновки відповідають правовими позиціями, які викладені у названому судовому акті. Верховний Суд зазначив, що задовольняючи частково позовні вимоги, суди на обґрунтування своїх рішень посилалися на те, що право власності чи право користування земельною ділянкою виникає лише після державної реєстрації документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, а також державної реєстрації договору оренди. Цей висновок є наслідком порушення правил застосування норм права: перевагу було надано положенням Закону N 2535-XII та ЗК (статті 125, 126), які регулюють випадки набуття права власності чи права користування на земельну ділянку, як окремий об'єкт та які щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що регулюють випадки набуття права власності на землю чи права користування нею внаслідок придбання споруди, розміщеної на земельній ділянці, за наведених обставин, - стаття 120 ЗК та стаття 377 Цивільного кодексу України (щодо відносин, які виникли після 1 січня 2004 року).

З огляду на приписи ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 244-2 КАС України окружний адміністративний суд не знаходить правових підстав для залишення згаданої постанови Верховного Суду України поза увагою при розгляді і вирішенні спору по суті.

Таким чином, враховуючи, що податковий борг по сплаті земельного податку у розмірі 73 840 грн.61 коп. відповідачем на момент судового розгляду справи не сплачено, позовні вимоги, заявлені прокурор в інтересах МДПІ, є обґрунтованими.

Положеннями ст.41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності. Звідси суд робить висновок, що вирішення питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно з ст.124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню безвідносно до інших дій, які були вчинені суб'єктом права з метою відновлення свого порушеного права і інтересу на отримання належних йому платежів в позасудовому порядку.

За таких обставин, суд доходить висновку, що вимога про стягнення з відповідача суми заборгованості зі сплати земельного податку підлягає задоволенню, адже доведена матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міськшляхрембуд» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міськшляхрембуд» (місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шинна, 27; ідентифікаційний код 35809698) на користь місцевого бюджету (б/р 33211811700010 в ГУДК у Дніпропетровської області, код платежу 13050100, одержувач платежу - УДКУ Самарського району м. Дніпропетровська, код ОКПО 24232376, МФО 805012) заборгованість зі сплати земельного податку юридичних осіб в розмірі 73 840 грн. (сімдесят три тисячі вісімсот сорок гривень) 61 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 05.09.11.

Суддя < (підпис) > < Текст > < Список > < Список > < Список >А.О. Коренев < Текст > < ПІБ Судді > < ПІБ Судді >