ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/2075/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції до Томаківського районного споживчого товариства про стягнення податкового боргу, -
ВСТАНОВИВ :
Марганецька об'єднана державна податкова інспекція звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Томаківського районного споживчого товариства в рахунок погашення боргу по земельному податку в розмірі 65533,50 грн. та податку на прибуток в розмірі 1020,00 грн.
В обґрунтування позову, позивач зазначив, що відповідач не сплатив суму грошового зобов'язання, самостійно узгодженого платником податків, в результаті чого, утворилася заборгованість по земельному податку в розмірі 65533,50 грн. та податку на прибуток в розмірі 1020,00 грн.
Відповідно до ст.183-2 КАС України, позов прийнято до розгляду в скороченому провадженні та ухвалою суду відповідачу запропоновано у 10-тиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття надати до суду заперечення на позов або заяву про визнання позову.
Судом направлено на адресу відповідача ухвалу про відкриття скороченого провадження, однак, конверт повернувся до суду із відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи, оскільки, кореспонденція направлена за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а тому, він був повідомлений належним чином, відповідно до вимог ч. 4 ст. 33 та ч. 8 ст. 35 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні, суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно до п.2 ч.5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.
З урахуванням того, що за даним позовом правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України та те, що позивач звернувся з позовними вимогами до адміністративного суду після набрання чинності вказаним вище Кодексом, до даних правовідносин слід застосовувати законодавство, яке було чинне на час виникнення спору та законодавство, яке є чинним на момент розгляду цієї справи лише щодо повноважень позивача, оскільки, відповідно до ст. 58 Конституції України, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Відповідач знаходиться на податковому обліку в Марганецькій об'єднаній державній податковій інспекції.
18.11.2011 року, податковим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, якою встановлено порушення пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України.
За результатами перевірки складено акт № 00009/1540/01746285 від 18.11.2011 року, винесено податкове повідомлення-рішення №0000161540 та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1020,00 грн., оскільки 15.06.2011 року до відповідача було застосовано штрафну санкцію по податковому повідомленню-рішенню №0000101540.
Зазначене повідомлення-рішення направлено листом з повідомленням 29.11.2011 року, проте повернуто на адресу відправника 05.12.2011 року.
Таким чином, заборгованість відповідача з податку на прибуток, складає 1020,00 грн.
Зі змісту п.46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, вбачається, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі, відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Статтею 54 Податкового кодексу України, визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку визначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, визначені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством.
Відповідно до ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України , податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 57.3 ст.57 Податкового кодексу України, передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків, зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку, такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п.87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків, є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема, корпоративних прав, отримані, як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також, суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Пунктом 120.1 ст.120 Податкового кодексу України, передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення.
11.11.2011 року податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку відповідача з питання несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку за період 31.01.2009 року по 15.04.2011 року, якою встановлено порушення п.57.1 ст.57, п.287.3 ст.287, п.288.7 ст.288 Податкового кодексу України.
За результатами перевірки складено акт № 00029/1840/1746285 від 11.11.2011 року, винесено податкове повідомлення-рішення №0000411840 та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 8972,42 грн.
Зазначене повідомлення-рішення направлено листом з повідомленням 29.11.2011 року, проте повернуто на адресу відправника 05.12.2011 року.
05.12.2011 року, податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку відповідача з питання неподання у встановлені строки податкового розрахунку та нарахування податкового зобов'язання з податку на землю за 2010 рік, якою встановлено порушення ст.14 Закону України «Про плату за землю», п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України.
За результатами перевірки складено акт № 00026/1840/17466285 від 05.12.2011 року, винесено податкове повідомлення-рішення №0000491840 та визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 44024,86 грн. за основним платежем та 12536,22 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Зазначене повідомлення-рішення направлено листом з повідомленням 07.12.2011 року, проте повернуто на адресу відправника 08.12.2011 року.
Таким чином, заборгованість відповідача з податку на землю складає 65 553, 50 грн. та з податку на прибуток 1020,00 грн.
Відповідно до п. 288.2 ст. 288 Податкового кодексу України, платником орендної плати, є орендар земельної ділянки.
Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, є договір оренди такої земельної ділянки.
Суд зазначає, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів, застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України).
Так, згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок -документ, що подається платником податків (у тому числі, відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого, здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків -фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу).
Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації, звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Пунктом 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, встановлено, що податкове зобов'язання шодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до ст.91 та ст.96 Земельного кодексу України, обов'язок своєчасної сплати земельного податку покладається на власників земельних ділянок та на землекористувачів (також, може справлятися орендна плата за землю).
Згідно ст.2 Закону України «Про плату за землю», використання землі в Україні, є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
Частиною 3 ст.14 Закону України «Про плату за землю», передбачено, що нарахування громадянам сум земельного податку, а також, орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.
Частиною 3 ст.17 Закону України «Про плату за землю», передбачено, що земельний податок, а також, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами, сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.
Відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Пунктом 123.1 ст.123 Податкового кодексу України, передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Згідно п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків, притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
У відповідності до п.п. 6.2.3 "а" п.п. 6.2 ст.6 Закону Україну "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", та у зв'язку з несплатою до бюджету податкового боргу в повному обсязі, податковим органом виставлена перша податкова вимога №1/74 від 13.11.2008 року, яка у зв'язку з неврученням, розміщена на дошці оголошень.
У відповідності до п.п. 6.2.3 "б" п. 6.2 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та у зв'язку з несплатою до бюджету податкового боргу податковим органом, виставлена друга податкова вимога №2/1 від 15.01.2009 року, яка у зв'язку з неврученням, розміщена на дошці оголошень.
Таким чином, сума заборгованості відповідача з земельного податку складає 65533,50 грн., з податку на прибуток 1020, 00 грн., яка на час розгляду справи, відповідачем не сплачена, що підтверджується наявними доказами у справі.
Статтею 67 Конституції України, передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби, мають право звертатися до суду щодо стягнення до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення, є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. п. 36.1 -36.3 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок, є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п.п. 95.1, 95.2ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби, здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Згідно з п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно зі ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 158 -163, 183 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції до Томаківського районного споживчого товариства про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Томаківське районне споживче товариство (код ЄДРПОУ 01746285), на користь держави в рахунок погашення боргу, а саме:
- з податку на землю у сумі 65533,50 грн.;
- з податку на прибуток у сумі 1020,00 грн.
Постанова підлягає негайному виконанню, відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя (підпис) І.О. Лозицька
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.04.2012 |
Оприлюднено | 07.05.2012 |
Номер документу | 23787241 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Лозицька Ірина Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Лозицька Ірина Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні