Постанова

від 26.04.2012 по справі 0870/1835/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2012 року 14:40 Справа № 0870/1835/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Луговському І.О., за участю представника позивача - не прибув, представника відповідача - не прибув, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінія-Проект-07» про стягнення заборгованості.

29 лютого 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі іменується - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінія-Проект-07» (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить стягнути на його користь суму заборгованості в розмірі 3244 грн. 00 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що податковий борг виник внаслідок систематичної несплати відповідачем в повному обсязі самостійно нарахованих по податковим деклараціям, поданим до податкового органу, зобов'язань, та при реалізації владної управлінської функції суб'єктом владних повноважень відносно суб'єкта господарювання винесено рішення, яким покладено обов'язок здійснити платіж на користь Державного бюджету України. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Посилаючись на викладені вище мотиви, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Ухвалою судді від 01.03.2012 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

26.04.2012 представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття та не подав до суду будь-яких заяв, клопотань, письмових пояснень чи заперечень на адміністративний позов.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

За приписами ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 12, ст. 41 КАС України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки, матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, тому спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінія-Проект-07», пройшов процедуру державної реєстрації та отримав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, а відтак набув правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні припису ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15.05.2003 №755-IV, згідно з яким державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на 20.02.2012 існує заборгованість в розмірі 3152 грн. 00 коп. з податку на додану вартість та 92 грн. 00 коп. з податку на прибуток підприємств.

Податковий борг з податку на додану вартість у сумі 432 грн. 00 коп. виник в результаті визначеного податкового зобов'язання у сумі 100 грн. 00 коп. за січень 2011 згідно поданої податкової декларації від 21.02.2011 №6211; визначеного податкового зобов'язання в сумі 272 грн. 00 коп. згідно поданої податкової декларації за травень 2011 року від 20.06.2011 №47015; визначеного податкового зобов'язання в сумі 40 грн. 00 коп. згідно поданої податкової декларації за серпень 2011 року від 20.09.2011 №61810 та визначеного податкового зобов'язання в сумі 20 грн. 00 коп. згідно поданої податкової декларації за вересень 2011 року від 20.10.2011 №67331.

Податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 2720 грн. 00 коп. виник в результаті проведеної фахівцями ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби документальної невиїзної (камеральної) перевірки щодо своєчасності подання податкової звітності по податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 03.12.2010 №912/16-35553521.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.01.2011 №0095791600/0, яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2720 грн. 00 коп.

Податкове повідомлення-рішення направлялось відповідачу засобами поштового зв'язку, однак повернуто на адресу позивача із зазначенням «за закінченням терміну зберігання». У зв'язку з цим позивачем було складено акт про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення та розміщення його на дошці податкових повідомлень.

З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядках.

Таким чином, сума заборгованості з податку на додану вартість складає 3152 грн. 00 коп.

Податковий борг з податку на прибуток в сумі 92 грн. 00 коп. виник в результаті визначеного податкового зобов'язання в сумі 87 грн. 00 коп. за півріччя 2011 згідно поданої податкової декларації від 09.08.2011 №58410 та визначеного податкового зобов'язання в сумі 05 грн. 00 коп. згідно поданої податкової декларації за 2011 рік від 08.02.2012 №84214.

Таким чином, сума податкового боргу з податку на прибуток становить 92 грн. 00 коп.

У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкового зобов'язання позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме надсилалась податкова вимога від 10.03.2011 №219. Дана податкова вимога повернута на адресу позивача із зазначенням «у зв'язку з закінченням терміну зберігання».

Дослідивши наявні в матеріалах справи допустимі та належні докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.

За приписами ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі іменується - ПК України) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

В пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

За приписами пп. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленими підрозділами у випадках, визначеними цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітній період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.7 п. 14.7 ст. 14 встановлено, що оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення-рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи зі скаргами на прийняті податкові повідомлення-рішення відповідач не звертався, а тому суми визначених податкових зобов'язань вважаються узгодженими.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України - орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України - стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється органам державної виконавчої служби у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Органи державної податкової служби відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, кий має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму додаткового боргу або його частини.

Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 7-12, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінія-Проект-07» (69071, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Бочарова, будинок в„–3, квартира в„–98 ; ідентифікаційний код 35553521) на користь Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби суму податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 92 (дев'яносто дві) грн. 00 (нуль) коп., яку зарахувати на р/р3111400970009, код платежу 11021000, отримувач: Державний бюджет Шевченківського району м. Запоріжжя, код отримувач 38025367, банк - ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015; та суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 3152 (три тисячі сто п'ятдесят дві) грн. 00 (нуль) коп., яку зарахувати на р/р31116029700009, код платежу 14010100, отримувач: Державний бюджет Шевченківського району м. Запоріжжя, код отримувач 38025367, банк - ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) К.М.Недашківська

Суддя К.М.Недашківська