Постанова

від 19.04.2012 по справі 2а/1270/2388/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/2388/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Коршикова С.К.,

при секретарі: Андріасяні І.М.,

за участю:

представника позивача : ОСОБА_1 (довіреність від 03.01.2012 № 14/07-09)

представника відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Кам'янобрідському районі м. Луганська до Публічного акціонерного товариства «Завод «Прогрес» про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 у сумі 8059,21 грн., -

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов зазначений адміністративний позов.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, зазначив, що відповідач зареєстрований у якості платника страхових внесків Управлінням Пенсійного фонду України у Кам'янобрідському районі м. Луганська із 25.06.1993 року.

Відповідно до положень п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» діє порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку зазначених пенсій.

Згідно до п. 6.8 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України за № 21 - 1 від 19.12.2003 року, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

В порушення зазначених положень законодавства відповідач зазначені виплати не проводив, у зв'язку із чим у нього, станом на 22.03.2012 року, за період із 25.10.2011 по 25.02.2012 утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 8059,21 грн.

Позивач просив суд стягнути з відповідача зазначену у позові заборгованість.

У судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав у повному обсягу, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, був повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі. Заяви про розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надходило. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

Оскільки відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у разі повторного неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, тому справу розглянуто та вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Судом було вирішено питання про можливість проведення судового засідання без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 612178 серії А01, Публічне акціонерне товариство «Завод «Прогрес» 02.04.1996 зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 02969001.

Далі, судом встановлено, що відповідач зареєстрований у якості платника страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України у Кам'янобрідському районі м. Луганська з 25.06.1993, реєстраційний номер 3 - 0892.

Судом встановлено, що станом на 25 березня 2012 року відповідач має заборгованість по витратам та виплату та доставку пільгових пенсій за віком на пільгових умовах за списком №2 у розмірі 8059,21 грн., що підтверджується карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 .

У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (надалі -Інструкція №21-1).

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України та підлягає застосуванню відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з п. 6.1. вказаної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1. Інструкції №21-1 встановлено, що платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці:

підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Пунктом 6.4 Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).

Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсягу.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у Кам'янобрідському районі м. Луганська до Публічного акціонерного товариства «Завод «Прогрес» про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 у розмірі 8059,21 грн., - задовольнити у повному обсягу.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Завод «Прогрес» (91019, м. Луганськ, вул. Кірова, буд. 65, р/р 26007101497 в АБ «Український комунальний банк», МФО 304988, код ЄДРПОУ 02969001) на користь Управління Пенсійного фонду України у Кам'янобрідському районі м. Луганська (91002, м. Луганськ, вул. К. Лібкнехта, буд. 9-а, р/р 25607312725 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код ЄДРПОУ 21792324) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 у сумі 8059,21 ( вісім тисяч п'ятдесят дев'ять гривень 21 копійка) гривень.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 19 квітня2012 року.

СуддяС.К. Коршиков