Постанова

від 27.04.2012 по справі 2а/1270/2614/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/2614/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого: судді - Островської О.П.,

при секретарі - Тельдековій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до Дочірнього підприємства «Авто-Термо» про стягнення заборгованості перед бюджетом з розрахункових рахунків у банках у розмірі 39 580,91 грн., -

В С Т А Н О В И В:

29 березня 2012 року Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Дочірнього підприємства «Авто-Термо», в обґрунтування якого вказала наступне. Дочірнє підприємство «Авто-Термо», код ЄДРПОУ 31122707, зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності Слов'яносербською районною державною адміністрацією Луганської області за №1 375 120 0000 000245 від 07.09.05 за адресою: Луганська область, Слов'яносербський район, смт. Родакове, кв. Леніна, 20. Підприємство було перереєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради за №1 375 107 0013 000245 від 02.04.2010 року. Місцезнаходження підприємства: м. Луганськ, вул. Фрунзе, 123А. Відповідач перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська з 19.09.2000 року за №07538. Згідно з п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. За відповідачем існує податковий борг перед бюджетом у розмірі 52 396 грн. 31 коп., а саме з податку на додану вартість, з податку на прибуток підприємств та з орендної плати за землю. Заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 26 009,39 грн. складається з основного платежу у сумі 21 379,82 грн., що виникла на підставі поданої платником податків податкової декларації з податку на додану вартість від 19.10.11 №9009004243, податкової декларації з податку на додану вартість від 17.11.11 №9011271193, податкової декларації з податку на додану вартість від 19.12.11 №9012505309, податкової декларації з податку на додану вартість від 12.01.12 №0000151610 та зі штрафних санкцій у сумі 4 393,82 грн., що виникли на підставі податкового повідомленні-рішення від 12.10.11 №0005171610 та податкового повідомлення-рішення від 12.01.12 №0000151610, а також з пені у сумі 235,75 грн.

Заборгованість з податку на прибуток складає 1 799,98 грн., що виникла на підставі поданої платником податків податкової декларації з податку на прибуток підприємств від 20.01.12 №9014140920. Заборгованість з орендної плати за землю складає 24 586,94 грн. з яких борг за основним платежем 24 586,58 грн., що виник на підставі поданого платником податку податкового розрахунку з орендної плати за землю від 28.01.11 №2799 та 0 грн. 36 коп. - нарахована пеня.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.12.11 у справі №2а-10363/11/1270 з відповідача вже було стягнуто заборгованість у загальному розмірі 26 315,40 грн. Отже, на даний час заборгованість, що підлягає стягненню з відповідача складає 39 580,91 грн. Заборгованість з податку на додану вартість складає 22 225,57 грн., яка складається з основного платежу у сумі 17 596,00 грн., що виникла на підставі поданих платником податків податкових декларацій з податку на додану вартість від 17.11.11 №9011271193, від 19.12.11 №9012505309, від 12.01.12 №0000151610 та зі штрафних санкцій у сумі 4 393,82 грн., що виникли на підставі податкового повідомленні-рішення від 12.10.11 №0005171610 та податкового повідомлення-рішення від 12.01.12 №0000151610, а також з пені у сумі 235,75 грн.

Заборгованість з податку на прибуток складає 1 799,98 грн., що виникла на підставі поданої платником податків податкової декларації з податку на прибуток підприємств від 20.01.12 №9014140920. Заборгованість з орендної плати за землю складає 15 555,36 грн. що виникла на підставі поданого платником податку податкового розрахунку з орендної плати за землю від 28.01.11 №2799.

З метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 06.04.2011 року №365/5897/24. Однак, зазначені заходи результату не дали, відповідач у добровільному порядку суму боргу не сплатив. Позивач просив суд стягнути податковий борг у загальній сумі 39 580,91 грн. з рахунків у банках обслуговуючих відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, до початку судового засідання надав суду клопотання про перенесення розгляду справи через знаходження головного бухгалтера підприємства у черговій тарифній відпустці у період з 24.04.2012 р. по 11.05.2012 р. та неможливістю у зв'язку з цим провести з позивачем звірку розрахунків заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, слухання по справі призначалося кілька разів. Судом вказана причина неявки представника відповідача в судове засідання була визнана неповажною, оскільки відповідач є юридичною особою і перебування у відпустці головного бухгалтера підприємства не позбавляло можливості цю юридичну особу направити для проведення звірки розрахунків податкового боргу з позивачем будь-якого іншого представника підприємства. Заперечень проти позову відповідачем не надано, як і не надано доказів сплати податкового боргу.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач Дочірнє підприємство «Авто-Термо» є юридичною особою, зареєстроване 07.09.2005 року Слов'яносербською районною державною адміністрацією Луганської області за №1 375 120 0000 000245, код ЄДРПОУ 31122707 (а.с.10-14).

Відповідач був взятий на облік позивачем як платник податків та зборів 19.09.2000 за №07538 (а.с.16) та відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100330618 ДП «Авто-Термо» 27.09.2000 зареєстроване в якості платника податку на додану вартість.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України регулюються правовідносини щодо плати податку на прибуток. Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Коло платників податку на прибуток підприємств визначено ст. 133 Податкового кодексу України. Відповідно до ст. 149 ПК України податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135-137 та 138-143 цього Кодексу. Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. (ст.152 ПК України).

Судом встановлено, що відповідачем ДП «Авто-Термо» 19.01.2012 року було подано до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №9014140920, в якій відповідач самостійно визначив суму податку на прибуток підприємства в розмірі 1799,98 грн. (а.с.32-33).

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що відповідачем ДП «Авто-Термо» було подано до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська податкові декларації з податку на додану вартість від 17.11.11 №9011271193 в якій відповідача самостійно визначив податкові зобов'язання в розмірі 7554,00 грн., від 19.12.11 №9012505309 в якій відповідача самостійно визначив податкові зобов'язання в розмірі 6447,00 грн., від 17.01.12 №9013502882 в якій відповідач самостійно визначив податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3 595,00 грн. (а.с.19-24).

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивачем на підставі акту перевірки №2325/160 від 12.09.2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0005171610 від 12.10.2011 року та визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1693,82 грн. (а.с.25-26)

12.01.2012 року позивачем на підставі акту перевірки №3124/160 від 19.12.2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000151610 та визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2700,00 грн.

Підпунктом 129.1.1 п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

У зв'язку з несплатою відповідачем у встановлені законом строки податкових зобов'язань з податку на додану вартість, податковим органом була нарахована пеня у розмірі 235,75 грн.

Таким чином, загальна сума податкового боргу з податку на додану вартість становить 22 225,57 грн.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою плати за землю.

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку (плата за землю) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Згідно п.285.1 ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п.п. 287.3, 287.4 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З матеріалів справи вбачається, що 23.05.2006 року між відповідачем та Луганською міською радою був укладений договір оренди землі. Договір зареєстрований в реєстрі за №1777. Відповідно до умов вказаного договору відповідачу було передано в оренду земельну ділянка, яка розташована за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, 123-а, під розміщення будівлі та споруди та відповідно відповідач зобов'язаний сплачувати оренду плату за дану земельну ділянку у встановленому законодавством порядку.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що ДП «Авто-Термо» було подано до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська 28.01.11 податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки №2799, в якій відповідач самостійно визначив податкові зобов'язання. У зв'язку з тим, що відповідач у добровільному порядку самостійно визначені податкові зобов'язання не сплатив, за ним виник борг з орендної плати за земельні ділянки, який складає у загальному розмірі 15 555,36 грн. (а.с.34-35).

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України з метою погашення податкового боргу у Жовтневому районі м. Луганська на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 06.04.2011 року №365/5897/24. (а.с.35). Податкова вимога була вручена відповідачу, про що свідчить копія поштового повідомлення про вручення рекомендованого відправлення (а.с.35).

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2 cт. 95 Податкового кодексу України).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків становить процедуру саме стягнення коштів за податковим боргом.

Таким чином, станом дату розгляду справи за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 22 225,57 грн., податковий борг з податку на прибуток у загальному розмірі 1799,98 грн., податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у загальному розмірі 15 555,36 грн., що також підтверджується розрахунком податкового боргу (а.с.18) та зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с.38-43).

Доказів сплати податкового боргу відповідач не надав суду. Посилання представника відповідача на необхідність проведення звірки розрахунків податкового боргу з позивачем, суд не приймає до уваги, оскільки наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до Дочірнього підприємства «Авто-Термо» про стягнення заборгованості перед бюджетом з розрахункових рахунків у банках у розмірі 39580 грн.91 коп. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з рахунків у банках обслуговуючих Дочірнє підприємство «Авто-Термо» (код ЄДРПОУ 31122707, місцезнаходження: 91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 123А) на користь Державного бюджету України кошти в рахунок погашення податкового боргу у загальній сумі 39 580,91 грн. (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят грн. 91 коп.), у тому числі:

- податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 22 225,57 грн. (двадцять дві тисячі двісті двадцять п'ять грн. 57 коп.) на р/р 31119029700004 ГУДКУ у Луганській області, одержувач Державний бюджет Жовтневого району, код 24046538, МФО 804013, код платежу 14010100;

- податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 1799,98 грн. (одна тисяча сімсот дев'яносто дев'ять грн. 98 коп.) на р/р 31117009700004 ГУДКУ у Луганській області, одержувач Державний бюджет Жовтневого району, код 24046538, МФО 804013, код платежу 11021000;

- податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у загальному розмірі 15 555,36 грн. (п'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять грн. 36 коп.) на р/р 33216812700004 ГУДКУ у Луганській області, одержувач Державний бюджет Жовтневого району, код 24046538, МФО 804013, код платежу 13050200.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 27 квітня 2012 року.

СуддяО.П. Островська