Рішення

від 24.04.2012 по справі 6/5005/2925/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.04.12р. Справа № 6/5005/2925/2012

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя

до Відповідача-1 Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

Відповідача-2 Приватного підприємства "Арагон", м. Донецьк

про стягнення 2 459,20 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, представник, довіреність №20-301 від 06.12.2011р.

від відповідача-1 - ОСОБА_2, представник, довіреність №80 від 01.01.2012р.

від відповідача-2 - не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя - далі по тексту - позивача до державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - відповідача-1 та до приватного підприємства "Арагон", м. Донецьк - далі по тексту - відповідача-2 про стягнення з належного відповідача на користь позивача шкоду завдану нестачею вантажу у розмірі 2 459,20 грн.

Судові витрати по справі, у вигляді 1 609,50грн. - судового збору, позивач просить суд стягнути на свою користь з відповідачів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на адресу позивача 01.10.2011 року було направлено вугілля Антрацит марки АШ за залізничою накладною № 49665797 в залізничному вагоні № 67654236 вантажовідправником вугілля є відповідач-2, перевізником - відповідач-1. Однак на станції призначення (Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці) було виявлено недостачу вугілля у кількості 3 600 кг з урахуванням норм природної втрати на загальну суму 2 459,20 грн. про що було складено комерційний акт і що стало підставою звернення позивача до суду з данною позовною заявою.

За результатами розгляду позовної заяви вих. № 20-221/РА/ від 12.03.12 року ухвалою суду від 29.03.12 року порушено провадження по справі та призначено справу до слухання на 10.04.2012 року.

10.04.2012 року до зали судового засідання повноважний представник позивача з'явився та свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а повноважні представники відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання не з`явилися, та відповідач-1 звернувся до суду з письмовим клопотанням про відкладення слухання справи на більш пізніший термін, у зв'язку з чим на підставі ст. 77 ГПК України слухання справи було відкладено до 24.04.2012 року.

Відповідач-1 у залі судового засідання та у наданому суду відзиві на позов проти задоволення позовних вимог за рахунок відповідача-1 заперечує, вважає, що відповідальність за нестачу вантажу повинен нести відправник, а саме відповідач-2 посилаючись на те, що за змістом статті 31 Статуту та пунктів 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник, а саме відповідач-2, перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, - усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу. Оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то відповідні поняття розмежовуються. Вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу. Саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні. Згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження. Отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер), тобто відповідач-2.

Відповідач-2 у судове засідання не з'явився, відзив на позов надав, у відзиві на позов позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі і просить суд відмовити в позові до відповідача-2 та всю суму нестачі вугілля стягнути з відповідача-1, оскільки відповідно до ст.31 Статуту залізниць України, саме відповідач-1 несе відповідальність за нестачу при перевезенні та придатність залізних вагонів до перевезення вантажу.

За результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважних представників позивача та відповідача-1 за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та сторін повідомлено про дату складення повного тексту рішення.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до залізничної накладної № 49665797 в залізничному вагоні № 67654236 вантажовідправником якого є відповідач-2, а перевізником - відповідач-1 було направлено вугілля Антрацит марки АШ у вологому стані насипом. Вагон № 67654236 прийнятий позивачем із заявкою до залізниці на комісійну видачу вантажу з наступним складанням комерційного Акту, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання та не заперечується сторонами в судовому засіданні та у відзивах відповідача-1 та відповідача-2 на позов.

При комісійній видачі вантажу на станції Запоріжжя-Ліве виявлено невідповідність фактичної маси вантажу даним, зазначеним у залізничній накладній, а саме виявлена нестача у вагоні №67654236 яка склала 3600 кг маси антрациту, що засвідчено комерційним актом АА №019568/820 від 01.10.2011р. відповідно до п.31 «Правил видачі вантажів», про що у залізничній накладній зроблено відмітку.

В комерційному акті АА №019568/820 від 01.10.2011р. в розділ: Д. що засвідчує опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку, зазначено, що «вагон технічно справний, нещільне прилягання кришки 1 люку до арміровочного листу хребтової балки, зазор 15-2 см, нещільне прилягання кришки 4 люку до арміровочного листу поперечної балки, зазор 20-2 см. Із зовнішньої сторони зазори закладено дрантям. На деталях вагону є сліди вантажу, що перевозився. Двері та люка закриті, течі вантажу немає». Про технічній стан вагону складено акт форми ГУ-106 №224 від 30.09.2011р. В комерційному відношенні: «навантаження на рівні бортів. Є поглиблення над 1 люком у торцевій двері розміром 200x200 см до основи полу вагону, над 4-5 люками розміром 100x80x80 см. Вантажовідправник в порушення ст.31 Статуту залізниць не визначив придатність вагону для перевезення вантажу».

Згідно з ч.І ст.31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені - від залишків вантажу, сміття, реквізиту вагони. Як зазначено у комерційному акті (розділ А), в технічному стані вагон справний.

Окрім цього, як передбачено ст.ст. 110. 113 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачеві у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що втрата чи нестача виникли з незалежних від неї причин. Тому, якщо нестача антрацит утворилась під час перевезення вантажу - відповідальність покладається на Відповідача 1.

Щодо відповідача-2, то відповідно до ч.5 ст.31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження робиться його засобами. Та як вказано в комерційному акті (розділ Д) вантажовідправник не забезпечив придатність вагонів в комерційному відношенні, що стало причиною просипання вантажу на шляху прямування поїзду. Отже, якщо причиною нестачі стала непридатність вагону у комерційному відношенні до перевезення антрациту, відповідальність має покладатись на відповідача -2.

Згідно зі ст. 114 Статуту залізниць, нестача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Відповідно до ч.2 п.27 Правил видачі вантажів, при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної з перевізних документах щодо вантажів, зданих до перевезення у вологому стані. Як вбачається з накладної № 49665797, антрацит було здано до перевезення саме у вологому стані. Відповідно до ст.115 Статуту залізниць України, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. До того ж, як передбачено у Листі Вищого господарського суду від 29.11.2007р. №01-8/917 розмір збитків повинен визначатись втратами одержувача, а саме - сумою грошових коштів, сплачених за отриману пошкоджену або недоотриману продукцію за цінами, за якими її оплатив одержувач (в тому числі і за цінами посередника). Виходячи із встановлених вимог діючого законодавства, розраховано розмір збитків від нестачі з урахуванням норм природної втрати, який становить 2 459,20 грн. з ПДВ (розрахунок надається).

Стаття 131 Статуту передбачає, що порядок заявлення і розгляду претензій з приводу платежів, зборів і штрафів, пов'язаних з перевезенням пасажирів, багажу і вантажів, встановлюється правилами. Згідно зі ст.130 Статуту та п.6 «Правил заявлення та розгляду претензій»залізнична накладна до претензії подається лише в оригіналі. Враховуючи те, що претензія позивача за №80-3-2087473-92 від 11.11.2011 року Відповідачем-1 була залишена без відповіді та задоволення і оригінал залізничної накладної відповідачем-1 позивачеві не було повернуто, позивач звернувся до суду з позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідачів на користь позивача шкоду завдану нестачею вантажу у розмірі 2 459,20 грн.

Судові витрати по справі, у вигляді 1 609,50грн. - судового збору, позивач просить суд стягнути на свою користь з відповідачів.

Відповідно до залізничної накладної № 49665797 вантажовідправником вугілля є відповідач-2, перевізником - відповідач-1, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання та не заперечується повноважними представниками сторін в судовому засіданні.

10.08.11р. партія вугілля прибула на залізничну станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, на якій були складені комерційний акт у зв'язку з недостачею вантажу у залізничному вагоні № 67654236, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання та не заперечується повноважними представниками сторін в судовому засіданні.

В комерційному акті АА №019568/820 від 01.10.2011р. в розділі Д, що засвідчує опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку, зазначено, що «вагон технічно справний, нещільне прилягання кришки 1 люку до арміровочного листу хребтової балки, зазор 15-2 см, нещільне прилягання кришки 4 люку до арміровочного листу поперечної балки, зазор 20-2 см. Із зовнішньої сторони зазори закладено дрантям. На деталях вагону є сліди вантажу, що перевозився. Двері та люка закриті, течі вантажу немає». Про технічній стан вагону складено акт форми ГУ-106 №224 від 30.09.2011р. В комерційному відношенні: «навантаження на рівні бортів. Є поглиблення над 1 люком у торцевій двері розміром 200x200 см до основи полу вагону, над 4-5 люками розміром 100x80x80 см. Вантажовідправник в порушення ст.31 Статуту залізниць не визначив придатність вагону для перевезення вантажу».

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України документально в повному обсязі було доведено ті обставини на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Стаття 224 Господарського кодексу України визначає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно п.1 ч.1 ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимогу суду в судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що факт шкоди завданої позивачу нестачею вантажу у розмірі 2 459,20 грн. повністю підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення на його користь шкоди завданої нестачею вантажу у розмірі 2 459,20 грн. слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню та стягненню з відповідача-1 та відповідача-2 в рівних частинах, з огляду на наступне при визначенні справності вагонів встановлюється справність як в технічному, за яких в даному випадку повинен відповідати відповідач-1, так і в комерційному відношенні, за що повинен відповідати відповідач-2. Технічно справні вагони повинні задовольняти вимоги правил технічної експлуатації; комерційна справність - це такий стан вагонів, який забезпечує збереження вантажів, які перевозяться.

Шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між протиправними діями особи, самою шкодою та наявністю вини (умислу або необережності).

Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Частинами 1-3 ст. 314 Господарського кодексу України передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості.

Згідно з п.п.110, 113 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу; за незбереження прийнятого до перевезення вантажу вона несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди. Розмір такої шкоди в даному випадку складається із вартості вантажу, який оплачений позивачем, але фактично ним не отриманий.

Крім цього, п.114 Статуту залізниць України передбачено, що за недостачу вантажу залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час його перевезення, у розмірі вартості недостачі вантажу.

З огляду на викладене, господарський суд вбачає безпосередній причинний зв'язок між протиправними діями, в даному випадку бездіяльністю відповідача-1, самою шкодою, недостача вантажу, та наявністю вини, тобто психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, її наслідків, яка може бути виражена у формі умислу або необережності, в даному випадку господарський суд вважає, що відповідач-1 повинен був передбачити можливість настання наслідків своєї бездіяльності, яка виражена у недостачі, однак легковажно розраховував на їх відвернення, тому суд вважає, що на 50% шкоди, у вигляді недостачі вантажу винен нести відповідач-1.

Відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.98р., залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні вагонів визначається - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці. В данному випадку, згідно залізничної накладної № 49665797, відправником виступає відповідач-2 і саме на ньому лежить відповідальність за придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні. А придатність вагонів в технічному відношенні зобов'язаний забезпечити перевізник, яким в данному випадку виступає залізниця.

Відповідно до пункту 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.01р. №542, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.

Відповідно до пункту 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.01р. №542, з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 27 Статуту залізниць України, під час перевезення вантажу, який здувається, відправник зобов'язаний вжити відповідних профілактичних заходів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з додержанням Технічних умов.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що в результаті протиправної поведінки відповідача-2, яка полягає в тому, що він, в супереч положенням статті 31 Статуту залізниць України та пунктів 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.01р. №542, не підготував вагон до перевезення вантажу дрібної фракції, не вжив заходів, що виключають втрату вантажу на шляху прямування, а вантажовідправник в порушення Статуту залізниць України ст.31 не визначив придатність вагону для перевезення вантажу, в порушення ТУ Р.2 п.5 не прийняв передбачені заходи, що виключають втрату вантажу під час перевезення.

З огляду на викладене, господарський суд вбачає безпосередній причинний зв'язок між протиправними діями, в данному випадку бездіяльністю відповідача-2, самою шкодою, недостача вантажу, та наявністю вини, тобто психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, її наслідків, яка може бути виражена у формі умислу або необережності, в даному випадку господарський суд вважає, що відповідач-1 повинен був передбачити можливість настання наслідків своєї бездіяльності, яка виражена у недостачі, однак легковажно розраховував на їх відвернення, тому суд вважає, що на 50% у недостачі вантажу винен відповідач-2.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача, в данному випадку вимоги позивача задоволено за рахунок відповідача-1 та 2 в рівних частинах.

З огляду на викладене, судовий збір у розмірі 1 609,50 грн., стягнути на користь позивача з відповідача-1 у розмірі 804,75 грн. та з відповідача-2 у розмірі 804,75 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.1,22,33,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр-т. Карла Маркса, 108; код ЄДРПОУ 01073828; р/р 26006000012 в ДФ АБ "Експрес-Банк", МФО 306964) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72; код ЄДРПОУ 00191230; р/р 26003032840001 в АКБ "Індустріалбанк" м. Запоріжжя, МФО 313849) 1 229,60 грн. (одна тисяча двісті двадцять дев'ять грн. 60 коп.) - шкоди, завданої недостачею вантажу; 804,75грн. (вісімсот чотири грн. 75 коп.) - судовий збір, видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства "Арагон", м. Донецьк ( 83018, м. Донецьк, вул. Радянської армії, 31; код ЄДРПОУ 32757071; р/р 26007166100 в ПАТ "Донгорбанк" у м. Донецьк, МФО 334970) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72; код ЄДРПОУ 00191230; р/р 26003032840001 в АКБ "Індустріалбанк" м. Запоріжжя, МФО 313849) 1 229,60 грн. (одна тисяча двісті двадцять дев'ять грн. 60 коп.) - шкоди, завданої недостачею вантажу; 804,75грн. (вісімсот чотири грн. 75 коп.) - судовий збір, видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко

Повне рішення складено 29.04.2012р.