Рішення

від 28.04.2012 по справі 5009/967/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/31/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.12 Справа № 5009/967/12

За позовом : Приватного підприємства "БІЗОН -ТЕХ 2006" (69005, вул. Новицького Якова/ вул. Правди, 11/51)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗУМІВСЬКЕ АГРО" (70424, Запорізька область, Запорізький район, с. Розумівка, вул. Радянська, буд. 1-Б)

про стягнення заборгованості в розмірі 323.750 грн. 00 коп., яка складається з 185.000 грн. 00 коп. -основного боргу, 55.500 грн. 00 коп. -штрафу, 83.250 грн. 00 коп. -процентів за користування чужими грошовими коштами

Суддя О.В. Яцун

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 03/12 від 05.01.2012р.

ОСОБА_3, довіреність №01/12 від 05.01.2012р.

Від відповідачів : ОСОБА_4, довіреність №б/н від 01.08.2011р.

13.03.2012р. до господарського суду Запорізької області звернулось Приватне підприємство "БІЗОН -ТЕХ 2006", м. Запоріжжя з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗУМІВСЬКЕ АГРО", Запорізька область, Запорізький район, с. Розумівка про стягнення заборгованості в розмірі 323.750 грн. 00 коп., яка складається з 185.000 грн. 00 коп. -основного боргу, 55.500 грн. 00 коп. -штрафу, 83.250 грн. 00 коп. -процентів за користування чужими грошовими коштами.

Ухвалою суду від 13.03.2012р. порушено провадження у справі. Справі присвоєно номер провадження 28/31/12. Судове засідання призначено на 11.04.2012р.

Представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням відповідача, спочатку на 20.04.2012р, потім на 27.04.2012р.

В судовому засіданні 27.04.2012р. було оголошено перерву до 28.04.2012р.

Розгляд справи продовжено 28.04.2012р.

В судовому засіданні 28.04.2012р. представники позивача наполягають на задоволенні позовних вимог з підстав, що зазначені в позові, а саме просять на підставі 15, 16, 509, 525, 526, 536, 549, 612, 625, 629, 692, 694 ЦК України, ст. ст. 173, 193, 199, 230 ГК України, умов договору поставки насіння №ЗП-Н-91 від 12.03.2011р. стягнути з ТОВ "РОЗУМІВСЬКЕ АГРО" 323.750 грн. 00 коп., яка складається з 185.000 грн. 00 коп. -основного боргу, 55.500 грн. 00 коп. -штрафу, 83.250 грн. 00 коп. -процентів за користування чужими грошовими коштами.

Представник відповідача свою правову позицію виклав у відзиві, який залучено до матеріалів справи, відповідно до якого відповідач визнав наявну заборгованість у розмірі 165.000грн., проти решти заявлених позовних вимог заперечує. Також посилаючись на складність економічного становища на підприємстві, просить зменшити розмір штрафних санкцій (штрафу та процентів за користування чужими грошовими коштами) та розстрочити виконання судового рішення на дванадцять місяців, з щомісячним платежем 14.290грн., починаючи з 01.06.2012р.

Представники позивача проти заявлених клопотань про зменшення розміру штрафних санкцій та розстрочку виконання судового рішення заперечують.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

На підставі чого, у відповідності до ст. 85 ГПК України представникам сторін було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій громадян і організацій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Відповідно, зобов'язання виникають з угод; адміністративних актів; внаслідок заподіяння шкоди; з подій, що породжують цивільно-правові наслідки.

12 березня 2011 року між ПП «Бізон-Тех 2006»(постачальник) та ТОВ «Розумівське Агро»(покупець) був укладений Договір поставки насіння № ЗП-Н-91 від 12 березня 2011 року.

Згідно з п. 1.1. Договору у порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором та Специфікаціями до нього, позивач (постачальник) зобов'язався поставляти та передавати у власність відповідача (покупець) насіння для сівби (надалі - товар), а відповідач зобов'язався приймати цей товар та оплачувати його.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються в Специфікаціях до Договору, які є невід'ємними його частинами.

Пунктом 4.3 Договору встановлено, що дата (строк) поставки товару вказується в Специфікаціях.

Сторонами було підписано одну Специфікацію № 1 від 12 березня 2011 року, згідно з якою позивач зобов'язався поставити відповідачу насіння в строк не пізніше 29.04.11 на загальну суму 527 628,00 грн.

Згідно з п. 4.1. Договору, поставка товару здійснюється на умовах ЕХW (згідно із Інкотермс у редакції 2000 року) - склад позивача, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Вокзальна, 2, якщо інше не буде визначено у Специфікаціях. Вказана умова поставки передбачає вибірку товару Покупцем із складу Постачальника автомобільним транспортом за свій рахунок.

В п.2 Специфікації визначені такі ж умови поставки.

Згідно з підпунктом 7.1.4 Договору, відповідач зобов'язувався з'явитися за товаром у місце поставки товару, прийняти його і передати в обмін нього позивачу належним чином оформлену довіреність на отримання товару.

На виконання умов договору позивач своєчасно поставив відповідачу передбачений договором товар на загальну суму 527 628,00 грн.

Оформлення видаткових накладних, підписаних учасниками правочину свідчать про передачу товару продавцем покупцеві, тобто про факт здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (Боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (Кредитора) певну дію (сплатити гроші) , а Кредитор має право вимагати від Боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається (ч.2 ст. 525 ЦК України).

Факт отримання товару підтверджується видатковою накладною № ЗП3159 від 27.04.11 на суму 527 628,00 грн. та довіреністю відповідача № 72 від 26.04.11.

Відповідно до 5.3. Договору, оплата товару повинна бути здійснена відповідачем в українських гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок Постачальника. Підставою платежу є даний Договір.

Згідно п. 3 Специфікації, товар оплачується відповідачем в порядку, вказаному в Договорі, та в такі строки:

1) не пізніше 20.03.11 - відповідач перераховує позивачу 157 558,00 грн.;

2) не пізніше 25.08.11 -185 035,00 грн.;

3) не пізніше 15.10.11 -185 035,00 грн.

Однак, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар у встановлений договором строк, в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.

Так, згідно банківських виписок за 04.04.11р. відповідачем був здійснений частковий платіж в розмірі 49 281,94 грн.; 04.04.11-107 734,06 грн.; 31.10.11-185 072,00 грн.

Решта вартості отриманого товару від відповідача на розрахунковий рахунок продавця не надходила.

Таким чином, як зазначає позивач, сума боргу за отриманий товар на момент розгляду справи становить 185.000грн.00коп.

Разом з тим, суду надані докази (банківська виписка), які залучені до матеріалів справи, про сплату відповідачем суми боргу в розмірі 10.000грн.- 07.03.2012р., тобто до моменту подачі позову.

Враховуючи той факт, що позивач звернувся до суду 13.03.2012р. (штамп суду вхідної кореспонденції №1017/09-05 від 13.03.2012р). вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 10.000грн. є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Судові витрати в цій частині позовних вимог залишаються за позивачем.

Також на день розгляду спору, суду надані докази (які залучені до матеріалів справи) часткової сплати відповідачем 19.04.2012р. заборгованості в розмірі 10.000грн.00коп.

Таким чином, сума боргу за поставлений товар на момент розгляду справи становить 165.000грн.

Оскільки відповідач розрахунок в сумі 10.000грн. здійснив після заявлення позову (19.04.2012р.), провадження в цій частині вимог підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України з віднесенням на відповідача судових витрат, оскільки спір доведений до суду з його вини.

Факт наявності заборгованості у розмірі 165.000грн.00коп. підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити отриману продукцію не припинено.

На день розгляду спору відповідач оплату отриманого товару в повному обсязі не довів, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 165.000грн.00коп. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язку щодо строків оплати отриманого товару, позивачем заявлені вимоги про стягнення штрафу у розмірі 55.500грн.00коп.

На підставі ст. 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Пунктом 8.1.3 договору встановлено, що за прострочення строків виконання грошових зобов'язань відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,05% від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 календарних днів відповідач додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 30% від простроченої суми.

Пунктом 8.2. Договору, сторони передбачили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим Договором не обмежується шістьома місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України), а строк позовної давності з вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) по таким зобов'язанням Сторони згідно із ст. 259 Цивільного кодексу України збільшують до 3 (трьох) років.

Відповідно до розрахунку позивача сума штрафу складає 55.500грн.

Дана вимога заявлена позивачем обґрунтовано.

Також за порушення виконання грошового зобов'язання позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 83.250грн.00коп.

Відповідно до частини 3 статті 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно з ч. 5 статті 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати .

Приписами статті 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між: фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до частини 3 ст. 198 Господарського кодексу України: відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Керуючись зазначеними нормами, сторони в пункті 8.5. Договору визначили наступне: згідно із ч. 3 ст. 692, ч. 5 ст. 694, ст. 536 Цивільного кодексу України, Сторони домовились, що у разі прострочення сплати будь-якого платежу Покупець сплачує Постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення, сума яких розраховується таким чином: СП = (СПП х 0,5 х Д) : 100, де СП - сума процентів, що підлягає сплаті Покупцем Постачальнику; СПП ~ сума простроченого платежу; Д - кількість календарних днів прострочення платежу. Проценти за користування чужими грошовими коштами на суму попередньої оплати, якщо товар не був отриманий Покупцем, не нараховуються.

Прострочення відповідачем платежів за договором є підставою для нарахування позивачем процентів та виникнення у відповідача обов'язку по їх сплаті.

Проценти нараховані за період з 07.12.11р. по 05.03.12р., за останні 90 днів прострочення відповідача до дати подачі позову.

Відтак, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахованих в розмірі встановленому договором в сумі 83.250 також заявлена позивачем обґрунтовано.

Нормами ст. 83 ГПК України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), які підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, та відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи той факт, що відповідач є сільськогосподарським виробником, а відтак прибуток підприємства на пряму пов'язаний з врожайністю сільськогосподарських культур та з попитом і цінами на вказані культури на ринку зерна, суд дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, приймаючи до уваги клопотання відповідача про надання йому розстрочки виконання судового рішення у справі на дванадцять місяців і той факт, що відповідач знаходиться у скрутному фінансовому стані, враховуючи матеріальні інтереси сторін, вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача про зменшення суми штрафу на підставі чого з відповідача стягується штраф в розмірі 27.450грн.00коп., та розстрочити виконання судового рішення у справі на 12 місяців із погашенням відповідачем заборгованості щомісячно рівними частками по 26.668грн.75коп., починаючи з травня 2012р.

Стосовно клопотання про зменшення суми процентів за користування чужими грошовими коштами, які на думку відповідача також є штрафними санкціями, слід зазначити наступне: у відповідності до приписів ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому зазначені проценти не слідує порівнювати з неустойкою: вони є не мірою відповідальності, а за своєю правовою природою є платою за користування чужими грошовими коштами і, отже, стягуються незалежно від вини боржника.

За таких обставин, приписи ст. 83 ГПК України не розповсюджуються на вимоги про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами.

Судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, п.1-1 ст. 80, 82-85 ГПК України, ст.11, 509, 526, 530, 611, 625 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства "БІЗОН -ТЕХ 2006" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗУМІВСЬКЕ АГРО" частково задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю «РОЗУМІВСЬКЕ АГРО»(70424, Запорізька область, Запорізький район, вул. Радянська, буд.1-Б, код ЄДРПОУ 31429619, п/р 26001877301 в АБ «МетаБанк», м.Запоріжжя, МФО 313582) на користь Приватного підприємства «БІЗОН-ТЕХ 2006»(69059, м.Запоріжжя, вул. Чумаченка, 40, код ЄДРПОУ 34216986, п/р 260010230340 в ПАТ «БМ Банк», МФО 380913) 165.000 (сто шістдесят п'ять тисяч)грн. 00 коп. основного боргу, 27.450 (двадцять сім тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп. штрафу, 83.250 (вісімдесят три тисячі двісті п'ятдесят) грн. 00 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 6.275 (шість тисяч двісті сімдесят п'ять)грн. 00коп. судового збору, розстрочивши виконання судового рішення на 12 місяців із погашенням відповідачем заборгованості щомісячно рівними частками по 26.668грн.75коп., починаючи з травня 2012р.

Видати наказ.

В частині позовних вимог про стягнення 10.000грн. основного боргу провадження у справі припинити.

В решті заявлених позовних вимог відмовити.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 28квітня 2012р.

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення господарського суду може бути оскаржено сторонами в порядку та у строки встановлені нормами Господарського процесуального кодексу України.