Рішення

від 20.04.2012 по справі 5011-19/3418-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-19/3418-2012 20.04.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Командитного товариства "Мельниченко і компанія"

про стягнення 639,90 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники :

від позивача: ОСОБА_1 за дов. № 93/2012/02/13-18 від 13.02.2012 року

від відповідача: не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Командитного товариства "Мельниченко і компанія" про стягнення 639,90 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2012 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.03.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача на 20.04.2012 р.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомлено, обґрунтованих заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 5011-19/3418-2012 від 19.03.2012р. та 30.03.2012 р. були направлені відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (04071, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 10).

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена сторонам належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представника відповідача в судовому засіданні 30.03.2012 р. та 20.04.2012р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 20.04.2012 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 20.04.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.02.2007 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(перейме нова у Публічне акціонерне товариство «Київенерго») та Командитним товариством «Гоцик і компанія»(згідно додаткової угоди до договору від 04.02.2009 року змінено споживача по договору на Командитне товариство «Мельниченко і компанія») було укладено Договір на постачання електричної енергії № 50670 о/р 50670019.

Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4 Договору, ПАТ «Київенерго»зобов'язався виконувати умови договору, постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 даного договору, а КТ «Мельниченко і компанія»зобов'язувався виконувати умови договору, дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 Договору та режиму роботи електроустановок відповідно до Додатків «Перелік об'єктів споживача»та «обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу», оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів».

Порядком розрахунків за спожиту електричну енергію між сторонами визначено Додатком 2.3 до Договору, згідно якого відповідач зобов'язаний щомісяця направляти свого представника до позивача для надання звіту за спожиту активну і реактивну та генеровану реактивну електроенергію та про результати вимірі активної потужності за встановленою формою. Відповідач надає підписані акти про приймання-передачі товарної продукції, акт з надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії та звіряння розрахунків за попередні періоди.

Згідно Звіту відповідача про використану електроенергію за вересень 2010 року, останнім спожито 405 кВт*г.

Відповідно до п. 6 Додатку 2.3 Договору визначено, що за даними звіту про використану електроенергію та з урахуванням розрахункової величини втрат визначається обсяг фактично спожитої активної електроенергії (згідно Додатку 4а-0,22%).

З Акту 50670019/9 приймання-передачі товарної продукції за вересень 2010 року від 30.09.2010 року, вбачається, що відповідачем спожито електричної енергії на загальну суму 334,22 грн.

Відповідно до п. 13 Додатку 2.3 до Договору, відповідач зобов'язаний до 1 числа поточного місяця здійснити оплату вартості активної електричної енергії платежем розміром 100% від заявленого (договірного) на розрахунковий період. Постачальник надає споживачу рахунок на повний обсяг активної електричної енергії, який підлягає оплаті.

27.09.2010 року позивачем виставлено відповідачу Рахунок -розшифровку № 50670019/9 по активної електроенергії за вересень 2010 року на загальну суму 334,22 грн.

Заборгованість відповідача за використану електричну енергію за вересень 2010 року становить 30,93 грн. (334,22 грн. -нарахування за вересень 2010 року -303,29 грн. - переплата на 01.09.2010 року).

Відповідно до п. 5.1 Договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач не пізніше 1 жовтня поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було заявлено обсяги постачання електричної енергії у розмірі, який є більшим ніж той, що може бути спожито згідно з режимом споживання, позивачем було встановлено розмір очікуваного споживання електричної енергії на 2010 рік, згідно з п. 4.1 Правил користування електричною енергією, тобто з урахуванням режиму роботи струмоприймачів -372 кВт*г, на кожен місяць, підтвердженням доведення до відповідача є витяг з реєстру виданих споживача договірних обсягів споживання електричної енергії на 2010 рік.

З наявних в матеріалах справи Актів приймання -передачі товарної продукції та Рахунків на оплату за січень, серпень, вересень 2010 року, позивачем визначено двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами, так за січень 2010 року склала 684 кВт*г вартістю 514,73 грн., за серпень 2010 року -709 кВт*г вартістю 577,69 грн; за вересень 2010 року 34 кВт*г вартістю 27,98 грн.

Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав частково, заборгованість за виставленими позивачем рахунками становить за січень 2010 року -0,30 грн. (514,73 грн. -нарахування -514,43 грн. -проведена оплата); за серпень 2010 року -577,69 грн; за вересень 2010 року -27,98 грн..

16.12.2011 року позивачем направлено відповідачу вимогу № 048/643-1454 на оплату. Відповіді від відповідача не надійшло, оплату не проведено.

Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 30,93 грн. заборгованість за використану електричну енергію за вересень 2010 року та 605,97 грн. -борг за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величною.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживач у разі споживання електричної енергії понад встановлену договірну величину за розрахунковий період сплачує енергопостачальній організації двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електричної енергії.

Відповідно до п. 13 Додатку 2.3 до Договору, відповідач зобов'язаний до 1 числа поточного місяця здійснити оплату вартості активної електричної енергії платежем розміром 100% від заявленого (договірного) на розрахунковий період. Постачальник надає споживачу рахунок на повний обсяг активної електричної енергії, який підлягає оплаті.

Згідно п. 5.1 Договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач не пізніше 1 жовтня поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки, відповідачем не проведено оплату згідно умов договору, суд дійшов висновку, що останнім порушено умови Договору та вищевказаних норм ЦК, тобто не виконав зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, позов визнається судом законним, обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 525,526 655,692 ЦК України, ст. 173,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Командитного товариства «Мельниченко і компанія»(юридична адреса: 04071, м. Київ, вул.. Набережно-Хрещатицька, 10, код ЄДРПОУ 31171199) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл.. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, борг за спожиту активну енергію в сумі 30 (тридцять) грн.. 93 коп., боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величною в сумі 605 (шістсот п'ять) грн.. 97 коп., судовий збір 1 609 (одна тисяча шістсот дев»ять) грн. 50 коп..

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 25.04.12 р.