Рішення

від 19.04.2012 по справі 5011-30/2956-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-30/2956-2012 19.04.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревард»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікобудпроект»

Про стягнення 16 204,59 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю № 1/09-юр від 01.01.12.;

Сергієнко Ю.П.-директор

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревард»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікобудпроект»про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за Договором про надання послуг по експлуатації будівельних машин та механізмів № 78/11 від 19.04.11., в розмірі 16 204,59 грн., а саме:

- сума основного боргу - 15 450,00 грн.;

- пеня -524,55 грн.;

- збитки від інфляції - 57,20 грн.;

- 3% річних -172,84грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України та умов зазначеного вище Договору в повному обсязі не виконав свої зобов'язання перед позивачем по оплаті наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.12. порушено провадження у справі № 5011-30/2956-2012, розгляд справи було призначено на 05.04.12. о 12-00.

Представником позивача в 05.04.12. в судовому засіданні на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач зазначає, що відповідач 14.03.12. частково сплатив суму основного боргу в розмірі 9 500,00 грн., та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 5 950 грн. з ПДВ; пені -531,62, 3% річних -182,25, збитки від інфляції -104,60.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.12. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 19.04.12. о 15-40.

В судовому засіданні 19.04.12. представник позивача підтримав свої уточненні позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 19.04.12. не з'явився, вимоги попередніх ухвал Господарського суду міста Києва у справі № 5011-30/2956-2012 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АЖ № 943100 від 04.04.12.

Крім того, в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року"(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий Інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році"(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 5011-30/2956-2012

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.04.11. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікобудпроект»(Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ревард»(Виконавець) укладено Договір про надання послуг по експлуатації будівельних машин та механізмів № 78/11 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Виконавець надає Замовнику послуги щодо експлуатації будівельних машин і механізмів для виконання земельних та будівельно-монтажних робіт (далі по тексту «Устаткування») на будівельних об'єктах на умовах цього Договору.

Згідно п. 2.1 Договору, сторонами погоджено, що послуги щодо експлуатації Устаткування надаються Виконавцем за заявкою Замовника, яка направляється у письмовому вигляді (факсом) або усно. В заявці зазначається місце проведення робіт, тип необхідного устаткування, дату початок робіт, термін роботи, а також інші умови, які ускладнюють процес експлуатації (в разі їх наявності).

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що час фактичного надання послуг фіксується уповноваженими на те представниками Сторін (час початок та час закінчення надання послуг) в змінному рапорті Виконавця.

Згідно п. 2.4 Договору встановлено, що по закінченню місяця, в якому було надано послуги Устаткування, Сторонами складається Акт приймання-передачі виконаних робіт на підставі змінних рапортів Виконавця.

30.11.11. між сторонами на виконання умов Договору було підписано акти надання послуг № 1213, 1190 згідно яких сторони підтвердили, що в листопаді 2011 року Виконавцем дійсно були надані Замовнику послуги з експлуатації Устаткування. Зазначені вище акти підписано представниками сторін

30.12.11. між сторонами на виконання умов Договору було підписано акт надання послуг № 1361, згідно якого сторони підтвердили, що в грудні 2011 року Виконавцем дійсно були надані Замовнику послуги з експлуатації Устаткування. Зазначений вище акт підписано представниками сторін.

Відповідно до п. 9.1 Договору сторонами погоджено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами свої зобов'язань за цим Договором.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним на виконання умов Договору було надано послуги на користь відповідача, що підтверджується актами надання послуг від 30.11.11., від 30.12.11. але відповідачем в порушення умов Договору та чинного законодавства України не було в повному обсязі сплачено грошові кошти за надані позивачем послуги.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивачем було надано відповідні послуги на користь відповідача на суму 15 450,00 грн., що підтверджується актами надання послуг від 30.11.11, та 30.12.11., але відповідач не сплатив позивачу вартість вказаних послуг.

В матеріалах справи міститься Акт звіряння взаємних розрахунків між сторонами від 31.12.11., де грошова заборгованість відповідача складає 15 450,00 грн. з ПДВ.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що оплата наданих послуг здійснюється не пізніше дня фактичного виконання робіт на онові наданого Замовнику рахунку-фактури.

Судом встановлено, що 30.11.11. між сторонами на виконання умов Договору було підписано акти надання послуг № 1190 від 30.11.11., № 1213 від 30.11.11., № 1361 від 30.12.11. згідно якого сторони підтвердили, що Виконавцем були надані Замовнику послуги з експлуатації Устаткування на суму 15 450,00 грн. Зазначені вище акти підписані представниками сторін.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором, свого обов'язку по сплаті наданих позивачем послуг не виконав, в зв'язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікобудпроект»виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Ревард»в сумі 15 450,00 грн.

Судом встановлено, що відповідачем під час розгляду даної справи було частково погашено основну заборгованість перед позивачем в розмірі 9 500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 82 від 14.03.12., № 81 від 14.03.12., № 80 від 14.03.12.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

З огляду на вищенаведене, в зв'язку з тим, що відповідач під час розгляду даної справи частково погасив суму боргу в розмірі 9 500,00 грн., суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 9 500,00 грн. боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині позовних вимог.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за неналежне виконання умов Договору в частині сплати за надані послуги в розмірі 5 950,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 6.2 Договору просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 531,62 грн.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 531,62 грн., що відповідає розрахунку позивача.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 182,25 -3 % річних та 104,60 грн. -збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

При перевірці правильності обчислення позивачем суми 3 % річних судом встановлено, що позивачем допущено помилку. За розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 3% річних в розмірі 138,43 грн., та 104,60 грн. -збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревард»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 810,23 грн. -витрат на оплату послуг адвоката, в зв'язку з чим суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про адвокатуру», оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.12.08. між Приватним підприємством «Фахові технології»в особі директора Пастушенка Д.О., що діє на підставі Статуту, надалі «Виконавець», з одного боку, і Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревард»в особі директора Сергієнка Ю.П., що діє на підставі Статуту, з іншого боку, надалі «Замовник», укладений договір про юридичне обслуговування.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (в редакції роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.02. N 04-5/609 "Про внесення змін і доповнень і про визнання такими, що втратили чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України") зазначається, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Також позивачем в якості доказів сплати адвокатських послуг був наданий видатковий косовий ордер від 09.12.11.

Враховуючи обставини справи та суму позову, господарський суд приходить до висновку, на думку господарського суду витрати на оплату послуг адвоката є правомірними, та підлягають до стягнення в розмірі 810,23 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору та витрати на послуги адвоката покладаються на відповідача

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 80, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревард» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікобудпроект»(02140, м. Київ, вул. Вишняківська, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 35837840) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревард»(03124, м. Київ, вул. Василенка, буд. 7А, код ЄДРПОУ 34770204) 5 950 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят ) грн. 00 коп. - заборгованості, 531 (п'ятсот тридцять одна) грн. 62 коп. -пені, 138 (сто тридцять вісім) грн. 43 коп. -3 % річних, 104 (сто чотири) грн. 60 коп. -збитків від інфляції, 810 (вісімсот десять) грн. 23 коп. -витрати по послуги адвоката, 1609 ( одна тисяча шістсот дев'ять ) грн. 50 коп. -судового збору.

3. В частині стягнення 9500 (дев'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. - провадження у справі припинити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 26.04.12.