Рішення

від 24.04.2012 по справі 5011-10/3025-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/3025-2012 24.04.12

За позовом Приватного підприємства «Інтергейтс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укркомплексбуд»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (дог. № 11-01-л від 11.01.2012р.);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 24 квітня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «Інтергейтс»(позивач, Продавець або Постачальник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укркомплексбуд» (відповідач, Покупець або Отримувач) про стягнення заборгованості по неоплаченій видатковій накладній в розмірі -62 352,60 грн.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в сумі 4 800,00 грн., як судових витрат у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання та не оплатив в повному обсязі грошових коштів за поставлений йому позивачем за видатковою накладною товар, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 05.04.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2012 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 24.04.2012 року.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2011 року Продавець передав, а Покупець прийняв від Постачальника товар на загальну суму 69 876,00 грн.

Позивач зазначає, що Покупець за наданий йому Продавцем товар розрахувався лише частково, зокрема на суму 7 523,40 грн., внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість перед Продавцем в розмірі - 62 352,60 грн., що становить: 69 876,00 грн. - 7 523,40 грн.

Судом встановлено, що в порядку досудового врегулювання спору позивач 25.11.2011р. надіслав на адресу відповідача претензію про оплату боргу (належним чином засвідчена копія вимоги міститься в матеріалах справи). Позивач вказує, що суму заборгованості відповідач на його рахунок не провів, заборгованість по видатковій накладній не оплатив.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як вже було встановлено судом, в жовтні 2011 року Продавець передав, а Покупець прийняв від Постачальника товар на загальну суму 69 876,00 грн., що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № Р0310-1 від 03.10.2011р. (належним чином засвідчена копія накладної міститься в матеріалах справи).

У своєму листі № 885 від 20.09.2011р. Покупець просив Продавця виготовити та поставити продукцію і зауважив на гарантуванні оплати товару до 13.10.2011р. включно (копія листа міститься в справі).

З матеріалів слідує, що Покупець частково оплатив виставлений Продавцем до видаткової накладної № Р0310-1 від 03.10.2011р. рахунок-фактуру № 1309-1 від 13.09.2011р. на суму 7 523,40 грн., що підтверджується банківською випискою за 06.10.2011р. (копія виписки міститься в справі).

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів слідує, що Продавець, внаслідок неоплати Покупцем в повному обсязі суми отриманого по видатковій накладній товару, 25.11.2011р. звернувся до відповідача з претензією про оплату заборгованості. Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що коштів за товар Продавцю від Покупця, окрім перерахованих останнім на суму 7 523,40 грн., не надходило.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 12.03.2011р. та 05.04.2012р. відповідача було зобов'язано надати суду контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам ухвал суду від 12.03.2011р. та 05.04.2012р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати видаткової накладної № Р0310-1 від 03.10.2011р. згідно рахунку-фактури № 1309-1 від 13.09.2011р. у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в заяві, станом на квітень 2012 року, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості по неоплаченій повністю видатковій накладній в розмірі 62 352,60 грн. з розрахунку 69 876,00 грн. (вартість поставленого товару) - 7 523,40 грн. (частково оплачений товар).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу господарських витрат по справі.

Судом встановлено, що 11 січня 2012 року між позивачем (Клієнт або Замовник) та адвокатом ОСОБА_1 (адвокат або Виконавець) було укладено договір на надання правової допомоги № 11-01л (копія договору міститься в справі), відповідно до п. 1.1. якого Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов'язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором: наданні комплексу юридичних послуг з приводу юридичного супроводження розгляду справи в господарському суді м. Києва за позовом ПП «Інтергейтс»до TОB «Будівельна компанія «Укркомплексбуд»про стягнення заборгованості.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що сума оплати послуг Адвоката за надання юридичних послуг по договору становить 4 800 гривень.

З матеріалів вбачається, що за надані по договору послуги Замовник сплатив на користь Виконавця грошові кошти в розмірі 4 800,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 10.02.2012р. (копія виписки міститься в матеріалах справи).

У відповідності з пунктом 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 4.03.1998р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»(з наступними доповненнями і змінами) зазначено: «Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи». У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

З огляду на викладене, зважаючи на тривалість розгляду і складність справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача понесених Замовником судових витрат за отримання послуг Адвоката в сумі 4 680,00 грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача в сумі 6 289,50 грн. (1609,50 судового збору та 4 680,00 грн. витрат за послуги адвоката) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укркомплексбуд»(ідентифікаційний код: 33635586, адреса: 04074, м. Київ, вул. Шахтарська, буд. 2, кім. 1, р/р № 26008011947401 Філія «Центральне регіональне управління ВАТ «Банк «Фінанси та кредит», МФО 300937), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного підприємства «Інтергейтс» (ідентифікаційний код: 30400101, адреса: 03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 72, р/р № 2600300470330 в ПАТ КБ «Правекс-Банк», МФО 321983), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 62 352,60 грн. (шістдесят дві тисячі триста п'ятдесят дві гривні 60 копійок) та судові витрати -6 289,50 грн. (шість тисяч двісті вісімдесят дев'ять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 26.04.2012р.