Рішення

від 24.04.2012 по справі 2/160

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/160 24.04.12

За позовом Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю

«Зернопродукт»

до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

треті особи 1) Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «ПКЗ-АГРО»

про стягнення 91 110 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача Константінов І.М.

від відповідача Філатов А.О.

від третьої особи 1 Пелепецький В.Д.

від третьої особи 2 не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопродукт», позивач у справі, звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», відповідача у справі про стягнення суми вартості заставного майна у розмірі 66 110 грн.

Ухвалою суду від 05.10.2011р. було порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 18.10.2011р.

Також даною ухвалою було залучено до участі у розгляді справи у відповідності до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПАТ КБ «Надра».

Через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва від позивача 18.10.2011р. надійшла заява про збільшення позовних вимог (та фактично, про зміну підстав позову, оскільки як обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на ст. 224 та 225 ГК України), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача суму вартості майна у розмірі 91110,00 грн., а саме: комбайн марки ДОН-1500, рік випуску -1992р., № машини НОМЕР_6, № НОМЕР_1; трактор МТЗ-80, держ. № НОМЕР_2, трактор МТЗ-80 держ № НОМЕР_3; трактор МТЗ-80 № машини НОМЕР_4; косарка КПС № машини НОМЕР_5.

Представником третьої особи в судовому засіданні надав пояснення по справі відповідно до якого третя особа підтримує позов.

Ухвалою від 18.10.11р. судом було відкладено розгляд справи на 01.11.11р. та зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали суду від 05.10.2011р. про порушення провадження у справі.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 31.10.11р. в зв'язку з перебуванням судді Домнічевої І.О. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, було вирішено передати дану справу для розгляду судді Самсіну Р.І.

Ухвалою від 01.11.11р. розгляд справи було призначено на 06.12.2011р.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 08.11.11р. в зв'язку з виходом судді Домнічевої І.О. з лікарняного, було вирішено передати дану справу від судді Самсіна Р.І. для розгляду судді Домнічевій І.О.

Від відповідача 03.11.11р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору TOB «ПКЗ-АГРО»та 05.12.11р. - також надійшов відзив на позов.

Крім того, представником позивача в судовому засіданні 06.12.11р. подано клопотання в порядку ст. 38 ГПК України про витребування нових доказів - від ВДВС Чорнухинського РУЮ копії зведеного виконавчого провадження у відношенні боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопродукт»(код 32084034); представники відповідача та третьої особи проти вказаного клопотання не заперечили.

За результатами судового засідання ухвалою від 06.12.11р. суд відклав розгляд справи на 10.01.12р., залучив до участі у розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю «ПКЗ-АГРО», зобов'язав позивача та третю особу вчинити визначені ухвалою дії та надати письмові пояснення по суті спору, а також зобов'язав ВДВС Чорнухинського РУЮ надати суду належним чином засвідчену копію зведеного виконавчого провадження у відношенні боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопродукт»(код 32084034).

Від позивача 05.01.2012р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява про відкладення розгляду справи; вимоги ухвали суду від 06.12.11р. позивачем не виконані.

Представником залученої третьої особи, Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКЗ-АГРО», також заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки ним не отримано від позивача копії позову з додатками та в зв'язку з цим не виконано вимоги ухвали суду.

Крім того, від ВДВС Чорнухинського РУЮ 29.12.2011р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на ухвалу суду від 06.12.2011р. де зазначено, що виконавчі провадження про стягнення з TOB «Зернопродукт»боргів на користь фізичних, юридичних осіб та держави були закінчені 07.08.2006 року на підставі п.7 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»(в старій редакції) та виконавчі документи передані ліквідатору TOB «Зернопродукт»Несвіту В.І. для подальшого виконання; матеріали виконавчих проваджень по вищевказаному боржнику знищені на підставі Розпорядження начальника відділу державної виконавчої служби Чорнухинського районного управління юстиції № 6 від 05.07.2010 року «Про затвердження експертної комісії по знищенню виконавчих проваджень, переданих до архіву», на виконання Наказу Міністерства юстиції України від 20.10.2004 року № 120/5, згідно Акта вилучення виконавчих проваджень для знищення від 05.07.2010 року.

Враховуючи наведену вище відповідь від ВДВС Чорнухинського РУЮ, представником відповідача заявлено усне клопотання про витребування пояснень з цього приводу від позивача.

Також, представником відповідача подано клопотання про продовження строку вирішення спору у відповідності до ст. 69 ГПК України.

Ухвалою суду від 10.01.2012р. судом було відкладено розгляд справи на 24.01.2012р., зобов'язано позивача і третю особу надати визначені ухвалою докази та пояснення та було у відповідності до ст. 69 ГПК України за клопотанням відповідача продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

Через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва 24.01.2012р. від позивача надійшли документи на вимоги ухвали суду від 10.01.2012р.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 24.01.2012р. в зв'язку з перебуванням судді Домнічевої І.О. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, було вирішено передати дану справу для розгляду судді Самсіну Р.І.

Ухвалою від 24.01.2012р. розгляд справи було призначено на 28.02.2012р. та зобов'язано третю особу виконати вимоги ухвали суду від 10.01.2012р.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 27.02.2012р. в зв'язку з виходом судді Домнічевої І.О. з лікарняного було вирішено передати дану справу від судді Самсіна Р.І. для розгляду судді Домнічевій І.О.

Представником третьої особи-2 в судовому засіданні надано суду письмові пояснення по суті спору.

В судових засіданнях 28.02.2012р., 13.03.2012р., 27.03.2012р. та 19.04.2012р. судом оголошувались перерви та наступне судове засідання було призначене на 24.04.2012р.

Від відповідача 03.04.2012р. через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи пояснень, а від позивача 19.04.2012р. надійшло пояснення щодо суми вартості майна.

В судовому засіданні 24.04.2012р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, оглянувши надані оригінали документів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02.11.2005р. порушено провадження у справі №7/109 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопродукт»(Позивача) за заявою прокурора Чорнухинського р-ну в інтересах Лохвицької МДПІ.

Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Надра»(Третя особа-1) заявлені кредиторські вимоги до Позивача в розмірі 2 262 760,92 грн., які були визнані ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.02.2006р.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 27.06.2006р. Позивача визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора; ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.12.2008р. ліквідатором боржника було призначено іншого арбітражного керуючого - Константінова І.М.

Відповідно до п. 1 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»до повноважень ліквідатора, серед іншого, входить: прийняття до свого відання майна боржника, вжиття заходів по забезпеченню його збереження, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Кредиторська заборгованість Позивача перед Третьою особою-1 виникла на підставі Кредитного договору №01/2004/34/10 (Кредитний договір) від 20 квітня 2004 року про відкриття кредитної лінії в сумі 2 000 000 грн. зі сплатою 19% річних за користування кредитом, строком до 19.04.2005р.; строк дії даного договору сторонами встановлено до повного виконання обов'язків по ньому.

В забезпечення виконання зобов'язань по Кредитному договору з боку позивальника, 20.04.2004р. між Третьою особою-1 та Позивачем було укладено Договір застави №01/2004/34/14 (Договір застави), відповідно до якого Позивач передав в заставу сільськогосподарську техніку згідно переліку в Договорі застави, яка належала Позивачу на праві власності.

Відповідно до п. 6 Договору застави, заставодержатель (Третя особа-1) має право на одержання задоволення своїх вимог з вартості заставленого майна (за його рахунок) переважно перед іншими кредиторами (право вищого пріоритету), яке реалізується за вибором заставодержателя, за шляхами, перелік яких наведено в Договорі застави.

Відповідно до п. 10 Договору застави, заставодавець (Позивач) не має права продавати, дарувати, або іншим чином розпоряджатись без попередньої письмової згоди на це заставодержателя (Третьої особи-1) протягом всього терміну дії цього договору.

У листі-відповіді №01-07/493 від 01.07.2009р. начальника ВДВС Чорнухинського РУЮ, наданій на запит Позивача, зазначено, що 20.12.2004р. заступником начальника Полтавського обласного управління юстиції начальником ВДВС була утворена виконавча група по виконанню зведеного виконавчого провадження щодо стягнення коштів з Позивача на користь Донецької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(ДОД Відповідача), Керівник виконавчої групи - головний державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Полтавського ОУЮ Мирко Д.О.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.08.2005р. Мирко Д.О. було проведено опис та арешт майна боржника -Позивача, про що складено відповідні акти, а саме: комбайн ДОН-1500 з зерновою жаткою, 1992 року випуску, № кузова НОМЕР_6; трактор МТЗ-80, д.р.н. НОМЕР_2; трактор МТЗ-80, д.р.н. НОМЕР_3; трактор МТЗ-80, д.р.н. НОМЕР_7; трактор МТЗ-80 д.р.н. № кузова НОМЕР_4; косарка КПІ.

Вищевказана техніка що належить Позивачу, входить до переліку техніки, яка раніше була передана за Договором застави Третій особі-1, і ця ж техніка 25.08.2005р. за Актами опису й арешту майна була передана на відповідальне зберігання представнику ДОД АППБ «Аваль»ОСОБА_2, як зазначено у вказаному акті.

Пізніше, 26.08.2005р. ця ж техніка на підставі Договору зберігання №1 була передана на відповідальне зберігання від ДОД Відповідача в особі директора Ткаченко М.С., що діяв на підставі довіреності, зберігачу -ТОВ «ПКЗ -АГРО», в особі директора -Жемардія С.Н., що підтверджується актом приймання-передачі майна від 26.08.2005р.

10.11.2005р. державним виконавцем винесена постанова про зупинення зведеного виконавчого провадження на підставі ухвали Господарського суду Полтавської області від 02.11.2005р. про порушення справи №7/109 про банкрутство Позивача.

У листі-відповіді №01-07/493 від 01.07.2009р. начальника ВДВС Чорнухинського РУЮ, наданій на запит Позивача, зазначено, що в матеріалах зведеного виконавчого провадження відсутні документи підтверджуючі реалізацію вказаних вище арештованих 6 одиниць с/х техніки - майна Позивача, яке за актами державного виконавця від 25.08.2005р. було передане на відповідальне зберігання -представнику ДОД Відповідача ОСОБА_2.

24.12.2010р. Позивач подав до Відповідача заяву № 7/109 з вимогою відшкодувати вартість вказаних вище арештованих 6 одиниць с/х техніки, на загальну суму 100 875 грн.

Листом від 01.03.2011р. ДОД Відповідача у відповідь на Заяву № 7/109 Позивача повідомив, що згідно актів опису й арешту майна ОСОБА_2. прийняв на зберігання с/г техніку як фізична особа, а не як представник банку, оскільки в актах відсутні відомості щодо наявності у ОСОБА_2. таких повноважень від ДОД Відповідача, щодо того, на який підставі (№ і дата довіреності, посадового наказу тощо) він вписаний у акти як «представник ДОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та і Позивачем таких доказів надано не було, то ДОД Відповідача відхилив вимоги Позивача.

Позивачем 01.04.2011р. було направлено заяву до Ленінського РО Донецького ГУ МВС України про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст.190 КК України.

Постановою ст. о/у ДСБЕЗ Чорнухинського РВ УМВС Радівілова М.В. від 18.09.2011р. було відмовлено в порушенні кримінальної справи, оскільки при опитуванні ОСОБА_2. ним було пояснено, що з травня 2001 року по березень 2007 року він працював на посаді начальника відділу по роботі з заставним майном ДОД Відповідача, і з 24.08.2005 року перебуваючи у службовому відрядженні підписував наведені вище в рішенні Акти опису й арешту майна від 25.08.2005р., після чого описану та арештовану с/г техніку згідно Договору зберігання від 26.08.2005 року, підписаного ДОД Відповідача в особі директора Ткаченко М.С. було передано на зберігання до ТОВ «ПКЗ-АГРО»; сказане ОСОБА_2. підтверджується і опитаним ОСОБА_11, про що також вказано в Постанові ст. о/у ДСБЕЗ Чорнухинського РВ УМВС Радівілова М.В. від 18.09.2011р.

Також, в Постанові ст. о/у ДСБЕЗ Чорнухинського РВ УМВС Радівілова М.В. від 18.09.2011р. зазначено, що отримати з ДОД Відповідача копії документів, підтверджуючих правдивість перебування ОСОБА_2. в службовому відрядженні не представилось можливим так як строк зберігання даних документів -вийшов.

Не убачивши в діях громадянина ОСОБА_2. складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, Постановою від 18.09.2011р. ст. о/у ДСБЕЗ Чорнухинського РВ УМВС Радівілов М.В. відмовив в порушенні кримінальної справи.

На думку Позивача зазначені вище вказують, що с/г техніка у кількості шести одиниць, яка була передана Третій особі-1 в заставу по Договору застави, була передана Відповідачу в особі його ДОД на зберігання, і оскільки Відповідач її Позивачу не повертає, то Позивач просить суд стягнути з Відповідача заставну вартість цієї техніки в загальному розмірі 91 110 грн. як суму збитків на підставі ст.224, 225 ГК України.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

Згідно ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

В матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_2. був належним чином (на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства) уповноважений Відповідачем або ДОД Відповідача на підписання 25.08.2005р. Актів опису та арешт майна Позивача та прийняття вказаного в них майна на відповідальне зберігання.

Посилання Позивача на обставини, встановлені ст. о/у ДСБЕЗ Чорнухинського РВ УМВС Радівіловим М.В. та відображені в Постанові від 18.09.2011р. про відмову в порушенні кримінальної справи, судом відхиляються, оскільки, по-перше, відповідно до ст. 35 ГПК України, саме вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, а не постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Крім того, згідно повідомлення Прокуратури Чорнухинського району Полтавської області №69-96-Свих11, 16.11.2011р. постанову о/у ДСБЕЗ Чорнухинського РВ УМВС Раділова МВ від 18.09.2011р. про відмову в порушенні кримінальної справи скасовано як необґрунтовану.

Також, в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, що ОСОБА_2. у встановленому законодавством порядку був уповноважений ДОД Відповідача на підписання 25.08.2005р. Актів опису та арешт майна.

Під час розгляду справи суд за клопотанням позивача зобов'язав ВДВС Чорнухинського РУЮ надати суду належним чином засвідчену копію зведеного виконавчого провадження у відношенні боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопродукт»(код 32084034).

Від ВДВС Чорнухинського РУЮ 29.12.2011р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на ухвалу суду від 06.12.2011р. де зазначено, що виконавчі провадження про стягнення з TOB «Зернопродукт»боргів на користь фізичних, юридичних осіб та держави були закінчені 07.08.2006 року на підставі п.7 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»(в старій редакції) та виконавчі документи передані ліквідатору TOB «Зернопродукт»Несвіту В.І. для подальшого виконання; матеріали виконавчих проваджень по вищевказаному боржнику знищені на підставі Розпорядження начальника відділу державної виконавчої служби Чорнухинського районного управління юстиції № 6 від 05.07.2010 року «Про затвердження експертної комісії по знищенню виконавчих проваджень, переданих до архіву», на виконання Наказу Міністерства юстиції України від 20.10.2004 року № 120/5, згідно Акта вилучення виконавчих проваджень для знищення від 05.07.2010 року.

Разом з тим, як вбачається з залученого до матеріалів справи Договору зберігання №1 від 26.08.2005р. с/г техніка, про стягнення вартості якої з Відповідача просить Позивач, була передана на відповідальне зберігання від ДОД Відповідача в особі директора ОСОБА_8, що діяв на підставі довіреності, зберігачу -ТОВ «ПКЗ -АГРО», в особі директора -ОСОБА_9, що підтверджується актом приймання-передачі майна від 26.08.2005р.

Посилання Відповідача, що Договір зберігання №1 від 26.08.2005р. та акт до нього укладені не в м. Пирятин, оскільки ОСОБА_8 в м. Пирятин станом на 26.08.2005р. не перебував, судом відхиляються, оскільки Відповідачем всупереч ст. 33 ГПК України не надано суду доказів на підтвердження цього, та не заявлялось клопотання про їх витребування у відповідності до ст. 38 ГПК України.

Також судом відхиляються посилання Відповідача, що заявлений Позивачем позов потрібно залишити без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, оскільки Позивачем не надано суду для огляду оригіналів всіх доданих до позову документів.

Під час розгляду справи наявні в Позивача оригінали доданих до позову документів було Позивачем надано та судом оглянуто, а щодо інших оригіналів, то Позивачем обґрунтовано пояснено суду, що вони були долучені до виконавчих провадження про стягнення Позивача боргів на користь фізичних, юридичних осіб та держави та знищені на підставі Розпорядження начальника відділу державної виконавчої служби Чорнухинського районного управління юстиції № 6 від 05.07.2010 року, на виконання Наказу Міністерства юстиції України від 20.10.2004 року № 120/5 та згідно Акта вилучення виконавчих проваджень для знищення від 05.07.2010 року.

При цьому до матеріалів справи Позивачем долучені належним чином засвідчені копії документів.

Разом з тим, як вбачається з пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКЗ-АГРО»(Третя особа-2), воно зазначає, що на даний час не володіє інформацією про місцезнаходження с/г техніки, переданої на відповідальне зберігання за Договором зберігання №1 від 26.08.2005р. та актом до нього, оскільки даний договір закінчив свою дію, а отже відповідальність за передане на зберігання майно на даний час несе Відповідач.

Суд погоджується з Третьою особою-2, що дійсно, відповідно до ст. 948 ЦК України, поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання, проте даною нормою, всупереч тверджень Третьої особи-2, не встановлено, що після закінчення договору зберігання, відповідальність за передане на зберігання майно, якщо його не було повернуто Відповідачу, несе саме Відповідач як поклажодавець який не забрав його зі зберігання; не передбачено цього також і умовами Договору зберігання №1 від 26.08.2005р.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ст. 949 ЦК України, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Разом з тим, Третьою особою-2 не надано суду доказів, що передана йому на зберігання Відповідачем с/г техніка за Договором зберігання №1 від 26.08.2005р. та актам до нього, була повернута Відповідачу зі зберігання, або що Третя особа-2 мала намір належним чином виконати свої зобов'язання, встановлені Договором зберігання №1 від 26.08.2005р. та законом щодо повернення Відповідачу зі зберігання цієї с/г техніки, проте Відповідач відмовився її прийняти.

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема включається вартість втраченого майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

При розгляді господарського спору, господарський суд вирішує заявлений спір в межах заявленими Позивачем позовних вимог (за винятком окремих встановлених законом випадків виходу за межі позовних вимог), на підставі наведеного Позивачем нормативного обґрунтування позовних вимог та наданих сторонами письмових доказів та пояснень.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, що с/г техніка у кількості шести одиниць, яка була передана Третій особі-1 в заставу по Договору застави, перебуває у Відповідача, або перебувала у нього на законних підставах проте була ним втрачена з його вини або халатності, натомість згідно повідомлення Прокуратури Чорнухинського району Полтавської області №69-96-Свих11, однією з підстав скасування постанови о/у ДСБЕЗ Чорнухинського РВ УМВС Раділова МВ від 18.09.2011р. про відмову в порушенні кримінальної справи, було не встановлення місцезнаходження цієї с/г техніки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено спричинення йому збитків Відповідачем, оскільки не доведено причинно-наслідкового зв'язку між діяннями Відповідача та спричиненням Позивачу збитків, а тому підстави для задоволення позову у суду відсутні.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.О.Домнічева

Повне рішення складено 28.04.12р.