Рішення

від 24.04.2012 по справі 5013/305/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" квітня 2012 р.Справа № 5013/305/12 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Макаренко Т.В., розглянув справу № 5013/305/12

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Альба Україна", м. Бориспіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіфарм", Кіровоградська область, м. Олександрія

про стягнення 37917,75 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 695 від 06.04.2012р.;

від відповідача: участі не брали;

Відповідач повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання за юридичною адресою, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення від 02.04.2012 року.

Приватне акціонерне товариство "Альба Україна" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Медіфарм" заборгованість у сумі 37917,75 грн, з них: 36 666,54 грн - основного боргу, 202,9 грн - три відсотка річних; 1048,31 - пені.

Позивач надіслав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 24.04.2012 року. У своїй заяві позивач вказує на те, що відповідач частково оплатив суму основного боргу в розмірі 19194,54 грн. У зв'язку з вказаним, ПАТ "Альба Україна" просить суд стягнути з ТОВ "Медіфарм" заборгованість у сумі 18723,21 грн, з них: 17472,00 грн - основного боргу, 202,9 грн - три відсотка річних; 1048,31 - пені.

На підставі норм ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на вказане, господарський суд приймає заяву позивач про зменшення розміру позовних вимог від 24.04.2012 року та вважає остаточною позовною вимогою стягнення з відповідача заборгованість у сумі 18723,21 грн.

Відповідач відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не подав, уповноваженого представника для участі в судовому засіданні по даній справі не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення засідання по справі, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 02.04.2012 року.

Частина 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи наведені норми та з огляду на належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання і фактичну можливість подати ним до суду витребувані документи, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 5013/305/12 за відсутністю представника відповідача та за наявними у справі документами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши подані сторонами докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між приватним акціонерним товариством "Альба Україна" (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Медіфарм" (Покупець) 20.01.2010 року укладено договір купівлі-продажу № ЗС-036 (далі - Договір) з урахуванням додаткової угоди до договору купівлі-продажу № ЗС-036 від 10.01.2010 року, згідно пунктів 1.1 якого Продавець зобов'язався передати (поставити) лікарські засоби та вироби медичного призначення (надалі- Товар) у власність Покупцю, а Покупець зобов'язався прийняти Товар та сплатити за нього грошові кошти відповідно до умов цього договору.

Відповідно до розділу 2 Договору, постачання товару здійснюється товарними партіями. Термін поставки кожної товарної партії визначається сторонами шляхом узгодження замовлення Покупця. Ціна за одиницю товару, а також загальна сума товарної партії визначаються відповідно до відпускних цін продавця та згідно з узгодженим сторонами заказом і зазначаються у видаткових накладних. Сума даного договору складає загальну суму товару, поставленого відповідно до умов даного договору, і визначається шляхом складення сум товарних партій визначених у видаткових накладних.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що покупець проводить оплату Товару у формі безготівкового розрахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця. Оплата кожної товарної партії проводиться в повному обсязі на умовах, що вказуються в видаткових накладних на поставку товарної партії (5.2 Договору).

Згідно п. 7.2 Договору у випадку порушення Покупцем п. 5.2. він виплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ розрахунку за кожний день заборгованості.

Даний Договір відповідно до п. 10.2, набрав чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2010 року. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за 1 місяць до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим на наступний і кожний слідуючий календарний рік.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем умов Договору.

Продавцем поставлено покупцеві товар (лікарські засоби та вироби медичного призначення) всього на загальну суму 36666,54 грн, що засвідчено накладними: № 15168756 від07.12.2011 року, № 15168757 від 07.12.2011 року, № 15168758 від 07.12.2011 року, № 15168759 від 07.12.2011 року, № 15168760 від 07.12.2011 року, № 15168761 від 07.12.2011 року, № 15168762 від 07.12.2011 року, № 15168772 від 07.12.2011 року, № 15094102 від 30.11.2011 року, які підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

Таким чином, з урахуванням п. 5.2 Договору, відповідач за отриманий Товар за накладними від 07.12.2011 року, мав розрахуватися до 06.01.2012 року включно, а за накладною від 30.11.2011 - 30.12.2011 року включно.

Проте, відповідачем у справі зобов'язання по Договору в частині оплати отриманого Товару виконано частково на суму 19194,54 грн.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача станом на 24.04.2012 року склала 17472,00 грн.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є фактично договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням вказаних обставин, а також тої обставини, що відповідачем у справі позовні вимоги не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Медіфарм" заборгованість у сумі 17472,00 грн - основний борг, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки відповідачем заборгованість сплачена не в повному обсязі та з порушенням встановлених договором строків, позивач нарахував пеню в сумі 1048,31 грн за період з 07.01.2012 року по 13.03.2012 року та з 31.12.2011 року по 13.03.2012 року.

Господарський суд враховує, що пунктом 5.1 Договору передбачено, у випадку прострочення оплати отриманого товару Покупець виплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ розрахунку за кожний день заборгованості.

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наданий позивачем розрахунок суми пені за період з 07.01.2012 року по 13.03.2012 року та з 31.12.2011 року по 13.03.2012 року (а.с.36) відповідає зазначеним вище правовим нормам та умовам договору.

З урахуванням викладеного вище, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 1048,31 грн за період з 07.01.2012 року по 13.03.2012 року та з 31.12.2011 року по 13.03.2012 року підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за прострочку виконання зобов'язань три відсотки річних в сумі 202,90 грн за період з 31.12.2011 року по 13.03.2012 року.

У відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховує, що вимога кредитора про сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору

Враховуючи наведені вище правові норми, правомірність визначення позивачем періоду для нарахування 3 % річних, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення трьох відсотків річних в сумі 202,90 грн за період з 31.12.2011 року по 13.03.2012 року підлягають задоволенню.

Відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу , господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем у справі дотримано зазначені вище процесуальні вимоги, відтак позовні вимоги господарським судом задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати на судовий збір.

Керуючись ст.ст. 33, 47, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Медіфарм", 28000, Кіровоградська область, м.Олександрія, просп.Леніна,107, код ЄДРПОУ 23096349 на користь приватного акціонерного товариства "Альба Україна", вул.Шевченко,100, м.Бориспіль, 08300, код ЄДРПОУ 22946976 заборгованість в сумі 18 723,21 грн, з яких: 17 472,00 грн - основного боргу, 1048,31 грн - пені, 202,90 грн - 3% річних, а також судовий збір в сумі 1609,50 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Т.В. Макаренко

Повне рішення складено 03.05.2012 року.