Рішення

від 25.04.2012 по справі 5011-11/2843-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-11/2843-2012 25.04.12

За позовом Дочірнього підприємства «Маратекс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Призма Бета»

про стягнення заборгованості

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача: Столяренко Т.П.

від відповідача: Федіна О.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства «Маратекс»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Призма Бета»забезпечувального платежу у розмірі 68 075,62 грн., інфляційних втрат у розмірі 14 751,99 грн. та 3% річних у розмірі 6 092,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов попереднього договору від 28.02.2008 щодо укладення в майбутньому договору оренди та на підставі пп.3 п.3 ст. 2 Договору позивачем заявлено вимогу про стягнення забезпечувального платежу у розмірі 68 075,62 грн., інфляційних втрат та 3 % річних.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що наслідком неукладення у визначені строки основного договору є укладення нового попереднього договору, а не повернення гарантійного платежу, а звернення позивача із заявою про повернення гарантійного платежу свідчить про його відмову від переукладення попереднього договору та, як наслідок, від укладення основного договору, що згідно умов спірного попереднього договору звільняє відповідача від обов'язку по поверненню гарантійного платежу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

28.02.2008 між Дочірнім підприємством «Маратекс»(далі -Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Призма Бета»(далі -Орендодавець) укладено попередній договір № 781 (далі -попередній договір), відповідно до якого сторони зобов'язувались протягом 60 днів з моменту отримання Орендодавцем права власності на Торгову галерею (Торговий центр), але в будь-якому випадку не пізніше 28.02.2009, на умовах, визначених цим Договором, укласти договір оренди (далі -основний договір), за яким Орендодавець передасть у строкове платне користування Орендарю частину Торгової галереї (далі -приміщення).

На підтвердження дійсних намірів про наступне укладення договору оренди Орендар сплачує Орендодавцеві забезпечувальний платіж (далі -платіж), відповідно до п.п. 8.4 п. 8 ст. 3 попереднього договору.

Сума платежу сплачується протягом 10 робочих днів з дати укладення сторонами попереднього договору, але в будь-якому випадку до допуску Орендаря до приміщення для проведення адаптації (п.12 ст.3), шляхом перерахування відповідних сум грошових коштів за платіжним реквізитами Орендодавця, вказаними у попередньому договорі або повідомленими Орендодавцем, відповідно до п.п. 8.6 п. 8 ст. 3 попереднього договору.

Окрім того, п.п. 8.9 п. 8 ст. 3 попереднього договору, сторони визначили, що після укладення сторонами договору оренди сплачена сума платежу повністю зараховується в рахунок розрахованої Орендодавцем плати за оренду приміщення та плати за спільні частини за останній місяць оренди приміщення.

На виконання попереднього договору позивач сплатив відповідачу 68 075,62 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1043 від 14.03.2008.

Відповідно до ст. 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Господарського кодексу України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Відповідно до п.п. 4.2 п. 4 ст. 2 попереднього договору, Орендодавець після виконання визначених законодавством України вимог, які надають йому право на укладення договору оренди, повідомить Орендарю дату, місце та місцезнаходження нотаріуса, яким буде посвідчено договір оренди, шляхом направлення письмового повідомлення та проекту договору оренди, який має містити умови, визначені в ст. 3 цього договору або випливають з неї.

У відповідь на лист відповідача № 50/09 від 13.02.2009 з пропозицією переукласти новий попередній договір, позивач направив листа від 26.02.2009 № 74 про відсутність наміру про укладення нових попередніх договорів на таких самих умовах, що й від 28.02.2008, оскільки Орендодавець станом на 25.02.2009 не надав повідомлення про готовність підписання основних договорів оренди. Також керуючись п.3 ст. 2 попереднього договору просив протягом п'яти банківських днів з дня спливу строку для укладення договорів оренди повернути всі суми коштів, сплачені в якості забезпечувальних платежів за попереднім договором.

Оскільки строк попереднього договору у відповідності зі ст. 182 Господарського кодексу України закінчився 28.02.2009, а основний договір та новий попередній договір укладені не були, позивач 27.04.2009 та 08.11.2011 звернувся до відповідача з вимогами № 172 від 27.04.2009 та №488 від 07.11.2011 щодо повернення коштів за попереднім договором № 781 від 28.02.2008 у сумі 68 075,62 грн. Проте, відповідач відповіді на вимогу позивача не надав, кошти на повернув, що підтверджується матеріалами справи.

Спір стосується наявності підстав для повернення коштів (забезпечувального платежу), сплачених за Попереднім договором.

Позивач вказує, що у визначений Попереднім договором строк Основний договір укладено не було, а тому у відповідача виникло зобов'язання повернути одержані за Попереднім договором кошти.

Відповідач заперечує проти позову та вказує на положення п. 3 ст. 4 Попереднього договору якими визначено, що у випадку відмови від укладання Основного договору забезпечувальний платіж не підлягає поверненню. Під відмовою від укладання Основного договору відповідач з посиланням на п. 5 ст. 2 Попереднього договору вказує на відмову позивача від укладання нового попереднього договору в порядку п. 3 ст. 2 Попереднього договору.

Сторони в п.п. а) п. 3 ст. 2 Попереднього договору домовилися про те, що зобов'язання по цьому договору щодо укладення Договору оренди не зможуть бути дійсними до дати фактичної побудови торгової галереї та отримання необхідних документів на неї і, відповідно, Договір оренди не зможе бути укладеним, або Договір оренди не буде укладено в установлений строк, вказаний в п. 1 ст. 2, сторони не несуть жодної відповідальності (за умови належного виконання вимог цього пункту) та постановляють наступне: а) за заявою орендодавця не пізніше ніж за один місяць до того, як сплине строк для укладення Договору оренди, вказаний в п. 1 ст. 2, сторони зобов'язуються укласти новий попередній договір на умовах, що будуть відповідати положенням цього договору. Безпідставне ненадання нового попереднього договору або договору оренди з боку орендодавця по спливу 14 календарних днів після того, як такий обов'язок виник, вважається відмовою (ухиленням) від укладення договору та тягне за собою відповідальність передбачену п. 3 ст. 4 лише у випадку якщо таке ненадання нового попереднього договору або Договору оренди призвело до не укладення таких договорів.

Тобто, Попереднім договором передбачено укладання Основного договору або нового попереднього договору.

Сторонами не заперечується факт неможливості укладання Основного договору до 28.02.2009 з огляду на не завершення будівництва об'єкту оренди, який було введено в експлуатацію лише у 2010 році.

При цьому, має місце спір щодо неправомірної відмови (ухилення) Підприємства від укладання нового попереднього договору, що передбачено п. 3 ст. 2 Попереднього договору.

Відповідач вказує, що згідно п. 5 ст. 3 Попереднього договору у випадку відмови однієї із сторін від зобов'язань за цим договором (розірвання цього договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених даним договором), вважається, що одночасно вчинена відмова від укладення Договору оренди, а відмова позивача, на думку відповідача, полягає в не укладанні нового попереднього договору.

Відповідно до п. 3 ст. 4 Попереднього договору у випадку, якщо одна із сторін безпідставно відмовиться (ухилиться) від укладення Договору оренди у строки і на умовах, визначених у цьому договорі, вона сплатить на користь іншої сторони штраф у розмірі трьох місячних внесків основної орендної плати. Підставою для розрахунку штрафу буде основна орендна плата, обрахована у відповідності до додатку №1, пункт F. В оплату штрафу з боку орендаря на користь орендодавця зараховуються сума забезпечувального платежу.

Суд вважає, що відсутні підстави для висновку про відмову позивача від укладання Основного договору в розумінні п. 5 ст. 3 Попереднього договору з огляду на наступне.

По-перше, згідно із п.п. б) п. 3 ст. 2 Попереднього договору до порядку укладання нового попереднього договору застосовуються положення пункту 4 цієї статті.

У відповідності до п.п. 4.1, 4.2 ст. 2 Попереднього договору Договір оренди буде укладено в нотаріальній формі. Право вибору нотаріуса для укладення Договору оренди надається орендодавцеві. Нотаріус не може знаходитися за межами міста Києва. Орендодавець після виконання визначених законодавством України вимог, які надають йому право на укладення Договору оренди, повідомить орендарю дату, місце та місцезнаходження нотаріуса, яким буде посвідчено Договір оренди, шляхом направлення письмового повідомлення та проекту Договору оренди, який має містити умови, визначені в ст. 3 цього договору або випливають з неї.

Положеннями п. 4.3 ст. 2 Попереднього договору визначено, що сторони можуть письмово (шляхом обміну листами) погодити інший порядок укладення Договору оренди, ніж вказаний в підпунктах 4.1, 4.2, що не буде вважатися зміною умов цього договору.

Таким чином, сторонами обумовлено, що обов'язком Товариства є повідомлення Підприємства про дату , місце та місцезнаходження нотаріуса, яким буде посвідчено такий договір.

В якості доказів виконання свого обов'язку щодо повідомлення Підприємства про необхідність укладання нового попереднього договору Товариство посилається на лист №15/09 від 20.01.2009, направлений 20.01.2009 (своєчасно).

За змістом Глави 18 Цивільного кодексу України датою є погоджена календарна дата вчинення певної дії.

Наведений лист містить місце та місцезнаходження нотаріуса, проте не містить дати укладання договору. Формулювання "у зручний для вас час, який просимо додаткового узгодити" не узгоджується із змістом п. 4.2 ст. 2 Попереднього договору та законодавчим визнанням терміну "дата", під яким необхідно розуміти календарну дату.

Твердження про необхідність узгодження такої дати в порядку п. 4.3 ст. 2 Попереднього договору є хибним, оскільки в п. 4.2 вказаної статті сторони домовилися про зміст повідомлення, а п. 4.3 передбачає право сторін домовитися про інше (тобто, внести зміни до договору в цій частині), а при відсутності домовленості про інше підлягають застосування норми укладеного Попереднього договору.

Товариством не надано доказів погодження іншого порядку визначення дати, а тому згідно положень п. 4.2 ст. 2 Попереднього договору зобов'язанням Товариства було повідомити дату укладання нового попереднього договору.

Відсутня дата укладання нового попереднього договору і в листі Товариства №50/09 від 13.02.2009.

Зміст спірних правовідносин щодо укладання нового попереднього договору свідчить про те, що обов'язок позивача з'явитися для укладання такого договору, насамперед, обумовлений обізнаністю про дату та місце його укладання. Відсутність відомостей про дату укладання свідчить про неможливість виконання позивачем вказаного обов'язку.

Обов'язковість повідомлення відповідачем дати укладання договору відображена і в п. 4.4 ст. 3 Попереднього договору яким передбачено дії відповідача у випадку неможливості укладення Договору оренди з причин, що залежать від нотаріуса.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Оскільки відповідач не виконав передбаченого п. 4.2 ст. 2 Попереднього договору обов'язку щодо повідомлення позивача про дату укладання нового попереднього договору, то відсутні підстави вважати позивача таким, що прострочив виконання свого зобов'язання по укладанню нового попереднього договору. Тобто, відсутній факт ухилення позивача від укладання нового попереднього договору.

По-друге, із змісту п. 5 ст. 2 Попереднього договору вбачається, що сторони домовилися розуміти під відмовою від укладання Основного договору відмову однієї із сторін від зобов'язань за цим договором (розірвання цього договору в односторонньому порядку у випадках передбачених даним Договором).

Зміст п. 4.5 ст. 2 Попереднього договору визначає, що відмова (одностороннє розірвання) від зобов'язань, які виникають з цього договору, повинна бути складена у письмовій формі.

Будь-яких відмов в порядку п.п. 4.5, 5 ст. 2 Попереднього договору матеріали справи не містять, що спростовує твердження відповідача про відмову позивача від Основного договору та наявність підстав для застосування передбачених п. 3 ст. 4 Попереднього договору наслідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 635 Цивільного кодексу України сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Згідно із абз. 3 п.п. б) п. 3 ст. 2 Попереднього договору у випадку не укладення Договору оренди в строк визначений у п. 1 ст. 2 або нового попереднього договору, у випадку, передбаченому п. 3 ст. 2, з вини орендодавця (в тому числі, але не обмежуючись, у зв'язку з не отриманням орендодавцем документів, необхідних для укладення Договору оренди), орендар має право вимагати від орендодавця повернення всіх раніше сплачених в якості гарантійних або забезпечувальних платежів сум, маркетингового платежу, а також вимагати відшкодування збитків та компенсації витрат на здійснення адаптації приміщення, проведеної відповідно до п. 12 ст. 3 цього договору, але не більше ніж з розрахунку 1 000,00 грн. з одного метра квадратного площі приміщення, вказаної в додатку 1.

Судом встановлено наявність вини відповідача у не укладанні нового попереднього договору, а тому згідно абз. 3 п.п. б) п. 3 ст. 2 Попереднього договору у Товариства виникло зобов'язання повернути Підприємству забезпечувальний платіж.

Частиною 3 ст. 635 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

У відповідності до ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Наведене зобов'язання в розумінні ст.ст. 6, 631, 635 Цивільного кодексу України підлягає виконанню незалежно від припинення Попереднього договору, оскільки про це домовлено.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами факт сплати позивачем на користь відповідача грошових коштів у розмірі 68075,62 грн. в якості внесення забезпечувального платежу за Попереднім договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Суд відзначає, що сторонами не було погоджено в умовах Попереднього договору строку повернення забезпечувального платежу, а відтак підлягають застосуванню положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Згідно із ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Листом №74 від 26.02.2009 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення сплаченого в т.ч. за Попереднім договором забезпечувального платежу у зв'язку із не укладенням у визначені строки Договору оренди.

Наведений лист було отримано відповідачем 27.02.2009 р. за вхід. №36/09, що підтверджується відміткою на першій сторінці листа та не заперечується представником відповідача.

Таким чином, з урахуванням положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України та дати отримання листа №74 від 26.02.2009 р. грошове зобов'язання відповідача по поверненню забезпечувального платежу у розмірі 68075,62 грн. мало було бути виконано до 06.03.2009.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 68075,62 грн. Зазначені обставини відповідачем не спростовані, доказів погашення заборгованості суду не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт порушення відповідачем грошового зобов'язання встановлений судом та відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми є правомірними.

Судом встановлено, що останнім днем виконання грошового зобов'язання відповідача по поверненню забезпечувального платежу є 06.03.2009, а відтак відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання лише з 07.03.2009, та, відповідно, з наведеної дати є правомірним нарахування 3% річних. За перерахунком суду (у період з 07.03.2009 по 25.02.2012 ) розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, становить 6070,85 грн.

Інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 68075,62 грн. основного боргу, 14751,99 грн. інфляційних втрат та 6070,85 грн. 3% річних.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Призма Бета»(01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 33, поверх 13, код 34001316, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Дочірнього підприємства "Маратекс" (03134, м. Київ, вул. Трублаїні, 2, кімната № 21, код 31482177) 68 075 (шістдесят вісім тисяч сімдесят п'ять) грн. 62 коп. забезпечувального платежу, 14 751 (чотирнадцять тисяч сімсот п'ятдесят одна) грн.99 коп. -інфляційних втрат, 6 070 (шість тисяч сімдесят) грн.85 коп. -3% річних та судовий збір у розмірі 1 777 (одна тисяча сімсот сімдесят сім) грн.97 коп.

3. В інший частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.М. Смирнова

дата підписання повного тексту рішення: 28.04.2012