Рішення

від 17.04.2012 по справі 5020-107/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2012 року справа № 5020-107/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма-Групп"

(вул. Ракитского, 19, м. Бахчисарай, 98400)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТК "Добрострой"

(вул. Кожанова, 12, м. Севастополь, 99003)

про стягнення 50419,57 грн.,

за участю представників сторін:

позивача -ОСОБА_1, довіреність б/н від 16.01.2012;

відповідача -ОСОБА_2, довіреності б/н від 10.02.2012;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гамма-Групп" звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТК "Добрострой" про стягнення 73943,86 грн, з яких: 42510,78 грн -основний борг, 18859,85 грн -пеня, 12573,23 грн -штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "СТК "Добрострой" обов'язку щодо оплати поставленого товару за умовами договору поставки №15/06 від 15.06.2011.

Ухвалою суду від 02.02.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

В ході судового засідання, яке відбулося 12.04.2012, представник позивача на позовних вимогах наполягав.

17.04.2012 на адресу суду від позивача надійшла заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач вказав на те, що після порушення провадження у справі відповідачем було частково погашено заборгованість, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 50419,57 грн, з яких: 18986,49 грн - заборгованості за отриманий товар, 18859,85 грн -пені, 12 573,23 грн штраф.

Відповідно до положень частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог, відповідно до положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України, є правом позивача, суд вважає за можливим заявлене клопотання представника позивача про зменшення розміру позовних вимог задовольнити.

Відповідач з позовними вимогами не погодився із підстав, викладених у відзиві на позов, вважає, що розрахунки штрафних санкцій, надані суду позивачем, не відповідають вимогам законодавства та умовам укладеного між сторонами договору, зокрема, при здійсненні розрахунку пені позивачем не враховано Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Відповідач також зазначає, що стягнення штрафу у розмірі 30% від вартості товару можливе лише у випадку розірвання позивачем договору в односторонньому порядку. Враховуючи, що договір в односторонньому порядку позивачем не розірваний, підстав для стягнення суми штрафу немає.

Строк розгляду справи був продовжений відповідно до частини третьої статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Судом по справі оголошувалась перерва в порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України з 12.04.2012 до 17.04.2012.

Після оголошеної перерви представник позивача в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

15.05.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гамма-Групп" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТК "Добрострой" (покупець) був укладений договір поставки № 15/06 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність покупцю, а покупець прийняти та сплатити товари згідно із замовленнями покупця та супровідною документацією, яка є невід'ємною частиною Договору (пункт 1.1. Договору).

Згідно пункту 1.2 Договору покупець надає замовлення Постачальнику на підставі Прайс -листа, затвердженого сторонами, у якому наведено список товарів, які поставляються за цим Договором та їх ціни.

За умовами пункту 7.3 Договору оплата товару призводиться по мірі реалізації, Товар вважається реалізованим, якщо він відсутній на складі покупця. Через тиждень (7 календарних днів) після першої поставки товару та надалі кожен тиждень у вівторок покупець повідомляє постачальнику про залишки поставленого в рамках цього договору товару на своїх складах шляхом надсилання постачальнику факсом або електронною поштою документу, якій містить певну інформацію щодо товару. Повідомлення надсилається постачальнику та вважається отриманим у разі, якщо воно підписано вповноваженим представником покупця, та якщо можливо ідентифікувати повідомлення як таке, що надійшло від покупця. Оплаті підлягає сума, яка є різницею від вартості усього поставленого в рамках цього договору товару, сумою отриманих коштів на розрахунковий рахунок постачальника, сумою зворотних накладних та вартістю товару на складі покупця. Оплата має бути призведена не пізніше п'ятниці поточного тижня. У разі ненадання покупцем інформації про залишки поставленого в рамках цього договору товару в продовж 2 тижнів весь товар вважається повністю реалізованим та у цьому разі сплаті підлягає сума, яка є різницею від вартості усього поставленого в рамках цього договору товару, сумою отриманих коштів на розрахунковий рахунок постачальника і сумою зворотних накладних.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідачу було поставлено товар згідно видаткових накладних та доручень на отримання товару на загальну суму 59883,09 грн: №РН-0001406 від 30.08.2011 на суму 23542,13 грн, №РН-0001550 від 14.09.2011 на суму 14982,16 грн, №РН-0001783 від 17.10.2011 на суму 11652,93 грн, №РН-0002040 від 01.11.2011 на суму 9705,87 грн, копії яких містяться в матеріалах справи (арк. с. 11-18).

При цьому, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повідомлення покупцем постачальника про залишки поставленого в рамках цього договору товару на своїх складах.

Проте, відповідач свої зобов'язання в частині своєчасної оплати за поставлений товар виконував несвоєчасно та не у повному обсязі, що і стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частини першої статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно з положеннями статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю -продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини другої статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір поставки, оскільки позивач поставив, а відповідач прийняв товар за накладними та частково оплатив його.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість за накладною №РН-0001406 від 30.08.2011 сплачена за платіжними дорученнями №7145 від 28.10.2011 на суму 10000,00 грн, №8380 від 12.12.2011 на суму 8000,00 грн, №282 від 16.01.2012 на суму 3000,00 грн, №504 від 23.01.2012 на суму 2542,13 грн; заборгованість за накладною №РН-0001550 від 14.09.2011 сплачена за платіжними дорученнями №646 від 25.01.2012 на суму 5000,00 грн, №843 від 31.01.2012 на суму 6982,16 грн, №775 від 31.01.2012 на суму 3000,00 грн; заборгованість за накладною №РН-0001783 від 17.10.2011 сплачена платіжним дорученням №845 від 31.01.2012 на суму 3000,00 грн; накладна №РН-0002040 від 01.11.2011 на суму 9705,87 грн станом на день розгляду справи залишається непогашеною.

В обґрунтування вимог щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 18986,49 грн, позивач посилається на акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого станом на 13.03.2012 заборгованість відповідача складає загалом саме 18986,49 грн. Але суд не приймає до уваги зазначений акт звірки взаємних розрахунків, оскільки до нього включені видаткові накладні та банківські виписки, які не є предметом цього спору.

Враховуючи відсутність доказів повного погашення відповідачем наявної заборгованості за накладними, які є предметом спору, суд дійшов висновку, що з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТК "Добрострой" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма-Групп" підлягає стягненню сума основної заборгованості у сумі 18358,80 грн.

Позивач просить також стягнути з відповідача пеню за період з 26.11.2011 по 10.01.2012 у розмірі 18859,85 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 7.6 Договору якщо у разі порушення покупцем пунктів 7.2, 7.3, 7.4 Договору, а саме не дотриманні строків оплати за товар Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 1% від суми несплаченого в строк товару у сумі за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до частини шостої статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором

Згідно із частиною другою статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України 11/103 від 24.10.2011 у справі № 25/187.

Статтею 111 28 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Судом був проведений перерахунок пені (за формулою: сума боргу х ставку пені у відсотках за день прострочення х кількість днів прострочення виконання зобов'язання), відповідно до якого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 872,52 грн.:

Накладна, сума боргуПеріод простроченняКількість днів простро ченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ у деньСума пені за період прострочення РН-0001406 від 30.08.2011 13542.13 грн 26.11.2011-11.12.2011 16 7.7500% 0.042%* 92,01 грн 5542.13 грн 12.12.2011-10.01.2012 30 7.7500% 0.042%* 70,61 грн РН-0001550 від 14.09.2011 14982.16 грн 26.11.2011-10.01.2012 46 7.7500% 0.042%* 292,67 грн РН-0001783 від 17.10.2011 11652.93 грн 26.11.2011-10.01.2012 46 7.7500% 0.042%* 227,63 грн РН-0002040 від 01.11.2011 9705,87 грн 26.11.2011-10.01.2012 46 7.7500% 0.042%* 189,60 грн Всього 872,52 грн

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені підлягають частковому задоволенню у сумі 872,52 грн.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 12573,23 грн задоволенню не підлягають, враховуючи наступне.

Положеннями пункту 7.6 Договору передбачено, що у разі, якщо прострочення оплати покупцем перевищить 15 календарних днів, постачальник вправі в односторонньому порядку розірвати цей Договір. При цьому покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику штраф розмірі 30% від вартості неоплаченого в строк товару.

Отже, виходячи зі змісту пункту 7.6 Договору, суд зазначає, що зобов'язання відповідача сплатити зазначений штраф виникає одночасно із реалізацією позивачем його права на розірвання договору в односторонньому порядку.

Враховуючи, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів розірвання позивачем договору в односторонньому порядку, вимоги про стягнення суми штрафу задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 19231,32 грн., з яких: 18358,80 грн. -основна заборгованість, 872,52 грн. -пеня.

Витрати по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 82 -85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТК «Добрострой» (вул. Кожанова, 12, м. Севастополь, 99003, код ЄДРПОУ 34945674, р/р 26005104141900 в АКИБ «Укрсібанк», МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма -Групп» (вул. Ракитського, 19, м.Бахчисарай, 98400, код ЄДРПОУ 35948440, р/р 2600815878 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м.Сімферополь, МФО 324021) 19 231,32 грн , з яких: основний борг - 18 358,80 грн, пеня - 872,52 грн, а також судовий збір в розмірі 613,90 грн .

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 20.04.2012.

СуддяпідписО.О. Єфременко