Рішення

від 24.04.2012 по справі 5020-304/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2012 року справа № 5020-304/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченко І.А., розглянувши матеріали справи № 5020-304/2012 за позовом Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурору в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в м.Севастополі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Самара-Юг» про відшкодування шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства у розмірі 11285,29 грн.,

за участю представників:

прокурора - Почка Антон Анатолійович, посвідчення НОМЕР_1 від 02.02.2012;

позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 30.03.2012;

відповідача - ОСОБА_2, спеціальний витяг з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 13488070 від 03.04.2012.

СУТЬ СПОРУ:

Севастопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі (далі - Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Самара-Юг» (далі - Відповідач) про відшкодування шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства у розмірі 11285,29 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 37,55,68,69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 3,35,46 Закону України «Про охорону земель», обґрунтовані порушенням екологічних та земельних інтересів держави з боку Відповідача, зумовлених засміченням земельних ресурсів відходами, що є порушенням встановленого законодавством України правового режиму щодо охорони земель та поводженням з відходами. Розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок засміченням земельних ресурсів відходами, розраховувався Позивачем на підставі «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №149 від 04.04.2007.

Ухвалою від 21.03.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

У судовому засіданні 03.04.2012 в порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалася перерва до 24.04.2012 .

Відповідач в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України подав суду відзив на позовну заяву. Факт засмічення території не заперечує, але з позовними вимогами не згоден, пояснив, що у процесі узгодження робочого проекту «Реконструкции одноэтажного нежилого здания под гостевые номера по ул.Крестовского,46»при отриманні позитивного висновку від Державної служби «Укринвестэкспетиза»в АРК № 747-01-2007 були відсутні вимоги щодо наявності матеріалів оцінки дії на природне довкілля та отримання спеціального дозволу на розташування будівельних та твердих побутових відходів. Державне управляння охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі також не вимагало отримання дозволу на розміщення будівельних та твердих побутових відходів. Таким чином, Відповідач вважає, що контролюючими органами та службами м. Севастополя йому не було указано на необхідність отримання дозвільних документів по даному питанню.

Прокурору, представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 29 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд , -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру»передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до частини другої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що державні інтереси є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 19.12.2006 №548, - Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі (далі -Інспекція) є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції (далі -Держекоінспекція).

Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території.

Повноваження Інспекції поширюються на територію відповідної області, міст Києва та Севастополя, за винятком території, віднесеної до зони діяльності Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції та Державної екологічної інспекції Азовського моря.

Інспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінприроди та Держекоінспекції, а також цим Положенням.

Основними завданнями Інспекції є:

- участь у межах своєї компетенції в реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території;

- здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами на відповідній території.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у м. Севастополі, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 №136, повноваження Державної екологічної інспекції у м. Севастополі поширюються на територію міста Севастополя, за винятком території та об'єктів, віднесених до зони діяльності Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції.

Державною екологічною інспекцією в місті Севастополі були проведені позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства України з боку Відповідача, у ході якої виявлений факт несанкцианованого розміщення підприємством будівельних вдходів та твердих побутових відходів на ґрунті земельної ділянки, що передана Відповідачу в оренду згідно договору №б/н від 19.12.2006, площею 5,7 кв.м та загальним об'ємом відходів 3,99 куб.м., про що складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України за период 11-13.01.2012 (вих. № 19-09/АП від 19.01.2012) (арк.с.10-11) та акт обстеження засміченої земельної ділянки №б/н від 11.01.2012 (арк.с. 12)

В ході перевірки було виявлено несанкціоноване розміщення відходів, а саме: будівельні відходи, тверді побутові відходи, відходи деревні шматкові, площею 1,9 м*3,0 м, товщина шару відходів 0,7 м. Загальний об'єм відходів складає 3,99 куб.м. Вказані види відходів розміщуються на ґрунті без відповідних дозволів, що привело до засмічення земель.

17.01.2012 Державною екологічною інспекцією в місті Севастополі виданий припис №5 на усунення виявлених правопорушень, Відповідача зобов'язано:

- отримати дозвіл на ліміт на утворення та розміщення відходів на 2012 рік;

- розробити технічні паспорта на всі види відходів, що утворюються в результаті діяльності ТОВ «Самара-Юг»гостьових кімнат «Баланжур»з узгодженням у Державному управління охорони навколишнього природного середовища в м.Севастополі;

- забезпечити подачу Держстатзвітності по формі 1-0 (відходи) у встановленому законом порядку до органів статистики;

- забезпечити ведення первинного обліку типу, кількості, складу відходів, які утворюються, збираються, зберігаються, транспортуються, утилізуються та віддаляються за встановленою формою №1-ВТ «Облік відходів пакувальних матеріалів і тари»;

- забезпечити роздільний збір всіх видів відходів, що утворюються в результаті діяльності ТОВ «Самара-Юг»гостьових кімнат «Баланжур», щодо усунення їх змішування;

- забезпечити передачу спеціалізованим підприємствам з наданням підтверджуючих документів наступних видів відходів: відпрацьовані люмінесцентні лампи, макулатура, стекло бой пляшковий, тара пластикова дрібна використана (ПЕТ-Тара), харчові відходи, белково-жирова фракція, будівельні відходи, рослинні залишки;

- обладнати місця для збору та тимчасового зберігання відходів (арк.с.14-15).

Постановою Державної екологічної інспекції місті Севастополі № 7/005938/09 від 20.01.2012 за допущення зазначених порушень директора Гостьових кімнат «Баланжур»ТОВ «Саламандра-Юг»ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порча та забруднення сільськогосподарських та інших земель), а також ст.ст.79-1,82,82-1,82-4, ч.1 ст.78 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постанова не оскаржувалась та набула законної сили.

Отже, Відповідачем в порушення вимог статі 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного серидовища», статі 17 Закону України «Про відходи»несанкциановано розміщувало будівельні відходи та тверді побутові відходи на грунті земельної ділянки, що передана Відповідачу в оренду.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури. При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності.

Таким чином, прокурор правомірно звернувся до суду з даним позовом, оскільки матеріали перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Самара-Юг», що надіслані Севастопольському міжрайонному природоохоронного прокурору із супровідним листом від 01.03.2012 № 463/27-09 (арк.с. 7), містять факти порушення відповідачем норм Законів України «Про відходи», «Про охорону земель», «Про охорону навколишнього природного середовища»та спричинення ним матеріальної шкоди державі.

Поряд з цим, право на звернення до господарського суду з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, надано також спеціально уповноваженим органам державного управління у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів (стаття 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Відповідно до пункту «б»частини першої статті 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Статтями 3, 35, 46 Закону України «Про охорону земель»встановлено, що основними принципами державної політики у сфері охорони земель, зокрема, є: пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні землі як просторового базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства України про охорону земель.

Власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, поряд з іншим, забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.

Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України «Про відходи».

Відповідно до статей 8, 9 Закону України «Про відходи»відходи є об'єктом права власності, суб'єктами права власності на які є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи та організації усіх форм власності, територіальні громади, Автономна Республіка Крим і держава.

Статтею 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відходи»розміщення відходів -це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.

Спеціально відведенні місця чи об'єкти -це місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Статтею 33 «Про відходи»визначено, що зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.

Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою України. Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів. Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах природоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини, захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Згідно з пунктом «з»частини першої статті 17, пунктом «а»частини першої статті 42 Закону України «Про відходи», суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.

Особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків.

Відповідно до положень статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Зазначені підстави застосовуються і при вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Таким чином, заподіяна шкода навколишньому природному середовищу підтверджується наданими позивачем доказами по справі: актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України віих.№19-09/АП від 19.01.2012 (арк.с. 10-11), актом обстеження засміченої земельної ділянки від 11.01.2012 (арк..с.12) та постановою про накладення адміністративного стягнення №7/005938/09 від 20.01.2012 (арк.с. 8-9). Документи підписані представником відповідача без заперечень; постанову не оскаржено і не скасовано.

Земельна ділянка, на якій виявлено засмічення ґрунту, належить відповідачеві на підставі договору оренди земельної ділянки від 19.12.2006 між Севастопольською міською Радою та ТОВ «Самара-Юг»(арк.с.61-65)

За розрахунком позивача, зробленому на підставі «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №149 від 04.04.2007, шкода, заподіяна державі внаслідок засмічення відповідачем земель, складає 11285,29 грн. (арк.с. 13).

Вивчивши наданий позивачем розрахунок суми збитків, зроблений відповідно до вимог Методики, суд вважає його вірним

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природно-ресурсного, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки необхідна наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю), шкодою та виною відповідача.

Матеріалами справи в повній мірі підтверджується наявність шкоди, завданої державі порушенням вимог природоохоронного законодавства, вина відповідача у спричиненні цієї шкоди та наявність причинно-наслідкового зв'язку між першим та другим.

Відповідачем не надані докази відсутності вини та протиправності в його поведінці, збитки, завдані державі, на день прийняття рішення ним не відшкодовані.

Таким чином, суд вважає вимоги Позивача обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі -в сумі 11285,29 грн .

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі порушено за заявою Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурору в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в м. Севастополі

Пунктом 11 статті 5 закону України «Про судовий збір»встановлено пільги щодо сплати судового збору, зокрема від сплати судового збору звільняється органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді;

Згідно з ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Отже, виходячи зі змісту вказаної норми, задовольняючи позовні вимоги у справі в повному обсязі, провадження в якій порушено за заявою Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурору в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в м.Севастополі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача до Державного бюджету м. Севастополя, виходячи з розміру задоволених вимог.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 1166 Цивільного кодексу України, статтями 40, 55, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статтями 3, 35, 46 Закону України «Про охорону земель», статтями 1, 8, 9, 17, 33, 42 Закону України «Про відходи», статтями 2, 22, 34, 44, 49, 69, 77, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з підприємства з обмеженою відповідальністю «Самара-Юг» (99021, м. Севастополь, вул. Готська,64, ідентифікаційний код 32394671) на користь Державної екологічної інспекції в м. Севастополі (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова,83) суму заподіяної шкоди в розмірі 11285,29 грн. (одинадцять тисяч двісті вісімдесят п'ять гривні двадцять п'ять копійок), перерахувавши її на р/р 33111331700006, одержувач: місцевий бюджет Гагарінського району, ЗКПО 37975544, банк отримувач ГУДКУ в м.Севастополі, МФО 824509, код платежу: 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності».

3. Стягнути з підприємства з обмеженою відповідальністю «Самара-Юг» (99021, м. Севастополь, вул. Готська,64, ідентифікаційний код 32394671) в дохід Державного бюджету м. Севастополя (одержувач: Державний бюджет м.Севастополя, код ЄДРПОУ 23895637, р/р №31210206700001 в ГУ ДКУ в м.Севастополі, код бюджетної класифікації: 22030001, МФО 824509) судовий збір в розмірі 1609,5 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А.Харченко

Розсилка:

1. Севастопольському міжрайонному природоохоронному прокурору - простим

(м.Севастополь, вул.Балаклавська,8, 99011)

2. Державна екологічна інспекція в м.Севастополі - простим

(м.Севастополь, вул. Хрустальова, 83, 99040)

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Самара-Юг»- простим

(м.Севастополь, вул.Крестовського,46, 99018)

4. Товариство з обмеженою відповідальністю «Самара-Юг»- простим

(м.Севастополь, вул.Готська, 64, 99021)

5. Прокурору м.Севастополя - рекомендованим

(Севастополь, вул.Л.Павліченко,1, 99011)