Рішення

від 24.04.2012 по справі 5020-246/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2012 року справа № 5020-246/2012

За позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044),

до Приватного підприємства «Чеширський кіт»

(99016, м. Севастополь, вул. Челюскінців, буд. 52, ідентифікаційний код 33093867)

про стягнення неустойки в розмірі 28801,06 грн.,

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (ФКМ СМР) - ОСОБА_1, довіреність від 06.01.2012;

Відповідач (ПП "Чеширський кіт") -не з'явився.

Суть спору:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства «Чеширський кіт»про стягнення неустойки в розмірі 28801,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним користуванням з боку відповідача об'єктом нерухомого майна -вбудованими приміщеннями з І-1 по І-8 загальною площею 96,90 кв.м у підвалі житлового будинку №16 по вул. Леніна у місті Севастополя після припинення договору оренди №359-05 від 30.08.2006.

Ухвалою від 23.03.2012 позовну заяву прийнято до провадження суддею Погребняком О.С., справу призначено до розгляду у судовому засіданні 26.03.2012.

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався 26.03.2012 на 10.04.2012, 10.04.2012 на 24.04.2012.

У судове засідання 24.04.2012 відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, за адресою, яка визначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (99016, м. Севастополь, вул. Челюскінців, будинок 52), про причини нез'явлення не сповістив.

Згідно з пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд звертає увагу на той факт, що поштова кореспонденція ПП «Чешисрький кіт», яка направлялась судом адресу, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців поверталась відправнику з відміткою пошти про неможливість вручення за закінченням терміну зберігання.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 24.04.2012 позивач виклав зміст позовних вимог, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Розглянувши матеріали справі, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши в сукупності представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ:

30.08.2006 між територіальною громадою міста Севастополя, від імені якої діє Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (Орендодавець) та Приватним підприємством "Чеширський кіт" (Орендар) укладений договір оренди №359-05 (далі -Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду вбудовані приміщення з І-1 по І-8 загальною площею 96,90 кв. м., з двома входами, у підвалі житлового будинку під №16 (шістнадцять) по вул. Леніна в місті Севастополі, вартістю 128902 грн., для розміщення пункту громадського харчування -(кафе української кухні) без реалізації товарів підакцизної групи /а.с. 18-19/.

Вбудовані приміщення належать територіальній громаді міста Севастополя в особі Севастопольської міської Ради на праві комунальної власності на підставі свідоцтва про право власності на вбудовані приміщення, виданого Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради 14.03.2006, на підставі Рішення сесії Севастопольської міської Ради №339 від 12.11.2002, Наказу Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради за №67 від 13.03.2006 та зареєстрованого КП «БТІ та ДРОНМ»СМР за реєстровим №2818 у реєстровій книзі 7 мс від 25.03.2006. (п. 1.2 Договору).

Відповідно до пунктів 2.1-2.2 Договору передача майна в оренду не надає Орендарю права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається Територіальна громада, а орендар користується ним протягом строку оренди. Об'єкт оренди залишається на балансі РЕП-3 з указівкою, що це майно передано в оренду і оплачується Орендарем у сумі 562,74 грн. на рахунок орендодавця щомісяця. Амортизаційні відрахування на орендоване майно нараховуються Балансоутримувачем. Амортизаційні відрахування від вартості орендованого майна є власністю Орендодавця.

Згідно з пунктом 2.5 Договору повернення орендарем орендованого майна здійснюється протягом одного тижня після закінчення договору. Майно повинно бути передано в стані, у якому воно було отримано, з урахуванням нормального зносу. Прийом-передача об'єкта оренди після закінчення дії договору оренди здійснюється комісією, що складається з представників орендодавця та орендаря. Вартість майна, що повертається орендарем орендодавцю визначається на підставі акту оцінки, складеного за даними інвентаризації майна на момент припинення договору оренди, звіреного з актом прийому-передачі майна в оренду. Передача майна орендарем і приймання його орендодавцем посвідчується актом прийому-передачі, що підписується представниками сторін. Майно вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі об'єкта оренди.

Відповідно до пунктів 3.1 -3.3 Договору розмір орендної плати визначається відповідно до Методики, затвердженої Рішенням сесії міської Ради №344 від 13.11.2002 та складає 6445,10 грн. у рік. Орендна плата складає 562,74 грн. за першій місяць оренди і перераховується Орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця. Сума орендної плати підлягає щомісячному корегуванню Орендарем при внесенні чергового платежу відповідно до індексу інфляції, обумовленим Мінстат України.

Орендар зобов'язався, зокрема, повернути орендоване майно при припиненні дії даного договору в належному стані з урахуванням його зносу (п. 4.12 Договору).

Згідно з п. 7.1 цей договір діє з моменту підписання акту прийому-передачі майна, нотаріального посвідчення і державної реєстрації договору строком до 17.10.2009.

Відповідно до пункту 7.5 дія договору оренди припиняється внаслідок:

- закінчення строку оренди, передбаченого договором;

- рішення господарського суду;

- загибелі об'єкту оренди;

- банкрутства орендаря;

- ліквідації орендаря;

- приватизації об'єкта оренди.

На виконання умов договору №359-05 від 30.08.2006 Позивач передав Відповідачу об'єкт оренди, про що був складений акт приймання-передачі орендованого майна.

Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 26.04.2010 №5020-12/049 за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до Приватного підприємства "Чеширський кіт" про повернення майна та стягнення 8 579,90 грн. позов було задоволено повністю, стягнуто з Приватного підприємства "Чеширський кіт" на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради неустойку у розмірі 8 579,90 грн. за період з жовтня 2009 по лютий 2010 року, зобов'язано Приватне підприємство "Чеширський кіт" протягом 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили повернути (звільнити) Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради орендоване за договором оренди №359-05 від 30.08.2006 майно - приміщення з І-1 по І-8 загальною площею 96,90 кв. м., з двома входами, у підвалі житлового будинку під №16 (шістнадцять) по вул. Леніна в місті Севастополі, шляхом складання та підписання акта приймання-передачі, враховуючи те, що договір оренди припинив свою дію 17.10.2009.

Рішення суду №5020-12/049 набрало законної сили 07.05.2010.

Відповідно до частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, не потребують доказуванню факти, встановленні в рішенні господарського суду міста Севастополя від 26.04.2010 у справі №5020-12/049.

У виконання рішення суду по справі №5020-12/049 Господарським судом міста Севастополя був виданий наказ від 09.06.2010 щодо зобов'язання Приватного підприємства "Чеширський кіт" повернути (звільнити) Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради орендоване за договором оренди №359-05 від 30.08.2006 майно - приміщення з І-1 по І-8 загальною площею 96,90 кв. м., з двома входами, у підвалі житлового будинку під №16 (шістнадцять) по вул. Леніна в місті Севастополі, шляхом складання та підписання акта приймання-передачі.

Актом державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ у місті Севастополі від 29.04.2011 було встановлено, що за адресою: вул. Леніна, 16 підвал житлового будинку боржником звільнений, його приміщення не зайнято (арк. 26).

Постановою ВДВС Ленінського РУЮ міста Севастополя від 29.04.2011 виконавче провадження з примусового виконання наказу суду №5020-12/049 від 09.06.2010, виданого Господарським судом міста Севастополя було закінчено виконанням відповідно до п. 8 ч. 1 статті 49, статті 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Несвоєчасне повернення орендованого майна після закінчення дії договору оренди відповідачем і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми неустойки в сумі 28801,06 грн. за період з 01.03.2010 по 28.04.2011.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 509 Цивільного кодексу України та стаття 173 Господарського кодексу України визначають зобов'язання (в тому числі господарське зобов'язання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Закон України "Про оренду державного та комунального майна" є актом цивільного законодавства, що регулює відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій та майна, що перебуває у комунальній власності.

В ст. 10 цього Закону вказані істотні умови договору оренди і зазначено, що за згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші істотні умови. Термін договору оренди є одним з істотних умов договору і він визначається за погодженням сторін.

Договір припиняється після спливу строку його дії (ст.763 ЦК України).

Частиною 4 статті 284 ГК України, статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Виходячи із змісту п. 7.5 Договору, він вважається припиненим, зокрема, у зв'язку з закінченням строку на який його було укладено.

Судом встановлено, що Договір оренди №359-05 від 30.08.2006 припинив свою дію 17.10.2009.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 26.04.2010 по справі №5020-12/049 було зобов'язано відповідача повернути орендоване нерухоме майно позивачеві в 10 денній строк після набрання рішенням законної сили.

Судом встановлено, що об'єкт нерухомого майна був повернутий орендодавцю лише 29.04.2011, що підтверджується актом державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ міста Севастополя та Постановою ВДВС Ленінського РУЮ міста Севастополя від 29.04.2011 (арк.с. 25-26).

Згідно зі статтею 785 ч.1 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Відповідно до приписів ст. 27 ч. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар окремого індивідуально визначеного майна зобов'язаний повернути це майно відповідному підприємству, або його правонаступнику.

За приписами п. 2 статті 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за весь час прострочення.

З огляду на те, що відповідач не повернув орендоване майно у належний строк, позивачем нараховано неустойку в розмірі 28801,06 грн. за період з 01.03.2010 по 27.04.2011 (арк.с. 6).

Суд вважає нарахування неустойки позивачем обґрунтованим, розрахунок позивача по нарахуванню неустойки таким, що відповідає вимогам діючого законодавства України, та вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення у розмірі 28801,06 грн. -такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Чеширський кіт» (99016, м. Севастополь, вул. Челюскінців, буд. 52, ідентифікаційний код 33093867) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044, на р/р бюджету міста Севастополя №33213870700001 в ГУДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, код у ЄДРПОУ 38022717, код платежу 22080400) суму неустойки в розмірі 28801,06 грн. (двадцять вісім тисяч вісімсот одна грн. 06 коп.).

3. Стягнути з Приватного підприємства «Чеширський кіт» (99016, м. Севастополь, вул. Челюскінців, буд. 52, ідентифікаційний код 33093867) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044, на р/р №37188003000416 в ГУДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, отримувач Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради) судовий збір у сумі 1609,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис О.С. Погребняк

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 25.04.2012.