Постанова

від 24.04.2012 по справі 18/3373/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2012 р. Справа № 18/3373/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Бабакова Л.М. , суддя Шевель О. В.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю№1-юр від 30.12.2011 р.

відповідача -не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 618П/3-11) на рішення господарського суду Полтавської області від 17.01.2012 року у справі № 18/3373/11

за позовом ТОВ "Саноіл", м. Харків

до ТОВ "Продленд", м. Полтава

про стягнення 28017,77 грн.

встановила:

В листопаді 2011 р. ТОВ "Саноіл" звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з ТОВ "Продленд" 28 017,77 грн., з яких: 510,00 грн. - сума недоотриманого страхового відшкодування, 13687,17 - грн. майнова шкода, що виражається у втраті товарної вартості напівпричепу "SCHMITZ SKO 24" державний номер НОМЕР_1, 13820,60 грн. - реальні збитки, понесені позивачем у зв'язку із залученням до здійснення своєї господарської діяльності транспортних засобів стороннього перевізника.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.01.2012 р. у справі №18/3373/11 (суддя Босий В.П.) відмовлено в позові за позовом ТОВ "Саноіл", м. Харків до ТОВ "Продленд", м. Полтава щодо стягнення 510,00грн. - недоотриманого страхового відшкодування, 13687,17 грн. - майнової шкоди, що виражається у втраті товарної вартості напівпричепу "SCHMITZ SKO 24" державний номер НОМЕР_1, 13820,60 грн. - реальних збитків, понесених позивачем у зв'язку із залученням до здійснення своєї господарської діяльності транспортних засобів стороннього перевізника.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити повністю позовні вимоги, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по даній справі в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована посиланням на невірне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Так, в своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що посилання суду першої інстанції на нікчемність договору в якості обґрунтування відмови у задоволенні позову є безпідставними, оскільки у відповідності до ч. 2 ст. 216 ЦК України якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Також позивач зазначає, що судом першої інстанції неправомірно не прийнято в якості доказу звіти № 0278 та 0278/1, які містяться в матеріалах справи, з посиланням на те, що вони проведені з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, оскільки на підставі даних звітів здійснювалась виплата страхового відшкодування страховими компаніями ЗАТ "СК "КРЕДО- КЛАСИК" та СК "Провідна", що, на думку позивача, свідчить про їх правомірність. Також позивач не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення втраченої вигоди з посиланням на те, що позивачем не доведено необхідності залучення до перевезення стороннього перевізника, оскільки, як зазначає позивач, ним було надано достатньо доказів щодо обґрунтування суми втраченої вигоди.

Ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2012 р. апеляційна скарга позивача прийнята до провадження та призначена до розгляду на 19.03.2012 р.

Відповідач 15.03.2012 р. за вх. № 2340 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте у повній відповідності до приписів матеріального та процесуального законодавства, рішення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи, яким суд надав відповідну правову оцінку. З доводами апеляційної скарги відповідач не погоджується, вважає її безпідставною, такою, що не узгоджується з вимогами чинного законодавства та фактичними обставинами у справі, у зв'язку з чим просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

У судовому засіданні 19.03.2012 р. колегією суддів було оголошено про перерву у розгляді справи до 09.04.2012 р.

06.04.2012 р. позивачем було надано клопотання про призначення судової експертизи.

Розглянувши клопотання, колегія суддів не знаходить підстав до його задоволення, оскільки визначення розміру компенсації за втрату товарної вартості є передчасним до вирішення питання щодо віднесення такої компенсації до складу збитків та наявності підстав до її стягнення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2012 р. розгляд справи було відкладено на 18.04.2012 р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення частковому скасуванню.

В ході вирішення спору колегією суддів встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

18 жовтня 2009 року автопоїзд, у складі сідельного тягача марки "MAN19403", державний номер НОМЕР_4 з напівпричіп-фургоном ізотермічним марки "SCHMITZ SKO 24", державний номер НОМЕР_1, що належать на праві власності ТОВ "САНОІЛ" (позивач), під керуванням водія ОСОБА_2, що перебуває у трудових відносинах з позивачем, повертався до гаражу підприємства. після виконання перевезення вантажу за замовленням контрагенту за маршрутом: м. Харків - м. Київ.

Як зазначає позивач, приблизно об 01 год. 40 хв. 18.10.2009 р. по вул. Київське шосе у м. Полтава в районі перехрестя з вул. Грушевського, відбулась дорожньо-транспортна пригода - наїзд автомобіля "NISSAN CABSTAR", державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, на припаркований автопоїзд позивача. Внаслідок ДТП напівпричіп-фургон ізотермічний марки "SCHMITZ SKO 24", державний номер НОМЕР_1, що входив до складу автопоїзду позивача зазнав механічних пошкоджень.

Відповідно до Довідки 8495492 від 20.10.2009 р. за вих. № 3176, наданої відділом ДАІ з обслуговування м. Полтави та автомобільної технічної інспекції, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 правил маневрування. Крім того, згідно з даною довідкою, матеріали про адміністративне правопорушення були направлені на адресу Ленінського районного суду м. Полтави.

Під час розгляду Ленінським районним судом м. Полтави справи № 3-1686/09 за вищевказаними адміністративними матеріалами, водія ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, що підтверджується постановою від 17.11.2009р., яка набрала чинності. При цьому, як зазначає позивач, судом не було встановлено на якій правовій підставі водій ОСОБА_3 на момент скоєння правопорушення керував автомобілем "NISSAN CABSTAR", державний номер НОМЕР_2 та хто є його власником.

Господарським судом Полтавської області під час розгляду позовної заяви ТОВ "САНОІЛ" до ФО-П ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, спричиненої внаслідок вищевказаної ДТП, за клопотанням позивача, було витребувані докази від СК "ПРОВІДНА", а саме: копія подорожнього листа, виданого ТОВ "ПРОДЛЕНД", копія договору оренди автомобіля "NISSAN CABSTAR", державний номер НОМЕР_2, укладеного між ТОВ "ПРОДЛЕНД" та громадянином ОСОБА_4 21.09.2009р. та копія трудового договору між ТОВ "ПРОДЛЕНД" і ОСОБА_3.

На підставі вказаних документів позивач стверджує, що на момент ДТП водій ОСОБА_3 перебував за кермом автомобіля, який використовувався у господарській діяльності ТОВ "ПРОДЛЕНД", із яким він перебував у трудових відносинах.

Внаслідок вищевказаної ДТП, напівпричіп позивача отримав чисельні механічні пошкодження задньої центральної та задньої лівої частини, що підтверджується копією Довідки 8495492 від 20.10.2009р. за вих. № 3176, наданої відділом ДАІ з обслуговування м. Полтави та автомобільної технічної інспекції, а також копією Протоколу огляду транспортного засобу, складеного за участю представників позивача та страхових компаній.

В зв'язку із пошкодженням належного позивачу майна, було порушено його права та законні інтереси, що виразилось у завдані позивачеві майнової шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, майнову шкоду, спричинену пошкодженням напівпричепу в результаті ДТП і необхідністю проведення відновлювального ремонту, позивачу було відшкодовано в повному обсязі (за вирахуванням франшизи) закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "КРЕДО-КЛАСИК", відповідно до укладеного із позивачем договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 021075/4002/0000230 від 14 жовтня 2009р. Розмір матеріального збитку, якого зазнав позивач внаслідок пошкодження транспортного засобу, визначеного на підставі Звіту № 0278 про вартість відновлювального ремонту напівпричепа "SCHMITZ SKO 24", державний номер НОМЕР_1 та Висновку від 30.11.2009р., наданих ТОВ "Міжнародна експертна палата", становить 50661,16 грн. Франшиза, яку утримала СК "КРЕДО-КЛАСИК" із страхового відшкодування - 2673,82 грн. Сума фактично сплаченого позивачу страхового відшкодування згідно із Страховими актами № 00033468 від 22.12.2009р. та № 00033468/2 від 21.01.2010р. склала 47987,34 грн.

Крім того, позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА", де було застраховано цивільно-правову відповідальність власника автомобіля "NISSAN CABSTAR", державний номер НОМЕР_2, із заявою про часткове відшкодування матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок ДТП, у розмірі франшизи на суму 2673,82 грн., утриманої ЗАТ "Страхова компанія "КРЕДО-КЛАСИК" при виплаті страхового відшкодування. Розглянувши вказану заяву, СК "ПРОВІДНА" здійснила фактичну виплату страхового відшкодування в розмірі 2163,82 грн., вирахувавши із матеріального збитку франшизу згідно умов договору в сумі 510,00 грн.

Отже, позивач вважає, що він отримав відшкодування матеріального збитку, спричиненого пошкодженням напівпричепу у ДТП, не в повному обсязі. Сума недоотриманого страхового відшкодування становить 510,00 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 510,00 грн., утриманих СК "ПРОВІДНА" у якості франшизи.

Судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні позовної вимоги про стягнення 510,00 грн., утриманих СК "ПРОВІДНА" у якості франшизи, з посиланням на те, що рішенням суду по справі № 789/9-9-9/93 встановлено, що довіреність від 29.10.2007 р., якою ОСОБА_5 уповноважила громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_6 розпоряджатися належним їй автомобілем "NISSAN CABSTAR", державний номер НОМЕР_2, а також керувати ним, анульована, договір оренди від 21.09.2009 р., укладений між ТОВ "Продленд" та ОСОБА_4 є нікчемним, позивач - ТОВ "Продленд" не є особою, якій належить відповідати за вказаним позовом.

Колегія суддів з даним висновком суду першої інстанції не погоджується з наступних підстав.

Договір оренди від 21.09.2009 р. привів до виникнення володіння річчю (автомобілем "NISSAN CABSTAR") відповідачем.

Володіння є цивільним станом, під яким слід розуміти безпосереднє (фактичне) панування особи над речами.

Оскільки анулювання довіреності та нікчемність договору оренди не супроводжувалося реституцією, автомобіль "NISSAN CABSTAR" не був повернений власником і, таким чином, володіння відповідача даним автомобілем тривало до моменту скоєння ДТП.

Відповідно до статті 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, договір оренди тощо) володіє транспортним засобом, утримання якого створює підвищену небезпеку.

В разі, якщо володіння слід визнати безпідставним або безтитульним, відповідальність особи, що спричинила шкоду, наступає на підставі загальної норми ч.1 ст. 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, встановлені у справі факти -анулювання довіреності та нікчемність договору оренди від 21.09.2009 р., не скасовують обов'язку відповідача нести цивільну відповідальність за шкоду, спричинену внаслідок цивільного делікту.

Стаття 1172 ЦК України встановлює, обов'язок юридичної або фізичної особи відшкодувати шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Водій ОСОБА_3, винуватець ДТП, на час його скоєння знаходився у трудових відносинах з ТОВ «Продленд»згідно трудового договору від 12.10.2009 р. та перебував на посаді водія. Окрім того, господарським судом Полтавської області під час розгляду позовної заяви ТОВ "САНОІЛ" до ФОП ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, спричиненої внаслідок вищевказаної ДТП встановлено, що водію ОСОБА_7 відповідачем був виданий подорожній лист.

Наказом Державного комітету статистики України від 17.02.1998 № 74, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.09.1998 № 149/2589, затверджена типова форма первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкція про порядок її застосування. Відповідно до цього Наказу перевізники, які експлуатують службові автомобілі - власні або орендовані (без водія), зобов'язані при випуску автомобіля з гаража видати водієві оформлений відповідно до вимог даної Інструкції подорожній лист службового легкового автомобіля типової форми №3. Подорожній лист службового легкового автомобіля оформляється тільки на один день. На більший строк подорожній лист видається у випадках транспортного обслуговування у міжміському сполученні понад одну добу відповідно до наказу чи розпорядження перевізника.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що подорожні листи видаються тими особами, що експлуатують автомобілі. Отже, видача відповідачем подорожнього листа водію підтверджує той факт, що саме відповідач був особою, в експлуатації якої знаходився транспортний засіб "NISSAN CABSTAR".

Тому, опираючись на приписи ст. 1172 ЦК України, колегія суддів доходить до висновку про покладення цивільної відповідальності за делікт на ТОВ «Продленд».

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення 510,00 грн. суми недоотриманого страхового відшкодування.

Також колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволення 13820,60 грн., оскільки у відповідності до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

В зв'язку з незадовільним технічним станом, з 18.10.2009р. напівпричіп "SCHMITZ SKO 24", державний номер НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження у ДТП, не міг використовуватись позивачем для здійснення господарської діяльності та перебував на відновлювальному ремонті, який тривав до 10.11.2009р.

В результаті ДТП було позивач самостійного не міг здійснювати підприємницьку діяльність.

Як вбачається з пояснень, наданих до суду апеляційної інстанції, позивач на час ремонту власних транспортних засобів залучав до перевезення вантажів транспортні засоби ФОП ОСОБА_8

Позивачем надані акти виконаних робіт № 179 від 31.10.2009р. та № 192 від 16.11.2009р., підписані між ФОП ОСОБА_8, як виконавцем, та ТОВ "САНОІЛ", як замовником, вказано марку та державний номер (МАК 19.362 НОМЕР_3) транспортного засобу, який надавався виконавцем, тобто ФОП ОСОБА_8, для здійснення перевезень за замовленням позивача, державний номер вищевказаного транспортного засобу (НОМЕР_3) зазначено також у всіх ТТН, що додані до вищевказаних актів.

Надані позивачем документи підтверджують заявлені позовні вимоги і в жодній частині не спростовані відповідачем.

В свою чергу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення майнової шкоди в розмірі 13687,17 грн. виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем заявлені вимоги про стягнення з ТОВ "Продленд" майнової шкоди у вигляді втрати товарної вартості пошкодженого напівпричепа "SCHMITZ SKO 24" в сумі 13 687,17 грн., виходячи з розміру матеріального збитку визначеного в сумі 64348,33 грн. на підставі Звіту оцінювача ОСОБА_9 від 25.02.2010 року.

Однак відповідно до дефініції, яка міститься у ч.2 ст. 22 ЦК України, збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Очевидно, що втрата товарної вартості не є збитками, оскільки ніякі витрати в даному випадку кредитором не понесені, і ніякі витрати не можуть поновити товарну вартість авто, яке побувало в ДТП.

Окрім того, в доданій до позову копії звіту не вказано обов'язкову інформацію, яка передбачена п.4.4. "Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів" (надалі Методикою), затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003р. із змінами, а саме: у звіті про оцінку майна (акті) або висновку експерта зазначається така інформація: а) повна назва суб'єкта оціночної діяльності, його місцезнаходження, телефон (факс), номер та термін дії сертифіката суб'єкта оціночної діяльності.

Згідно Протоколу огляду транспортного засобу від 22.10.10р., при огляді напівпричепа "SCHMITZ SKO 24", державний номер НОМЕР_1 були присутні представники страхових компаній учасників ДТП та представник ТОВ "Саноіл".

Всупереч п. 5.1. вищезазначеної Методики, оцінка напівпричепа здійснювалася оцінювачем ОСОБА_9 без огляду колісного транспортного засобу. Як зазначено у Методиці (п.5.1.) технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.

Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки.

Згідно Звіту (розділ 1. Вступ), дата оцінки: 17 листопада, для оцінки надано: автомобіль з пошкодженнями. Але, як вказав позивач, відновлювальний ремонт пошкодженого напівпричепа "SCHMITZ SKO 24" здійснювався власними силами, коштами та тривав з 18 жовтня по 11 листопада 2009 року.

Таким чином, на дату проведення оцінки 17.11.09 р. оцінювачем ОСОБА_9. напівпричіп було відремонтовано, і для оцінки не могло бути надано автомобіль з пошкодженнями.

До звіту оцінювача ОСОБА_9 додано ремонтну калькуляцію № 278/09 від 17.11.2009 року, згідно якої вартість ремонтно-відновлювальних робіт складає 9 923,38 грн., вартість необхідних для ремонту матеріалів - 1 207,26 грн., вартість запчастин, що підлягає заміні під час ремонту - 39 530,52 грн.

Відповідно до Методики (п. 8.5.) калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ. Якщо КТЗ на момент технічного огляду відновлено повністю або частково, то калькуляція відновлювального ремонту не складається, а надається повідомлення замовнику оцінки про неможливість проведення дослідження. Умови щодо визначення вартості відновлювального ремонту без технічного огляду КТЗ зазначені в пункті 5.1 вказаної Методики.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Саноіл" щодо відшкодування збитків, завданих пошкодженням напівпричепу ґрунтуються на звітах оцінювача ОСОБА_9, які проведені з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, тому вищезазначені звіти також не приймаються колегією суддів, як докази на підтвердження вимог позивача.

Таким чином, правових підстав до стягнення компенсації втрати товарної вартості колегія суддів не вбачає.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 99, 101, п. 2 ст.103, п.4 ч.1 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Відмовити в задоволенні клопотання ТОВ «Саноіл»про призначення судової товарознавчої експертизи.

Апеляційну скаргу ТОВ "Саноіл", м. Харків задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 17.01.2012 року у справі № 18/3373/11 скасувати частково, в частині стягнення 510,00 грн. недоотриманого страхового відшкодування та 13820,60 грн. понесених збитків, 143,30 державного мита та 120,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) та в цій частині прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В іншій частині (в частині стягнення 13687,17 грн. майнової шкоди, 136,88 грн. державного мита, 115,30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) рішення залишити без змін.

Стягнути з ТОВ "Продленд" (код ЄДРПОУ 33714751, р/р 2600506002029 в КБ "Приватбанк" м. Полтава, МФО 331101) на користь ТОВ "Саноіл" (код ЄДРПОУ 31610072, р/р 26007026485 в ПАТ "Банк "ГРАНТ" м. Харків, МФО 351607) 510,00 грн. недоотриманого страхового відшкодування, 13820,60 грн. понесених збитків, 143,30 державного мита та 120,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з ТОВ "Продленд" (код ЄДРПОУ 33714751, р/р 2600506002029 в КБ "Приватбанк" м. Полтава, МФО 331101) на користь ТОВ "Саноіл" (код ЄДРПОУ 31610072, р/р 26007026485 в ПАТ "Банк "ГРАНТ" м. Харків, МФО 351607) 411,61 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Бабакова Л.М.

Суддя Шевель О. В.

Повний текст постанови складено 23.04.2012 р.