Рішення

від 03.05.2012 по справі 5006/4/69/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.05.12 р. Справа № 5006/4/69/2012

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - довіреність від 28.03.2012р.,

від відповідача - ОСОБА_2 - довіреність від 24.04.2012р.,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „Техносервіс" с. Костянтинівка

Мелітопольський район Запорізької області

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК" м. Донецьк

про стягнення 36374,31грн. 3%річних, інфляційних

СУТЬ СПОРУ:

30.03.2012р. позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача 36374,31грн., з яких: 12163,46грн. - 3% річних, які нараховані за період з 13.10.2010р. по 13.02.2012р., 24210,85грн. - індекс інфляції, нарахований за період з жовтня 2010р. по січень 2012р. на суму, примусове стягнення яких не завершено.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем рішення господарського суду Донецької області від 11.01.2011р. по справі № 6/244, яким встановлений факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості та порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання.

В підтвердження позовних вимог надав підписаний сторонами договір № 000778 від 23.08.2007р. з додатком, рішення господарського суду Донецької області від 11.01.2011р. по справі № 6/244, постанову Вищого господарського суду України від 12.05.2011р. по справі № 6/244, якою залишено рішення господарського суду Донецької області від 11.01.2011р. по справі № 6/244 без змін, витяг з банківського рахунку на суму 415856,72грн.

Відповідач не погоджується з вимогами позову на тій підставі, що ст.625 Цивільного кодексу України не може бути застосована, оскільки після набрання чинності рішення господарського суду, яким стягнуто з нього борг на користь позивача, наслідки порушення грошового зобов»язання застосовуються відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». З моменту відкриття виконавчого провадження по судовому рішенню, між сторонами не існує цивільних і господарський правовідносин.

Відповідачем надано письмове клопотання про витребування у позивача оригіналів документів в підтвердження виконання договору № 000778 від 23.08.2007р., який був підставою позову у справі №6/244, за якою господарський суд виніс рішення 11.01.2011р. про стягнення з відповідача борг, інфляційні витрати та річні проценти.

Приймаючи до уваги, що господарський суд не вирішує питання про виконання договору № 000778 від 23.08.2007р., у клопотанні відмовляє, оскільки за правилами ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом спору по справі є стягнення з відповідача нарахованих позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України ( далі по тексту - ЦК України ) інфляційних витрат та річних

2

процентів на суму боргу, яка стягнута за рішенням господарського суду і до наступного часу не сплачена.

Господарським судом встановлені наступні факти:

- рішенням господарського суду Донецької області від 11.01.2011р. по справі № 6/244, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.05.2011р. після чого вступило в законну дію, стягнуто з відповідача - ТОВ "ТЕК" на користь позивача - ТОВ „Техносервіс" заборгованість в сумі 302635,60грн., 3% річних в сумі 22706,73грн. за період з 11.04.2008р. по 12.10.2010р., інфляційні в сумі 93514,39грн. за період з квітня 2008р. по вересень 2010р., 4188,56грн. витрат по оплаті державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

- у зв'язку зі сплатою боргу відповідачем 14.02.2012р., позивач 30.03.2012р. звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 12163,46грн. 3% річних, які нараховані за період з 13.10.2010р. по 13.02.2012р. та 24210,85грн. інфляційних витрат, які нараховані за період з жовтня 2010р. по січень 2012р. на підставі ст. 625 ЦК України.

Господарський суд при вирішенні спору по суті враховує наступне:

Інфляційні та річні - є не мірою відповідальності (не неустойка, не санкція), а платою за користування чужими грошовими коштами.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Згідно зі статтями 598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Водночас, приписи статті 625 ЦК України не заперечують права кредитора на звернення з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення (постанова Верховного Суду України від 30.09.2008р. N1/384-07).

Приймаючи до уваги, що боржник - ТОВ "ТЕК" м. Донецьк тільки 14.02.2012р. сплатив борг, який стягнутий рішенням господарського суду, кредитор має право на стягнення з боржника відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами з дати до якої господарським судом при стягненні боргу були стягнути і суми інфляційних витрат за період з 11.04.2008р. по 12.10.2010р. і річних процентів за період з квітня 2008р. по вересень 2010р. до дня, коли сума боргу була відповідачем фактично перерахована кредитору (позивачу) - 14.02.2012р.

Позов заявлений про стягнення 12163,46грн. 3% річних за період з 13.10.2010р. по 13.02.2012р. та 24210,85грн. інфляційних витрат за період з жовтня 2010р. по січень 2012р., нарахованих на суму грошових коштів, примусове стягнення яких вже завершене.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.01.2011р. по справі № 6/244 встановлений факт порушення відповідачем грошового зобов'язання перед кредитором. Цим рішенням вже встановлений факт наявності у відповідача перед позивачем суми заборгованості в сумі 302635,60грн., та факт порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, за тому ці факти не повинні доводитися знову у відповідності з п. 2 ст. 35 ГПК України.

Правовою підставою позову визначені положення ст. 625 ЦК України, яка не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо).

3

Правила цієї статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання, а також незалежно від того, чи передбачена сплата грошей в готівковій чи в безготівковій формі.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Після прийняття судом рішення про стягнення коштів, грошове зобов'язання не припинилось, оскільки кредитор реально грошові кошти не отримав.

Заперечення відповідача не приймається судом до уваги, оскільки виконання рішення господарського суду являється завершальною стадією судового процесу, а однією з підстав припинення зобов»язання відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України є його виконання.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Враховуюче вищезазначене, перевіривши розрахунки позивача та провівши власні, господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 12163,46грн. 3% річних, які нараховані за період з 13.10.2010р. по 13.02.2012р. та 24210,85грн. інфляційних витрат, які нараховані за період з жовтня 2010р. по січень 2012р. частково: 3% річних в сумі 12160,47грн., оскільки позивачем при здійсненні розрахунку не враховано той факт, що у 2012 році 366 календарних днів, що повинно бути відображено при розрахунку річних відсотків; інфляційні витрати в сумі 19531,97грн., оскільки позивачем при їх нарахуванні не враховано, що в липні та серпні 2011року інфляційного збільшення суми боргу не відбулось, а навпаки, присутні де інфляційні процеси, що повинно бути враховано при нарахуванні інфляційних витрат.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладається судовий збір в розмірі 1402,34грн., оскільки позов задоволений частково.

На підставі ст.ст.526,530,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84,85,81-1 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Техносервіс" с. Костянтинівка Мелітопольський район Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК" м. Донецьк про стягнення 12163,46грн. - 3% річних, які нараховані за період з 13.10.2010р. по 13.02.2012р., 24210,85грн. - індекс інфляції, нарахований за період з жовтня 2010р. по січень 2012р. частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК" м. Донецьк-83057, вул. Слепньова, 84, ЄДРПОУ 31084173 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Техносервіс" с. Костянтинівка Мелітопольський район Запорізької області-72300, вул. Горького, 34 (фактична адреса: 72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Вакуленчука, 99), ЄДРПОУ 20474705 суму 3% річних в розмірі 12160,47грн., 19531,97грн. індексу інфляції, нарахованого за період з червня 2010р. по липень 2011р., 1402,34грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя Гринько С.Ю.