Рішення

від 26.04.2012 по справі 5006/16/29/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.04.12 р. Справа № 5006/16/29/2012

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.

за участю секретаря

судового засідання Мітронової А.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецьке будівельне монтажне управління зв'язку» м. Донецьк

до відповідача: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» м. Донецьк

про стягнення 77889,76 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю б/н від 22.12.2011р.

від відповідача: ОСОБА_3, за довіреністю №04/03від 03.01.2012р.

СУТЬ СПРАВИ:

28.02.2012року Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецьке будівельне монтажне управління зв'язку» м. Донецьк (далі - ТОВ «ДБМУЗ») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» м. Донецьк (далі - ККП «Донелектроавтотранс») про стягнення 77889,76 грн., у тому числі суми заборгованості за договором підряду №40 від 21.06.2011року в розмірі 70 530грн.14коп., пені в сумі 7 359грн.62коп., мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі укладеного договору підряду №40 від 21.06.2011року позивачем виконані роботи по заміні аварійних опор контактної мережі, між сторонами договору підписано відповідний акт приймання виконаних будівельних робіт, однак у порушення вимог договору відповідач оплату виконаних робіт своєчасно не здійснив, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою господарського суду від 04.04.2012р. за вказаним позовом порушено провадження по справі № 5006/16/29/2012.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору підряду №40 від 21.06.2011року, договірної ціни до нього, розрахунки №№1-4 витрат, локального кошторису №2-1-1, розрахунку загальновиробничих витрат до кошторису, підсумкової відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2011року форми КБ-3, акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011року форми КБ-2в, підсумкової відомості ресурсів (витрати по факту).

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 526, 549 ,610, 611, 624, 629, 837, 843 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

У письмових поясненнях від 26.04.2012року позивач зазначає, що попередня оплата відповідачем не здійснювалась, роботи виконувались фактично у липні 2011року, датою підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011року є 24.06.2011року; посилається на той факт, що договором підряду встановлено обов'язок сплати пені Замовником за кожен день прострочки без будь-яких обмежень, тому саме договором встановлений порядок сплати пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, що відповідає п.6 ст. 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України)

У відповідності з приписами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач 26.04.2012року звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить зменшити розмір пені, що підлягає стягненню, здійснивши розрахунок за період з 06.08.2011року по 30.03.2012року, та стягнути пеню в сумі 7 120грн.01коп. Крім того, у даній заяві позивач вказує, що вважає датою підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011року останній день липня 2011року, а саме: 31.07.2011року. Відповідач вказану заяву отримав 26.04.2012року, про що наявна особиста відмітка уповноваженого представника відповідача на заяві.

Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням вказаної заяви.

У судовому засіданні 26.04.2012року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням вищевказаної заяви, в обґрунтування яких послався на факти і обставини, викладені у позовній заяві.

У відзиві на позовну заяву від 18.04.2012року ККП «Донелектроавтотранс» визнав позовні вимоги щодо стягнення суму заборгованості за договором підряду №40 від 21.06.2011року в розмірі 70 530грн.14коп., на підставі ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України просив суд максимально зменшити розмір пені, в зв'язку з тим, що збитки підприємства у 2011році складають 2246тис.грн.

У клопотанні від 26.04.2012року ККП «Донелектроавтотранс» просить суд заяву відповідача про зменшення розміру пені не розглядати в зв'язку з зміною правової позиції відповідача у справі.

Суд задовольняє вказане клопотання відповідача та не розглядає клопотання про зменшення розміру пені.

Згідно письмових пояснень відповідача від 26.04.2012року вбачається, що розрахунок пені здійснено позивачем невірно, акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011року підписано позивачем без зазначення дати його підписання, тому нарахування пені є необґрунтованим, оскільки початок періоду прострочки оплати з'ясувати неможливо.

У судовому засіданні 26.04.2012року представник відповідача підтримав заперечення, викладені у письмових поясненнях, визнав суму основного боргу та заперечив проти задоволення вимог щодо стягнення пені з підстав, зазначених у відповідних письмових поясненнях.

Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Вислухавши пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

21.06.2011року між ККП «Донелектроавтотранс» (Замовник) та ТОВ «ДБМУЗ» (Підрядник) укладено договір підряду №40, за умовами якого Підрядник зобов'язується виконати роботи з заміни аварійних опор контактної мережі, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи в повному обсязі.(арк. справи 5-6).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін, без складання протоколу розбіжностей.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження внесення сторонами змін та доповнень у даний договір.

Строк дії договору встановлено сторонами у розділі 9 договору, зокрема, договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2011року, а в частині розрахунків за договором до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що вартість виконання робіт визначається договірною ціною, яка є невід'ємною частиною договору.

Матеріали справи містять договірну ціну до договору підряду №40 від 21.06.2011року та відповідний локальний кошторис.(арк. справи 7-14)

Вартість робіт за договором, що визначена сторонами у договірній ціні, складає 70 530грн.14коп.

Суд вважає вищезазначені документи належними доказами, що підтверджують узгодження сторонами договору вартість робіт за договором.

За умовами п. п.3.2. 3.1 договору початок робіт - дата отримання попередньої оплати на розрахунковий рахунок Підрядника. Закінчення робіт - протягом 10 днів після отримання попередньої оплати на розрахунковий рахунок Підрядника.

У судовому засіданні представники сторін засвідчили,що попередня оплата своєчасно відповідачем здійснена не була, але позивач фактично приступив до виконання робіт за усною домовленістю з відповідачем.

Згідно п. 4.1 договору Підрядник зобов'язаний по закінченні виконання скласти Акт здачі - приймання виконаних робіт по формі КБ-2в та Довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3.

Замовник відповідно зобов'язаний прийняти виконану роботу протягом 3-х робочих днів з моменту надання Підрядником Актів здачі - приймання виконаних робіт по формі КБ-2в та Довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 або надати мотивовану відмову від приймання робіт та, при цьому, направити Підряднику Акт з перерахуванням необхідних доробок.(п.4.2 договору).

У відповідності до п.4.1., п.4.2 договору ККП «Донелектроавтотранс» (Замовник) та ТОВ «ДБМУЗ» (Підрядник) підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011року форми КБ-2в на загальну суму 70 530грн.14коп. (арк. справи 21-24).

Даний акт містить посилання на договір підряду №40 від 21.06.2011року, що беззаперечно свідчить про виконання робіт, зазначених в акті, на підставі вказаного договору.

Акт підписано уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплено печатками підприємств.

При цьому з боку відповідача акт підписано уповноваженим представником 29.07.2011року, однак з боку позивача акт підписано уповноваженим представником без зазначення дати його підписання.

Згідно ч.3 ст.254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Враховуючи той факт, що позивачем не було надано доказів фактичної дати підписання спірних актів з боку Підрядника, суд дійшов висновку, що вказаний акт був підписаний з боку Підрядника в останній день відповідного місяця: 31.07.2011року.

Факт виконання робіт у обсязі, зазначеному в акті, підтверджено представником відповідача у судовому засіданні. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виявлення відповідачем недоліків у виконанні робіт.

Сторонами договору також підписана довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та витрат/ за липень 2011року за формою КБ-3, яка теж не містить дату підписання з боку позивача. Виходячи з підстав зазначених вище, суд вважає датою підписання даної довідки з боку позивача 31.07.2011року.

Виходячи з викладеного, підписані сторонами акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011року та довідка про вартість робіт є належними та допустимими доказами факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором по виконанню робіт з заміни аварійних опор контактної мережі.

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За умовами договору (п.п.2.3, 2.4) Замовник здійснює попередню оплату в розмірі 50% від договірної ціни за даним об'єктом, кінцева оплата вартості виконаних робіт, з урахуванням попередньої оплати, здійснюється протягом 5 (п'яти) банківських днів Замвоником після двостороннього підписання актів виконаних робіт за формою Кб-2в, довідок за формою КБ-3.

Оскільки попередня оплата відповідачем не здійснювалась, враховуючи той факт, що судом встановлено, що датою фактичного підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011року є 31.07.2011року, кінцевий строк оплати за виконані роботи становить - не пізніше 05.08.2011року, однак на час розгляду справи оплата вартості виконаних робіт відповідачем здійснена не була, розмір заборгованості складає 70 530грн.14коп., що відповідачем не оспорюється.

У відзиві на позовну заяву відповідачем позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 70 530грн.14коп. визнаються.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору №40 від 21.06.2011року, строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт, тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості 70 530грн.14коп. Відповідно ККП«Донелектроавтотранс» в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості виконаних підрядних робіт у встановленому договором порядку.

За приписами ч. 5 ст. 78 ГПК України, в разі визнання позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що позовні вимоги в цій частині відповідачем визнано, що прийнято судом, оскільки дії відповідача щодо визнання позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, виходячи з того, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 70 530грн.14коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями, згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ст. 1 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Умовами п. 5.1 за несвоєчасну оплату виконаних робіт, передбачену даним договором, Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми неоплачених робіт.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання, позивач мав підстави для нарахування пені згідно п. 5.1 договору.

Посилання відповідача, що внаслідок відсутності в акті приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011року дати підписання з боку позивача, відсутнє право на нарахування пені, є необґрунтованим, так як судом визначено дату підписання акту - 31.07.2011року й відповідно позивач за наявності прострочення виконання грошового зобов'язання, що має місце, має право здійснювати розрахунок пені з 06.08.2011року.

Зокрема, як вбачається з розрахунку пені, що міститься заяві позивача від 26.04.2012року, позивачем нарахована пеня за період з 06.08.2011року по 30.03.2012року (за 238 днів) в сумі 7 120грн.01коп. При цьому позивач вважає, що умовами договору встановлено право на нарахування пені за весь час прострочення, тому він має право нараховувати пеню за весь період без урахування приписів п.6 ст. 232 ГК України.

В світлі ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто, вказана норма диспозитивно надає право сторонам господарського договору самим визначити строк протягом якого можуть нараховуватися штрафні санкції за невиконання зобов'язання, у іншому ж випадку, вони можуть нараховуватися виключно в межах шестимісячного строку від дня, коли таке зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, суд звертає увагу, що формулювання п.5.1. договору не встановлює іншого строку нарахування штрафних санкцій, а лише визначає умови такого нарахування.

Таким чином, за висновком суду, оскільки зміст договору не встановлює іншого строку нарахування штрафних санкцій ніж встановлено ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, п.5.1. договору передбачає сплату пені за кожен день прострочення виконання зобов'язання саме протягом шести місяців з урахуванням приписів ГК України.

Суд вважає правомірним розрахунок пені за період з 06.08.2011року по 06.02.2011року. Здійснивши за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" розрахунок суми пені за вказаний період, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 5 537грн.93коп., в іншій частині у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені слід відмовити, так як ці вимоги заявлені безпідставно.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов частково доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 70 530грн.14коп. та пені в розмірі 5 537грн.93коп. підлягають задоволенню, оскільки є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві, умовах договору та підтверджуються наданими до позову документами. Одночасно у задоволенні решти вимог про стягнення пені суд відмовляє внаслідок їх необґрунтованості.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені судом частково, тому судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 572грн.00коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 549, 610, 612, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України; ст.ст.193, 216, 230, 231, п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецьке будівельне монтажне управління зв'язку» м. Донецьк до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» м. Донецьк про стягнення 77889,76 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» м. Донецьк (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, буд.39, код ЄДРПОУ 03328250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецьке будівельне монтажне управління зв'язку» м. Донецьк( м.Донецьк, вул..економічна, буд.18, код ЄДРПОУ 36443486) основний борг в розмірі 70 530грн.14коп., пеню в розмірі 5 537грн.93коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 572грн.00коп.

В решті позовні вимоги залишити без задоволення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 26.04.2012року оголошено повний текст рішення суду.

Суддя Осадча А.М.