Ухвала

від 26.04.2012 по справі 11/60н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

УХВАЛА

26.04.12 Справа № 11/60н-ад.

За позовом

Приватного акціонерного товариства «Земська страхова компанія»,

м. Кремінна Луганської області

до Державної податкової служби у Луганській області , м. Луганськ

про визнання недійсним рішення № 19797/24-21 від 29.12.2004

Колегія у складі суддів :

головуючий - Пономаренко Є.Ю.,

Мінська Т.М.,

Ворожцов А.Г.

при секретарі Берещенко Н.Ю.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_3, довіреність № 37/10-228 від 31.01.2012;

від відповідача - ОСОБА_4, головний державний податковий інспектор, довіреність № 35/10-228 від 31.01.2012.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про визнання недійсним та скасування в повному обсязі рішення контролюючого органу -«Рішення про результати розгляду скарги»від 29.12.2004 за №19797/24-21 Державної податкової адміністрації в Луганській області, направленого ЗАТ «Земська страхова компанія»(код 31915500, м. Кремінна Луганської області) та визнання неправомірними інших рішень, пов'язаних з цим рішенням.

Стосовно зазначення в предметі позову про визнання неправомірними інших рішень, пов'язаних з рішенням про результати розгляду скарги від 29.12.2004 за №19797/24-21 Державної податкової адміністрації в Луганській області, слід зазначити наступне.

Вказане визначення не є позовною вимогою, оскільки не визначено жодних ідентифікуючих ознак рішень, що нібито оспорюються. Тому, оскільки наведене формулювання не є позовною вимогою, то і неможливо ухвалення за ним будь-якого рішення. Отже, предметом позову є вимога щодо оскарження рішення про результати розгляду скарги.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою від 17.01.2005 відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 16.03.2005 провадження у справі було зупинено до вирішення справи №4/179н за позовом ЗАТ «Земська страхова компанія»до Рубіжанської ОДПІ про визнання недійсним повідомлення-рішення №0001542301/1 та справи №11/61н за позовом ЗАТ «Земська страхова компанія»до Рубіжанської ОДПІ про визнання недійсною та скасування другої податкової вимоги від 14.10.2004р. за №2/190

З 01.09.2005 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України.

Згідно із положеннями ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України даний спір підвідомчий адміністративному суду і згідно ст. 6 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення»КАС України після поновлення підлягає розгляду господарським судом за правилами КАСУ.

Представник позивача підтримав позов у повному обсязі.

Представник відповідача надав письмові пояснення від 12.04.2012 № б/н, де, зокрема, зазначається про те, що провадження у справі підлягає закриттю, як такої що не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки оскаржуване рішення не є актом, що може бути оскарженим в судовому порядку.

Суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з наступних підстав.

За приписами пункту 1 частини 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Разом з тим, частиною 3 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може містити вимоги про:

- скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

- зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

- зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

- стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

- виконання зупиненої чи невчиненої дії;

- встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

- примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Так, за правилами ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд за результатами розгляду адміністративного позову може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

При цьому, частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 02.08.2007 № 592/5 нормативно-правовий акт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування. Прийняття нормативно-правових актів у вигляді листів і телеграм не допускається.

Правовий акт індивідуальної дії -це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Таким чином, їх обов'язковою ознакою є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів) та забезпечення їх дотримання відповідними правовими механізмами.

В той же час рішення про результати розгляду скарги від 29.12.2004 за №19797/24-21 Державної податкової адміністрації в Луганській області, яким залишена без задоволення скарга ЗАТ «Земська страхова компанія»на другу податкову вимогу Рубіжанської ОДПІ від 14.10.2004 № 2190, не має юридичного характеру, оскільки не містить обов'язкового для суб'єкту господарювання припису, що підлягав би виконанню. З огляду на це, таке рішення не є правовим актом індивідуальної дії та не може бути оскаржене до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Така ж правова позиція міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.11.2010 по справі № К-18782/08.

Таким чином, вказана справа не може бути розглянута в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України

Позивач має право відповідно до підпункту 5.2.2 пункту 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»адміністративно оскаржити рішення контролюючого органу, прийнятого у зв'язку із здійсненням компетенції у сфері оподаткування, що випливає із сфери регулювання цим Законом, який відповідно до преамбули є спеціальним законом з оподаткування.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 110, 111, п. 1 ст. 157, п. 3 ч. 1 ст. 121, 165, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження в адміністративній справі .

2. Повернути Приватному акціонерному товариству «Земська страхова компанія», м. Кремінна Луганської області, пл. Красна, б. 4, код за ЄДРПОУ 31915500, сплачені за платіжними дорученнями від 05.01.2005 № 3 та від 05.01.2005 № 4 витрати зі сплати державного мита в сумі 85 грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. Підставою для повернення сплачених судових витрат є дана ухвала, підписана судом та скріплена печаткою суду.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Судді Є.Ю.Пономаренко

Т.М.Мінська

А.Г.Ворожцов