Ухвала

від 28.04.2012 по справі 5017/2012/860

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"28" квітня 2012 р.№ 5017/2012/860

Суддя ЗЕЛЕНОВ Г.М., розглянувши матеріали від 26.04.2012р., які зареєстровані за № 1938/2012, за заявою голови ліквідаційної комісії Приватного підприємства (далі - ПП) „ЗЕНИТ ПЛЮС" (65034, м. Одеса, вул. Промислова, буд. 40. Код ЄДРПОУ 35504364) про визнання банкрутом у порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон №2343-ХІІ).

ВСТАНОВИВ: 26.04.2012р. голова ліквідаційної комісії ПП „ЗЕНИТ ПЛЮС" діючий на підставі рішення засновника від 16.06.2011р. про припинення шляхом ліквідації ПП „ЗЕНИТ ПЛЮС", створення ліквідаційної комісії та призначення голови ліквідаційної комісії Каракуліна Олександра Михайловича, який звернувся до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ПП „ЗЕНИТ ПЛЮС" за спрощеною процедурою банкрутства, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими статтею 51 Закону (№2343-ХІІ), оскільки останній неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредитором у сумі 60 570 грн. 00 коп. у зв'язку з відсутністю грошових коштів та інших майнових активів.

Заява голови ліквідаційної комісії про порушення провадження справи про банкрутство ПП „ЗЕНИТ ПЛЮС" у порядку ст. 51 Закону (№2343-ХІІ) підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до ст.4 -1 ГПК України та п. 1 ст. 5 Закону (№2343-ХІІ) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Статтею 9 Закону (№2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів сплати судового збору та не подання доказів на яких ґрунтується заява.

Згідно з підпунктом 13, пункту 2 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір" з 19.01.2012 р. за подання до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство встановлена ставка судового збору у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Заявник до заяви про визнання банкрутом не надав докази сплати судового збору в установленому порядку та розмірі.

Крім того, додані до заяви документи подані в ксерокопіях без належного засвідчення.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Статтею 51 Закону (№2343-ХІІ) передбачено, що якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлених зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

На підставі ч. 4 ст.105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

За приписами частини 1 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з вимогами ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

За змістом частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону (№ 2343-ХІІ) є: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою; проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості; проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ); повідомлення державного реєстратора та органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону (№ 2343-ХІІ).

Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише при виявлені кредиторів, розгляду грошових вимог кредиторів, розрахунку з кредиторами, складання проміжного ліквідаційного балансу з урахуванням грошових вимог кредиторів.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в постанові від 10.06.2008 р. у справі № 15/682-б.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави стверджувати про необхідні передумови для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону (№ 2343-ХІІ) є: виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості. Тільки після виявлення кредиторів, розгляду їх претензій, проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника.

У заяві голови ліквідаційної комісії ПП „ЗЕНИТ ПЛЮС" про визнання банкрутом та доданих матеріалів зазначено, що підприємство має кредиторську заборгованість перед ПП „РЕКА" у сумі 60 570 грн., яка виникла на підставі договору про надання юридичних послуг №0501/п від 05.01.2011р., акту здачі -прийняття робіт за №ОУ-649 від 17.01.2011р. та визнаної боржником претензії від 29.03.2011р. № б/н.

Проте, до матеріалів заяви не надано доказів здійснення господарської операції відповідно до договору про надання юридичних послуг №0501/п від 05.01.2011р. а саме: первинні документи фінансової, статистичної, бухгалтерської та податкової звітності боржника, відомостями податкової інспекції, доказами сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) по вказаному договору.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Крім того, відповідно до Бюлетеня державної реєстрації №182 від 24.06.2011р. опубліковані відомості про припинення підприємницької діяльності ПП „РЕКА" (Код ЄДРПОУ 36919740) шляхом ліквідації за рішенням власника.

Головою ліквідаційної комісії ПП „ЗЕНИТ ПЛЮС" не надано довідку щодо кредиторської та дебіторської заборгованості, не проведено об'єктивного аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника, не надано доказів безспірних вимог та доказів неплатоспроможності боржника, не надано документи фінансової, податкової, статистичної та бухгалтерської звітності про вказану заборгованість перед зазначеними кредиторами, не вказані всі кредитори з зазначенням суми грошових вимог кожного з кредиторів та строку їх виконання, відсутні відомості про наявність у боржника майна в тому числі і заставного, відсутні відомості про всі розрахункові рахунки боржника в банківських установах, відсутні відомості про вартість майнових активів боржника, наявність чи відсутність дебіторської заборгованості, відсутній аналіз фінансового та майнового стану боржника, не надано доказів повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в постанові від 10.06.2008 р. у справі № 15/682-б та Вищий господарський суд України в постановах від 02.08.2011 р. у справі № 5/115/10, від 22.02.2012р. у справі № 7/17-3135-2011.

Таким чином, господарський суд зазначає, що голова ліквідаційної комісії ПП „ЗЕНИТ ПЛЮС" безпідставно звернувся із заявою про порушення справи про банкрутство в порушення порядку добровільної ліквідації, як передумови для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до ст.ст. 105,110,111 ЦК України, ст. 60 ГК України та ст. 51 Закону (№ 2343-ХІІ), а тому заява голови ліквідаційної комісії ПП „ЗЕНИТ ПЛЮС" підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону (№ 2343-ХІІ) та ст. 63 ГПК України.

Відповідно до системи діловодства господарського суду голова ліквідаційної комісії ПП „ЗЕНИТ ПЛЮС" гр. Каракулін О. М., з 20.04.2012р. по 26.04.2012р. два рази звертався до господарського суду із аналогічними безпідставними заявами про порушення провадження справи про банкрутство ПП „ЗЕНИТ ПЛЮС" в порядку ст. 51 Закону (№ 2343-ХІІ), у зв'язку з чим, господарський суд зазначає, що провадження у справі про банкрутство завжди передбачає наявність в діяннях (діях/бездіяльності) посадових осіб боржника та/або кредиторів складу злочину.

Більш того, деякі положення Кримінального кодексу України безпосередньо передбачають кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), фіктивне банкрутство, доведення до банкрутства, незаконні дії у разі банкрутства, шахрайство з фінансовими ресурсами, службове підроблення документів, службова недбалість , тощо.

Зазначені обставини витікають зі справи про банкрутство та в подальшому можуть підпадати під правове регулювання кримінального законодавства в окремому кримінальному провадженні.

Таким чином, суд зазначає, що голова ліквідаційної комісії ПП „ЗЕНИТ ПЛЮС" гр. Каракулін О. М., в порушення приписів частини третьої статті 22 ГПК України вдається до відвертого, свідомого зловживання своїми правами шляхом подання до господарського суду численних безпідставних заяв про порушення провадження у справі про банкрутство ПП „ЗЕНИТ ПЛЮС" порушення вимог діючого законодавства, а тому в подальшому господарський суд буде реагувати на відповідні порушення у спосіб, передбачений статтею 90 ГПК України, - шляхом направлення повідомлення та матеріалів органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Разом з цим, господарський суд відповідно до Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедур припинення юридичних осіб та підприємницької діяльності фізичних осіб -підприємців за їх рішенням" від 19.05.2011р. №3384, вважає за необхідне повідомити ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про припинення підприємницької діяльності ПП „ЗЕНИТ ПЛЮС" та ПП „РЕКА" (Код ЄДРПОУ 36919740) шляхом ліквідації за рішенням власника для проведення документальної перевірки платників податків.

Керуючись п. п. 3, 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 51 Закону України "Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву голови ліквідаційної комісії Приватного підприємства „ЗЕНИТ ПЛЮС" (65034, м. Одеса, вул. Промислова, буд. 40. Код ЄДРПОУ 35504364) - повернути без розгляду.

2. Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.

3. Матеріали заяви про порушення провадження справи про банкрутство на 29 аркушах.

4. Копію ухвали направити ДПІ у Малиновському районі м. Одеси.

Суддя Зеленов Г.М.