Рішення

від 23.04.2012 по справі 5023/536/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2012 р. Справа № 5023/536/12

вх. № 536/12

Суддя господарського суду Доленчук Д. О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Мовчан О.О., директор

розглянувши справу за позовом ТОВ "Ц-Л Україна", м. Львів

до Науково-виробнича компанія "Укрпромдизайн" у формі ТОВ, м. Харків

про стягнення 175350,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ц-Л Україна" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Науково-виробничої компанії "Укрпромдизайн" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь суми боргу у розмірі 175350,39 грн., яка виникла у зв'язку з частковою оплатою відповідачем йому вартості поставленого товару. При цьому в обґрунтування позову позивач вказував, що у зв'язку з відсутністю між сторонами підписаного договору відповідачу було надіслано вимогу про сплату коштів від 07.12.2011 року, яка була отримана відповідачем 14.12.2011 року.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому вказував, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю, оскільки станом на момент розгляду справи Науково-виробнича компаніям "Укрпромдизайн" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю має заборгованість по видатковим накладним, які заявлені позивачем в позовній заяві в сумі 4767,59 грн. На підтвердження цього факту відповідач надав суду копії платіжних документів з вказаним в них призначенням платежу - «Оплата за композиційні матеріали згідно Договору № 03/01/08 від 03.01.08», та вказував, що по домовленості з керівництвом відповідача оплата здійснювалась за цим договором на протязі усього періоду співробітництва.

Ухвалою господарського суду Харківської області по справі від 03.04.2012 р. було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано від відповідача оригінал договору № 03/01/08 від 03.01.2008 р., у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 19.04.2012 р. о 12:40.

Представника сторін до початку судового засідання призначеного на 19.04.2012 р., через канцелярію господарського суду 19.04.2012 р. за вх. № Д436/12, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, яка судом була задоволена.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 18.04.2012 р. за вх. № 4140, надав письмові пояснення, які господарським судом залучені до матеріалів справи. У поясненнях відповідач вказував, що договір № 03/01/08 від 03.01.2008 р. було загублено.

Позивач, через канцелярію господарського суду 19.04.2012 р. за вх. № 4214, надав письмові пояснення з копіями документів, які господарським судом залучені до матеріалів справи. Згідно них позивач вказував, що посилання відповідача на сплату боргу за період 2010-2012 р.р. є невірними, так як сплачені ним кошти зараховувалися за борг минулих періодів. Між сторонами відсутні будь-які укладені договори, а всі поставки відбувалися на підставі видаткових накладних.

У судовому засіданні призначеному на 19.04.2012 року була оголошена перерва до 23.04.2012 року о 11:00 год.

Представник відповідача до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 23.04.2012 р. за вх. № Д 441/12, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Позивач про судове засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання його представник не з'явився.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, встановив наступне.

Позивачем було поставлено відповідачу товар, згідно видаткових накладних:

- № РН-0000053 від 18.01.2010 року на суму 4951,18 грн.;

- № РН-0000079 від 22.01.2010 року на суму 10192,80 грн.;

- № РН-0000108 від 27.01.2010 року на суму 9043,80 грн.;

- № РН-0000134 від 02.02.2010 року на суму 18284,26 грн.;

- № РН-0000202 від 11.02.2010 року на суму 5866,68 грн.;

- № РН-0000246 від 17.02.2010 року на суму 6178,02 грн.;

- № РН-0000291 від 24.02.2010 року на суму 9842,22 грн.;

- № РН-0001104 від 11.06.2010 року на суму 9452,28 грн.;

- № РН-0001077 від 08.06.2010 року на суму 8221,42 грн.;

- № РН-0001231 від 29.06.2010 року на суму 8139,48 грн.;

- № РН-0001689 від 15.09.2010 року на суму 5253,60 грн.;

- № РН-0001763 від 28.09.2010 року на суму 5596,80 грн.;

- № РН-0001777 від 30.09.2010 року на суму 11193,60 грн.;

- № РН-0002101 від 30.11.2010 року на суму 5755,20 грн.;

- № 28 від 11.01.2011 року на суму 5583,60 грн.;

- № 103 від 20.01.2011 року на суму 5694,53 грн.;

- № 185 від 31.01.2011 року на суму 23087,15 грн.;

- № 393 від 22.02.2011 року на суму 5676,00 грн.;

- № 398 від 23.02.2011 року на суму 106,80 грн.;

- № 464 від 03.03.2011 року на суму 5775,32 грн.;

- № 901 від 20.04.2011 року на суму 917,93 грн.;

- № 975 від 29.04.2011 року на суму 12239,04 грн.,

на загальну суму 177051,71 грн., який було отримано за довіреностями уповноваженими представниками відповідача.

При цьому позивачем у позові вказувалося про те, що відповідачем було частково сплачено вартість поставленого товару, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворився борг в сумі 175350,39 грн.

Також, позивачем до суду були надані письмові пояснення в яких позивач вказував, що у видаткових накладних наданих до суду у графі замовлення було вказано "договір № ДГ-0000149 від 13.06.2006 р." Проте, такого договору не існує в природі та між сторонами він не укладався, а даний запис було зроблено віртуально для того щоб програма ведення бухгалтерії підприємства змогла сформувати документ - видаткову накладну.

Щодо посилань відповідача про сплату позивачу суми боргу у розмірі 170582,80 грн. за договором № 03/01/08 від 03.01.2008 р., суд зазначає, що ці посилання не можуть бути прийняти судом до уваги, оскільки позивачем вказувалося, що сплачені відповідачем кошти зараховувалися за борг минулих періодів, а між сторонами були відсутні будь-які укладені договори. Також, позивач вказував, що всі поставки відбувалися на підставі видаткових накладних.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем не було надано до суду договору № 03/01/08 від 03.01.2008 р., а в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем позивачу вартості товару в суму 175350,39 грн., який був поставлений позивачем відповідачу на підставі накладних вказаних у позову.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що між сторонами склалися бездоговірні відносини щодо поставки позивачем відповідачу товару у результаті яких у відповідача перед позивачем виник борг у розмірі 175350,39 грн.

Проте суд зазначає, що позивачем направлялася відповідачу вимога про сплату боргу від 07.12.2011 р., яка була отримана відповідачем 14.12.2011 р. На вимогу позивача відповідачем була надана відповідь згідно якої відповідач вказував, що підприємство відповідача знаходиться у тяжкому фінансовому становище, та просив позивача розглянути варіант сплати суми його боргу поступово з урахуванням його фінансових можливостей.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що сума боргу у розмірі 175350,39 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, господарський суд відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму судового збору у розмірі 3507,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Науково-виробничої компанії "Укрпромдизайн" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (61174, м. Харків, пр. Перемоги, 79, кв. 163, код ЄДРПОУ 31559619, п/р 2600306400056 в ПАТ КБ "ПРАВЕКС-БАНК", МФО 321983) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ц-Л Україна" (юридична адреса: 79060, м. Львів, вул. Наукова, 7-Б, офіс 1107; поштова адреса: 43025, м. Луцьк, вул. С.Бандери, 8, кв.2; код ЄДРПОУ 33607627) суму боргу у розмірі 175350,39 грн. та судовий збір у розмірі 3507,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.04.2012 р.

Суддя Доленчук Д. О.